BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:41e973e03b9599f2a289f3dc41323145 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:6 листопада: Єзекіїль 14:12-16:42, Євреїв 7:18-28,  Псалом 105(10 6):1-12 (РСП, NIV: 106:1-12), Приповісті 27:4-6\n\n\nЄвреїв 7:18-28: \ n \nBernhard Plockhorst (1825-1907). Ісус-Потішитель.\n\n\n  18 Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.\n\n\ n 19 Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що не ю ми наближуємось до Бога.\n\n\n 20 І поскільки воно не без клятви,\n\ n\n 21 вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Тог о, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,\n\n\n 22 то постільки Ісус став запор укою кращого Заповіту!\n \nBernhard Plockhorst (1825-1907). Ісус благославляє дітей.\n\n\n 23 І багато було їх священиків, бо смерть бо ронила лишатися їм,\n\n\n 24 але Цей, що навіки лишається, безперестан не Священство Він має.\n\n\n 25 Тому може Він завжди й спасати тих, хт о через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитис ь.\n\n\n 26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,\n\nSir Francis Be rnard Dicksee (1853-1928). Христос на тлі поля пшениці.\n\n\n 27 що по треби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши С амого Себе.\n\n\n 28 Закон бо людей ставить первосвящениками, що немоч і мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконали й навіки!\n\n\n \n\n\nПсалом 105(106):1-12 (РСП, NIV: 106:1-12):\ n\n\n106:1 Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя !\n        \nDante Gabriel Rosetti (1828-1882 ): Цар Давид. Невідомий художник: Аарон.\n\n\n 2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?\n\n\n 3 Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!\n\n\n 4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,\n\n\n 5 щ об побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і х валився зо спадком Твоїм!\n\nEvelyn De Morgan (1855-1919). На ріках ва вілонських...\n\n\n 6 Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправд иве чинили...\n\n\n 7 Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, мн оготи Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним .\n\n\n 8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.\n\n \n\nCosimo Rosselli (1439–1507). Перехід євреїв через Червоне море.&nb sp;\n\n\n 9 Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів чере з морські глибини, немов по пустині!...\n 10 і Він спас їх з руки непр иятеля, визволив їх з руки ворога,\n\n\n 11 і закрила вода супротивник ів їхніх, жоден з них не зостався!\nAndrea Previtali (1480-1528). Пере хід євреїв через Червоне море.\n\n\n 12 Тоді то в слова Його ввірували , виспівували Йому славу.\n\n\n \n\n\nПриповісті 27:4-6:\n \nПіте р Пауль Рубенс (1577-1640). Гнів Ахила (1535-1540).\n\n\n 4 Лютість жо рстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?\n\nJacob d e Backer (1507-1575). Заздрість.\n\n\n 5 Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.\n \nSir Francis Dicksee (1853-1928). Пророк Ілля дорікає царю Ахаву та Єзавелі.\n\n\n 6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.\n\nSolomon Joseph Solomon ( 1860-1927). Филистимляни намагаються схопити Самсона.\n\n\n \n\n\nЄзек іїль 14:12-16:42:\n\n\n14: 12 І було мені слово Господнє таке:\n\nПрор ок Єзекіїль. Ікона.\n\n\n 13 Сину людський, коли згрішить проти Мене з емля, спроневірюючи, то Я простягну Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну пі дпору, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й скотину.\n\n\n 1 4 А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справе дливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог.\n\n\n&nbs p;15 Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, і с тала б вона спустошенням, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину, \n\n\n 16 той й ці три мужі серед неї, як живий Я, говорить Господь Бо г, не врятують вони ні синів, ні дочок! Самі вони будуть врятовані, а Край стане спустошенням...\n\nВіктор Васнєцов (1848-1926). Після битви. \n\ n\n 17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мечеві сказав: Пр ойди по Краю, і вигуби з нього людину й скотину,\n\n\n 18 то ці три му жі серед нього, як живий Я! говорить Господь Бог, не врятують синів, ні доч ок, бо врятуються самі тільки вони!\n\n\n 19 Або коли б Я моровицю пос лав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з н еї людину й скотину,\n\n\n 20 а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, я к живий Я! говорить Господь Бог, ані сина, ані дочки не врятували б вони! В они в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу. \n\nВікто р Васнєцов (1848-1926). Чотири вершника Апокаліпсису.\n\n\n 21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі присуди: меча, і голод, і люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та скотину,\n\n\n 22 то все таки залишаться в ньому рештки, що будуть вип роваджені, сини та дочки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорог у та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.\n\n\n 23 І потішать вони вас, коли ви по бачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не надармо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Господь Бог.\n\n\n15:1 І було мені слово Го споднє таке:\n\nПророк Єзекіїль. Ікона.\n\n\n 2 Сину людський, чим кра ще виноградове дерево від усякого дерева, та виноградна галузка, що була се ред дерев лісових?\n\n\n 3 Чи візьметься з нього кусок дерева, щоб зро бити яку роботу? Чи візьмуть із нього кілка, щоб повісити на ньому всяку рі ч?\n\n\n 4 Ось воно дане огневі на пожертя... Обидва кінці його пожер огонь, а середина його надгоріла, чи надається воно до роботи?\n\nAlessandr o Mantovani (1814-1892). Виноград. \n\n\n 5 Як було воно неп орушним воно не надавалося на роботу, що ж тепер, коли огонь пожер його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?\n\n\n 6 Тому так гово рить Господь Бог: Як виноградове дерево між лісними деревами, що Я дав його огневі на пожертя, так дам Я мешканців Єрусалиму!\n\nВінсент Ван Гог (1853 -1890). Червоні виноградники в Арле. \n\n\n 7 І оберну Я лице Сво є проти них, з одного огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнає те, ви, що Я Господь, коли зверну Своє лице проти них!\n\n\n 8 І відда м цей Край на спустошення, за те, що вони спроневірилися, говорить Господь Бог.\n\n\n16:1 І було мені слово Господнє таке:\n\nМікельанжело Буанаротті (1475-1564). Пророк Єремія.\n\n\n 2 Сину людський, повідом Єрусалим пр о його гидоти,\n\n\n 3 та й скажи: Так говорить Господь Бог до дочки Є русалиму: Походження твоє й народження твоє з краю ханаанського, твій батьк о амореєць, а мати твоя хіттеянка.\n\n\n 4 При твоєму народженні, того дня, як ти народилася, не був обрізаний пупок твій, і водою не була ти обм ита на очищення, ані не була ти посолена, ані не була ти сповита.\n \n Джеймс Тіссо (1836-1902). Знайдення Мойсея донькою фараона.\n\n\n 5 Не змилувалося над тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милос ердя над тобою, але була ти викинена на відкрите поле, так мало ціновано ду шу твою в день твойого народження!\n\n\n 6 І проходив Я повз тебе, і б ачив тебе, як ти валялася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй к рові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові!\n   \nІван Крамськи й (1837-1887). Ображений єврейський хлопчик. Ілля Рєпін (1844-1930). Д очка французького рибалки.\n\n\n 7 Рости ж, зробив Я тебе, як польову ростину, і ти зросла та стала велика, і дійшла ти до найвродливішої вроди: перса випростались, волос твій виріс, а ти була зовсім нага!\n\n\n 8 І проходив Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, час кохання. І простягнув Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу, і присягнув тобі , і ввійшов з тобою в заповіт, говорить Господь Бог, і стала ти Моєю.\n\n\n  9 І обмив Я тебе водою, і сполоскав Я кров твою з тебе, і натер тебе оливою. \n \nВілья́м Адольф Бугро́ (1825-1905). Дівчина з гранатом.\n\n\n 10 І зодягнув тебе різнокольоровим, взув тебе в тах аш, і сповив тебе в віссон, і покрив тебе шовком.\n\n\n 11 І приоздоби в тебе оздобою, і дав нараменники на руки твої, а ланцюга на шию твою.\n\n\ n 12 І дав Я носову сережку до носа твого, і сережки на вуха твої, а п ишну корону на твою голову.\n \nСофі Андерсен (1823-1903). Цариця Шехе резада.\n\n\n 13 І приоздобилась ти золотом та сріблом, а одіж твоя ві ссон та шовк, і різнокольорове; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гар на-прегарна, і вдалося тобі досягти царської гідности!\n\n\n 14 І розі йшлося ім'я твоє поміж народами за твою красу, бо досконала вона, через пиш ноту Мою, яку Я на тебе поклав, говорить Господь Бог!\n\n\n 15 І покла далася ти на красу свою, і стала розпусною через славу свою, і виливала ти розпусту свою на кожного перехожого, його ти була.\n Франціско де Гойя (1746-1828). Маха зодягнена.\n\n\n 16 І брала ти з шат своїх, і робил а собі різнокольорові пагірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде.\n\n\n 17 І брала ти речі з пишноти своєї, з Мого золота та зо ср ібла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, і чинила р озпусту із ними.\n\n\n 18 І брала ти свою різнокольорову одіж, і покри вала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними.\n Франціско де Го йя (1746-1828). Маха оголена.\n\n\n 19 А Мій хліб, що давав Я тобі, бу лку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє о бличчя на любі пахощі. І сталося це, говорить Господь Бог.\n\n\n 20 І брала ти синів своїх та дочок своїх, що породила Мені, і приносила їх на їж у їм. Чи мало було розпусти твоєї,\n\n\n 21 що ти різала дітей Моїх і давала їм, перепроваджуючи через огонь для них?\n        ;      \nБарон Фредерик Лейтон (1830-1896). Рибалка та сирена. Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Сатурн пожирає своїх синів.\n\ n\n 22 І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї молодости, коли була нагою-пренагою, коли валялася в крові своїй ...\n\n\n 23 І сталося по всьому тому твоєму злі, горе, горе тобі! гов орить Господь Бог,\n\n\n 24 і побудувала ти собі місця розпусти, і пор обила собі підвищення на кожному майдані.\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640) . Пасторальна сцена.\n\n\n 25 На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підвищення, і знеславила красу свою, і розхиляла ноги свої для кожного пер ехожого, і побільшувала свою розпусту...\n\n\n 26 І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотелесими, і побільшувала свою роз пусту, щоб гнівити Мене.\n\n\n 27 І ось простягнув Я Свою руку на тебе , і відняв належну частину твою, і дав тебе на волю твоїх ненависниць, фили стимських дочок, засоромлених твоєю нечистою дорогою.\n\n\n 28 Бо чини ла ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла насититись, і блудила з ними , і теж не наситилась.\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Венера та Адоніс (середина 1630-х років, Прадо, Мадрід).\n\n\n 29 І побільшила ти свою розпусту до купецького краю халдеїв, та теж цим не наситилася.\n\n\n 3 0 Як змучилося серце твоє, говорить Господь Бог, коли ти робила всі оці вчи нки свавільної розпусної жінки!\n\n\n 31 Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздоріжжі, а підвищення своє робила на кожному майдані , то не була ти, як блудниця, щоб збирати заплату за розпусту,\n\n\n 3 2 але як перелюбна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих.\n  ;\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Венера та Адоніс (1614 рік, Ермітаж, СПб ).\n\n\n 33 Усім блудницям дають дарунка, а ти сама давала дарунки сво ї всім коханцям своїм, і підкуповувала їх, щоб приходили до тебе звідусіль на розпусту з тобою.\n\n\n 34 І було тобі при твоїй розпусті навпаки в ід інших жінок, бо не волочились за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпа ки.\n\n\n 35 Тому то, розпуснице, послухай Господнього слова:\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Алегорія війни та миру.\n\n\n 36 Так говори ть Господь Бог: За те, що виливалась твоя розпуста, і відкривалась твоя наг ота в блудодійстві твоїм з твоїми коханцями та зо всіма божками гидоти твоє ї, і за кров синів твоїх, яких ти давала їм,\n\n\n 37 тому ось Я позби раю всіх коханців твоїх, яким була ти приємна, і всіх, кого ти кохала, разо м з тими, кого ти зненавиділа, і зберу їх коло тебе знавкола, і відкрию їм наготу твою, і вони побачать увесь твій сором!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577- 1640). Наслідки війни.\n\n\n 38 І засуджу тебе присудом на перелюбниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та заздрости...\n\n \n 39 І віддам тебе в їхню руку, і вони зруйнують твоє місце розпусти, і порозвалюють підвищення твої, і постягають з тебе шати твої, і позабираю ть пишні вбрання твої, і покладуть тебе зовсім нагою...\n\n\n 40 І збе руть проти тебе збори, і закидають тебе камінням, і порубають тебе своїми м ечами...\n \n  Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Викрадення до чок Левкіпа.\n\n\n 41 І попалять доми твої огнем, і зроблять на тебе п рисуди на очах багатьох жінок. І зроблю Я кінець, щоб не була ти розпуснице ю, і ти вже не будеш давати дарунка за розпусту!\n\n\n 42 І заспокоїть ся Моя лютість на тебе, і відійде від тебе Моя заздрість, і я заспокоюся, і не буду вже гніватися.\n \n  Микола Пимоненко (1862-1912). Жертва фанатизму.\n\n\n \n DTSTAMP:20260510T181336Z DTSTART:20151106T000000Z DTEND:20151106T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+310 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR