BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:6f5b6588ef1b0fc6c85b416af31e1714 CATEGORIES:Християнська поезія SUMMARY:Ганс Сакс: СВЯТИЙ ПЕТРО І КОЗА DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Ганс Сакс (1494-1576)  "СВЯТИЙ ПЕТРО І КОЗА"Переклав з німецької Петро Тимочко (1925-2005)\n \n     \n Поет та пере кладач Петро Тимочко (Тернопільщина).  Майстерзінгер Ганс Сакс.&n bsp;\n\n\n \n* * *\nКолись Хриcтос було з Петром\nХодив по світі. За с елом,\nНа перехресті двох шляхів,\nПетро таку розмову вів:\n«О вчителю ласк авий мій.\nДивуюсь доброті твоїй,\nБо ж усесильним ти єси,\nА ради, бачу, н е даси\nСобі зі світом, і порок,\nЯк мовить Авакум — пророк,\nЗ насильством ходять по землі,\nБезвірники лукаві, злі,\nЗнущаються над людом, Боже,\nПо правді жить ніхто не може!\nА на людей дивитись жах,—\nЯк хижі риби у моря х,\nЖивцем ковтаючи слабких,\nЗабули про усіх святих.\nУ верствах всіх, куд и не глянь,\nНе полічити злодіянь.\nЧому, води набравши в рот,\nГлядиш на в се це без турбот,\nДо всього став байдужим ти?\nА міг би зло перемогти.\nБо ти і Бог, і чоловік!\nО, був би Богом я хоч рік\nІ ти б своїх відрікся пра в,\nЯ все б на світі поміняв\nНа краще. Швидко, на ходу\nУсе привів би до л аду,\nЗаборонив би в мить одну\nЛихву, грабіж, обман, війну,—\nХай все живе і розквітає!»\n«О Петре, — тут Христос питає —\nЧи віриш, що прийнявши вла ду,\nДаси собі зі світом раду,\nДе зло розсудиш і добро?»\nНа те йому святи й Петро:\n«А вже ж, та я хотів би днесь\nПереробити світ увесь\nІ кращі нав ести порядки».\n«Ну що ж, як ти такої гадки,—\nБог-син по тих словах сказав —\nБери й негайно світом прав.\nБудь Богом, владарюй над ним!\nБудь добрим , строгим і твердим!\nБлагословляй чи проклинай,\nДощем і вітром управляй!\ nСкарай чи пак нагороди,\nНа муки шли, або щади,—\nВіднині владу всю свою\n Тобі я, Петре, віддаю!»\nСвятий Петро по тих словах,\nІз патерицею в руках, \nЯку Христос йому віддав,\nУтішивсь і величним став.\nАж глядь, - селянка боса йде,\nОбірвана, лице бліде,\nХуда, тримаючи лозу,\nНа пастівник жене к озу.\nДо роздоріжжя підійшла -\n«Йди з Богом! - мовила - хай зла,\nО, кізон ько, моя надіє,\nТобі ніхто не заподіє.\nВсевладний Боже, відведи\nЇї від в овка та біди!\nЙти на поденщину мені,\nА дома діти ждуть дрібні\nІ треба їм якоїсь страви.\nПасись, шукай сочисті трави!\nУсе від Бога!» — й до села\n Сердешна жінка побрела,\nКоза сама пішла к діброві.\nТоді сказав Христос Пе трові:\n«Ти чув, про що просила вбога?\nОскільки ти тепер за Бога —\nПрислу хайсь до її благань,\nНегайно на сторожі стань,\nКозу від лиха бережи\nІ бі дній жінці поможи.\nТепер у власті все твоїй:\nЩоб не схопив її крадій,\nВе дмідь чи вовк її не з'їв,\nЩоб вечером коза у хлів\nНазад вернулася. Зумій\ nДобро маленьке жінці тій\nЗробити. Йди вже, не барись\nІ мудро всім розпор ядись!»\nУважно вислухавши Бога,\nПетро старався якомога:\nЩоб бути добрим пастухом,\nВесь день літав і все бігом.\nКоза уперта, молода,\nНе знала, що таке біда,\nІ бігала туди-сюди,\nСтрибаючи на всі лади,\nЩезала раптом між кущами.\nАпостол дріботів ногами,\nСопів, як міх, втирав чоло,\nКоли ще й сонце припекло,—\nКотився з нього градом піт,\nБо ж був Петро на схилку літ .\nНабігавшись, валився з ніг,\nДо ночі ледве-ледве зміг\nКозу пригнати до двора.\nА Бог сміявсь, питав Петра:\n«Скажи, чи далі хочеш ти\nВсевладдя Бо же зберегти?»\nНа те Петро: «Не хочу я,\nВізьми, ось палиця твоя,\nІ владар юй! Мені негоже\nВ твої діла вникати.\nБоже! Я бігав на одній нозі\nІ ледве раду дав козі,\nЦе ж муки, Господи, страшні,\nБезглуздя те пробач мені!\nН е прагну влади я Твоєї,\nСпокійно житиму без неї".\n"Нехай" - Господь загов орив -\nЖиви спокійно, так як жив,\nЙди з миром. Петре, не гріши,\nА владу всю мені лиши!»\nОтож ця притча старовинна\nЗастерігати нас повинна.\nЩо зі своєї висоти\nПремудрість Божу осягти,\nЙого всесилля у віках,\nІ на землі , і в небесах,\nЗбагнути таїну з таїн,\nЯк управляє світом Він,\nІ як навод ить лад один\nПоміж істот живих, тварин,\nЛюдині важко, - хай вона\nХвалу Й ому віддасть сповна,\nІ не цікавиться дарма\nДілами Божими всіма,\nСприймає кару та біду,\nЩо написав Бог на роду,\nІ гніву прояви раптові.\nАле людин і з плоті й крові\nПриходять в голову думки\nПро те, що їй і невтямки,\nБо думає, що має змогу\nЗробити краще все, ніж Богу\nВдавалося. Коли ж бо їй\n Вчинити треба щось самій,\nТо із натугою страшною\nЗаледве справиться з коз ою.\nО, волі Божої, людино,\nХоч весь свій розум воєдино\nЗбери, не зможеш осягти!\nІ йняти віру мусиш ти:\nБог без причин не діє, тож\nДаремно душу н е тривож!\nНехай ніхто не мислить днесь\nВ руках тримати світ увесь —\nЗроб ити це всі разом можем\nПід мудрим керівництвом Божим,\nБо завдяки Його кер му\nІ владі людові всьому\nДобро приходить кожен раз!\nКоли ж людина цей на каз\nПорушить, зробить навпаки,\nТо їй, бува, і невтямки,\nЧому не дав Госп одь утіх,\nІ покарав її за гріх.\nТож нарікати годі тут —\nМолитись треба д ля спокут,\nНехай гріхи нам відпускає,\nХай ласку, милість посилає\nВсевишн ій Бог, що в небесах,\nБо душі всі в його руках.\nА жити в спокої і зладі\n Ганс Сакс бажає всій громаді.\n8 жовтня 1557\n DTSTAMP:20260520T193008Z DTSTART:20180629T200000Z DTEND:20180629T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+180 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR