BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:36a837253bb5d4bb98febed9aba93e82
CATEGORIES:Християнська поезія
SUMMARY:Яків Щоголів: БАТЮШКА
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n\nСлобожанське духовенство од дяків до владик колись стояло в значній м
 ірі ближче до народу. Славнозвісний письменник-філософ кінця XVIII в. Сково
 рода пригадує, що Іоасаф Горленко (+1756 р.) любив, коли йому архієрейські 
 півчі співали "Ой, соловейку, сватку, сватку, чи був ти в садку'', добре ві
 дому веснянку, яку співають, коли йде гра в мака. Другий відомий слободсько
 -український письменник Щоголів у віршові "Батюшка" так згадує про свого ді
 да-людину XVIII в. (Микола Сумцов (1854-1922), "Слобожане" (1918).\n \
 nФото ліворуч: проф. Микола Сумцов. Праворуч: портрет Якова Щоголіва.\n&nbs
 p;\nЯків Щоголів (1824-1898)\n \nБАТЮШКА\n \nДибає батюшка з церк
 ви й кахика;\nКаже він: служба б воно й невелика,\nАле ж мороз таки дуже ді
 ймає;\nБо по церквах у нас грубок немає...\nВ городі грубки, та те не про в
 сіх.\nГосподи, ремства прости мені гріх!\n \nЙшов на село я не грошей 
 зажити,\nА щоб і Богові й людям служити;\nПятий десяток служу не лінуюсь;\n
 А як погляну кругом, то й дивуюсь:\nПраця висока, та хліб наш гіркий!\nБоже
 , прости мені гріх мій тяжкий!\n \nРодиться й гине чимало народу;\nХод
 иш на треби і в ніч, і в негоду;\nДобре ж, як шкапу хто пришле доїхать,\nА 
 як та пошесть, то ніколи й дихать;\nОх, тая пошесть, запекла й страшна;\nТі
 льки й на Бога надія одна!\n \nБідний добуток від миру, а дерти\nГроші
  з народу боїшся, як смерті.\nТрьошник за сповідь; а в кого родини,\nТой пр
 итаскає тобі за хрестини \nКурку стареньку, з олією книш,\nХочеш дивися, а 
 хочеш так їж!\n \nДіти у бурсі. За їх заплатити\nЗ трьошників треба ці
 лкові зробити.\nОт і роби їх та й вигадай казку,\nЯк його шити шовковую ряс
 ку! \nНачебто ряски шовкові на всіх?\nГосподи, ремства прости мені гріх!\n&
 nbsp;\nОсь доберуся помалу до хати:\nХай лиш стара моя знайде гербати,\nТре
 ба і об тім подумать, щоб тіло\nТепле що-небудь хоч зрідка погріло!\nВже та
 ки й холод невірний дійма:\nПале та й пале, зима та й зима!\n \nЗнав я
  таким мого рідного діда:\nТих батюшок уже швидко і сліда,\nМоже, не буде; 
 либонь, вимирають...\nХай же з святими вони спочивають!\nТо була щирая стар
 овина:\nВ злиднях багата і в горі ясна!\n\nЗі збірки "СЛОБОЖАНЩИНА" (1898 р
 оку)\n\nСповідь.\n
DTSTAMP:20260604T203928Z
DTSTART:20220713T180000Z
DTEND:20220713T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+194
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR