BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:8323b397db8be40b11cff89aaa3f577d CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:18 січня: Буття 37:1-38:30, Матвія 12:22-45,  Псалом 15(16):1-11 (РСП: 16:1-11), Приповісті 3:27-32\n\n\nМатвія 12:22-45:\n\nДжеймс Тіссо (1836-1 902). Ісус уздоровлює німого біснуватого  \n\n\n22 Тоді привели до Ньо го німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий ста в говорити та бачити.\n\n\n 23 І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів?\n\n\n 24 Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів.\n\n\n 25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, з апустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.\n\n\n  26 І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри мається царство його?\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус вчить у синагозі.\n \n\n 27 І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ва ші? Тому вони стануть вам суддями.\n\n\n 28 А коли ж Духом Божим вигон ю Я демонів, то настало для вас Царство Боже.\n\n\n 29 Або як то хто м оже вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.\n\n\n 30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.\n\n\n\nСвятий Дух срускається у вигляді голуба.\n\n\n 31 Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься !\n\n\n 32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці , ані в майбутнім!\n\n\n 33 Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерев о з плоду!\n\nФилипп де Шампань (1602-1674). Ісус відповідає фарисеям ("Дин арій кесаря").\n\n\n 34 Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.\n\n\n 35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.\n\n\n 36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!\n\n\n 37 Бо зо слів своїх будеш вип равданий, і зо слів своїх будеш засуджений.\n\n\n 38 Тоді дехто із кни жників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити оз наку від Тебе.\n\nМікельанджело Буанаротті (1475-1564). Пророк Йона (Сиксти нська капела).\n\n\n 39 А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний ш укає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.\n\n\n&nbs p;40 Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде тр и дні та три ночі й Син Людський у серці землі.\n\nПітер Ластман (1583-1633 ). Йона і кит.\n\n\n 41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осуд ять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!\n\n\n 42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить й ого, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!\n \nРафаель Санті (1483-1520). Соломон і цариц я Савська.\n\n\n 43 А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.\n\n\n 44 Тоді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.\n\n\n 45 Тоді він іде, т а й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живут ь тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родо ві цьому!\n\n\n \n\n\nПсалом 15(16):1-11 (РСП: 16:1-11):\n\n Gerard van Honthorst (1592-1656). Давид.\n\n\n16:1 Золота пісня Давадо ва. Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!\n\n\n 2 Я сказав Господеві : Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!\n\n\n 3 До святих, які на землі , що шляхетні вони, до них все жадання моє!\n\n\n 4 Нехай множаться см утки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жер тви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!\n\nMatthias Stom (c.1 600-після1652). Ісус в Гетсиманії.\n\n\n 5 Господь то частина спадку м ого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!\n\n\n 6 Частки припали для ме не в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!\n\n\n 7 Благословл яю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.\n\nPie ter Fransz de Grebber (c.1600–1652/3). Ісус перед Отцем по воскрс інні.\n\n\n 8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!\n\n\n 9 Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!\n\n\n 10 Бо Ти не опустиш мо єї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!\n\nBernhard P lockhorst (1825-1907). Перемога над могилою!\n\n\n 11 Дорогу житт я Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твої й!\n\n\n \n\n\nПриповісті 3:27-32: \n\nТарас Шевченко (1814-1861) . Діти-байгуші.\n\n\n 27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі тв оєї руки це вчинити,\n\n\n 28 не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прий ди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.\n \nТарас Шевченко (1814-1861) . Із циклу "Притча про Блудного сина": "У шинку", "Програвся".\n\n\n 2 9 Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.\n\ n\n 30 Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.\n& nbsp;\nТарас Шевченко (1814-1861). Із циклу "Притча про Блудного сина": "Се ред розбійників", "У тюрмі". \n\n\n 31 Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,\n\n\n 32 бо бридить Господь крутіям и, а з праведними в Нього дружба.\n \nТарас Шевченко (1814-1861). Із ц иклу "Притча про Блудного сина": "Кара колодкою", "Кара шпіцрутенами".\n\n\ n \n\n\nБуття 37:1-38:30:\n\n\n37:1 І осівся Яків у Краї мешкання бать ка свого, в Краї ханаанському.\n\n\n 2 Оце оповість про Якова. Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги т а з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про н их до їхнього батька.\n\nOwen Jones (1809-1874). Квітчастий халат Йосипа.\n \n\n 3 А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання.\n\n\n 4 І бачил и його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділ и його, і не могли говорити з ним спокійно.\nДжеймс Тіссот (1836-1902). 12- ть синів Якова (Йосип оповідає свій сон).\n\n\n 5 І снився був Йосипов і сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього .\n\n\n 6 І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився ме ні.\n\n\nOwen Jones (1809-1874). Перший сон Йосипа.\n\n\n 7 А ото ми в 'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось от очують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.\n\n\n 8 І сказали й ому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти б удеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.\n\nOwen Jones (1809-1874). Другий сон Йосипа.\n\n\n&nb sp;9 І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказа в: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняют ься мені.\n\n\n 10 І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снивс я тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитис я тобі до землі?\n\n\n 11 І заздрили йому брати його, а батько його за пам'ятав ці слова.\n\nРафаель Санті (1483-1520). Йосип оповідає братам про свій сон.\n\n\n 12 І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем .\n\n\n 13 І сказав Ізраїль до Йосипа: Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них! А той відказав йому: Ось я!\n\n\n 14 І сказав він до нього: Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й да й мені відповідь. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихем у.\n\n\n 15 І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю. І з апитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?\n\nРоза Боньор (1822—1899) . Альпійський пастух.\n\n\n 16 А той відказав: Я шукаю братів своїх. С кажи ж мені, де вони випасають?\n\n\n 17 І сказав той чоловік: Вони пі шли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну. І пішов Йосип за с воїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.\n\n\n 18 А вони побачили його з далека, і поки він наблизився до них, то змовлялися на нього, щоб убити йог о.\n\n\n 19 І сказали вони один одному: Ось іде той сновидець!\n\n\n&n bsp;20 А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й ска жемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами.\n\n\n 21 І почув це Рувим, і визволив його з руки їхньої, і сказав: Не губімо душі його!\n\nOwen Jones (1809-1874). Йосипа вкинено до ями.\n\n\n 22 І ска зав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустин і, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернут и його до батька його.\n\n\n 23 І сталося, коли прийшов Йосип до браті в своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на н ьому було.\n\n\n 24 І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та по рожня була, не було в ній води.\n\n\n 25 І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.\n\n\n 26 І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо його кров?\n\nКонстантін Флавіцкій (1830 -1866). Бр ати продають Йосипа. \n\n\n 27 Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І посл ухалися брати його.\n\n\n 28 І коли проходили мідіяніти, купці, то вит ягли й підняли Йосипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять сріб няків, а ті повели Йосипа до Єгипту.\nJohann Friedrich Overbeck ( 1789 -1869). Брати продають Йосипа. \n\n\n 29 А Рувим вернувся до ями, аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...\n\n\n 30 І ве рнувся він до братів своїх, та й сказав: Немає хлопця! А я, куди я піду?\n\ n\n 31 А вони взяли Йосипове вбрання, і зарізали козла, і вмочили вбра ння в кров.\n\n\n 32 І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до с вого батька, та й сказали: Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання твого с ина воно, чи ні?\n\nДієго Веласкес (1599-1660). Туніка Йосипа.\n\n\n 3 3 А він пізнав його та й сказав: Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв. .. Справді розшарпаний Йосип!\n\n\n 34 І роздер Яків одіж свою, і зодя гнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєм у...\n\nФо́рд Медокс Бра́ун (1821-1893). Хаоат Йосипа.\n\n\n 35 І зача ли всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.\n\n\n 36 І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, ца редворця фараонового, начальника царської сторожі.\n\nDavid Roberts (1 796-1864). Острів Айсл.\n\n\n38:1 Сталося того часу, і відійшов Юда від бра тів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.\ n\n\n 2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.\n\n\n 3 І завагітніла вона, і породила си на, а він назвав ім'я йому: Ер.\n\n\n 4 І завагітніла вона ще, і пород ила сина, і назвала ім'я йому: Онан.\n\n\n 5 І ще знову, і породила си на, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його .\n\n\n 6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Там ара.\n\nLidia Kozenitzky. Тамара (2007).\n\n\n 7 І був Ер, Юдин первор ідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.\n\n\n 8 І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.\n\n\n 9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І с талося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на земл ю, аби не дати його своєму братові.\n\n\n 10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.\n\n\n 11 І сказав Юда до Там ари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Ше ла, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пі шла Тамара, та й осілася в домі батька свого.\n\n\n12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Ті мни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.\n\n\n  13 А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти от ару свою.\n\nÉmile Jean-Horace Vernet (1789-1863). Юда і Там ара.\n\n\n 14 І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася по кривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.\n\n\n 1 5 І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє. \n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Юда та Тамара.\n\n\n 16 І він збоч ив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?\n \n\n 17 А він відказав: Я пошлю козлятко з отари. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.\n\nАрент де Гелдер (1645-1727). Юда та Тамара. (1681).\n\n\n 18 А він відказав: Яка та застава, що дам я тоб і? Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.\n\n\n 1 9 І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одеж у вдівства свого.\n \nАрент де Гелдер (1645-1727). Юда та Тамара. (1667).\n\n\n 20 А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламіт янина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.\n\n\n&nbs p;21 І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаї м при дорозі? Вони відказали: Не була тут блудниця.\n\n\n 22 І вернувс я він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Н е була тут блудниця.\n\nRita Kirkman (modern artist). Yuki.\n\n\n 23 І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.\n\n\n 24 І сталося так д есь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, тв оя невістка, і ось завагітніла вона через блуд. А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.\n\n\n 25 Коли її вивели, то послала вона до тест я свого, говорячи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому. І сказа ла: Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?\n\n\n 26 І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, сино ві своєму. І вже більше не знав він її.\n\n\n 27 І сталося в часі, як родила вона, а ось близнята в утробі її.\n\nКорнелис Корнелиссен (Хаарлемсь кий) (1562-1638). Тамара виправдується перед Юдою.\n\n\n 28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язал а на руку йому нитку червону, говорячи: Цей вийшов найперше.\n\n\n 29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона : Нащо ти роздер для себе перепону? І назвала ім'я йому Перец.\n\n\n 3 0 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назв ала ім'я йому: Зерах.\n\n\n \n DTSTAMP:20260512T020401Z DTSTART:20150118T000000Z DTEND:20150118T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+018 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR