BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:5821305eb6be6ba5ce8058e88622282f CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогоднi DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:27 березня: Повторення Закону 7:1-8:20, Лука 7:36-8:3,& nbsp;Псалом 68(69):1-19 (РСП, NIV: 69:1-18), Приповісті  ;12:1\n\n\nЛука 7:36-8:3:\n \nПаоло Веронезе (1528-1588). Бенкет у домі Симона Фарисея (1570).\n\n\n 36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при стол і.\n\nПаоло Веронезе (1528-1588). Бенкет у домі Симона Фарисея (1570, детал ь).\n\n\n 37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась , що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира прин есла, \n Бернардо Строцці (1581-1644). Бенкет в домі Симона Фарисея.\n\n\n 38 і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала облив ати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та мир ом мастила...\n\n\n 39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркув ав собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!\n\nЖан Беро́ (1848-1935). Бенкет в домі Симона Фарисея.\n\n\n 40 І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.\n\n\n 4 1 І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ят сот динаріїв, а другий п'ятдесят.\n\n\n 42 Як вони ж не могли заплатит и, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?\n\nAlessa ndro Bonvicino (also Buonvicino) (c.1498-1554). Бенкет в домі Симона Фарисе я.\n\n\n 43 Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.\n\nФилипп де Шампань (1602-1674). Бенкет у домі Симона Фарисея.\n\n\n 44 І, обернувшись до жінки, Він п ромовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мо ї не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям свої м.\n \nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Бенкет у домі Симона Фарисея (1 615).\n\n\n 45 Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мо ї ноги цілує невпинно.\n\n\n 46 Голови ти Моєї оливою не намастив, а в она миром ноги мої намастила...\n\n\n 47 Ось тому говорю Я тобі: Числе нні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, таки й мало любить.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Жінка вмиває ноги Ісусу.\ n\n\n 48 А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!\n\n\n 49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що пр ощає й гріхи?\n\n\n 50 А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, і ди з миром собі!\n\n\n8:1 І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дван адцять були,\n Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус і учні.\n\n\n 2 та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалин ою звана, що з неї сім демонів вийшло,\n \nPiero di Cosimo (1462- 1522). Марія Магдалина.\n\n\n 3 і Іванна, дружина Худзи, урядника Ірод ового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.\n \nДже ймс Тіссо (1836-1902). Ісус і жінки, які служили Йому.\n\n\n \n\n\nПса лом 68(69):1-19 (РСП, NIV: 69:1-18):\n\n\n69:1 Для дири ґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (069-2) Спаси мене, Боже, бо води вж е аж до душі підійшли!\n \nNicolas Cordier (1567–1612). Цар Давид.\n\n\n 2 (069-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!\n\n\n 3 (069-4) Я зм учився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від вигляданн я надії від Бога мого!...\n\n\n 4 (069-5) Тих, хто мене без причини не навидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги , що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!\n\n\n 5 (069-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!\n\n \n 6 (069-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіє ться, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,\n\n\n 7 (069-8) бо я ради Тебе зневагу нош у, ганьба покрила обличчя моє!...\n \nПітер Франц де Греббер (1600-165 2). Цар Давид на молитві.\n\n\n 8 (069-9) Для братів своїх став я відч ужений, і чужий для синів своєї матері,\n\n\n 9 (069-10) бо ревність д о дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене ,\n\n\n 10 (069-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені н а зневагу...\n\n\n 11 (069-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:\n\n\n 12 (069-13) про мене балакають ті, хто в брамі с идить, і пісні тих, хто п'янке попиває...\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902) . Давид на молитві.\n\n\n 13 (069-14) А я молитва моя до Тебе, Господи , в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,\n\n\n 14 (069-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глиб окости вод!\n\n\n 15 (069-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай гл ибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!\n\n \n 16 (069-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,\n\nGerard van Honthorst  (1647-1656). Давид співає псалми.\n\n\n 17 (069-18) і обличчя Св ого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,\n\n\n  18 (069-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...\n\n\n \n\n\nПриповісті 12:1:\n \nNikolao s Gyzis (1842-1901). Таємна християнська грецька школа під турецькою о купацією.\n\n\n1 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір нена видить, той нерозумний.\n \nCharles Frederic Ulrich (1858-1908). Учні в школі.\n\n\n \n\n\nПовторення Закону 7:1-8:20:\n\n\n7:1 Коли Господь , Бог твій, уведе тебе до того Краю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене численні поганські народи перед тобою: хіттеянина, і ґірґашеяни на, і амореянина, і ханаанеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянин а, сім народів, численніших та міцніших за тебе.\n \nБенджамін Вест (1 738-1820). Ісус Навин та ізраїльтяни переходять Йордан.\n\n\n 2 І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх заклят тям, не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.\n\n\n  ;3 І не споріднюйся з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки н е візьмеш для сина свого,\n\n\n 4 бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.\n\n\n 5 Але тільки так будете їм робити: жертівни ки їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дерева постинаєте , а бовванів їхніх попалите в огні,\n\n\n 6 бо ти святий народ для Гос пода, Бога свого, тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним н ародом зо всіх народів, що на поверхні землі. \n\nPhilippe de Champaig ne (1602-1674). Мойсей із скрижалями. \n\n\n 7 Не через числ енність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви на йменші зо всіх народів,\n\n\n 8 але з Господньої любови до вас, і чере з додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам, Господь вивів ва с сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипет ського.\n\n\n 9 І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, Він той Бог, той Б ог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь,\n\n\n 10 і що надолужить не нависникам Своїм, їм самим, щоб вигубити їх; не загаїться Він щодо Свого не нависника, відплатить йому самому.\n\nCosimo Rosselli (1439–1507). Мой сей на горі Синай та його спуск звідти та відступництво народу.\n\n\n  11 А ти будеш виконувати заповіді й постанови та закони, що Я сьогодні нака зую виконувати їх.\n\n\n 12 І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Б ог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув бат ькам твоїм.\n\n\n 13 І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї, утроби та плід твоєї землі, з біжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.\n \n\n 14 Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед те бе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.\n\nLaurent de La H yre (1606-1656). Мойсей із скрижалями. \n\n\n 15 І Господь відхил ить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських недуг, які ти знаєш, не наведе їх на тебе, а дасть їх на всіх твоїх ворогів.\n\n\n 16 І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, не змилосердиться о ко твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то пастка для тебе.\n\ n\n 17 Коли скажеш у серці своїм: Ті люди численніші від мене, як я зм ожу вигнати їх?\n\n\n 18 не бійся їх! Пильно пам'ятай, що зробив був Г осподь, Бог твій, фараонові та всьому Єгиптові,\n\n\n 19 ті великі вип робовування, що бачили твої очі, і ознаки та чуда, і сильну руку та витягне не рамено, що ними вивів тебе Господь, Бог твій, так Господь, Бог твій, учи нить усім тим народом, що ти їх боїшся.\n\nCosimo Rosselli (1439–1507) . Перехід євреїв через Червоне море.  \n\n\n 20 Також і шершнів п ошле Господь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позосталі та ті, що п оховалися перед тобою.\n\n\n 21 Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бо г твій, Бог великий та страшний.\n\n\n 22 І викидатиме Господь, Бог тв ій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розм ножилася над тобою польова звірина.\n\n\n 23 І дасть їх Господь, Бог т вій, перед тобою, і побентежить їх великим бентеженням, аж поки не будуть в игублені.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Левити обходять стіни Єрихона. \n\n\n 24 І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я з -під неба, не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш їх.\n\n\n&nb sp;25 Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золот а, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то ог ида для Господа, Бога твого.\n\n\n 26 І не внесеш цієї огиди до дому с вого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зогидиш її, і конче будеш бриди тися нею, бо закляття вона.\n\n\n8:1 Усі заповіді, що я сьогодні наказав то бі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили, і множилися, і ввійшли й пос іли той Край, що Господь присягнув вашим батькам.\n\nЛука Сіньореллі (1445- 1523) . Мойсей говорить до Ізраїля (Капелла Сістіна, Ватікан).\n\n\n 2 І будеш пам'ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пус тині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізна ти те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.\n\n\n&nb sp;3 І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, як ої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом сам им живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.\n\ n\n 4 Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже с орок літ.\n\n\n 5 І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік си на свого, так навчає тебе Господь, Бог твій.\n\n\n 6 І будеш виконуват и заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Йо го,\n\n\n 7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Кр аю водних потоків, джерел та безодень, що виходять у долині й на горі,\n\nН ікола Пуссен (1594-1665). Повернення вивідувачів Краю із гроном винограду.\ n\n\n 8 до Краю пшениці, й ячменю, і винограду, і фіґи, і гранату, до Краю оливкового дерева та меду,\n\n\n 9 до Краю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до Краю, що каміння його залізо, а з його гір добуватимеш мідь.\n\n\n 10 І будеш ти їсти й наситишся, і поблаго словиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі.\n\n\n  11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його з аповідей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі,\n\n\ n 12 щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них,\n\n\n 13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмно житься, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться, \n\n\n 14 то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства,\n\n\n  15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сараф, і скорпіон, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з кр ем'яної скелі,\n \nFabrizio Boschi (1572–1642). Збирання манни в пустелі.\n\n\n 16 що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоряти тебе, і щоб випробовувати тебе, щоб чинити тобі добро наостанку,\n\n\n 17 щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць м оєї руки здобули мені цей добробут.\n\n\n 18 І будеш ти пам'ятати Госп ода, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати С вого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.\n\n\n  19 І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за інш ими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу в ам сьогодні, ви конче погинете!\n\n\n 20 Як ті люди, що Господь вигубл яє з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господ а, Бога вашого!\n\nDavid Roberts (1796-1864). Зруйнування Єрусалиму.&n bsp;\n\n\n \n DTSTAMP:20260510T230059Z DTSTART:20150327T000000Z DTEND:20150327T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+086 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR