BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:1470377806611da3f76cd2c57fe49c20 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:8 листопада: Єзекіїль 18:1-19:14, Євреїв 9:1-10,  Псалом 105(106) :32-48 (РСП, NIV: 106:32-48), Приповісті 27:10\n\n\nЄвреїв 9:1-10:\n\nРубен с Пітер-Пауль (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту (1625).\n\n\n9 :1 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.\n\n\n& nbsp;2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свіч ник, і стіл, і жертвенні хліби.\n\n\n 3 А за другою заслоною скинія, щ о зветься Святеє Святих.\n\nКовчег Завіту. Книжкова ілюстрація.\n\n\n  4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці запов іту.\n\nКовчег Завіту. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.\n \n\n\n 6 При такому ж урядженні до першої скинії вхо дили завжди священики, правлячи служби Богові,\n\n\n 7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за люд ські провини.\n\nФрансіско де Сурбаран (1598-1664) . Агнець для жертвоприношення.\n\n\n 8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкри та дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.\n\n\n 9 Вона образ д ля часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можут ь вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,\n\nСтіл із хлібами прготов лення.\n\n\n 10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиванн ях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.\n\n\n \n\n\ nПсалом 105(106):32-48 (РСП, NIV: 106:32-48):\n\n\n 32 і розгніва ли Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,\n\n\n  ;33 бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...  \n \nТінторетто (1519-1594). Мойсей видобуває воду із скелі.\n\n\n&nbs p;34 Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,\n\n\n& nbsp;35 і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.\n\n\n 36 і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...\n\n\n 37 і прин осили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,\n\n\n 38 і кров чис ту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам х анаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,\n\n\n 39 і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...\n\n Andrea de Lione (1596-1675). Соломон приносить жертви ідолам.\n\n\n&nb sp;40 і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,\n\n\n 41 і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панув али над ними,\n\n\n 42 і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися пі д їхню руку...\n\nНікола Пуссен (1594-1665). Зруйнування Єрусалиму.\n\n\n&n bsp;43 Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!\n\n\n 44 Та побачив Він їхню тісн оту, коли почув їхні благання,\n\n\n 45 і Він пригадав їм Свого запові та, і пожалував був за Своєю великою милістю,\n\n\n 46 і збудив милосе рдя до них між усіма, що їх полонили!\n\n Antonio Palma. (1510-1575). Естер перед Ахашверошем.\n\n\n 47 Спаси нас, о Господи, Боже наш, і на с позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хва литися славою!\n\n\n 48 Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й н авіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!\n\n\n \n\n\nПриповіст і 27:10: \nІлля Репін (1844-1930). Козаки пишуть листа турецькому султ ану.\n\n\n10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! \n\nВільям Блейк (1757-1827). Каїн, Авель та Господь.\n\n\n \n\n\nЄзек іїль 18:1-19:14:\n\n\n18:1 І було мені слово Господнє таке:\n \nМікель анджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Єзекіїль (фрагмент)\n\n\n 2 Що це вам, що ви складаєте приповістку на Ізраїлеву землю, говорячи: Батьки їл и неспіле, а оскома в синів на зубах!\n\n\n 3 Як живий Я, говорить Гос подь Бог, не будете вже складати тієї приповістки в Ізраїлі!\n\n\n 4 Т ож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грі шить, вона помре.\n\nGerrit van Honthorst (1590-1656). Цар Давид грає на арфі (1622).\n\n\n 5 А чоловік, коли він справедливий, і робит ь право та справедливість, \n\n\n 6 на горах жертвенного не їсть, і очей своїх не зводить до божків Ізраїлевого дому, і жінки свого ближньог о не занечищує, а до жінки в часі її нечистоти не наближується,\n\n\n  7 і нікого не тисне, боржникові заставу його конче звертає, грабунку не чин ить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,\n\n\n 8 на лих ву не дає, а відсотків не бере, від кривди відвертає руку свою, чинить прав дивий суд поміж чоловіком та чоловіком,\n\n\n 9 уставами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, справедливий такий конче буде жит и, говорить Господь Бог!\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518– 1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Манасія. \n\ n\n 10 А як породить він сина насильника, що кров проливає, і робить х оч тільки одне з того,\n\n\n 11 чого він усього того не робив, а також на горах жертвенне їв, і жінку свого ближнього занечищував,\n\n\n 12 убогого й бідаря утискав, грабунки чинив, застави боржникові не звертав, і до божків зводив свої очі, гидоту робив,\n\n\n 13 на лихву давав, і ві дсоток брав, то чи буде він жити? Не буде він жити! Він усі ті гидоти чинив , він мусить конче померти, кров його буде на ньому!\n\nЖертвоприношення Мо лоху. Ілюстрація з Біблії Фостера.\n\n\n 14 А ось породив він сина, і той побачив усі гріхи свого батька, які той робив, і хоч бачив, та не робив , як той:\n\n\n 15 на горах жертвенного не їв, і очей своїх до божків Ізраїлевого дому не зводив, жінки свого ближнього не занечищував,\n\n\n&nbs p;16 і нікого не утискав, застави у застав не брав, і грабунку не чинив, хл іб свій голодному давав, а голого одежею покривав,\n\n\n 17 від кривди свою руку відвертав, лихви та відсотків не брав, права Мої чинив, уставами Моїми ходив, такий не помре за провину свого батька, він конче буде жити!\ n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Покаяння царя Йосії.\n\n\ n 18 Батько ж його, за те, що утиском тиснув, грабунком грабував брата , і що недобре чинив серед народу свого, то ось він помре за провину свою!\ n\n\n 19 А скажете ви: Чому той син не поніс провину за батька? Але ж син той чинив право та справедливість, дотримував усі устави Мої й виконува в їх, він конче буде жити!\n\n\n 20 Та душа, що грішить, вона помре. С ин не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову , справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедл ивого на тому буде.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Пророк Єзекіїль.\n\n\n  ;21 А коли б несправедливий відвернувся від усіх гріхів своїх, яких наробив , і виконував усі устави Мої, і робив право та справедливість, буде конче в ін жити, не помре!\n\n\n 22 Усі його гріхи, які наробив він, не згадаю ться йому, він буде жити в своїй справедливості, яку чинив!\n\n\n 23 Ч и Я маю вподобання в смерті несправедливого? говорить Господь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?\n\n\n 24 А коли б с праведливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедлив ості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спро невірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!\n\nJan Massijs o r Jan Matsys (1510-1575). Давид посилає слуг за Вірсавією (1562). \n\n\n 25 А ви кажете: Неправа Господня дорога! Послухайте но, доме Із раїлів, чи ж дорога Моя неправа? Чи не ваші дороги неправі?\n\n\n 26 К оли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й чинив кривду, і з а те помер, то він помре за кривду свою, яку він чинив.\n\n\n 27 А кол и б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости, яку він чинив, і чинив би право та справедливість, він душу свою при житті збереже.\n\n\n&n bsp;28 І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він ч инив, то конче буде він жити, не помре!\n\nПокаяння Давида з Натаном із Пса лтиря (Національна Бібліотека, Париж). \n\n\n 29 А Ізраїлів дім к аже: Неправа Господня дорога! Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів? Чи ж то не ваші дороги неправі?\n\n\n 30 Тому буду судити вас, доме Ізраїлі в, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відвернітьс я від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання!\n\n\n 31 Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове с ерце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?\n\n\n 32 Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й жив іть!\n\n\n19:1 А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,\n\nSir Edwi n Henry Landseer (1802-1873). Study of a Lion, (1862)\n\n\n 2 та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викох ала левенят!\n\n\n 3 І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!\n\nРубенс Пітер-Паул ь (1577-1640). Полювання на лева.\n\n\n 4 І похід розголосили народи н а нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетсько го відвели...\n\n\n 5 Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропа ла надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левч уком.\n\n\n 6 І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!\n \nРубенс Пітер-Пауль (1577-1640). Полюванн я на лева, леопарда і тигра (1621).\n\n\n 7 І він розбивав їхні палати , і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній !\n\n\n 8 Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою с ітку на нього розкинули, і він схоплений був в їхню яму!\n\n\n 9 І кин ули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в тве рдиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих...\ n \nРубенс Пітер-Пауль (1577-1640). Полювання на левів (1621).\n\n\n&n bsp;10 Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, пл одюча й гілляста була через води великі.\n\n\n 11 І виросли пруття міц ні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх!\n\nAlessandro Ma ntovani (1814-1892). Виноград.\n\n\n 12 Та була вона вирвана в лю тості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повис ихали вони, а її міцний прут огонь його зжер...\n\n\n 13 А тепер посад или її на пустині, у краї сухому й безвідному,\n\n\n 14 і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла н а панування... Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона.\n\nТарас Шевч енко (1814-1861). Пожежа в степу. \n DTSTAMP:20260511T172045Z DTSTART:20151108T000000Z DTEND:20151108T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+312 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR