BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:680b14ea18862bad963a22c2c764a064
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:21 жовтня: Єремія 37:1-38:28, 1Тимофія 6:1-21,&nbsp;Псалом 88(89):39-53 (РС
 П, NIV: 89:38-52), Приповісті 25:28\n\n\n1Тимофія 6:1-21:&nbsp;\n\n\n1 Усі 
 раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб н
 е зневажалися Боже Ім'я та наука.\n&nbsp;\nВермеєр Дельфський (1632-1675). 
 Служниця з глечиком молока (1658).\n\n\n&nbsp;2 А ті, хто має панів віруючи
 х, не повинні недбати про них через те, що браття вони, але нехай служать ї
 м тим більше, що вони віруючі та улюблені, що вони добродійства Божі прийма
 ють. Оцього навчай та нагадуй!\n\n\n&nbsp;3 А коли хто навчає інакше, і не 
 приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона
  за правдивою вірою,\n\nВінсет Ван Гог (1853-1890). Натюрморт з Біблією.\n\
 n\n&nbsp;4 той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змаганн
 я, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади,\n\n
 \n&nbsp;5 постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди,
  які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких!\n\n\n&nbsp;6 Великий 
 же зиск то благочестя із задоволенням.\n\n\n&nbsp;7 Бо ми не принесли в сві
 т нічого, то нічого не можемо й винести.\n\n\n&nbsp;8 А як маєм поживу та о
 дяг, то ми задоволені будьмо з того.\n\nNicolaes Maes&nbsp;(1634-1693). Ста
 ра вдова молиться.\n\n\n&nbsp;9 А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси
  та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають 
 людей на загладу й загибіль.\n\n\n&nbsp;10 Бо корень усього лихого то грошо
 любство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе велик
 і страждання.\n&nbsp;\nEmily Mary Osborn (1828–1925). Безіменний та недружн
 ій або статок багатого - це його укріплене місто (1857).\n\n\n&nbsp;11 Але 
 ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вір
 ою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю!\n\n\n&nbsp;12 Змагай добрим змагом в
 іри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре в
 изнання перед свідками багатьома.\n\n\n&nbsp;13 Наказую перед Богом, що ожи
 влює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія П
 илата,\n\nAnthonis van Dyck&nbsp;(1599-1641). Коронування Христа терновим в
 інцем.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною а
 ж до з'явлення Господа нашого Ісуса Христа,\n\n\n&nbsp;15 що його свого час
 у покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,\n\n\n
 &nbsp;16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не 
 бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!\
 n\nWilliam Brassey Hole (1846-1917). Всюдиприсутній.\n\n\n&nbsp;17 Наказуй 
 багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали н
 а багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,\n\
 n\n&nbsp;18 щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пиль
 ні,\n\n\n&nbsp;19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, що
 б прийняти правдиве життя.\n&nbsp;\nHarry McCormick (1942). синагога на Елд
 рідж-стріт.\n\n\n&nbsp;20 О Тимофію, бережи передання, стережися марного ба
 зікання та суперечок знання, неправдиво названого так.\n\n\n&nbsp;21 Дехто 
 віддався йому, та й від віри відпав. Благодать з тобою. Амінь.\n\nCarl Schl
 eicher (1825-1903). Зібрання рабинів.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 88(89):39-53&
 nbsp;(РСП, NIV: 89:38-52):&nbsp;\n&nbsp;\n\n\n&nbsp;38 (089-39) А Ти опусти
 в та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,\n\n\n&nbsp;39 (089-40) Ти 
 неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,\n\n\
 n&nbsp;40 (089-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!
 ...\n\n\n&nbsp;41 (089-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він ст
 ав для сусідів своїх посміховищем...\n&nbsp;\nІван Айвазовський (1817-1900)
 . Шторм в місячну ніч.\n\n\n&nbsp;42 (089-43) Підніс Ти правицю його пересл
 ідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,\n\n\n&nbsp;43 (089-44) і Ти відверн
 ув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...\n\n\n&nbsp;44 (089-4
 5) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,\n\n\n&nbsp;45
  (089-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села
 .\n&nbsp;\nІван Айвазовський (1817-1900). Аварія корабля.&nbsp;\n\n\n&nbsp;
 46 (089-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій г
 нів, як огонь?\n\n\n&nbsp;47 (089-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота жит
 тя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?\n\n\n&nbsp;4
 8 (089-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душ
 у від сили шеолу? Села.\n\nІван Айвазовський (1817-1900). Вид на Костянтино
 піль при місячному освітленні\n\n\n&nbsp;49 (089-50) Де Твої перші милості,
  Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?\n\n\n&nbsp;50 (089-5
 1) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усі
 х великих народів,\n\n\n&nbsp;51 (089-52) якою Твої вороги зневажають, о Го
 споди, і кроки Твого помазанця безславлять!\nІван Айвазовський (1817-1900).
  Вид на Костянтинопіль при денному освітленні\n\n\n&nbsp;52 (089-53) Благос
 ловенний навіки Господь! Амінь і амінь!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 25:28:&
 nbsp;\n&nbsp;\nІлля Репін (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван\n\n\n&
 nbsp;28 Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без мур
 у.\n&nbsp;\nІлля Репін (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван (фрагмент
 ).\n\n\n&nbsp;\n\n\nЄремія 37:1-38:28:&nbsp;\n\n\n37:1 І зацарював цар Седе
 кія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Наву
 ходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї.\n&nbsp;\nГійом Руйє&nbsp;(1518
 –1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Седекія.\n\n\n&nbsp;2 Та не
  послухався ані він, ані його раби, ані народ Краю слів Господа, які Він го
 ворив через пророка Єремію.\n\n\n&nbsp;3 І послав цар Седекія Єгухала, сина
  Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, гово
 рячи: Помолися за нас до Господа, Бога нашого!\n\n\n&nbsp;4 А Єремія тоді щ
 е вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в'язниці.\n\nJean-Léon G
 érôme (1824-1904). Єгипетські рекрути перетинають пустелю.\n\n\n&nbsp;5 А ф
 араонове військо вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що обляга
 ли Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.\n\nJames Padgett (1930-2009).&nbsp;І
 люстрація SWEET MEDIA.\n\n\n&nbsp;6 І було слово Господнє до пророка Єремії
 , говорячи:\n\n\n&nbsp;7 Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до
  Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове військо,
  що вийшло вам на поміч, вернеться до свого краю, до Єгипту.\n\n\n&nbsp;8 А
  халдеї знову вернуться, і будуть воювати з цим містом, і здобудуть його, т
 а й спалять його огнем.\n\nWilliam&nbsp;Brassey&nbsp;Hole (1846-1917). Зруй
 нування Єрусалиму Навуходоносором.\n&nbsp;9 Так говорить Господь: Не обманю
 йте своїх душ, говорячи: Халдеї конче підуть від нас, бо не підуть вони.\n\
 n\n&nbsp;10 Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з
  них залишилися б тільки ранені, то встане кожен із намету свого, і спалять
  це місто огнем...\n\n\n&nbsp;11 І сталося, коли халдейське військо відступ
 ило від Єрусалиму перед фараоновим військом,\n\n\n&nbsp;12 то вийшов Єремія
  з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед нар
 оду.\n&nbsp;\nУв'язнення Єремії. "The Coloured Picture Bible for Children" 
 book, 1900.&nbsp;\n\n\n&nbsp;13 Та коли він був біля Веніяминової брами, то
  був там начальник сторожі, а ім'я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїног
 о. І схопив він пророка Єремію, говорячи: Ти переходиш до халдеїв!\n\n\n&nb
 sp;14 А Єремія відказав: Неправда, я не переходжу до халдеїв! Та не послуха
 в той його; і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників.\n\n\n&n
 bsp;15 І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його
  до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язничний дім.\n\
 n\n&nbsp;16 І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єре
 мія багато днів...\n\nРембрандт ван Рейн (1609-1669). Пророк Єремія.\n\n\n&
 nbsp;17 І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі т
 аємно й сказав: Чи є слово від Господа? І Єремія відказав: Є. І далі сказав
 : Ти будеш відданий в руку вавилонського царя...\n\n\n&nbsp;18 І сказав Єре
 мія до царя Седекії: Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що 
 ви віддали мене до в'язниці?\n\n\n&nbsp;19 І де ваші пророки, що вам пророк
 ували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?\n\n\n&nb
 sp;20 А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя
  твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!...\n\
 nFranses Manwaring Caulkins (1795-1869). Ув'язнений Єремія.&nbsp;&nbsp;\n\n
 \n\n&nbsp;21 І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подвір'ї в'язниці, 
 і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився
  ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.\n\n\n38:1 І почув 
 Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Паш
 хур, син Малкійїн, ті слова, що Єремія говорив до всього народу, кажучи:\n\
 nJames Padgett (1930-2009).&nbsp;Ілюстрація SWEET MEDIA.\n\n\n&nbsp;2 Так г
 оворить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та 
 від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його
  за здобич, і він житиме!\n\n\n&nbsp;3 Так говорить Господь: Напевно буде д
 ане це місто в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його!\n\n\n&n
 bsp;4 І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він о
 слаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говор
 ячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тіл
 ьки зла!...\n\nJames Padgett (1930-2009).&nbsp;Ілюстрація SWEET MEDIA.\n\n\
 n&nbsp;5 І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє
  супроти вас.\n\n\n&nbsp;6 І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, 
 царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі б
 ула не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!\n\nJames Padgett (193
 0-2009).&nbsp;Ілюстрація SWEET MEDIA.\n\n\n&nbsp;7 І почув мурин Евед-Мелех
 , евнух, який був у царському домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у 
 Веніяминовій брамі.\n\n\n&nbsp;8 І вийшов Евед-Мелех з царського дому, та й
  сказав цареві, говорячи:\n\nJames Padgett (1930-2009).&nbsp;Ілюстрація SWE
 ET MEDIA.\n\n\n&nbsp;9 Пане мій царю, ці люди вчинили зло в усьому, що зроб
 или пророкові Єремії, якого кинули до ями, і помре він на своєму місці чере
 з голод, бо в місті нема вже хліба...\n\n\n&nbsp;10 І наказав цар муринові 
 Евед-Мелехові, говорячи: Візьми з собою звідси троє люда, і витягнеш пророк
 а Єремію з ями, поки він ще не вмер!\n\nЕвед-Мелех витягає Єремію із ями. К
 нижкова ілюстрація.&nbsp;\n\n\n&nbsp;11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою
 , і прийшов до царського дому під скарбницею, і набрав ізвідти подертого шм
 аття та непотрібних лахів, і спустив їх до Єремії до ями шнурами.\n\n\n&nbs
 p;12 І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії: Поклади це подерте шмаття та лахи
  попід пахи своїх рук під шнури! І зробив Єремія так.&nbsp;\n\n\n&nbsp;13 І
  потягнули Єремію шнурами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї 
 в'язниці.\n\nЄремія виходить із ями. Книжкова ілюстрація.&nbsp;"The Coloure
 d Picture Bible for Children" book, 1900.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 І послав цар 
 Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в домі Господ
 ньому. І сказав цар до Єремії: Запитаю я тебе про щось, не заховуй від мене
  нічого!\n\n\n&nbsp;15 І сказав Єремія до Седекії: Коли я провіщу тобі, то 
 чи справді не вб'єш ти мене? А коли пораджу тобі, то мене не послухаєш...\n
 \n\n&nbsp;16 І присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: Як живий Госп
 одь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, 
 що шукають твоєї душі!\n\n\n&nbsp;17 І сказав Єремія до Седекії: Так говори
 ть Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо справді вийдеш ти до зверхників 
 вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене огнем, 
 і будеш жити ти та дім твій.\n\nЄремія пророкує царю Седекії.\n\n\n&nbsp;18
  А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя, то це місто буде дане в руку ха
 лдеїв, і вони спалять його огнем, і ти не втечеш з їхньої руки...\n\n\n&nbs
 p;19 І сказав цар Седекія до Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв,
  щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене...\n\n\n&nbsp;20 
 І сказав Єремія: Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говор
 ю тобі, і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!\n\n\n&nbsp;21 А якщо ти н
 е схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:\n\n\n&nbsp;22 І ось у
 сі жінки, що залишилися в домі Юдиного царя, будуть відведені до зверхників
  вавилонського царя, і вони скажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої п
 риятелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.\n\n\n&nbsp;23
  А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не вте
 чеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схоплений, а місто це 
 буде спалене огнем...\n\nDavid Roberts&nbsp;(1796-1864). Зруйнування Єрусал
 иму армією Тита 70 року (1850).\n\n\n&nbsp;24 І сказав Седекія до Єремії: Н
 ехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.\n\n\n&nbsp;25 Бо коли почу
 ють зверхники, що я говорив з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі:
  Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо теб
 е. І що ж говорив тобі цар?\n\n\n&nbsp;26 то скажеш до них: Я склав своє бл
 агання перед царське обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, що
 б там не померти.\n\n\n&nbsp;27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запитал
 ися його, і він розказав їм згідно зо всіма тими словами, що звелів був цар
 . І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідались про обговорену річ.\n\
 n\n&nbsp;28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобути
 й Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260507T085222Z
DTSTART:20151021T000000Z
DTEND:20151021T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+294
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR