BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:26d6fe0ba7d256e5341a915dd10addca CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:29 липня: 2Хронік 24:1-25:28, Римлян 12:1-21,  Псалом 21(22):20-32&nbs p;(РСП, NIV: 22:19-31), Приповісті 20:8-10\n\n\nРимлян 12:1-21:\n\nDomenico di Pace Beccafumi (1486-1551). Святий Павло. \n\n\n12:1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,\n\n\n 2 і не сто суйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.\n\n\n 3 Че рез дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж на лежить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.\n\n \n 4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не одна кове діяння,\n\n\n 5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.\n\nАрі Шефер (1795-1858). Ісус-Викупитель.\n\n\n 6 І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то в иконуй його в міру віри,\n\n\n 7 а коли служіння будь на служіння, кол и вчитель на навчання,\n\n\n 8 коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю! \n\n\n 9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до д оброго!\n\n\n 10 Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте оди н одного пошаною!\n\nЯн Вермеєр (1632-1675). Христос в домі Марти та Марії. \n\n\n 11 У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,\n \n\n 12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,\n\n\n&n bsp;13 беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!\n\n\n&nb sp;14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклина йте!\n\nPietro da Cortona (1597-1669). Каменування Святого Степана.\n\n\n&n bsp;15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!\n\n\n&nbs p;16 Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!\n\n\n 17 Не платіть нікому злом за зло, дб айте про добре перед усіма людьми!\n\n\n 18 Коли можливо, якщо це зале жить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!\n\n\n 19 Не мстіться самі , улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить , Я відплачу, говорить Господь.\n\nЕжен Делакруа (1798-1863). Добрий Самаря нин.\n\n\n 20 Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагн е, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову .\n\n\n 21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!\n\n\n&n bsp;\n\n\nПсалом 21(22):20-32 (РСП: 22:19-31): \n\n\n\n  ;Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Розп'яття Христа. \n\n\n 19 (022 -20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону! \n\n\n 20 (022-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса! \n\n\n 21 (022-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів. \n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Полювання на левів.\n\n \n 22 (022-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Теб е серед збору!\n\n\n 23 (022-24) Хто боїться Господа, прославляйте Йог о, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве, \n\n\n 24 (022-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убого го, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!\n \nGerard van Honthorst (1592-1656). Цар Давид грає на арфі.\n\n\n  ;25 (022-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жерт ви в присутності тих, хто боїться Його,\n\n\n 26 (022-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!\n\n\n 27 (022-28) Усі кінці землі спам'ятають, і д о Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,\ n\n\n 28 (022-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!\n\nЯн в ан Ейк (бл.1390–1441). Поклоніння Ангнцю.\n\n\n 29 (022-30) Будут ь їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна поп адають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!\n\n\n 30 (02 2-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.\n\nGus tav Spangenberg (1828–1891). Лютер співає духовні пісні у колі родини.\n\n\ n 31 (022-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буд е народжений, що Він це вчинив!\n\n\n \n\n\nПриповісті 20:8-10:\n\nНік ола Пуссен (1594-1665). Суд царя Соломона.\n\n\n 8 Цар сидить на судде вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.\n \nНікола Пуссен (1594 -1665). Милість Сціпіона.\n\n\n 9 Хто скаже: Очистив я серце своє, очи стився я від свого гріха?\n\nFrancesco Hayez (1791-1882). Покаяння Мар ії Магдалини. \n\n\n 10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє во ни то огида для Господа.\n Victor Gabriel Gilbert (1847-1933). На базарі.\n\n\n \n\n\n2Хронік 24:1-25:28:\n\n\n24:1 Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його м атері Цівія, з Беер-Шеви.\n\n\n 2 І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.\n\n\n 3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.\n\n\n 4 І сталося по тому, було в Йоашевом у серці відновити Господній дім.\n\n\n 5 І зібрав він священиків та Ле витів, і сказав до них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїл я срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі! Та не спішилися Левити.\n\n\n 6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та І зраїлевого збору на скинію свідоцтва?\n\n\n 7 Бо сини нечестивої Аталі ї вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для В аалів.\n\n\n 8 І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні.\n\n\n 9 І проголосили в Юді та в Єрус алимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині М ойсей, Божий раб.\n\n\n 10 І раділи всі зверхники та ввесь народ, і пр иносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.\n\n\n 11 І був ало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як во ни бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика-голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже бага то срібла.\n\n\n 12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю р оботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Госпо днього дому.\n\n\n 13 І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.\n\n \n 14 А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібл а. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та дл я жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопа лення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.\n\n\n 15 І постарі в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.\n\n\n 16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.\n\n\n 17 А по Єгояди ній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав. \n\n\n 18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служил и Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провин у.\n\n\n 19 І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господ а, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.\n\n\n 20 А Дух Госпо дній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви н е матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!...\n\n\n&n bsp;21 І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського нака зу в подвір'ї Господнього дому...\n\n\n22 І не пам'ятав цар Йоаш тієї милос ти, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!...\n\n\n 2 3 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич і з них послали цареві в Дамаск.\n\n\n 24 Хоч з малою кількістю людей пр ийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд .\n\n\n 25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і за били його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.\n\n\n 26 А оце змовники на ньо го: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.\n\n\n  27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацар ював син його Амація.\n\n\n25:1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амаці я, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Єгоад дан, з Єрусалиму.\n\n\n 2 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не з цілим серцем.\n\n\n 3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.\n\n\n 4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що нака зав був Господь, говорячи: Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре.\n\n\n 5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батьків, за тисячниками та за сотниками для всьо го Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і з найшов їх три сотні тисяч вибраного, здатного до війська, хто тримає ратище та великого щита.\n\n\n 6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробри х вояків за сотню талантів срібла.\n\n\n 7 І прийшов до нього Божий чо ловік, говорячи: О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Го сподь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.\n\n\n 8 Але йди тіль ки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткнутися.\n\ n\n 9 І сказав Амація до Божого чоловіка: А що робити з тією сотнею та лантів, що я дав Ізраїлевому війську? А Божий чоловік відказав: Господь мож е дати тобі більше від цього!\n\n\n 10 І відділив Амація їх, те військ о, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запалився ї хній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запаленому гніві.\n\n\n& nbsp;11 А Амація зміцнився, і попровадив свій народ, і пішов до Соляної дол ини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,\n\n\n 12 а десять тисяч живи х узяли Юдині сини до неволі. І привели їх на верхів'я скелі, і поскидали ї х з верхів'я тієї скелі, і всі вони позабивалися...\n\n\n 13 А люди то го війська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розсипалися по Юд иних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбивали з них три тисячі, і пограбували велику здобич.\n\n\n 14 І сталося по тому, як прийшов Ама ція, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх соб і за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.\n\n\n 15 І запалився Г осподній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому: Нащо ти звертався до богів цього народу, богів, що не врятували народу свог о від твоєї руки?\n\n\n 16 І сталося, як він говорив це до нього, сказ ав йому цар: Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе? І перестав той пророк, але сказав: Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради...\n\n\n 17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізра їлевого царя, говорячи: Іди но, поміряємось!\n\n\n 18 І послав Йоаш, І зраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Тернина, що на Ливані, посл ала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку свою моєму синові за жін ку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала ту тернину...\n\ n\n 19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і піднесло тебе серце твоє, щоб пишатися. Тепер сиди ж у своєму домі. Нащо будеш дрочитися зо злом, і впаде ш ти та Юда з тобою?\n\n\n20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверталися вони до едомських богів.\n\n\n& nbsp;21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.\n\n\n 22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і пов тікали кожен до намету свого.\n\n\n 23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Ам ацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролім в єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.\n\n\n 24 І забрав він усе зол ото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Божому домі в Овед-Едома, та скарби царевого дому, та закладників, і вернувся в Самарію.\n\n\n 25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізра їлевого царя, п'ятнадцять літ.\n\n\n 26 А решта діл Амації, перші та о станні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.\n\n\n 27 А від часу, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.\n\n\n 28 І повезли його на конях, і поховали його з батьками його в Давидовому Місті.\n\n\n \n\n\n \n\n\n \n DTSTAMP:20260429T014333Z DTSTART:20150729T000000Z DTEND:20150729T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+210 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR