BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:52bc85cd7eaf6c98ae214d5f2f2fdd96
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:30 липня: 2Хронік 26:1-28:27, Римлян 13:1-14,&nbsp; Псалом 22(23):1-6 (РСП,
  NIV: 23:1-6), Приповісті 20:11\n\n\nРимлян 13:1-14:\n\n\n13:1 Нехай кожна 
 людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуюч
 і встановлені від Бога.\n&nbsp;\nІмператор Юстініан зі своєю свитою. Мозаїк
 а в Сан-Віталле (Равенна, Північна Італія, 547 рік)\n\n\n&nbsp;2 Тому той, 
 хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, 
 самі візьмуть осуд на себе.\n\n\n&nbsp;3 Бо володарі пострах не на добрі ді
 ла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї
 ,\n\n\n&nbsp;4 бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то
  бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злоч
 инцеві!\n\nПітер Франс де Греббер (1600-1652). Меч Хаарлема.\n\n\n&nbsp;5 Т
 ому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління.\n\n\n&n
 bsp;6 Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди 
 зайняті.\n\n\n&nbsp;7 Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому
  мито мито, кому страх страх, кому честь честь.\n\nArnold Friberg&nbsp;(191
 3–2010)&nbsp;Молитва президента Вашингтона.\n\n\n&nbsp;8 Не будьте винні ні
 кому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той в
 иконав Закона.\n\n\n&nbsp;9 Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кр
 ади, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьо
 му слові: Люби свого ближнього, як самого себе!\n\nТіціан Вечелліо (1488/14
 90-1578). Любов Земна та Любов Небесна.\n\n\n&nbsp;10 Любов не чинить зла б
 лижньому, тож любов виконання Закону.\n\n\n&nbsp;11 І це тому, що знаєте ча
 с, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, ан
 іж тоді, коли ми ввірували.\n&nbsp;\nІлля Рєпін (1844-1930). Відпочинок (Вє
 ра Рєпіна)\n\n\n&nbsp;12 Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинк
 и темряви й зодягнімось у зброю світла.\n\nЗінаїда Серебрякова (1884-1967).
  За туалетом. Автопортрет.\n\n\n&nbsp;13 Як удень, поступаймо доброчесно, н
 е в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах
 ,\n&nbsp;\nВасілій Пукірєв (1832-1990). Гравець.\n\n\n&nbsp;14 але зодягніт
 ься Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість
 !\n\nЗінаїда Серебрякова (1884-1967). Жнива.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 22(23)
 :1-6&nbsp;(РСП:&nbsp;23:1-6):\n\nDyce William (1806-1864). Добрий Пастир.\n
 \n\n23:1 Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,\
 n\n\n&nbsp;2 на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запров
 адить!\n\n\n&nbsp;3 Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свог
 о по стежках справедливости.\n\nГенрі Осава Таннер (1859-1937). Добрий Паст
 ир.&nbsp;\n\n\n&nbsp;4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, 
 то не буду боятися злого, бо Ти при мені,&nbsp;Твоє жезло й Твій посох вони
  мене втішать!\n\n\n&nbsp;5 Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворога
 х, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!\n\nДобрий П
 астир. Мозаїка в Равеннах (Північна Італія, 6 ст.).\n\n\n&nbsp;6 Тільки доб
 ро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробувати
 му в домі Господньому довгі часи!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 20:11:\n\nAgn
 olo&nbsp;Bronzino&nbsp;(1503-1572). Портрет Людовіко Каппоні.\n\n\n&nbsp;11
  Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.&
 nbsp;\n\n\n&nbsp;\n\n\n2Хронік 26:1-28:27:\n\n\n26:1 І взяв увесь Юдин наро
 д Уззійю, а він був шістнадцяти літ, і настановили його царем замість батьк
 а його Амації.\n\n\n&nbsp;2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар с
 почив зо своїми батьками.\n\n\n&nbsp;3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, кол
 и він зацарював, а п'ятдесят і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я його ма
 тері Єхолія, з Єрусалиму.\n\n\n&nbsp;4 І робив він угодне в Господніх очах,
  усе, що робив батько його Амація.\n\n\n&nbsp;5 І став він звертатися до Бо
 га за днів Захарія, що розумів Божі видіння. А за днів, коли він звертався 
 до Господа, Бог давав йому успіх.\n\n\n&nbsp;6 І він вийшов, і воював із фи
 листимлянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побу
 дував міста в Асдоді та в филистимлян.\n\n\n&nbsp;7 І допоміг йому Бог над 
 филистимлянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.\n\n
 \n&nbsp;8 І давали аммонітяни данину для Уззійї, а ім'я його пронеслося аж 
 туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцнився.\n\n\n&nbsp;9 І збудува
 в Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа
 , і позміцнював їх.\n\n\n&nbsp;10 І побудував він башти в пустині, і повисі
 кував багато ям для води, бо мав великі череди і на долині, і на рівнині, р
 ільників, і виноградарів у горах, і садки, бо він любив хліборобство.\n\n\n
 &nbsp;11 І було в Уззійї військо, що провадило війну, яке виходило на війну
  відділом за числом їхнього переліку через писаря Єіїла та урядника Маасею,
  під рукою Хананії з царевих зверхників.\n\n\n&nbsp;12 Усе число голів бать
 ківських родів, хоробрих вояків, дві тисячі й шість сотень.\n\n\n&nbsp;13 А
  при них війська, три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провад
 ять війну великою силою, щоб допомагати цареві на ворога.\n\n\n&nbsp;14 І н
 аготовив для них Уззійя для всього війська щити малі й ратища, і шоломи, і 
 панцери, і луки, і пращного каміння.\n\n\n&nbsp;15 І наробив він в Єрусалим
 і військових машин, майстерно придуманих, щоб були вони на баштах і на рога
 х на стріляння стрілами та великим камінням. І пронеслося ім'я його аж надт
 о далеко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став сильним.\n\n
 \n&nbsp;16 А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він сп
 роневірився Господеві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щ
 об кадити на кадильному жертівнику.\n\n\n&nbsp;17 А за ним пішов священик А
 зарія, а з ним Господні священики, вісімдесят хоробрих мужів.\n\n\n&nbsp;18
  І стали вони проти царя Узійї та й сказали йому: Не тобі, Уззійє, кадити д
 ля Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди з
 о святині, бо ти спроневірився, і не за честь це буде тобі від Господа Бога
 !\n\n\n&nbsp;19 І розгнівався Уззійя, а в руці його була кадильниця на каді
 ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі його показалася прока
 за, перед священиками в Господньому домі, при кадильному жертівнику...\n\n\
 n&nbsp;20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось в
 ін прокажений на чолі своїм! І вони поспішно вигнали його звідти, та й сам 
 він поспішив вийти, бо вразив його Господь!\n\n\n&nbsp;21 І був цар Уззійя 
 прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокажений, бо б
 ув вилучений від Господнього дому. А над царським домом був син його Йотам,
  він судив народ Краю.\n\n\n&nbsp;22 А решту діл Уззійї, перші й останні, о
 писав пророк Ісая, син Амосів.\n\n\n&nbsp;23 І спочив Уззійя з своїми батьк
 ами, і поховали його з батьками його на погребовому царському полі, бо сказ
 али: Він прокажений. А замість нього зацарював син його Йотам.\n\n\n27:1 Йо
 там був віку двадцяти й п'яти років, коли зацарював, і шістнадцять літ царю
 вав в Єрусалимі. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.\n\n\n&nbsp;2 І р
 обив він угодне в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззійя. Тіл
 ьки він не входив до Господнього храму, та народ іще грішив.\n\n\n&nbsp;3 В
 ін збудував горішню браму Господнього дому, і багато побудував на мурі Офел
 .\n\n\n&nbsp;4 І побудував він міста в Юдиних горах, а в лісах побудував тв
 ердині та башти.\n\n\n&nbsp;5 І він воював з царем аммонітян, і був сильніш
 ий від них. І дали йому аммонітяни того року сотню талантів срібла, і десят
 ь тисяч корів пшениці та десять тисяч ячменю. Це давали йому аммонітяни й р
 оку другого та третього.\n\n\n&nbsp;6 І став сильний Йотам, бо поправив дор
 оги свої перед лицем Господа, Бога свого.\n\n\n&nbsp;7 А решта Йотамових ді
 л, і всі війни його та дороги його, ось вони описані в Книзі Царів Ізраїлев
 их та Юдиних.\n\n\n&nbsp;8 Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарюва
 в, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.\n\n\n&nbsp;9 І спочив Йотам із св
 оїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарюва
 в син його Ахаз.\n\n\n28:1 Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, 
 і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.\n\n\n&nbsp;2 І ходив він дорогами Із
 раїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.\n\n\n&nbsp;3 І він кад
 ив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів,
  що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.\n\n\n&nbsp;4 І він прино
 сив жертви та кадив на пагірках і на висотах, та під кожним зеленим деревом
 .\n\n\n&nbsp;5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вон
 и повбивали з його війська та взяли до неволі від нього багатьох полонених,
  і спровадили до Дамаску. Крім того, він був виданий і в руку Ізраїлевого ц
 аря, і той уразив його великою поразою.\n\n\n&nbsp;6 І побив Пеках, син Рем
 алії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоробрих, за те, що 
 залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.\n\n\n&nbsp;7 А Зіхрі, лицар Єфре
 мів, забив Маасею, царського сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, дру
 гого по царі.\n\n\n&nbsp;8 І Ізраїлеві сини взяли до неволі зо своїх братів
  двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також пограбували від них велику здо
 бич, і спровадили ту здобич до Самарії.\n\n\n&nbsp;9 А там був Господній пр
 орок, Одед ім'я йому. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та
  й сказав їм: Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у в
 ашу руку, а ви повибивали між ними з лютістю, яка досягла аж до небес.\n\n\
 n&nbsp;10 А тепер ви задумуєте здобути собі за рабів та за невільниць дітей
  Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашо
 го?\n\n\n&nbsp;11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полонених, яки
 х взяли ви до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!\
 n\n\n&nbsp;12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана
 , Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв
 , проти тих, що приходили з війська,\n\n\n&nbsp;13 та й сказали до них: Не 
 приводьте цих полонених сюди, бо на провину нам проти Господа ви задумуєте 
 додати це до наших гріхів та до нашої провини. Бо велика наша провина та жа
 р гніву Господнього на Ізраїля!\n\n\n&nbsp;14 І озброєні покинули тих полон
 ених та ту здобич перед зверхниками та всім збором.\n\n\n&nbsp;15 І встали 
 ті мужі, що були означені іменами, і взяли полонених, і всіх їхніх нагих по
 зодягали зо здобичі, і зодягнули їх, і обули їх, і нагодували їх, і напоїли
  їх, і намастили їх, і кожного слабого з них повезли на ослах. І припровади
 ли їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії
 .\n\n\n&nbsp;16 Того часу послав цар Ахаз до асирійських царів, щоб допомог
 ли йому.\n\n\n&nbsp;17 Прийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і
  взяли до неволі полонених.\n\n\n&nbsp;18 А филистимляни розсипалися по міс
 тах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і С
 охо та залежні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні 
 міста його, й осілися там.\n\n\n&nbsp;19 Бо Господь принизив Юду через Ахаз
 а, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневірився вел
 иким гріхом проти Господа.\n\n\n&nbsp;20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесе
 р, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.\n\n\n&nbsp;21 Бо Аха
 з пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійс
 ькому цареві, та не було це на поміч йому.\n\n\n&nbsp;22 А в часі утиску йо
 го, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.\n\n\n&nbsp
 ;23 І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і говорив: Через
  те, що боги сирійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, 
 вони будуть допомагати мені! А вони були йому на те, щоб спотикався він та 
 ввесь Ізраїль!\n\n\n&nbsp;24 І Ахаз зібрав посуд Божого дому, і порубав пос
 уд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі жерт
 івники в кожному куті в Єрусалимі...\n\n\n&nbsp;25 І в кожному місті Юдином
 у поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, і розгнівав Господа, Бога ба
 тьків своїх.\n\n\n&nbsp;26 А решта його діл та всі дороги його, перші й ост
 анні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.\n\n\n&nbsp;27 І 
 спочив Ахаз зо своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не
  внесли його до гробів Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його
  Єзекія.\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260502T140612Z
DTSTART:20150730T000000Z
DTEND:20150730T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+211
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR