BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:eaac27440da374d961aeaac7229c059c CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:9 січня: Буття 20:1-22:24, Матвія 7:15-29,  Псалом 9:1-13 (РСП: 9:1-12 ), Приповісті 2:16-22\n\n\nМатвія 7:15-29: \n\n Карл Генріх Блох (1834-1900). Нагірна Проповідь.\n\n\n 15 Стережіться фальшивих пророкі в, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.\n\n\n  16 По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?\n\n\n 17 Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.\n\n\n 18 Не може родить добре д ерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.\n\nEugène Burnand& nbsp;(1850-1921). Нагірна Проповідь.\n\n\n 19 Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.\n\n\n 20 От о ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!\n\n\n 21 Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує вол ю Мого Отця, що на небі.\n\nClaude Lorrain (c.1600-1682). Нагірна Проповідь.\n\n\n 22 Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господ и, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виган яли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?\n\n\n 23 І їм оголошу Я т оді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!\n&n bsp;\nClaude Lorrain (c.1600-1682). Нагірна Проповідь.\n\n\n  ;24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловік а розумного, що свій дім збудував на камені.\n\n\n 25 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо н а камені був він заснований.\n\n\n 26 А кожен, хто слухає цих Моїх слі в, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збуд ував на піску.\n\n\n 27 І линула злива, і розлилися річки, і буря знял ася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!\n\nКоз імо Росселі (1439-1507) і П'єтро ді Козімо (1462-1521). Нагірна Проповідь і з зціленням прокаженого (сикстинська капелла).\n\n\n 28 І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.\n\n\n 29 Бо навча в Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.\n\n\n \n\n\nПсало м 9:1-13 (РСП, NIV: 9:1-12):  \n\nJulius Schnorr von Ca rolsfeld (1794-1872). Скорбота Давида за помираючим сином.\n\n\n 1&nbs p;Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (09-2 ) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої! \n\ n\n 2 (09-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній! \n\n\n 3 (09-4) Як будуть назад відступ ати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм! \n\nJu lius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Бог-Творець.\n\n\n 4 (09-5) Б о суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праве дний! \n\n\n 5 (09-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки! \n\n\n 6 (09-7) О вороже мій, руйну вання твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ним и їхня пам'ять! \n\n\n 7 (09-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого, \n\n\n 8 (09-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи. \n\nJul ius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Давида прощено.\n\n\n 9 (09-10 ) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком. \ n\n\n 10 (09-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе! \n\n\n 11 (09-12) С півайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Й ого, \n\n\n 12 (09-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'я тає, і не забуває Він зойку убогих! \n\nJulius Schnorr von Carolsfeld (1794-1872). Давид прославляє Господа.\n\n\n \n\n\nПриповісті 2:16-22: \n \n Gerrit van Honthorst (1592-1656). Весела компанія (близько 1623р.).\n\n\n 16 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мов ить м'якенькі слова,\n\n\n 17 що покинула друга юнацтва свого, а про з аповіт свого Бога забула,\n\n\n 18 вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,\n\nGerrit van Honthorst (1592-1656). Самс он і Даліла.\n\n\n 19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежк и життя не досягне,\n\n\n 20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки спр аведливих беріг!\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Повернення Блудного син а.\n\n\n 21 Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, \n 22 а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невір ні!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Смерть Самсона.\n\n\n \n\n\n&nb sp;Буття 20:1-22:24:\n\n\n\n Й.Мольнар або Jószef Molnár (1821-18 99). Переселення Авраама (1850)\n\n\n\n20:1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.\n\n\n& nbsp;2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авім елех, цар Ґерару, і взяв Сарру.\n\n\n 3 І прийшов Бог до Авімелеха у с ні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка.\n\n\n 4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: Госпо ди, чи Ти вб'єш також люд праведний?\n\n\n 5 Чи ж не він був сказав ме ні: Вона моя сестра, а вона також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх.\n\n\n 6 І промовив до н ього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж у держав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.\n\n\n 7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш т и й усе, що твоє.\n\n\n 8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усі х рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно зля калися.\n\nАвімелех повертає Сару Авраамрві.\n 9 І закликав Авімелех А враама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять , ти зо мною вчинив!\n\n\n 10 І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав н а увазі, що вчинив таку річ?\n\n\n 11 І сказав Авраам: Бо подумав я: Н ема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.\n\n\n& nbsp;12 І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені.\n\n\n 13 І сталося, коли Бо г учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори т и на мене: він мій брат.\n\nNicolaes Berchem (1620-1683).Авімелех повертає Сару Авраамрві.\n\n\n 14 І взяв Авімелех дрібну та велику ху добу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.\n\n\n 15 І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби.\n\n\n 16 А Саррі сказав: Ось тисячу сек лів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана.\n\n\n 17 І помолився Авраам Богов і, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вон и знову роджати.\n\n\n 18 Бо справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.\n\nАвраам.\n\n\n21:1 А Гос подь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.\n \n\n 2 І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на оз начений час, що про нього сказав йому Бог.\n\nHerrad von Landsberg (1125113 0-1195). Der Schoß Abrahams – Darstellung aus dem Hortus Deliciar um.\n\n\n\n 3 І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.\n\n\n 4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого ,коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.\n\n\n 5 А Авраам бу в віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.\n\n\n 6 І промовила С арра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.\n\nSlav a Groshev (1968) Сара і Ісак.\n\n\n 7 І промовила: Хто б сказав Авраам ові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.\n\n\n 8 І д итина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлу чення Ісака.\n\n\n\n 9 І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вроди ла була Авраамові, що він насміхається.\n\n\n 10 І сказала вона Авраам ові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї неві льниці разом із сином моїм, із Ісаком.\n\n\n 11 Але ця справа була дуж е не до вподоби Авраамові через сина його.\n\nÉmile Jean-Horace Vernet  (1789-1863).  Авраам висилає геть Агар з дому\n\n\n 12 І пр омовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.\n\n\n 13 І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.\n\nПітер Джозеф Верхаген (17 28-1811). Авраам висилає геть Агар з дому (1781)\n\n\n 14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дит ину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.\n\n\ n 15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. \n\nГеоргій Таттареску (1818-1894). Агар і Ізмаїл у пустелі.\n\ n\n 16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луко м, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і підне сла свій голос та й заплакала.\n\n Роберт Ляйнвебер. Агар та Ізмаїл у пустелі.\n\n\n 17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Бо жий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійся,бо почув Бог голос хлопця, де він там.\n\n\n 18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю де ржи його, бо великим народом зроблю Я його.\n\nPompeo Girolamo Batoni (1708 -1787). Агар та Ізмаїл у пустелі.\n\n\n 19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.\n\nPaolo Veronese (1528–1588), Агар та Ізмаїл у пустелі.\n\n\n 20 І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.\n\n\n 21 І осів він у пустині Паран, а мат и його взяла йому жінку з єгипетського краю.\n\n\n 22 І сталося часу т ого, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама , говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!\n\n\n 23 А тепер прися гни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.\n\n\n 24 І сказав Авраам: Я присягаю!\n\n\n  25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були А вімелехові раби.\n\n\n 26 І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.\n\n\n  27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва во ни склали умову.\n\n\n 28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного това ру осібно.\n\nCharles Jones (1836-1902). Овечки на пасовиську. \n\n\n& nbsp;29 І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх по ставив осібно?\n\n\n 30 А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти в ізьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.\n\n\n  ;31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.\n\n\n32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідн ик його війська, і вернулись вони до краю филистимського.\n\n\n 33 А А враам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічног о.\n\n\n 34 І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.\n\n\n 22:1 І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Ві н до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я!\n\n\n 2 І промовив Господь : Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди со бі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі.\n\nШлях на гору Моріа. Книжкова ілюстрація.\n\n\n  3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох сл уг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов в ін до місця, що про нього сказав йому Бог.\n\n\n 4 А третього дня Авра ам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.\n\n\n 5 І сказав Авра ам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і п оклонимося, і повернемося до вас.\n\n\n 6 І взяв Авраам дрова для ціло палення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.\n\nJan Victors (1619-1679). Жертвоприношення А враама. \n\n\n 7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи : Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь т а дрова, а де ж ягня на цілопалення?\n\n\n 8 І відказав Авраам: Бог на гледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє.\n\n\n& nbsp;9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував та м Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.\n\n\n 10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого... \n\n\n\nРембоандт ван Рейн (16 06-1669). Жертвоприношення Авраама.\n\n\n11 Та озвався до нього Ангол Госпо дній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я!\n\n\n&nbs p;12 І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чи ни, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свог о, одинака свого.\n \nТіціан (1480 або 1485-1576). Жервоприношення Авр аама.\n\n\n 13 А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс йо го на цілопалення замість сина свого.\n\n\n 14 І назвав Авраам ім'я мі сця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'яв иться.\n\nМікеланджело Мерізі да Караваджо (1573-1610). Жерв оприношення Авраама.\n\n\n 15 А Ангол Господній із неба озвався до Авр аама подруге,\n\n\n 16 і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, том у, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,\n\n\n&n bsp;17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу пот омство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І по томство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.\n\n\n 18 І всі народи земл і будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мог о голосу.\n\n Божа обітниця Аврааму. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 1 9 І вернувсь Авраам до слуг своїх.\n\n\n 20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові т воєму:\n\n\n 21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,\n\n\n 22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Б етуїла.\n\n\n 23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.\n\n\n 24 А наложниця його а їй на ймен ня Реума вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху. \n DTSTAMP:20260510T111105Z DTSTART:20150109T000000Z DTEND:20150109T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+009 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR