BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:a4a5361cb5b3f5bb7e44de6c008828f9 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:4 січня: Буття 8:1-10:32, Матвія 4:12-25,  Псалом 4:1-9 (РСП: 4:1-8), Приповісті 1:20-23\n\n\n Матвія 4:12-25\n\n\n 12 Як довідавсь Ісу с, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею. \n\n\n\nМікельанджело Буана ротті (1477-1564). Пророк Ісая. \n\n\n 13 І, покинувши Він Назаре та, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонов ої й Нефталимової,\n\n\n 14 щоб справдилось те, що сказав був Ісая про рок, промовляючи:\n\n\n 15 Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Й орданом при морській дорозі, Галілеє поганська!\n\n\n 16 Народ, що в т емноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.\n\nКарл Ненріх Блох (1834-1890). Примиритель.\n\n\n&n bsp;17 Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!\n\n\n 18 Як проходив же Він поблизу Галі лейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрі я, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були.\n\n\n 19 І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!\n\n\n 20 І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним.\n \nDuccio di Buon insegna (1255-1260 — 1319). Покликання Петра і Андрія (1308-1312). \n\ n\n 21 І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, Зеведеєв ого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодил и свого невода в човні, і покликав Він їх.\n\n\n 22 Вони зараз залишил и човна та батька свого, та й пішли вслід за Ним.\n \nClaude-Guy Hallé (1652-1736). Покликання Якова Зеведеєвого.\n\n\n 23 І ходив Він по вс ій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.\n\n\n 24 А чут ка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпі в на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він ї х уздоровляв.\n\n\n 25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Дес ятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.\n\nCarl Wilhelm Friedric h Oesterley (1805-1891). Ісус з учнями біля Галілейського моря.\n\n\n& nbsp;\n\n\nПсалом 4:1-9 (РСП, NIV: 4:1-8):\n\n\n 1 Для дириґ етна хору. На струнніх знаряддях. Псалом Давидів. (04-2) Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою!\n \nBook of Hours  (The Black Hou rs)  (Франція, кінець 15 ст). Цап Давид на молитві.\n\n\n 2 (04-3) Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне люби ти, шукати неправди? Села.\n\n\n  3 (04-4) і знайте, що святого д ля Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!\n\n\n& nbsp; 4 (04-5) Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села.\n\n\n  5 (04-6) Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.\n\n\n  6 (04-7) Багато-хто каж уть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!\n\ nBook of Hours (1480). Цап Давид на молитві.\n\n\n  7 (04-8) Ти д аєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та ї хнє вино молоде.\n\n\n  8 (04-9) У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!\n\n\n \n\n\nПриповісті 1:20- 23 \n\nWilliam Blake (1757-1827). Суд Соломона.\n\n\n 20 Кли че мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,\n\n\n 21 на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:\n\n\n&n bsp;22 Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть ко хатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?\n\n\n  23 Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу в ам слова свої! \n\n\n \n\n\nБуття 8:1-10:32\n\nJohn Martin (1789- 1854). Потоп.\n\n\n 8:1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та п ро всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вод а заспокоїлась.\n\n\n 2 І закрились джерела безодні та небесні розтвор и, і дощ з неба спинився.\n\n\n 3 І верталась вода з-над землі, вертал ась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.\n \nІлюс трація із Foster Bible (1897). Утихомирення Потопу.\n\n\n 4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Арара тських.\n\n\n 5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першо го дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.\n\n\n 6 І сталося п о сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.\n\nНой з гол убом. Мозаїка собору Св.Марка у Венеції (12-13ст.)\n\n\n 7 І вислав ві н крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.\n\ n\n 8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з- над землі.\n\n\n 9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи с воєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всіє ї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її. \n\n\n 10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.\n\nАндрій  Рябушкин (1861-1904). Ной приймає голубку у Ковчез і.\n\n\n 11 І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над земл і.\n\n\n 12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.\n\nFrom Aegidius of Roya's "Compendium historiae universalis" of Southern Netherlands (manuscript "Den Haag, MMW, 10 A 21")\n\n\n 13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першог о, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й п обачив: аж ось висохла поверхня землі!\n\n\n 14 А місяця другого, двад цятого й сьомого дня місяця висохла земля.\n\n\n 15 І промовив Ноєві Г осподь, кажучи:\n\n\n 16 Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і с ини твої, і невістки твої.\n\n\n\n 17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх п лазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на зем лі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.\n\nІван Айвазовський (1817-1900). Ной з родиною сходить з гори Арарат.\n\n\n 18 І вийшов Но й, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.\n\n\n 19 Кожна зв ірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхн іми вийшли з ковчегу вони.\n Іван Айвазовський (1817-1900). Ной з роди ною сходить з гори Арарат.\n\n\n 20 І збудував Ной жертівника Господев і. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.\n\nМікельанджело Буанаротті (1475-1564). Жертво приношення Ноя.\n\n\n 21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людськ ого серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього жи вого, як то Я вчинив був.\n\n\n 22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!\n \nJoseph Anton Koch: (1768-1839). Пейзаж із Рут та Боазом.\n\n\n9:1 І побла гословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!\n\n\n 2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде м іж усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїтьс я земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.\n\nDaniel Macli se (1806-1870). Жертвоприношення Ноя.\n\n\n 3 Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.\n\n\n 4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.\n\n Charles Willson Peale (1741-1827). Тварини на чолі з Ноєм виходять з К овчегу.\n\n\n 5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.\n\n\n 6 Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.\n\nGiovan ni Benedetto Castiglione (1609-1664). Жертвоприношення Ноя.\n\n\n  ;7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній !\n\n\n 8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:\n \ n Francesco Castiglione (1641-1710). Жертвоприношення Ноя.\n\n\n& nbsp;9 А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по ва с.\n\n\n 10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед ху доби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.\n\n\n 11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб з емлю нищити.\n\n\n 12 І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я йог о поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покол іння:\n \nJoseph Anton Koch: (1768-1839). Пейзаж із жертвоприношенням Ноя. \n\n\n 13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.\n\n\n 14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.\n\n\n 15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кож ному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.\n\nJo seph Anton Koch: (1768-1839). Пейзаж із веселкою.\n\n\n 16 І буде весе лка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.\n\n\n 17 І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тіл ом, що воно на землі.\n\n\n 18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.\n  \nДжеймс Т іссо (1836-1902). Ной. Сим, Хам та Яфет.\n\n\n 19 Оці троє були сини Н оєві, і від них залюднилася вся земля.\n\n\n 20 І зачав був Ной, муж з емлі, садити виноград. \n\n\n21 І пив він вино та й упився, й обнаживс я в середині свого намету.\n\n\n 22 І побачив Хам, батько Ханаанів, на готу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.\n\nМікельандже ло Буанаротті (1475-1564). П'яний Ной та його сини.\n\n\n 23 Узяли тод і Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бач или наготи батька свого.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). П'яний Ной та йо го сини.\n\n\n 24 А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що й ому був учинив його син наймолодший.\n\n\n 25 І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!\n\nІван Ксенофонтов (1817- 1875). Ной проклинає Хама.\n\n\n 26 І сказав він: Благословенний Госпо дь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!\n\n\n 27 Нехай Бог розпро сторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!\n\n\n 28 А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ.\n \nГюстав Доре (1832-1883). Ной проклинає Ханаан.\n\n\n 29 А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.\n\n\n10:1 Оце н ащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:\n \n\n 2 Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех , і Тирас.\n\nГийом Руйє (бл.1518-1589)  Яфет.\n\n\n 3 А син и Ґомерові: Ашкеназ, і Рифат, і Тоґарма.\n\n\n 4 А сини Явана: Еліша, і Таршіш, і китти, і додани.\n\n\n 5 Від них відділилися острови народ ів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх. \n \nГийом Руйє (бл.1518-1589) Хам.\n\n\n 6 А сини Хамові: К уш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.\n\n\n 7 А сини Кушові: Сева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.\n\nІцхак Данциге р (1916-1977). Німрод.\n\n\n 8 Куш же породив Німрода, він розпочав на землі велетнів.\n\n\n 9 Він був дужий мисливець перед Господнім лицем . Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.\n\n Німпрод. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 10 А початком царства його були: В авилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.\n\n\n 11 З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах,\n\n\n 12 і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике.\n\n\n 13 А Міцраїм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,\n\n\n 14 і патрусів, і каслухів, що звідси пішли филистимляни, і кафторів.\n\n\n  15 А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,\n\n\n 16 і Ев усеянина, і Амореянина, і Ґірґашеянина,\n\n\n 17 і Хіввеянина, і Аркея нина, і Синеянина,\n\n\n 18 і Арвадеянина, і Цемареянина, і Хаматеянин а. А потім розпорошилися роди Ханаанеянина.\n\n\n 19 І була границя Ха наанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до С одому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.\n\n\n 20 Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх н ародах.\n\n\n 21 А Симові теж народились йому, він батько всіх синів Е верових, брат старший Яфетів.\n\nГийом Руйє (бл.1518-1589). Сим.  \n\n\n 22 Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам.\n\n\n  23 А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.\n\n\n 24 А Арпахша д породив Шелаха, а Шелах породив Евера.\n\n\n 25 А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата Йоктан.\n\n\n 26 А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Ха сар-Мавета, і Єраха,\n\n\n 27 і Гадорама, і Узала, і Диклу,\n\n\n  ;28 і Увала, і Авімаїла, і Шеву,\n\n\n 29 і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.\n\n\n 30 А оселя їхня була від Меші в напрям і аж до Сефару, гори східньої.\n\n\n 31 Оце сини Симові, за їхніми род ами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.\n\n\n 32 Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них п оділились на землі по потопі. \n\n\n\n \n\n\n \n DTSTAMP:20260503T170522Z DTSTART:20150104T000000Z DTEND:20150104T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+004 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR