BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:33b0a9ed6308b8de07d1e23c2c410d8c
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:12 листопада: Єзекіїль 24:1-26:21, Євреїв 11:1-16,&nbsp;&nbsp;Псалом 109(11
 0):1-7 (РСП, NIV: 110:1-7), Приповісті 27:14\n\n\nЄвреїв 11:1-16:\n\nSimeon
  Solomon&nbsp;(1840-1905). Таємниця віри.&nbsp;\n\n\n&nbsp;1 А віра то підс
 тава сподіваного, доказ небаченого.\n\n\n&nbsp;2 Бо нею засвідчені старші б
 ули.\n\nМікельанджело Буанаротті (1475-1564). Створення всесвіту (фрагмент)
 \n\n\n&nbsp;3 Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з 
 невидимого сталось видиме.&nbsp;\nHans Andersen&nbsp;Brendekilde&nbsp;(1857
 -1942). Жертвоприношення Авеля (1908)\n\n\n&nbsp;4 Вірою Авель приніс Богов
 і жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свід
 чив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.\n&nbsp;\nАдольф Вільям 
 Бугро (1825-1905). Перша смерть (Адам і Єва плачуть за Авелем) (1888).\n\n\
 n&nbsp;5 Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його н
 е знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засві
 дчений, що Богові він догодив.\n\n\n&nbsp;6 Догодити ж без віри не можна. І
  той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Йо
 го, Він дає нагороду.\n\nKaspar Memberger the Elde (1555-1618). Будівництво
  Ковчега.\n\n\n&nbsp;7 Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще 
 не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив
  він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.\n\n\n&nbsp;8 Вірою Ав
 раам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й піш
 ов, не відаючи, куди йде.\n&nbsp;\nДжозеф Молнар (1821-1899). Прибуття Авра
 ама і Сари в Обіцяну Землю (1850).\n\n\n&nbsp;9 Вірою він перебував на Земл
 і Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадк
 оємцями тієї ж обітниці,\n\n\n&nbsp;10 бо чекав він міста, що має підвалини
 , що Бог його будівничий та творець.\n\n\n&nbsp;11 Вірою й Сара сама дістал
 а силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала
  Того, Хто обітницю дав.\n\n\n&nbsp;12 Тому й від одного, та ще змертвілого
 , народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.\n\
 n\n\n&nbsp;13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здале
 ка бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі 
 чужаниці й приходьки.\n\n\n&nbsp;14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що 
 шукають батьківщини.\n\n\n&nbsp;15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з 
 неї, то мали б були час повернутись.\n\nBernhard Plockhorst&nbsp;(1825-1907
 ). Пастир Добрий.\n\n\n&nbsp;16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесно
 ї, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготув
 ав їм місто.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 109(110):1-7&nbsp;(РСП, NIV: 110:1-7):
 \n\n\n110:1 Псалом Давидів. Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч
  Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!&nbsp;\n\nПі
 тер Франц де Гребер (1600-1653). Бог Отець запршує Ісуса Христа сісти на тр
 он.\n\n\n&nbsp;2 Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж во
 рогами Своїми!\n\n\n&nbsp;3 Народ Твій готовий у день військового побору Тв
 ого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Тво
 я молодість.\n\n\n&nbsp;4 Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик н
 авіки за чином Мелхиседековим.\n\nMaerten van Heemskerck&nbsp;(1498-1574). 
 Мельхіседек благословляє Авраама.&nbsp;\n\n\n&nbsp;5 По правиці Твоїй розто
 рощить Владика царів у день гніву Свого,\n\n\n&nbsp;6 Він буде судити між н
 ародами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...\
 n\n\n&nbsp;7 Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!\n\n
 \n&nbsp;\n\n\nПриповісті 27:14:\n&nbsp;\nМатіас Стомер (1600-1672). Самсон 
 і Даліла.\n\n\n&nbsp;14 Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку 
 свого товариша, за прокляття залічується це йому.\n\nAnthony Van Dyck (1599
 –1641) Samson and Delilah (1628-1630)\n\n\n&nbsp;\n\n\nЄзекіїль 24:1-26:21:
 \n\n\n24:1 А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було м
 ені слово Господнє таке:\n\nМікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Єз
 екіїль (Сикстинська капела).\n\n\n&nbsp;2 Сину людський, напиши собі ім'я ц
 ього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на 
 Єрусалим.\n\n\n&nbsp;3 І розкажи притчу на дім ворохобности, та й скажеш їм
 : Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла, пристав та й налий води в ньо
 го.\n\n\n&nbsp;4 Повкладай його кусні до нього, усякий добрий кусок, стегно
  та лопатку, наповни кістками добірними.\n\n\n&nbsp;5 Візьми добірніше з от
 ари, розклади під ним дрова, звари його кусні, і щоб у ньому зварилися кост
 і його.&nbsp;\n\n\n\nФранціско де Сурбаран (1598-1664). Агнець Божий.&nbsp;
 \n\n\n&nbsp;6 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному,
  котлові, що іржа його в ньому, і що його іржа не сходить із нього! Кусок з
 а куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде жеребок!\n\n\n&nbsp;
 7 Кров бо його серед нього, він на голу скелю її помістив, не вилив на земл
 ю її, щоб порохом вкрити її.\n\n\n&nbsp;8 Щоб лютість підійняти, щоб помсти
 тися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була.\n&nbsp;\nFran
 çois Joseph Heim&nbsp;(1787-1865). Зруйнування Єрусалима Титом.\n\n\n&nbsp;
 9 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, збільшу огн
 ище й Я!\n\n\n&nbsp;10 Підклади дров, розпали цей огонь, довари м'ясо, і ви
 лий росіл, а кості хай спалені будуть.\n\n\n&nbsp;11 І постав його порожнім
  на вугілля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпалилась, і щоб ро
 зтопилась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.\n\n\n&nbsp;12 Увес
 ь труд надармо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа, в огонь його з 
 його іржею!\n\nJean-Baptiste-Siméon Chardin (1699-1779). Мідний бак.\n\n\n&
 nbsp;13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим н
 е став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою 
 Свою лютість на тобі.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 Я, Господь, це казав, і надійде в
 оно! І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми д
 ілами засудять тебе, це Господь Бог промовляє!\n\n\n&nbsp;15 І було мені сл
 ово Господнє таке:\n\n\n&nbsp;16 Сину людський, ось Я візьму від тебе неспо
 діваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не висту
 пить сльоза твоя.\n\n\n&nbsp;17 Стогни собі тихо, жалоби по померлих не роб
 и, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і 
 не закривай вусів, і не їж жалобного хліба.\n\nАнтоніс&nbsp;ван Дей (1599-1
 641). Рубенс голосить за своєю дружиною.&nbsp;\n\n\n&nbsp;18 І говорив я до
  народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив я рано, як наказано 
 мені.\n\n\n&nbsp;19 І сказав мені той народ: Чи не розповіси нам, що це нам
  таке, що ти робиш?\n\n\n&nbsp;20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє т
 аке:\n\n\n&nbsp;21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я 
 збезчещу святиню Мою, опору вашої сили, утіху ваших очей та любе вашій душі
 . А ваші сини та ваші дочки, що ви покинули їх, попадають від меча...\n\nAl
 brecht Samuel&nbsp;Anker&nbsp;(1831-1910). Дитячий похорон.\n\n\n&nbsp;22 І
  ви зробите, як зробив я: вусів не закриєте, і хліба жалобного не будете їс
 ти...\n\n\n&nbsp;23 А прикраси ваші будуть на ваших головах, і взуття ваше 
 на ваших ногах, не будете голосити, і не будете плакати, а будете сохнути ч
 ерез свої гріхи, і будете стогнати один до одного...\n\n\n&nbsp;24 І стане 
 Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, будете робити і ви. І коли те при
 йде, то пізнаєте ви, що Я Господь Бог.\n\nПітер Брейгель Старший (бл. 1525-
 1569). Тріумф Смерті.&nbsp;(1562).\n\n\n&nbsp;25 А ти, сину людський, того 
 дня, коли візьму від них їхню силу, радість пишноти їхньої, утіху очей їхні
 х, прагнення їхньої душі, їхніх синів та дочок їхніх,\n\n\n&nbsp;26 того дн
 я прийде до тебе врятований, щоб сповістити про це в твої вуха.\n\n\n&nbsp;
 27 Цього дня відкриються твої уста разом з цим урятованим, і будеш говорити
 , і не будеш уже німий, і станеш для них знаком. І пізнають, що Я Господь!\
 n\n\n25:1 І було мені слово Господнє таке:\n\nПророк Єзекіїль. Ікона деісус
 ного ряду церкви в монастирі в Кіжах (18 століття).\n\n\n&nbsp;2 Сину людсь
 кий, зверни своє обличчя до Аммонових синів, і пророкуй на них.\n\n\n&nbsp;
 3 І скажеш Аммоновим синам: Послухайте слова Господа Бога: Так говорить Гос
 подь Бог: За те, що ти говориш Ага! про Мою святиню, бо вона збезчещена, і 
 про Ізраїлеву землю, бо спустошена, і про Юдин дім, бо пішов у полон,\n\n\n
 &nbsp;4 тому ось Я дам тебе синам сходу на спадок, і поставлять вони в тебе
  шатра свої, і зроблять у тебе місця свого пробування. Вони будуть їсти тві
 й плід, і вони будуть пити твоє молоко.\n\n\n&nbsp;5 І дам я Раббу на стайн
 ю для верблюдів, а Аммонових синів на лігво отари, і ви пізнаєте, що Я Госп
 одь!\n&nbsp;\nDavid Roberts&nbsp;(1796-1864). Наближаючмсь до гори Синай.\n
 \n\n&nbsp;6 Бо так Господь Бог промовляє: За твоє плескання рукою, і твоє т
 употіння ногою, і що в душі тішишся ти всією своєю погордою до Ізраїлевої з
 емлі,\n\n\n&nbsp;7 тому ось Я витягну Свою руку на тебе, і дам тебе на здоб
 ич для народів, і витну тебе з народів, і вигублю тебе з країв, знищу тебе,
  і пізнаєш, що Я Господь!\n\n\n&nbsp;8 Так сказав Господь Бог: За те, що Мо
 ав та Сеїр говорять: Ось Юдин дім як усі народи,\n\n\n&nbsp;9 тому ось Я ві
 дкрию Моавове збіччя від міст, від його міст, від його кінця, пишноту землі
 : Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму.\n\n\n&nbsp;10 Я дам його на спа
 док для синів сходу разом з синами Аммоновими, щоб не згадувались Аммонові 
 сини серед народів.\n\nFriedland Jean-Louis Ernest Meissonier (1815-1891).&
 nbsp;Наполеон ІІІ при Сольферіно (1863)\n\n\n&nbsp;11 А над Моавом зроблю п
 рисуди, і пізнають вони, що Я Господь!\n\n\n&nbsp;12 Так говорить Господь Б
 ог: За те, що Едом мстився мстою над Юдиним домом, і тяжко грішили, через т
 е, що мстилися над ними,\n\n\n&nbsp;13 тому так говорить Господь Бог: І вит
 ягну Я руку Свою на Едома, і витну з нього людину й скотину, і вчиню його р
 уїною, від Теману й аж до Дедану вони попадають від меча!\n\n\n&nbsp;14 І д
 ам Я Свою помсту над Едомом у руку Мого народу Ізраїля, і вчиню в Едомі за 
 гнівом Своїм, за лютістю Своєю, і зазнають вони Моєї помсти, говорить Госпо
 дь Бог!\n\nFriedland Jean-Louis Ernest Meissonier (1815-1891). Велика кавал
 еристська атака (1875).\n\n\n\n&nbsp;15 Так говорить Господь Бог: За те, що
  филистимляни чинили в помсті, і мстилися мстою через погорду в душі, щоб н
 ищити в вічній ненависті,\n\n\n&nbsp;16 тому так говорить Господь Бог: Ось 
 Я витягну Свою руку на филистимлян, і витну керетян, і вигублю останок морс
 ького берега,\n\n\n&nbsp;17 і вчиню над ними жорстокі помсти лютими карами.
  І пізнають вони, що Я Господь, коли Я вчиню Свою помсту серед них!\n\n\n26
 :1 І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до 
 мене таке:\n\nPedro Berruguete&nbsp;(c.1450–1504). Пророк Єзекіїль.\n\n\n&n
 bsp;2 Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це 
 двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений,\n\n\
 n&nbsp;3 тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на т
 ебе багато народів, як море підіймає свої хвилі...\n\n\n&nbsp;4 І понищать 
 вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберн
 у його на голу скелю...&nbsp;\nGeorge Loring Brown&nbsp;(1814-1889). Вид бі
 ля Палермо.\n\n\n&nbsp;5 Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо 
 Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів,\n\n\n
 &nbsp;6 а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що 
 Я Господь!\n\n\n&nbsp;7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тир
 у Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і
  колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ.\n\n\n&nbsp
 ;8 Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і наси
 пле на тебе вала, і поставить проти тебе щита...\nClaudius Jacquand (1803-1
 878). Облога Єрусалиму хрестоносцями 1299 року.\n\n\n&nbsp;9 І дасть муроло
 ма на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої!&nbsp;\n\n\n&nbs
 p;10 Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, к
 олеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, 
 як входять до міста з розламаним муром...\n\n\n&nbsp;11 Копитами коней свої
 х він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попад
 ають пам'ятники твоєї могутности...\n\n\n&nbsp;12 І вони розграбують багатс
 тво твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивают
 ь доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони 
 поскидають у воду!...\n\n\n&nbsp;13 І Я припиню розлягання пісень твоїх, і 
 бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде...\n\nWilliam Brassey Hole (1846-
 1917).&nbsp;Захоплення Єрусалиму вавілонянами\n\n\n&nbsp;14 І зроблю тебе г
 олою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований,
  бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!\n\n\n&nbsp;15 Отак Господ
 ь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шуму падіння твого, коли будуть стогнати 
 ранені, коли забиватимуть посеред тебе, не затремтять острови?\n\n\n&nbsp;1
 6 І всі князі моря посходять із тронів своїх, і поздіймають вони свої манті
 ї, і постягають свої кольорові одежі, і зодягнуться страхом, посідають на з
 емлю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпом постають над тобою...\n\n\n&nbsp
 ;17 І пісню жалобну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло т
 и, як одірване ти від морів, славне місто, що сильним на морі було, воно й 
 його мешканці, що наводили страх свій на всіх його мешканців!\n\nJohn Marti
 n (1789-1854). Зруйнування Тиру.\n\n\n&nbsp;18 Тепер затремтять острови в д
 ні упадку твого, і жахнуться всі ті острови, що на морі, твоєю загубою...\n
 \n\n&nbsp;19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну на спустошене
  місто, немов ті міста, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на теб
 е, і велика вода тебе вкриє,\n\n\n&nbsp;20 то знижу тебе разом з тими, що с
 ходять в могилу, до предавнього люду, і в підземній землі осаджу я тебе, як
  руїни відвічні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізнову ти не заселився, 
 і в країні живих більш не жив!...\n\n\n&nbsp;21 За пострах тебе учиню, і не
  буде тебе, і будуть шукати тебе, та вже більше не знайдуть навіки, говорит
 ь оце Господь Бог!\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260507T043713Z
DTSTART:20151112T000000Z
DTEND:20151112T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+316
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR