BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:cfd1a37bdad2d25794c59343b600af91 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:7 вересня: Пісня Пісень 5:1-8:14, 2Коринтян 9:1-15, Псалом50(51):1-21( РСП, NIV:51:1-19), Приповісті 22:24-25\n\n\n2Коринтян 9:1-15:\n\nРембранд в ан Рейн (1606-1669). Голова старого в образі апостола Павла.\n\n\n9:1 А про службу святим мені зайво писати до вас,\n\n\n 2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ре вність заохотила багатьох.\n\n\n 3 А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приг отовані,\n\n\n 4 щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.\n\n\n 5 Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та при готували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, я к щедрий дар, а не річ примусова.\n\n\n 6 А до цього кажу: Хто скупо с іє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!\n\nЗбір пожерт в на підтримку потребуючим християнам у Єусалимі. Книжкова ілюстрація.\n\n\ n 7 Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з приму су, бо Бог любить того, хто з радістю дає!\n\n\n 8 А Бог має силу всяк ою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достато к, збагачувалися всяким добрим учинком,\n\n\n 9 як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!\n\n\n 10 А Той, Х то насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше нас іння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,\n\nІван Шишкін (1832-18 98). Жито. \n\n\n 11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість , яка через нас чинить Богові дяку.\n\n\n 12 Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.\ n\n\n 13 Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христ овій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма, \n\n\n 14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божо ї благодаті на вас.\n\nAry Sheffer (1795 – 1858). Молитва Святих Августина та Моніки.\n\n\n 15 Дяка Богові за невимовний дар Його!\n\n\n \n\ n\nПсалом 50(51):1-21(РСП, NIV:51:1-19): \n\n\n51:1 Для дири ґетна хору. Псалом Давидів.(051-3) Помилуй мене, Боже, з великої милости Тв оєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!    \nПророк Натан докоряє Давиду (сучасна книжкова ілюстрація).\n\n\n &nb sp;2 (051-4) Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гр іха, \n\n\n 3 (051-5) бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх перед о мною постійно. \n\n\n 4 (051-6) Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм. \n\n\n 5 (051-7) Отож я в беззаконні на роджений, і в гріху зачала мене мати моя. \n\n\n 6 (051-8) Ото, п олюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.& nbsp;\n\n\n 7 (051-9) Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти ме не і я стану біліший від снігу. \n\n\n 8 (051-10) Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив. \n\n\n 9 (0 51-11) Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладж уй. \n\n\n 10 (051-12) Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови. \n Паризький псалтир (Візантійська к нижкова ілюстрація Х століття). Пророк Натан і Покаяння Давида.\n\n\n  11 (051-13) Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого ві д мене. \n\n\n 12 (051-14) Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене. \n\n\n 13 (051-15) Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе. \n\n\n 14 (051-16) Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мі й язик нехай славить Твою справедливість! \n\n\n 15 (051-17) Госп оди, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу, \n\n\n 16 (051-18) бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі б уде.  \n\nПаризький псалтир (Візантійська книжкова ілюстрація Х с толіття). Давид у вбранні римського імператора.\n\n\n 17 (051-19) Жерт ва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже ! \n\n\n 18 (051-20) Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мур и для Єрусалиму, \n\n\n 19 (051-21) тоді Ти полюбиш Собі жертви п равди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!\n\ n\n \n\n\nПриповісті 22:24-25: \n\nРепін Ілля (1844-1930). Іван Г розний та його син Іван 16 листопада 1581 року.\n\n\n 24 Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,\n\n\n 25 щоб доріг ї ї ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.\n\n\n \n\n\nПісня П ісень 5:1-8:14:\n \nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Ілюстрац ія до Пісні пісень.\n\n\n5:1 Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречен а! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом і з медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!\n\n\n 2 Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько , голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері кра плями ночі!...\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Даная.\n\n\n 3 Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу? ...\n\n\n 4 Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схв илювалось від нього!...\n\n\n 5 Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців...\n \nSir Francis Bernard Dicksee (1853-1928). Ромео і Джульєтта. Сцена на балконі.\n\n\n 6 Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відій шов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене...\n\n\n 7 Стр іли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Зде рли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!\n \nSir Francis Berna rd Dicksee (1853-1928). Безжальна красуня.\n\n\n 8 Заклинаю я вас , дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я х вора з кохання!\n\n\n 9 Чим коханий твій кращий від інших коханих, вро дливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинає ш ти нас?\n\nДанте Габріель Росєтті (1828-1882). Улюблена (ілюстрація до Пі сні над піснями). (1865-66)\n\n\n 10 Коханий мій білий й рум'яний, виз начніший він від десяти тисяч інших...\n\n\n 11 Голова його щиреє золо то, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...\n      &n bsp;       \nПракситель (4 ст. до Христа). Афродита. Са тир.\n\n\n 12 Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці п овимивані, що над повним струмком посідали!\n\n\n 13 Його личка як гря дка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра т екуча!\n       \nПракситель (4 ст. до Христа). Аполлон, який вбиває ящірку. Леохар (4 ст. до Христа). Викрадення Ганімеда.\n\n\n&n bsp;14 Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!\n\n\n 15 Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ли ван, він юнак як ті кедри!\n       \nЛеохар (4 ст. до Христа). Аполлон Бельведерський. Олександр Антіохійський ? Афродита Міл оська (бл.130-100 р. до Христа).\n\n\n 16 Уста його солодощі, і він ув есь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!\n\n \n6:1 Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.\n\nЛеохар (4 ст. до Христа).  Діана Версальська.\n\n\n 2 Мій коханий пішов до садочка свого, в квітн ики запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.\n\n\n 3 Я належу своє му коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!\n       \nОгюст Ренуар (1841-1919). Портрет Жанни Самарі.\n\n\n 4 Ти пр екрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізн а, як війська з прапорами!\n\n\n 5 Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з тог о Гілеаду!\n\nДанте Габріель Росєтті (1828-1882). Леді Ліліт.\n\n\n 6 Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і м іж ними немає неплідної!\n\n\n 7 Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!\n     \nДанте Габріель Росєтті (182 8-1882). Прозерпина. Увінчана гірляндами.\n\n\n 8 Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,\n\n\n 9 та єдина вон а ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у св оєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й на ложниці то вихваляли її:\n \nДанте Габріель Росєтті (1828-1882). Венер а, яка змінює серце на благодійне.\n\n\n 10 Хто це така, що вона вигля дає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?\n\n\n 11 Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?\n\n\n\nЛюк-Оливье Мерсон (1846-1920). Весна, що прокидається.\n\n\n 12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя м іж колесниці моєї дружини бояр...\n\n\n 13 (07-1) Вернися, вернись, Су ламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися н а Суламітку, немов би на танець військовий? \n\nHerbert James Dra per (1863-1920). Танцівниця у студії.\n\n\n7:1 (07-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намист о, руками мистецькими виточене!\n\n\n 2 (07-3) Твоє лоно немов круглот очена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, ото чений тими лілеями!\n\nHerbert James Draper (1863-1920). Німфа.\n \n\n 3 (07-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!\n\n\n 4 (07-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!\n \nArthur Hacker (1858-1919). Хмара.\n\n\n 5 ( 07-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур , полонений цар тими кучерями!\n\n\n 6 (07-7) Яка ти прекрасна й приєм на яка, о кохання в розкошах!\n\nArthur Hacker (1858-1919). Німфа.\n\n \n 7 (07-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон ви ноградних!\n\n\n 8 (07-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся з а віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...\n       \nJean Auguste Domi nique Ingres (1780-1867). Джерало.   Arthur Hacker (1858-191 9). Сірін.\n\n\n 9 (07-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!\n\n\n 10 (07-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!\n\nJan Styka (1858-192 5). Каліпсо обіцяє безсмертя Одисею.\n\n\n 11 (07-12) Ходи ж, мій коха ний, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!\n 12 (07-13) Устанемо ран о, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розц вілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!\n\n Jan Styka (1858-1925). Каліпсо\n\n\n 13 (07-14) Видадуть пах мандрагор и, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх захов ала для тебе, коханий ти мій!\n\n\n8:1 О, коли б ти мені був за брата, що п ерса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і н іхто мені не докоряв би!\n     \nВірджи́нія Демо́н-Брето́н ( 1859-1935). Дружина рибалки.\n\n\n 2 Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гран атових яблук своїх!\n\n\n 3 Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...\n \nFrancesco Hayez (1791-1882). Поцілун ок.\n\n\n 4 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й на що б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!\n\n\n 5 Хто вона, що ви ходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе , там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!\n\nПітер Па уль Рубенс (1577-1640). Персей звільняє Андромеду.\n\n\n 6 Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання , як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!\n\n\n 7 Води великі не зможуть згасити кохання, ані р іки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, т о ним погордили б зовсім!...\n \nЛауриц Туксен (1853-1927). Дівчата на пляжі.\n\n\n 8 Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?\n\n\n 9 Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедров ою дошкою їх...\n  \nКарл Брюллов (1799-1852). Італійський полуде нь. Збирання винограду біля Неаполя.\n\n\n 10 Я мур, мої ж перса як ба шти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...\n\n\n 11 Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.\n\nAlessandro Mantovani&nbs p;(1814-1892). Виноград. \n\n\n 12 Але мій виноградник, що маю йо го, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!\n\n\n 13 О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!\n\n\n 14 Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!\n \nХанс Зацка (1859-1945). Закохані серед квітів.\n\n\n \n DTSTAMP:20260429T055409Z DTSTART:20150907T000000Z DTEND:20150907T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+250 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR