BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:c4b8ff9f19de23ccafab2fd85b414158
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:30 січня: Вихід 10:1-12:13, Матвія 20:1-28, &nbsp;Псалом 24(25):1-15 (РСП: 
 25:1-15), Приповісті 6:6-11\n\n\nМатвія 20:1-28:\n&nbsp;\nМікельанжело Міре
 зі ді Караваджо (1571-1610). Натхнення Святого Матвія.\n\n\n20:1 Бо Царство
  Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників 
 у свій виноградник.\n\n\n&nbsp;2 Згодившися ж він із робітниками по динарію
  за день, послав їх до свого виноградника.\n\nРимський монета із зображення
 м кесаря Тіберія.\n\n\n&nbsp;3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив
  він інших, що стояли без праці на ринку,\n\n\n&nbsp;4 та й каже до них: Ід
 іть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.\n\n\n&nbsp;5 Во
 ни ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме
  зробив.\n\n\n&nbsp;6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що
  стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?
 \n\n\n&nbsp;7 Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ід
 іть і ви в виноградник.\n\nДоменіко Фетті&nbsp;(бл.1589-1623). Притча про р
 обітників у винограднику.\n\n\n&nbsp;8 Коли ж вечір настав, то говорить тод
 і до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату
 , почавши з останніх до перших.\n\n\n&nbsp;9 І прийшли ті, що з години один
 адцятої, і взяли по динарію.\n\n\n&nbsp;10 Коли ж прийшли перші, то думали,
  що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.\n\n\n&nbsp;11 А взявши
 , вони почали нарікати на господаря,\n&nbsp;\n&nbsp;Jacob Willemsz de Wet t
 he Elder&nbsp;(1610-між 1675 і 1691).&nbsp;Притча про робітників у виноград
 нику\n\n\n&nbsp;12 кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв
  їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...\n\n\n&nbsp;13 А він відпов
 ів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія
  згодився зо мною?\n\n\n&nbsp;14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й
  цьому ось останньому, як і тобі.\n\n\n&nbsp;15 Чи ж не вільно мені зо свої
 м, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?\n\n\n\nР
 ембрант Гарменсон ван Рейн (1606-1669). Притча про робітників у виноградник
 у\n\n\n&nbsp;16 Отак будуть останні першими, а перші останніми!\n\n\n&nbsp;
 17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дороз
 і їм сповістив:\n\n\n&nbsp;18 Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і 
 книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...\n\n\n&nbs
 p;19 І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'ятт
 я, але третього дня Він воскресне!\n&nbsp;\nBernhard Plockhorst (1825-1907)
 . Рзп'яття Господа.\n\n\n&nbsp;20 Тоді приступила до Нього мати синів Зевед
 еєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.\n\n\n&nbsp;21 А Він їй ска
 зав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царст
 ві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.&nbsp;\n\n\n&nbsp;22 А Ісус
  відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я
  її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Мо
 жемо.\n\n\n&nbsp;23 Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете хрис
 титися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Мо
 є це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.\n\nПаоло Веронезе (1528-158
 8). Ісус і мати Зеведеївих синів\n\n\n&nbsp;24 Як почули це десятеро, стали
  гніватися на обох тих братів.\n\n\n&nbsp;25 А Ісус їх покликав і промовив:
  Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.\n\n\n
 &nbsp;26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде с
 лугою він вам.\n\n\n&nbsp;27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він 
 вам за раба.\n\n\n&nbsp;28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб сл
 ужили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!\n\n\n&n
 bsp;\n\n\nПсалом 24(25):1-15&nbsp;(РСП:&nbsp;25:1-15):\n\n&nbsp;Паризький П
 салтир (візантійський майстер середини Х ст). Давид грає на арфі.&nbsp;\n\n
 \n25:1 Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,\n\n\n&nbsp;2 Боже мі
 й, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої ворог
 и ради мене!\n\n\n&nbsp;3 Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе наді
 ється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!\n\n\n&nbsp;4
  Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,\n\n
 \n&nbsp;5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння м
 ого, кожен день я на Тебе надіюсь!\n\nПаризький Псалтир (візантійський майс
 тер середини Х ст). Помазання Давида.\n\n\n&nbsp;6 Пам'ятай милосердя Своє,
  о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!\n\n\n&nbsp;7 Гріхи молодечо
 го віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Св
 оїй через добрість Свою!\n\n\n&nbsp;8 Господь добрий та праведний, тому грі
 шних навчає в дорозі,\n\n\n&nbsp;9 Він провадить покірних у правді, і лагід
 них навчає дороги Своєї!\n\n\n&nbsp;10 Всі Господні стежки милосердя та пра
 вда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.\n\nПаризький Псалтир (
 візантійський майстер середини Х ст). Натан і покаяння Давида.\n\n\n&nbsp;1
 1 Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!\n\n\n&
 nbsp;12 Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на доро
 гу, котру має вибрати:\n\n\n&nbsp;13 душа його житиме в щасті, і насіння йо
 го вспадку землю!\n\n\n&nbsp;14 Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, 
 і Свій заповіт Він звістить їм.\n\nПаризький Псалтир (візантійський майстер
  середини Х ст). Помазання Давида.\n\n\n&nbsp;15 Мої очі постійно до Господ
 а, бо Він з пастки витягує ноги мої.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 6:6-11:\n\
 nМурашки. Сучасна комп'ютерна графіка з використанням реального фото.\n\n\n
 &nbsp;6 Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:\n\n\n&nbsp
 ;7 нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;\n\n\n&nbsp;8 вона заго
 товлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.&nbsp;\n\nПітер Брейгель Ст
 арший (1525-1569). Країна лежнів (1568).\n\n\n&nbsp;9 Аж доки, лінюху, ти б
 удеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?\n\n\n&nbsp;10 Ще трохи пос
 пати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,\n\n\n&nbsp;11 і
  прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж
 !...\n\nП'єр Люві де Шаванн (1824-1898). Блудний син.\n\n\n&nbsp;\n\n\nВихі
 д 10:1-12:13:\n\n\n10:1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, бо Я
  зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої
  серед нього,\n\nМихайло Врубель (1856-1910). Мойсей.\n\n\n&nbsp;2 і щоб ти
  розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про о
 знаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я Господь!\n\n\n&nb
 sp;3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Го
 сподь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? В
 ідпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!\n\n\n&nbsp;4 Бо коли ти відмо
 вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край.
 \n\nСарана. Ілюстрація з Holman Bible.\n\n\n&nbsp;5 І покриє вона поверхню 
 землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позоста
 лого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.\n\n\n
 &nbsp;6 І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всьо
 го Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існув
 ання їх на землі аж до сьогодні! І він відвернувся, і вийшов від фараона.\n
 \n\n&nbsp;7 І сказали раби фараона до нього: Аж доки цей буде нам пасткою? 
 Відпусти цих людей, і нехай вони служать Господеві, Богові своєму. Чи ти ще
  не знаєш, що знищений Єгипет?\n\n\n&nbsp;8 І повернено Мойсея та Аарона до
  фараона, а він їм сказав: Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому. Хто та 
 хто піде?\n\n&nbsp;Benjamin West&nbsp;(1738-1820). Мойсей та Аарон говорять
  з фараоном.\n\n\n&nbsp;9 І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з
  старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худоб
 ою та з великою нашою худобою підемо, бо в нас свято Господнє.\n\n\n&nbsp;1
 0 А він відказав: Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей 
 ваших!... Та глядіть, бо щось лихе перед вами.\n\n\n&nbsp;11 Тож нехай ідут
 ь самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте. І вигнано їх в
 ід лиця фараонового.\n\n&nbsp;Woodcut depicting God sending the locusts to 
 Egypt, from the Ninth German Bible (Cologne Bible), 1483\n\n\n&nbsp;12 І ск
 азав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і 
 нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, 
 що град позалишав.\nNicolaes de Bruyn&nbsp;(1571-1656). Пошесть сарани.\n\n
 \n&nbsp;13 І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, і Господь наві
 в східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч. Настав ранок, і східні
 й вітер наніс сарани!\n\nThe plague of Locusts, published in the Nuremberg 
 Chronicle, 1493 (woodcut)\n\n\n&nbsp;14 І найшла сарана на всю єгипетську з
 емлю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато! Перед нею не було так
 ої сарани, як вона, і по ній не буде такої!\n\n\n&nbsp;15 І покрила вона по
 верхню всієї землі, і потемніла земля! І поїла вона всю земну траву та ввес
 ь плід дерева, що град позоставив. І не зосталось ніякої зелені ані на дере
 ві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї!\n\nГюстав Доре (18
 32-1833). Мойсей та фараон.\n\n\n&nbsp;16 І поспішив фараон покликати Мойсе
 я та Аарона, та й сказав: Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам!\n\n\n
 &nbsp;17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Госп
 ода, вашого Бога, і нехай тільки відверне від мене цю смерть!\n\n\n\nСарана
 . Документальне сучасне фото.\n\n\n&nbsp;18 І він вийшов від фараона й моли
 вся до Господа.\n\n\n&nbsp;19 І повернув Господь західній дуже сильний віте
 р назад, і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря. Не позостала
 сь жодна сарана в усім єгипетськім краї.\n\n\n&nbsp;20 Та Господь учинив за
 пеклим фараонове серце, і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.\n\n\n&nbs
 p;21 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться т
 емрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її.\n\nLucie
 n Rudaux&nbsp;(1874–1947).&nbsp;Дев'ята кара.\n\n\n&nbsp;22 І простяг Мойсе
 й свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три 
 дні.\n\n\n&nbsp;23 Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця 
 три дні! А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.\n\n\n&nbsp;24 І по
 кликав фараон Мойсея, та й сказав: Ідіть, служіть Господеві! Тільки дрібна 
 ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться. Також дітвора ваша н
 ехай іде з вами!\n\n\n&nbsp;25 Та Мойсей відказав: Дай в наші руки також же
 ртви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому.\n\nГюс
 тав Доре (1832-1833). Дев'ята кара.\n\n\n&nbsp;26 І також худоба наша піде 
 з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Госпо
 деві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служи
 ти Господеві.\n\n\n&nbsp;27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і ві
 н не хотів відпустити їх.\n\n\n&nbsp;28 І сказав йому фараон: Іди від мене!
  Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лиц
 е моє, ти помреш!\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей та Аарон перед 
 фараоном.\n\n\n&nbsp;29 А Мойсей відказав: Так сказав ти... Я більш уже не 
 побачу лиця твого!\n\n\n11:1 І сказав Господь до Мойсея: Ще одну поразу нав
 еду Я на фараона й на Єгипет. Потому він відпустить вас ізвідси. А коли він
  буде відпускати вас, то зовсім вас вижене звідси!\n\n\n&nbsp;2 Скажи ж у в
 уха народу, і нехай позичить кожен від свого ближнього, а кожна від своєї б
 лижньої посуд срібний та посуд золотий,\n\n\n&nbsp;3 І дав Господь милість 
 тому народові в очах Єгипту. Також і цей муж, Мойсей, був дуже великий в єг
 ипетськім краї в очах фараонових рабів та в очах того народу.\n\n\n&nbsp;4 
 І промовив Мойсей: Так сказав Господь! Коло півночі Я вийду посеред Єгипту.
 &nbsp;\nArthur Hacker&nbsp;(1858-1919). "І буде великий зойк у Єгипті"\n\n\
 n&nbsp;5 І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фарао
 на, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жорнами,
  і все перворідне з худоби.\n\n\n&nbsp;6 І здійметься великий зойк по всій 
 єгипетській землі, що такого, як він, не бувало, і такого, як він, більш не
  буде.\nЛоуренс Альма Тадема (1836—1912). Смерть первородженого сина фараон
 а (1872)\n\n\n&nbsp;7 А в усіх синів Ізраїлевих від людини й аж до худоби н
 авіть пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгип
 том і між Ізраїлем.\n\n\n&nbsp;8 І зійдуть усі оці раби твої до мене, і пок
 лоняться мені, кажучи: Вийди ти та ввесь народ, що слухає тебе. По цьому я 
 вийду. І він вийшов від фараона, розпалений гнівом.\n\n\n&nbsp;9 І сказав Г
 осподь до Мойсея: Не послухав вас фараон, щоб могли помножитись чуда Мої в 
 єгипетськім краї.\n\n\n&nbsp;10 А Мойсей та Аарон учинили всі оці чуда пере
 д лицем фараоновим. Та зробив запеклим Господь фараонове серце, і він не ві
 дпустив Ізраїлевих синів із своєї землі.\n\n\n12:1 І сказав Господь до Мойс
 ея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:\n\nЮдейська Пасха. (книжкова і
 люстрація).\n\n\n&nbsp;2 Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перши
 й між місяцями року.\n\n\n&nbsp;3 Скажіть усій ізраїльській громаді, говоря
 чи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом бат
 ьків, ягня на дім.\n\n\n&nbsp;4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягн
 я, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. 
 Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.\n\n\n&nbsp;5 Ягня у вас не
 хай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.\n\n\
 n\nФранціско де Сурбаран (1598-1664). Агнець Божий.&nbsp;\n\n\n&nbsp;6 І не
 хай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І з
 аколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.\n\n\n&nbsp;7 І нехай
  візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одв
 ірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.&nbsp;\nБартоломео Есте
 бан Мурільо (1618-1682). Івана Христитель з пасхальним ягням (фрагмент)\n\n
 \n&nbsp;8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. 
 Нехай їдять його на гірких травах.\n\n\n&nbsp;9 Не їжте з нього сирового та
  вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його 
 з голінками його та з нутром його.\n\n\n&nbsp;10 І не лишайте з нього нічог
 о до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.\n\n\n&nbsp;11 А їс
 ти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а 
 палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Гос
 пода!&nbsp;\n\n\n&nbsp;12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повби
 ваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А на
 д усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!\n\n\n&nbsp;13 І буде та
  кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І
  не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.\n\n\
 n\n&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260429T082157Z
DTSTART:20150130T000000Z
DTEND:20150130T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+030
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR