BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:32fd4ccdb2a3e6175963c3c6a0ccc241 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:9 вересня: Ісая 3:1-5:30, 2Коринтян 11:1-15, Псалом 52(53):1-11&n bsp;(РСП, NIV:53:1-7), Приповісті 22:28-29\n\n\n2Коринтян 11:1-15:\n\n\n11: 1 О, коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене.\n  ;\nAdolph Tidemand (1814-1876). Наречену вбирають до вінця.\n\n\n  ;2 Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.\n\n\n 3 Та боюсь я, як змій зв ів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхи лилися від простоти й чистости, що в Христі.\n\nАльбрехт Дюрер (1471-1528). Адам і Єва.\n\n\n 4 Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісус а іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!\n\n\n 5 Та думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолі в.\n\n\n 6 Хоч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми в иявлені поміж вами.\n\n\n 7 Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб під вищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?\n\n\n 8 Обб ирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до в ас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.\n \nРембрандт (1606-166 9). Апостол Павло.\n\n\n 9 Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збере жу.\n\n\n 10 Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана б уде про мене в країнах Ахаї.\n\n\n 11 Для чого? Тому, що я вас не любл ю? Відомо те Богові!\n\n\n 12 А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.\n\n\n 13 Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, щ о підроблюються на Христових апостолів.\n\nАлександр Кабанель (1823-1889).П адший Ангол. \n\n\n 14 І не дивно, бо сам сатана прикидається анг олом світла!\n\n\n 15 Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикид аються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!\n\n\n&nb sp;\nПсалом 52(53):1-11 (РСП, NIV: 53:1-7): \n\nАн онімний німецький майстер 16-го століття. Безумець. \n\n\n 1 Для дириґетна хору. На „Махалат". Навчальний псалом. Давидів. (053-2) Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і несправедливість обрид ливу чинять, нема доброчинця!... \n 2 (053-3) Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає. \n& nbsp;\nCima da Conegliano (1460–1518). Бог-Отець дивиться з неба вниз. \n\n\n 3 (053-4) Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчин ця, нема ні одного!... \n \nСальваторе Роза (1615-1673) . Діоген серед білого дня шукає із світлом праведну людину.\n\n\n 4 (0 53-5) Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Во ни споживають хліб Божий, та не кличуть Його! \n\n\n 5 (053-6) То ді настрашилися страхом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості тог о, хто тебе оточив був, ти їх посоромив, бо ними погордував Бог! \n\nA ndrea Mantegna (1431-1506). Воскресіння Христове.\n  6 (053- 7) Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утішатися буде ізраїль!\n\n\n \n\n\nПрипов істі 22:28-29:\n \nDon Troiani (born 1949). Громадянська війна в США. Битва при Геттизберзі.\n\n\n 28 Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.\n\n\n 29 Ти бачив людину, моторну в занятті с воїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простим и.\n\nFord Madox Brown (1821-1893). Труд. \n\n\n \n\n\nІсая 3:1-5:30:\n \nПророк Ісая. Російська ікона 18-го століття у Кіжах.\n\n \n3:1 Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,\n\n\n 2 лицаря т а вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,\n\n\n 3 п'ятдесятни ка та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілог о,\n\nЖан-Луї-Ернест Месоньє (1815-1891). Облога Парижа 1870-71 років. Алегорія. \n\n\n\n 4 і за правителів дам юнаків, і дітваки запан ують над ними! \n\n\n 5 І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного. .. \n\n\n 6 Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!\n \nКузьма Петров-Водкін (1878-1939). Смерть комісара.\n\n\ n 7 Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв'язу вати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене з а правителя люду!\n\n\n 8 Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній я зик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави...\n\n\n& nbsp;9 Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, н емов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!&nbs p;\n\nBenjamin West (1738–1820). Загибіль Содому.\n\n\n 10 Скажіт е про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.\n\ n\n 11 Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!\n \n\n 12 Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним ... Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок т воїх сплутали!\n\n\n 13 Господь став на прю, і стоїть, щоб судити наро ди. \n\nJohn Martin (1789-1854). Останній Суд.\n\n\n 14 Господь і де на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виног радника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!\n\n\n 15 Що це стал ося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.\n\n\n 16 І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські заго рділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочк ами, і дзвонять спряжками на ногах своїх,\n\n\n 17 тому вчинить Господ ь тім'я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!...\n\nЕве лин де Морган (1855-1919). На ріках Вавилонських...\n\n\n&nb sp;18 Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,\n\n\n 19 сережки, нараменники, і серпанки,\n\n\n 20 і зав ої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі приві ски,\n\nАрі Шеффер (1795-1858). Грецькі жінки молять Богородицю про до помогу.\n\n\n 21 персні, і сережки носові,\n\n\n 22 чудові убранн я, і окриття, і намітки та торби,\n\n\n 23 дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.\n\nEdward William John Hopley (1816-1869). М іріам, дружина Ірода, вигнани ним зі своїми дітьми. \n\n\n 24 І с танеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мис тецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!\n\n\n 25 Попадають мужі твої від меча, а ли царство твоє на війні,\n\n\n 26 і будуть стогнати та плакати ворота її , і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка...\n \nВеликі прор оки: Даниїл, Єзекіїль, Єремія, Ісая. Роспис Церкви Товариства Ісуса в Римі. \n\n\n4:1 І того дня сім жінок схоплять мужа одного, говорячи: Ми будемо їс ти свій хліб, і зодягатимем одіж свою, тільки йменням твоїм хай нас кличуть , забери ти наш сором!\n\n\n 2 Того дня буде парость Господня красою т а славою, плід же земний величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля.\ n\n\n 3 І буде зосталий в Сіоні й полишений в Єрусалимі, святим буде з ватися він, кожен, хто жити записаний в Єрусалимі,\n\n\n 4 коли нечист оту Господь змиє з сіонських дочок, а кров Єрусалиму сполоще з-посеред його духом права та духом очищення.\n\n\n 5 І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару, вночі ж дим і блиск огню полум'яного, бо над всякою славою буде покрова...\n\n\n 6 І буде шатро удень тінню від спеки, і захистом та укриттям від негоди й дощу !\n\nAlessandro Mantovani (1814-1892). Виноград.\n\n\n5:1 Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючо му версі гори виноградника мав був Мій Приятель. \n\n\n 2 І обкоп ав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив , і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що роди тиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!\n\n\n 3 Тепер же ти, єрус алимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноград ником:\n\n\n 4 що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я н е зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?\n\nВінсент Ван Гог (1853-1890). Червоні виноградники в Арле.&n bsp;\n\n\n 5 А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника : живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,\n\n\n 6 зроблю Я загубу йому, він не буде обтинани й ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!\n\n\n 7 Бо виноградник Господа Саваота то Із раїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...\n\n Лукас К ранах Молодший (1515-1586). Вірні та невірні служителі у Винограднику Госпо да.\n\n\n 8 Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточ ують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!\n\n\n&nbs p;9 В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.\n\n\n 10 Бо деся ть загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу. \n \nІєронімус Босх (1450-1516). Корабель дурнів (ф рагмент).\n\n\n 11 Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись! \n\n \n 12 І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку , а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.\n\n\n 13 Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватим уть, а натовп його висохне з прагнення...\n\nІєронімус Босх (1450-1516). Пе кло.\n\n\n 14 Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкр ив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.\n\n\n 15 І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,\n\n\n 16 а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!\n\nCharles Jo nes (1836-1902). Вівці на пасовиську. \n\n\n 17 І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.\n\n\n&nb sp;18 Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуз зям від воза,\n\n\n 19 та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Св ій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і не хай прийде і пізнаємо ми!\n\n\n 20 Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставля ть гірке за солодке, а солодке за гірке!\n\nДепутати харківської облради у футболках "Беркут" взимку 2014 року\n\n\n 21 Горе мудрим у власних оча х та розумним перед собою самим!\n\n\n 22 Горе тим, що хоробрі винце п опивати, і силачі на мішання п'янкого напою,\n\n\n 23 що несправедливо го чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають в ід нього...\n\n\n 24 Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полу м'я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, н емов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!\n\n\n 25 Тому запалився гнів Господа на на род Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!\n\nПророк Ісая. Статуя Собора Святого Петра, Рим.\n\n\n 26 І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,\n\n\n 27 не має між ними утомленого та такого, який би спіткнувся! Не дримає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взут ті його.\n\n\n 28 Його стріли погострені, і всі луки його понатягувані . Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його немов вихор.\ n\n\n 29 Його рик як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він з агарчить, і здобич ухопить, й її понесе, і ніхто не врятує!\n\n\n 30 І на нього ревітиме він того дня, як те море реве... І погляне на землю, а т ам густа темрява, і світло померкло у хмарах її...\n\nJohn Martin (1789-185 4). Остання людина не землі. \n DTSTAMP:20260501T012327Z DTSTART:20150909T000000Z DTEND:20150909T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+252 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR