BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:79835a013df012b0189261bb9c46f115 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:28 листопада: Даниїл 5:1-31, 2Петра 2:1-22,  Псалом 118(119):113- 128 (РСП, NIV: 119:113-128), Приповісті 28:19-20\n\n\n2Петра 2:1-22:\n  ;\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Святий Петро у в'язниці.\n\n\n2:1 А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнут ь на себе самі скору погибіль.\n\n\n 2 І багато-хто підуть за пожадлив істю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.\n\n\n 3 І в заже рливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не б ариться, а їхня загибіль не дрімає!\n\n\n 4 Бо як Бог Анголів, що згрі шили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав збері гати на суд;\n \nJohn Martin (1789-1854). Падші анголи кинуті до Пекла (1841).\n\n\n 5 і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмо го Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;\n\n\n&n bsp;6 і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав прикла да для майбутніх безбожників,\n\nHenry Ossawa Tanner (1859-1 937). Содом і Гоморра. \n\n\n 7 а врятував праведного Лота, змуче ного поводженням розпусних людей,\n\n\n 8 бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні, \n\n\n 9 то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Врятуванн я Лота з Содому.\n\n\n 10 а надто тих, хто ходить за нечистими пожадли востями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажат и слави,\n\n\n 11 хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не н есуть до Господа зневажливого суду на них.\n\nВрубель Михайло (1856-1910). Демон, що впав.\n\n\n 12 Вони, немов звірина нерозумна, зроджена приро дою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,\n\n\n 13 і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насоло джуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.\n\nWilliam Etty (1787-1849 ). Світ перед Потопом. \n\n\n 14 Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, ма ють серце, привчене до зажерливости.\n\n\n 15 Вони покинули просту дор огу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагород у несправедливости,\n\n\n 16 але був докорений у своїм беззаконні: нім а під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинил а.\n \nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Валлаам, ослиця та ангол.\n\n\n  17 Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований мо рок темряви!\n\n\n 18 Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпу сті.\n\n\n 19 Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.\n\n\n 20 Бо коли хто втече від нечист ости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов з аплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.\ n \nНікола Пуссен (1593-1665). Поклоніння Золотому тельцю (1633-1634). \n\n\n 21 Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізн авши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!\n\n\n 22 Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: П омита свиня йде валятися в калюжу...\n\n\n \n\n\nПсалом 118(119):113-1 28 (РСП, NIV: 119:113-128):\n\n\n 113 Сумнівне ненавиджу я, а Зак она Твого покохав.\n .Frederic Edwin Church (1826-1900). Корабель на т лі айсберга.\n\n\n 114 Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. \n\n\n 115 Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповід ей мого Бога!\n\n\n 116 За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!\n\n\n 117 Підкріпи Ти мене і спас уся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!\n\n\n 118 Ти погорджує ш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.\n\n\n& nbsp;119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтв а Твої.\n \nFerdinand Hofbauer (1801-1864) TАварія корабля \n\n\n  120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!\n\n\ n 121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам .\n\n\n 122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили .\n\n\n 123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Тво єї.\n\nCharles Van Loo (1719-1795). Буря. \n\n\n 124 Учини ж Ти С воєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!\n\n\n&nbs p;125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!\n\n\n&n bsp;126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.\n \nMi chael Zeno Diemer (1867-1939). Корабель\n\n\n 127 Тому я люблю Твої за повіді більш від золота й щирого золота.\n\n\n 128 Тому всі накази Тво ї уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!\n\nWinslow Homer (18 36-1910). Gloucester Harbour (1873)\n\n\n \n\n\nПриповісті 28:19-20:\n    \nМикола Пимоненко (1862-1912). Жниця (1889). Васілій Пєров (1 834-1882). Бурлака.\n\n\n19 Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.\n\n\n\nВасілій Пєров (18 34-1882). Відпочинок в дорозі.\n\n\n 20 Вірна людина багата на благосл овення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.\n\nНікола ́й Нєврєв (1830-1904). Купець-кутила.\n \n\n\nДаниїл 5:1-31: \n\n\n5:1 Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино.\n \nJulius Schnorr von Carolsfeld (1794 -1872). Пир Валтасара (1705).\n\n\n 2 Коли вино опанувало розум, Валта сар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Н авуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі йо го, його жінки та його наложниці.\n\n\n 3 Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельмо жі його, жінки його та його наложниці.\n\n\n 4 Пили вони вино й славил и богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.\n\n\ n 5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писал а.\n \nAndrea Celesti (1637-1712). Пир Валтасара (1705).\n\n\n&nb sp;6 Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли су глоби крижів його, і билися коліна його одне об одне.\n\n\n 7 Цар силь но закричав привести заклиначів, халдеїв та віщунів. Цар заговорив та й ска зав вавилонським мудрецям: Кожен муж, що прочитає це писання й об'явить мен і його розв'язку, той зодягне пурпуру й золотого ланцюга на свою шию, і буд е панувати третім у царстві.\n\n\n 8 Тоді поприходили всі царські мудр еці, та не могли прочитати писання й об'явити цареві його розв'язку.\n\n\n& nbsp;9 Тоді цар Валтасар сильно перестрашився, а його ясність змінилася на ньому, і його вельможі були безрадні.\n \nРембрандт ван Рейн (1606-166 9). Слова на стіні під час пиру Валтасара.\n\n\n 10 На слова царя та в ельмож його ввійшла до дому прийняття цариця. Цариця заговорила та й сказал а: Царю, живи навіки! Нехай не страшать тебе думки твої, а ясність твоя нех ай не міняється!\n\n\n 11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святи х богів, а за днів твого батька в ньому знаходилась ясність і розум та мудр ість, рівна мудрості богів. І цар Навуходоносор, твій батько, настановив йо го начальником чарівників, заклиначів, халдеїв, віщунів, батько твій цар,\n \n\n 12 бо в ньому, в Даниїлові, якому цар дав ім'я Валтасар, знаходив ся надмірний дух, і знання та розум розв'язувати сни, і висловлювати загадк и та розплутувати вузли. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він ог олосить розв'язку!\n\n\n 13 Того часу Даниїл був приведений перед царя . Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигнання, яких вивів цар, мій батько, з Юдеї?\n 14 І чув я про тебе, що в тобі дух богів, і що в тобі знаходиться ясність, і розум та надмірна м удрість.\n Giovanni Martinelli (1600-1659). Пир Валтасара.\n\n\n& nbsp;15 А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його розв'язку, та не могли вони висловити р озв'язки цієї речі.\n\n\n 16 А я чув про тебе, що ти можеш розв'язуват и недовідоме, і розплутувати вузли. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писа ння, і розповісти мені його розв'язку, то зодягнеш пурпуру, а золотий ланцю г на твою шию, і ти будеш панувати третім у царстві.\n\n\n 17 Тоді Дан иїл відповів та й сказав перед царем: Твої дари нехай будуть тобі, а дарунк и свої давай іншим. Це писання я прочитаю цареві, і розповім тобі його розв 'язку.\n\nJohn Martin (1789-1854). Пир Валтасара.\n\n\n 18 Т и, царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, і вели ч, і славу та пишноту.\n\n\n 19 А через велич, яку Він дав був йому, в сі народи, племена та язики тремтіли та лякалися перед ним, бо кого він хот ів забивав, а кого хотів лишав при житті, і кого хотів підіймав, а кого хот ів понижував.\n\n\n 20 А коли загордилося його серце, а дух його ще бі льше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була вз ята від нього.\n\n\n 21 І він був вигнаний з-поміж людських синів, і с ерце його було зрівняне зо звіриним, а пробування його було з дикими ослами . Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, а ж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ста вить над ним того, кого хоче.\nУільям Блейк (1757-1827). Кара Божа на Навух одоносора. \n\n\n 22 А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого с ерця, хоч усе це знав.\n\n\n  23 І ти піднісся понад Небесного Го спода, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золот их, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти н е прославляв.\n\n\n 24 Того часу від Нього посланий зарис руки, і напи сане оце писання.\n\n\n 25 А оце писання, що написане: Мене, мене, тек ел упарсін.\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Слова на стіні під час пиру Валтасара (фрагмент).\n\n\n 26 Ось розв'язка цієї речі: Мене порахував Бог царство твоє, і покінчив його.\n\n\n 27 Текел ти зважений на вазі , і знайдений легеньким.\n\n\n 28 Перес поділене царство твоє, і відда не мідянам та персам.\n\n\n 29 Тоді наказав Валтасар, і надягли на Дан иїла пурпуру, а золотого ланцюга на шию його, і розголосили про нього, що в ін буде третім пануючим у царстві.\n\nМікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Даниїл (розпис Сикстинської капели)\n\n\n 30 Тієї ж ночі був з абитий Валтасар, цар халдейський.\n\n\n 31 (06-1) А мідянин Дарій одер жав царство в віці шостидесяти й двох років.\n\n\n \n DTSTAMP:20260510T140950Z DTSTART:20151128T000000Z DTEND:20151128T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+332 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR