BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:f4b574c529753a8f7b486b1bf98f1e66 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:5 вересня: Еклезіаст 10:1-12:14, 2Коринтян 8:1-15, Псалом 48(49):1-21 (РСП, NIV:49:1-20), Приповісті 22:20-21\n\n\n2Коринтян 8:1-15: \nПавло проповідує язичникам. Розпис церкви Св.Павла.\n\n\n8:1 Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,\n\n\n 2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтв о збагатилось багатством їхньої щирости;\n\n\n 3 бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,\n\n\n 4 із ревним благанням во ни нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.\n\n\n&nb sp;5 І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із в олі Божої,\n\n\n 6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, т ак і скінчив би в вас оце добре діло.\n\nПавло проповідує шляхетним громадя нам у Верії. Мозаїка.\n\n\n 7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачув ались ви і в благодаті оцій.\n\n\n 8 Не кажу це, як наказа, але пильні стю інших досвідчую щирість любови й вашої.\n\n\n 9 Бо ви знаєте благо дать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, що б ви збагатились Його убозтвом.\n\nGiovanni Bellini (c.1430-1516) . Христос-Викупитель.\n\n\n 10 І раду даю вам про це, бо це вам на пож иток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.&nbs p;\n\n\n 11 А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.\n\n\n 12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.\n\n\n 13 Хай н е буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.\n\n\n&nbs p;14 Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,\n\n\n 15 як н аписано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.\ n\nDieric Bouts (бл.1415-1475). Збирання манни у пустелі.\n\n\n \ n\n\nПсалом 48(49):1-21 (РСП, NIV:49:1-20):\n\n\n49:1 Для дириґет на хору. Синів Кореєвих. Псалом. (049-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,\n \nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794 -1872). Псалмоспівець Давид.\n\n\n 2 (049-3) і людські сини й сини муж ів, разом багатий та вбогий,\n\n\n 3 (049-4) мої уста казатимуть мудрі сть, думка ж серця мого розумність,\n\n\n 4 (049-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!\n\n\n 5 (049-6) Чому маю бояти сь у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,\n\n\n  ;6 (049-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хвал яться?\n\n\n 7 (049-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть йо го викупу Богові,\n\n\n 8 (049-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не пер естане навіки,\n\n\n 9 (049-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!\n \nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Давида прославля є Господа.\n\n\n 10 (049-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так с амо, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...\n\n\ n 11 (049-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замеш кання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,\n\n\n 12 (049-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!\n\n\n 13 (049 -14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.\n\n\n 14 (049-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищить ся, шеол буде мешканням для них...\n\n\n 15 (049-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.\n\nЮліус Шнорр фон Карол ьсфельд (1794-1872). Давида пробачено.\n\n\n 16 (049-17) Не лякайся, к оли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,\n\n\n 17 (049-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!\n\n\n 1 8 (049-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як д ля себе ти чиниш добро,\n\n\n 19 (049-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!\n\n\n 20 (049-21) Людина в п ошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!\n\n\n \n\n\nПриповісті 22:20-21:\n\nDomenico Zampieri або Domenichino (1581-1641). Портр ет монсеньора Джованні Баттіста Агусто.\n\n\n 20 Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,\n\n\n 21 щоб тобі завідомити правду, п равдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.\n\n\n&n bsp;\n\n\nЕклезіаст 10:1-12:14:\n\nСальвадор Далі (1904-1989). Мурашки.&nbs p;\n\n\n10:1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.\n\n\n 2 Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.\n\n\n 3 Коли нерозумний і прямою дорогою й де, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.\n\n\n 4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність дово дить до прощення навіть великих провин.\n\nPieter Lastman (1583–1633). Гнів Ахашвероша та Гаман благає Естер про милість.\n\n\n 5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:\n\n\n 6 на в еликих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!\n\n\n&nb sp;7 Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...\n\nДжей мс Тіссо (1836-1902). Сліпі ведуть сліпих.\n\n\n 8 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.\n\n\n 9 Хто зноси ть каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.\n\nЖан Франсу а Милле́ (1814-1875). Смерть рубача дров.\n\n\n 10 Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зара дить йому!\n\n\n 11 Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.\n\nReginald Arthur (1871-1934). Смерть Клеопатри.\n\n\n\n&nb sp;12 Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:\n\n\n&n bsp;13 початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.\n\nН евідомий німецький майстер 16-го століття. Дурень.\n\n\n 14 Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?\n\n\n 15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до м іста.\n\nJacob Jordaens (1593-1678). Бенкет Царя-Гороха.\n\n\n 16 Горе , краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!\n\n\ n 17 Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики тво ї своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!\n\nFrans Francken the Young er (1581-1642). Алегорія царя, який царює праведно.\n\n\n 18 Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.\n\n\n 19 Гостину сп равляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна ма ти.\n\nFrans Francken the Younger (1581-1642). Алегорія царя, який цар ює праведно (фрагмент).\n\n\n 20 Навіть у думці своїй не злослов на ца ря, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...\n\n\n11:1 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.\n\nЯн де Брай (1627-1697). Благодійне роздання хлібу сиротам.\n\n\n 2 Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі. \n\n\n 3 Коли переповняться хмар и дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на п івніч, залишиться на місці, куди деревина впаде.\n\nJan Voerman (1857- 1941). Хмари.\n\n\n 4 Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто сп оглядає на хмари, не буде той жати.\n\n\n 5 Як не відаєш ти, яка то пу ть вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе.\n\nЛеонардо да Вінчі (1452-1519). Дитина в утробі матері.\n \n\n 6 Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука тв оя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.\n\n\n 7 І світло солодке, і добре очам сонце бачити,\n\nІван А йвазовський (1817-1900). Неаполітанський залив зранку.\n\n\n 8 і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дн і темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!\n\nІван Айвазовськи й (1817-1900). Неаполітанський залив у місячну ніч.\n\n\n 9 Тішся, юна че, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів тво їх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за в се це впровадить тебе Бог до суду!\n\n\n 10 Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!\nВаланте́н де Було́нь (бл.1591-1632). Чотири пори віку чо ловіка.\n\n\n12:1 І пам'ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: Для мене вони неприємні! \n\n\n 2 аж поки не стемніє сонце, і світло, і місяць, і зорі, і не вернуться хмари густі за дощем,\n\nФердина́н Вікто́ р Еже́н Делакруа́ (1798-1863). Гамлет та бпазень.\n\n\n 3 у день, коли затремтять ті, хто дім стереже, і зігнуться мужні, і спинять роботу свою м линарі, бо їх стане мало, і потемніють ті, хто в вікно визирає,\n\n\n  4 і двері подвійні на вулицю замкнені будуть, як зменшиться гуркіт млина, і голос пташини замовкне, і затихнуть всі дочки співучі,\n\nФердина́н Вікто́ р Еже́н Делакруа́ (1798-1863). Смерть Сарданапала.\n\n\n 5 і будуть бо ятись високого місця, і жахи в дорозі їм будуть, і мигдаль зацвіте, й обтяж іє кобилка, і загине бажання, бо людина відходить до вічного дому свого, а по вулиці будуть ходити довкола голосільники,\n\n\n 6 аж поки не пірве ться срібний шнурок, і не зломиться кругла посудина з золота, і при джерелі не розіб'ється глек, і не зламається коло, й не руне в криницю...\n\nHenry Nelson O'Neil (1817-1880). Тінторетто пише посмертний портрет у ложа смерті своєї дочки.\n\n\n 7 І вернеться порох у землю, як був, а дух в ернеться знову до Бога, що дав був його!\n\nWilliam Adolphe Bouguereau (182 5-1905). Анголи несуть душу померлого на Небеса. \n\n\n 8 Наймарн іша марнота, сказав Проповідник, марнота усе!...\n\n\n 9 Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджув ав, склав багато приповістей.\n\n\n 10 Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Цар Соломон. \n\n\n 11 Слова мудрих немов оті леза в ґірлизі, і м ов позабивані цвяхи, складачі ж таких слів, вони дані від одного Пастиря.\n \n\n 12 А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок н е буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!\n\nGiuseppe Arcimboldo  ;(1526 or 1527 – 1593). Бібліотекар.\n\n\n 13 Підсумок усього почутого : Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!\n\n\n&nbs p;14 Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе! \n\nЛукас Кранах Старший (1572-1553). Другий прихід Христа.  ;\n\n\n \n DTSTAMP:20260429T020557Z DTSTART:20150905T000000Z DTEND:20150905T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+248 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR