BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:88f259c4ed11e01613e3be837aae8cd0
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:29 вересня: Ісая 57:14-59:21, Филип’ян 1:1-26,&nbsp;Псалом&nbsp;70(71):1-24
 &nbsp;(РСП, NIV: 71:1-24), Приповісті 24:9-10\n\n\nФилип’ян 1:1-26:&nbsp;\n
 \n\n1:1 Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, 
 що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:\n&nbsp;\nАндрій Рубльо
 в (бл.1360-1426). Апостол Павло/\n\n\n&nbsp;2 благодать вам і мир від Бога,
  Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!\n\n\n&nbsp;3 Дякую Богові своєму при 
 кожній згадці про вас,\n\n\n&nbsp;4 і завжди в усякій молитві своїй за всіх
  вас чиню я молитву з радощами,\n\n\n&nbsp;5 за участь вашу в Євангелії від
  першого дня аж дотепер.\n\n\n&nbsp;6 Я певний того, що той, хто в вас розп
 очав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.\n\n&nbsp;Лукас&nbsp;К
 ранах&nbsp;Старший (1472-1553). Другий Прихід Христа.\n\n\n&nbsp;7 Бо то сп
 раведливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кай
 данах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодат
 і.\n\n\n&nbsp;8 Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній люб
 ові Христа Ісуса.\n\n\n&nbsp;9 І молюсь я про те, щоб ваша любов примножала
 сь ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,\n\n\n&nbsp;10 щоб в
 и досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,\n\n\n&n
 bsp;11 наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвал
 у Божу.\n\n\n&nbsp;12 Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось м
 ені, вийшло більше на успіх Євангелії,\n\n\n&nbsp;13 бо в усій преторії та 
 всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.\n\nРембрандт ван Рейн (1606-
 1669). Голова старого.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 А багато братів у Господі через 
 кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашн
 о.\n\n\n&nbsp;15 Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із до
 брої волі Христа проповідують;\n\n\n&nbsp;16 а інші з любови, знаючи, що я 
 поставлений на оборону Євангелії;\n\n\n&nbsp;17 а інші через підступ звіщаю
 ть Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.\n\n\n&nbsp;
 18 Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а
  тим я радію та й буду радіти.\n\n\n&nbsp;19 Бо знаю, що це буде мені на сп
 асіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,\n\n\n&nbsp;20 через
  чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою смілив
 істю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то жит
 тям, чи то смертю.\n&nbsp;\nFrans Francken the Younger.&nbsp;Crucifixion Wi
 th Scenes of Martyrdom of the Apostles.\n\n\n&nbsp;21 Бо для мене життя то 
 Христос, а смерть то надбання.\n\n\n&nbsp;22 А коли життя в тілі то для мен
 е плід діла, то не знаю, що вибрати.\n\n\n&nbsp;23 Тягнуть мене одне й друг
 е, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.\n&nbsp;
 Enrique Simonet Lombardo&nbsp;(1866-1927). Смерть Святого Павла (1887).\n\n
 \n&nbsp;24 А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.\n\n\n&nbsp;25
  І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь
  та на радощі в вірі,\n\n\n&nbsp;26 щоб ваша хвала через мене примножилася 
 в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом&nbsp;70
 (71):1-24&nbsp;(РСП,&nbsp;NIV: 71:1-24):\n\n\n71:1 До Тебе вдаюся я, Господ
 и, хай же не буду повік засоромлений!\n\nПітер Франц де Греббер (1600-1652)
 . Цар Давид на молитві.\n\n\n&nbsp;2 визволь мене через правду Свою, і звіл
 ьни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,\n\n\n&nbsp;3 стань для мен
 е за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати ме
 не, бо Ти скеля моя та твердиня моя!\n\n\n&nbsp;4 Боже мій, визволь мене ві
 д руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,\n\n\n&nbs
 p;5 Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку м
 ого!\n&nbsp;\nБартоломео Естебан Мурільо (1617-1682). Мадрнна з Ісусом-Немо
 влям.\n\n\n&nbsp;6 На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї мат
 ері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!\n\n\n&nbsp;7 Я став багатьом
 , як дивовище, та Ти сильна моя охорона!\n\n\n&nbsp;8 Уста мої повні Твоєї 
 хвали, увесь день Твоєї величности!\n\n\n&nbsp;9 Не кидай мене на час старо
 сти, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,\n\n\n&nbsp;10 бо мої вороги
  проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,\n
 \n\n&nbsp;11 говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема,
  хто б його врятував!...\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Давид на молитв
 і.\n\n\n&nbsp;12 Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на пом
 іч мені!\n\n\n&nbsp;13 Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавид
 ить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене 
 лихого!\n\n\n&nbsp;14 А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я п
 омножу!\n\n\n&nbsp;15 Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє
  увесь день, бо числа їх не знаю,\n\n\n&nbsp;16 буду славити вчинки великі 
 всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!\n&nbsp;\nGiovanni 
 Francesco Barbieri&nbsp;(1591-1666). Давид з головою Голіата.\n\n\n&nbsp;17
  Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої
 .\n\n\n&nbsp;18 А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я 
 не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини в
 еликі Твої!\n&nbsp;\nДжеймс Тіссот (1836-1902). Старий Давид молиться вночі
 .\n\n\n&nbsp;19 Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже
 , що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?\n\n\n&nbsp;20 Ти мені показав був
  великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене зн
 ову Ти витягнеш,\n\n\n&nbsp;21 Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш 
 мене!\n\n\n&nbsp;22 А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, і
 з гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!\n\n\n&nbsp;23 Нехай співом
  радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!\n\n
 Цар Давид. Православна ікона.\n\n\n&nbsp;24 Шепоче про правду Твою мій язик
  цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!
 \n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 24:9-10:&nbsp;\n&nbsp;&nbsp;\nЛіворуч: Анонім 
 16-го століття (Німеччина). Дурень. Праворуч: Adriaen Brouwer&nbsp;(c. 1605
 –1638). Юнак, що передражнює.\n\n\n&nbsp;9 Замір глупоти то гріх, а насмішн
 ик огида людині.\n\n\n&nbsp;10 Якщо ти в день недолі знесилився, то мала тв
 оя сила.\n\n\n\nЕміліо Лонгоні (1859-1932). Самотність.\n\n\n&nbsp;\n\n\nІс
 ая 57:14-59:21:\n\n\n54:&nbsp;14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу
 , почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!\n&nbsp;\nП'єтр
 о Перуджино (1446-1523). Пророки та сибили.\n\n\n&nbsp;15 Бо так промовляє 
 Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на В
 исочині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скром
 них, і щоб оживляти серця згноблених!\n\n\n&nbsp;16 Бож не вічно Я буду суд
 итись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, т
 а й душі, які Я вчинив.\n\n\n&nbsp;17 Я гнівався був за гріх користолюбства
  його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, ві
 дступний, дорогою серця свого.\n\nП'єтро Перуджино (1446-1523). Благословен
 ня Господнє.\n\n\n&nbsp;18 Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його по
 веду й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.\n\n\n&nbsp;19 Ств
 орю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і в
 здоровлю його.\n\n\n&nbsp;20 А ті несправедливі як море розбурхане, коли бу
 ти спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.&nbsp;\n&
 nbsp;\nChristian&nbsp;Ernst Bernhard&nbsp;Morgenstern&nbsp;(1805-1867). Дун
 ай впадає в Північне море.&nbsp;\n\n\n&nbsp;21 Для безбожних спокою немає, 
 говорить Господь!\n58:1 Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ,
  мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова
  їхні гріхи!&nbsp;\n\n\n&nbsp;2 Вони бо щоденно шукають Мене та жадають піз
 нати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не к
 идає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бо
 га:\n\n\n&nbsp;3 Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж 
 не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших р
 обітників тиснете!&nbsp;\nAdriaen Brouwer&nbsp;(c. 1605–1638). Бійка селян-
 гравців у карти.\n\n\n&nbsp;4 Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб к
 улаком бити нахабно... Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був н
 а височині!\n\n\n&nbsp;5 Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли 
 морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету
  та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?\n\n\n&n
 bsp;6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожн
 ости, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірв
 ати?\n\n\n&nbsp;7 Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих б
 урлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не схо
 ватися від свого рідного?\n&nbsp;\nJean Leon Gerome Ferris (1863-1930).&nbs
 p;Перше святковане Дня Подяки 1621 року (1899).\n\n\n&nbsp;8 Засяє тоді, мо
 в досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя спра
 ведливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!\n\n\n&n
 bsp;9 Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: О
 сь Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати л
 ихого,\n\n\n&nbsp;10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу н
 аситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як пол
 удень стане,\n\n\n&nbsp;11 і буде Господь тебе завжди провадити, і душу тво
 ю нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний с
 ад, і мов джерело те, що води його не всихають!\n&nbsp;\nІван Айвазовський 
 (1817-1900). Вид на великий каскад у Петергофі.\n\n\n&nbsp;12 І руїни відві
 чні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називат
 и: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!\n\n\n&nbsp;13 Якщо р
 ади суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій 
 святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим
 , і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не бу
 деш казати даремні слова,\n\n\n&nbsp;14 тоді в Господі розкошувати ти будеш
 , і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати
  спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!\n\nПаризький п
 салтир (Візантійська книжна ілюстрація Х століття). Пророк Ісая молиться вн
 очі.\n\n\n59:1 Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Йо
 го вухо не стало тяжким, щоб не чути,\n\n\n&nbsp;2 бо то тільки переступи в
 аші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від
  вас, щоб Він не почув,&nbsp;\n\n\n&nbsp;3 бо ваші долоні заплямлені кров'ю
 , ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче
  лихе!\n\n\n&nbsp;4 Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто с
 удився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітн
 іє бідою й породжує злочин!\n\nФранциско-Хосе де Гойя (1746-1828). Монах го
 ворить із старою жінкою.&nbsp;\n\n\n&nbsp;5 Висиджують яйця гадючі та тчуть
  павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...
 \n\n\n&nbsp;6 Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покри
 ються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...\n\n\n&nbsp;
 7 Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки ду
 мки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!\n\n\n&nbsp;8 Дороги спокою 
 не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої ст
 ежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою.\n\nПророк Ісая. Російська ік
 она 18-го століття у Кіжах.\n\n\n&nbsp;9 Тому віддалилося право від нас, і 
 не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяй
 ва та й у темнощах ходимо!\n\n\n&nbsp;10 Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну
 , навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерк
 ом, між здоровими ми, як померлі!...\n\n\n&nbsp;11 Усі ми ревемо, як ведмед
 і, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й ві
 д нас віддалилось воно...\n\n\n&nbsp;12 Бо помножились наші переступи перед
  Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші про
 вини ми знаємо їх!\n\n\n&nbsp;13 Ми зраджували й говорили неправду на Госпо
 да, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли 
 й видумували з свого серця слова неправдиві...\n\n\n\nGiovanni Lanfranco&nb
 sp;(1582-1647). Гладіатори бьються під час бенкету.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 І п
 равосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдан
 і спіткнулася істина, правда ж не може прийти,\n\n\n&nbsp;15 і істина зникл
 а, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лих
 е в Його очах, що права нема!\n\n\n&nbsp;16 І Він бачив, що немає нікого, і
  дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його сп
 раведливість підперла Його,\n\n\n&nbsp;17 і Він зодягнув справедливість, як
  панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг,
  і покрився горливістю, мов би плащем!\n\n\n&nbsp;18 Надолужить Він гнівом 
 Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним заплатою, острова
 м надолужить заплату.\n\n\n\nFrancesco di Giorgio Martini (1439 – 1501). Бо
 г-Отець.\n\n\n&nbsp;19 І будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слав
 и Його зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка, вітер Господній її пожене
 ,\n\n\n&nbsp;20 і прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувся із прогріху
  в Якові, каже Господь.\n\n\n&nbsp;21 А Я ось із ними умова Моя, говорить Г
 осподь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не у
 ступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомст
 ва твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки!\n\nГрег Ольсен (1958, суч
 асний американський майстер). Христос.\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260501T012402Z
DTSTART:20150929T000000Z
DTEND:20150929T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+272
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR