BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:547f68af71b5028009de0b8adc256e42 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:19 січня: Буття 39:1-41:16, Матвія 12:46-13:23,  Псалом 16(17):1-15 (Р СП: 17:1-15), Приповісті 3:33-35\n\n\nМатвія 12:46-13:23:\n \nCornelis Engebrechtsz (c1462–1527). Христос з матір'ю.\n 46 Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.\n\n\n 47 І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття с тоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають.\n\n\n 48 А Він відпов ів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої?\n\n\n& nbsp;49 І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!\n\n\n 50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!\n\n\n13:1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус навчає, сидячі у човні.\n\n\n 2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшо в був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.\n\nJames C.&nb sp;Christensen (born 1942). Притчі ісуса Христа.\n\n\n 3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.\n\n\n 4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх пови дзьобували.\n\n\n 5 Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали баг ато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;\n\nЖан Франсуа Міл ле́ (1814-1875). Сіяч. \n\n\n 6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.\n\n\n 7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.\n\n\n 8 Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.\n \nПітер Брейге ль Старший (1525-1569). Притча про Сіяча.\n\n\n 9 Хто має вуха, щоб сл ухати, нехай слухає!\n\n\n 10 І учні Його приступили й сказали до Ньог о: Чому притчами Ти промовляєш до них?\n\n\n 11 А Він відповів і промо вив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.\n \n\n 12 Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забере ться від нього й те, що він має.\n\nМікельанджело Буанаротті (1477-1564). П ророк Ісая.\n\n\n 13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися , не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.\n\n\n 14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...\n\n\n 15 Затовстіло бо серце л юдей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачи ти очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, що б Я їх уздоровив!\n\n\n 16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші , що чують.\n\n\n 17 Бо поправді кажу вам, що багато пророків і правед них бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і н е чули.\n\n\n 18 Послухайте ж притчу про сіяча.\n \nAbel Grimmer& nbsp;(c.1570–c.1620). Притча про Сіяча.\n\n\n 19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіян е в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.\n\n\n 20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає й ого;\n\n\n21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск аб о переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.\n\n\n\n\n\n& nbsp;22 А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цьо го та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.\n\n\n& nbsp;23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утрид цятеро.\n \nAnnie Henrie (modern American). Ісус-Сіяч.\n\n\n \n\n \nПсалом 16(17):1-15 (РСП: 17:1-15): \n\n\n17:1 Молитва Дави дова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву м ою із уст необлудних!\n\nCamillo Boccaccino (1511–1546). Цар Давид.\n\n\n&n bsp;2 Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою пра воту!\n\n\n 3 Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти ме не, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виход ило,\n\n\n 4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.\n\n\n 5 Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!\n\nЕжен Делакруа (1798-1863). Полювання на левів у Марокко.\n\ n\n 6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мен е, вислухай мову мою,\n\n\n 7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих , хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.\n\n\n 8 Х орони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене \n\n\n 9 від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!\n\nВасілій Вєрєщагін (1842-1910). Людожер.\n\n\n 10 Товщем замк нули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.\n\n\n 11 Вороги ото чили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...\n\ n\n 12 із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...\n \n Ежен Делакруа (1798-1863). Лев напада є на араба-вершника.\n\n\n 13 Устань же, о Господи, його попередь, кин ь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,\n\n\n 1 4 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в ц ьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, оста нок же свій для дітей вони лишать.\n\nЕжен Делакруа (1798-1863). Полювання на левів.\n\n\n 15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, на сичусь Твоєю подобою!\n \n\n\nПриповісті 3:33-35\n\nБенджамін Уест (17 38-1820). Втеча родини Лота з Содома.\n\n\n 33 Прокляття Господнє на д омі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,\n\n\n 34 з насм ішників Він насміхається, а покірливим милість дає.\n\nГюстав Доре (1832-18 83). Тріумф Християнства.\n\n\n 35 Мудрі славу вспадковують, а нерозум ні носитимуть сором.\n\n\n \n\n\nБуття 39:1-41:16:\n\n\n39:1 А Йосип б ув відведений до Єгипту. І купив його Потіфар, царедворець фараонів, началь ник царської сторожі, муж єгиптянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди. \n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Йосип у Єгипті.\n\n\n 2 І був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробував він у домі свого па на єгиптянина.\n\n\n 3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в ус ьому, що він робить, Господь щастить у руці його.\n\n\n 4 І Йосип знай шов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над домом свої м, і все, що мав, віддав в його руку.\n\n\n 5 І сталося, відколи він п ризначив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господ ь дім єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що в ін мав, у домі й на полі.\n\n\n 6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йосиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.\n\nGuido Reni (1575-1642).  Йосип та доужина Потіфара.\n\n\n 7 І сталося по тих пригодах, і звела свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: Ляж зо мною!\n\n\n  ;8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.\n\n\n 9 Нема б ільшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?\n\n\n  10 І сталося, що вона день-у-день говорила Йосипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.\n\nBartolomé Esteban Murillo (1618-1682 ). Йосип та дружина Потіфара. \n\n\n 11 І сталося одного дня, і п рийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було нікого з людей дом у.\n\n\n 12 І схопила вона його за одежу його, кажучи: Лягай же зо мно ю! А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.\n\n\n& nbsp;13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,\n\nAndrea Celesti (1637–1712). Дружина Потіфара спокушає Йосипа.\n\n\n 14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, гово рячи: Дивіться, він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним го лосом.\n\n\n 15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і зак ричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір...\n\n\n  16 І я поклала його одежу при собі аж до приходу пана його до свого д ому.\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Дружина Потіфара звинувачує Йосипа. \n\n\n 17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: До мене прийш ов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.\n\n\ n 18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір.\n\n\n 19 І сталося, як почув п ан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: Отакі то речі вчинив мені твій раб, то запалився гнів його.\n\n\n 20 І взяв його Йосипів па н, та й віддав його до дому в'язничного, до місця, де були ув'язнені царськ і в'язні. І пробував він там у тім домі в'язничнім.\n\nFrancisque Desportes (1849-ca.1891). Йосип у в'язниці.\n\n\n 21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язни чного дому.\n\n\n 22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа вс іх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що там робили, робив він.\n\n \n 23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог б ув із ним, і що він робив, щастив йому Господь.\n\n\n40:1 І сталося по тих пригодах, чашник єгипетського царя та пекар провинилися були панові своєму, цареві єгипетському.\n\n\n 2 І розгнівався фараон на двох своїх евнух ів, на начальника чашників і на начальника пекарів.\n\n\n 3 І віддав ї х під варту до дому начальника царської сторожі до в'язничного дому, до міс ця, де Йосип був ув'язнений.\n\nBenjamin Gerritszoon Cuyp (1612-1652). Йоси п розв'язує сни чашника та пекаря. \n\n\n 4 А начальник царської сторожі приставив Йосипа до них, і він їм услуговував. І були вони деякий ч ас під вартою.\n\n\n 5 І снився їм обом сон, кожному свій сон, однієї ночі, кожному за значенням його сна, чашникові й пекареві царя єгипетського , що були ув'язнені у в'язничному домі.\n\n\n 6 І прибув до них Йосип уранці, і побачив їх, а вони ось сумні.\n\n\n 7 І запитав він фараонов их евнухів, що були з ним під вартою в домі пана його, говорячи: Чого ваші обличчя сьогодні сумні?\n\n\n 8 А вони сказали йому: Снився нам сон, а відгадати його немає кому. І сказав до них Йосип: Чи ж не в Бога відгадки? Розповіджте но мені.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Йосип розв'язує сни у в' язниці.\n\n\n 9 І оповів начальник чашників Йосипові свій сон, і сказа в йому: Бачив я в сні своїм, ось виноградний кущ передо мною.\n\n\n 10 А в виноградному кущі три виноградні галузки, а він сам ніби розцвів, пуст ив цвіт, і дозріли грона його ягід.\n\n\n 11 А в моїй руці фараонова ч аша. І взяв я ті ягоди, і вичавив їх до фараонової чаші, і дав ту чашу в ру ку фараона.\n\n\n 12 І сказав йому Йосип: Оце відгадка його: три виног радні галузки це три дні.\n\n\n\n 13 Ще за три дні підійме фараон твою голову, і верне тебе на твоє становище, і ти даси чашу фараона до руки йог о за першим звичаєм, як був ти чашником його.\n\n\n 14 Коли ти згадаєш собі про мене, як буде тобі добре, то вчиниш милість мені, коли згадаєш пр о мене перед фараоном, і випровадиш мене з цього дому.\n\n\n 15 Бо я б ув справді вкрадений із Краю єврейського, а також тут я не вчинив нічого, щ об мене вкинути до цієї ями.\n\n\n 16 І побачив начальник пекарів, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: І я в сні своїм бачив, ось три ко ші печива на голові моїй.\n \n\n\n 17 А в коші горішньому зо всяк ого пекарського виробу фараонове їдження, а птах їв його з коша з-над моєї голови.\n\n\n 18 І відповів Йосип і сказав: Оце відгадка його: три кош і то три дні.\n\n\n 19 Ще за три дні підійме фараон голову твою з тебе , і повісить тебе на дереві, і птах поїсть тіло твоє з тебе.\n\nАлександр І ванов (1806-1856). Йосип відгажує сни ув'язнених.\n\n\n 20 І сталося т ретього дня, у день народження фараона, і вчинив він гостину для всіх своїх рабів. І підняв він голову начальника чашників і голову начальника пекарів серед своїх рабів.\n\n\n 21 І вернув він начальника чашників на його місце, і він подав чашу в руку фараонову.\n\n\n 22 А начальника пекарі в повісив, як відгадав був їм Йосип.\n\n\n 23 Та начальник чашників не пам'ятав про Йосипа, та й забув за нього.\n\n\n41:1 І сталося по закінченн і двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.\n\n\n  ;2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і па слися на лузі.\n \n\n\n 3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.\n\n\n 4 І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.\n\n\n 5 І знов у заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.\n\n\n6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.\n\n\n 7 І проковтнули ті тонкі коло ски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.\n\n \n\n 8 І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскли кав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.\n\n\n 9 І говорив началь ник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.\n\n\n 1 0 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому нача льника царської сторожі, мене й начальника пекарів.\n\n\n 11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.\n \n\n 12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської стор ожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.\n\n\n 13 І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: м ене ти вернув на становище моє, а того повісив.\n\n\n 14 І послав фара он, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змін ив одежу свою, і він прибув до фараона.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Йосип розв'язує сон фараона.\n\n\n 15 І промовив фараон до Йосипа: Снився ме ні сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш с он, щоб відгадати його.\n\n\n 16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.\n\n\n \n\n\n \n DTSTAMP:20260503T170627Z DTSTART:20150119T000000Z DTEND:20150119T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+019 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR