BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:5a2fd8770887766df1bc3a35da5c8767
CATEGORIES:Християнська поезія
SUMMARY:Федор Тютчев: "Наш век"
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Федор Тютчев: "Наш век"&nbsp;Наш век\n&nbsp;\nНе полоть, а дух растлился в 
 наши дни,\nИ человек отчаянно тоскует...\nОн к свету рвется из ночной тени\
 nИ, свет обретши, ропщет и бунтует.\n&nbsp;\nБезверием палим и иссушен,\nНе
 выносимое он днесь выносит...\nИ сознает свою погибель он,\nИ жаждет веры..
 . но о ней не просит.\n&nbsp;\nНе скажет ввек, с молитвой и слезой,\nКак ни
  скорбит перед замкнутой дверью:\n«Впусти меня! – Я верю, Боже мой!\nПриди 
 на помощь моему неверью!..»\n10 июня 1851\n&nbsp;\nПереклад українською: Ро
 ман Ладика:\nНаш вік\n&nbsp;\nНе полоть, а дух розтлився в наші дні,\nІ чол
 овік у відчаї сумує...\nДо світла рветься в мороці нічнім,\nЗдобувши світло
 , ремствує, бунтує.\n&nbsp;\nЗневірою приречений на сплін,\nНестерпне нині 
 він терпіти має...\nСвою погибель розуміє він,\nИ прагне віри... але не бла
 гає.\n&nbsp;\nНе скаже він з молитвою, гордій,\nХоч під дверима й журиться 
 без міри:\n«Впусти мене! – Я вірю, Боже мій!\nДопоможи позбутися невіри!..»
 \n&nbsp;\nПримітка:\n\n\n&nbsp; &nbsp; Заключний рядок цього вірша відсилає
  до Євангелія Марка 9:24б: "Вірую, Господи, - поможи недовірству моєму". Да
 лі подаємо ширший контекст цієї євангельської історії, яка відбулася по схо
 дженні Господа з гори Преображення з трьома найближчими учнями .\n\n\n&nbsp
 ; &nbsp; Але перед цим зауважмо, що згідно Біблії та Лютеранських віроспові
 дань, віра є дарунком Божим, а не чеснотою чи чимось таким, що ми можемо ви
 робити самі і тим догодити Господу.\n\n\nЧерез те, що Тютчев більше 20 рокі
 в служив дипломатом у Німеччині (в Баварії), а обидві його дружини були нім
 кенями, а перша Елеонора (в дівоцтві фон Ботмер, у першому шлюбі - Петерсон
 ) - лютеранкою, Федір Іванович близько знав і, здається, непогано розумів і
  лютеранське віросповідання ("Я лютеран люблю богослуженье, &nbsp;Обряд их 
 строгий, важный и простой – &nbsp;Сих голых стен, сей храмины пустой &nbsp;
 Понятно мне высокое ученье"). Це наше припущення підтверджують і рядки вірш
 а "Наш вік". Адже розуміння віри як дарунку Божого духовно мертвому грішник
 у (Ефесян 2:1-10), певно, є найбільш очевидною статею віри, яка відрізняє л
 ютеранство від греко-православ'я. Інші відмінності східного православ'я від
  лютеранства (уповання на т.з. "добрі справи", поклоніння святим, іконам чи
  мощам) насправді є похідними.\nПастор Віктор Хаустов\n\n\n&nbsp;\n\n\n"14 
 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжни
 ків, що сперечалися з ними.\n\n\n 15 І негайно ввесь натовп, як побачив Йог
 о, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.\n\n\n 16 І з
 апитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?\n\n\n 17 І Йому відповів один 
 із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він ма
 є.\n\n\n 18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пус
 кає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та 
 вони не змогли.\n\n\n 19 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки 
 буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!\n\n\n 20 І до 
 Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А то
 й, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...\n\n\n 21 І Ві
 н запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.\
 n\n\n 22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. А
 ле коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!\n\n\n 23 Ісус же й
 ому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!\
 n\n\n 24 Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи,
  поможи недовірству моєму!\n\n\n 25 А Ісус, як побачив, що натовп збігаєтьс
 я, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я 
 наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!\n\n\n 26 І, закричавши т
 а міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стал
 и казати, що помер він...\n\n\n 27 А Ісус узяв за руку його та й підвів йог
 о, і той устав.\n\n\n 28 Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його са
 мотою: Чому ми не могли його вигнати?\n\n\n 29 А Він їм сказав: Цей рід не 
 виходить інакше, як тільки від молитви та посту." (Марка 9:14-29)"\n\n\nілю
 страція:&nbsp;Джеймс Тіссо (1836-1902). Зцілення біснуватого хлопчика біля 
 гори Преображення.\n\n\n&nbsp;\n\n\n"1 І вас, що мертві були через ваші про
 вини й гріхи,\n\n\n 2 в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за 
 волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,\n\n\n
  3 між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чини
 ли волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,\n\n\n 4 Бог
  же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюб
 ив,\n\n\n 5 і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, 
 спасені ви благодаттю,\n\n\n 6 і разом із Ним воскресив, і разом із Ним пос
 адив на небесних місцях у Христі Ісусі,\n\n\n 7 щоб у наступних віках показ
 ати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.\n\
 n\n 8 Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,\n
 \n\n 9 не від діл, щоб ніхто не хвалився.\n\n\n 10 Бо ми Його твориво, ство
 рені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них
  перебували." (Ефесян 2:1-10)\n\n\nілюстрація: Карл Генріх Блох (1834-1890)
 . "Примиритель".\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260526T225919Z
DTSTART:20191104T150000Z
DTEND:20191104T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+308
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR