BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:fd521bea16076b2f81f2562f954724a0
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:8 травня: 1Самуїла 2:22-4:22, Іван 5:24-47,&nbsp;Псалом 105(106):1-12 (РСП,
  NIV: 106:1-12), Приповісті 14:30-31\n\n\nІван 5:24-47:\n&nbsp;\nPhilippe d
 e Champaigne&nbsp;(1602-1674). Фарисеї намагаються спокусити.\n\n\n&nbsp;24
  Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто по
 слав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від
  смерти в життя.\n\n\n&nbsp;25 Поправді, поправді кажу вам: Наступає година
 , і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, 
 оживуть.\n\n\n&nbsp;26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав ж
 иття мати в Самому Собі.\n\n\n&nbsp;27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо
  Він Людський Син.\n\n\n&nbsp;28 Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, к
 оли всі, хто в гробах, Його голос почують,\n\n\n&nbsp;29 і повиходять ті, щ
 о чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Су
 ду.\n&nbsp;\nМікельанжело Буанаротті (1575-1664). Суд Божий під час Дугого 
 приходу Христа.\n\n\n&nbsp;30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чу
 ю, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що
  послав Мене.\n\n\n&nbsp;31 Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє не
 правдиве.\n\n\n&nbsp;32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правди
 ве свідоцтво, яким свідчить про Мене.\n\n\n&nbsp;33 Ви послали були до Іван
 а, і він свідчив про правду.\n\nЕль Греко (1541-1614). Іван Христитель.\n&n
 bsp;34 Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спа
 сені.\n\n\n&nbsp;35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки х
 вилю хотіли потішитись світлом його.\n\n\n&nbsp;36 Але Я маю свідчення біль
 ше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи
 , що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!\n\n\n&nbsp;37
  Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його
  не чули ніколи, ані виду Його не бачили.\n\n\n&nbsp;38 Навіть слова Його в
 и не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.\n\n
 \n&nbsp;39 Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя,
  вони ж свідчать про Мене!\n\nЕль Греко (1541-1614). Христос - Спаситель св
 іту.\n\n\n&nbsp;40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.\n\n\n&nb
 sp;41 Від людей не приймаю Я слави,\n\n\n&nbsp;42 але вас Я пізнав, що любо
 ви до Бога в собі ви не маєте.\n\n\n&nbsp;43 Я прийшов у Ймення Свого Отця,
  та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете 
 ви.\n\n\n&nbsp;44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймає
 те, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?\n\n\n&nbsp;45 Не дум
 айте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мой
 сей, що на нього надієтесь ви!\n&nbsp;\nLaurent de La Hyre&nbsp;(1606-1656)
 . Мойсей із скрижаллю Завіту.\n\n\n&nbsp;46 Коли б ви Мойсеєві вірили, то й
  Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.\n\n\n&nbsp;47 Якщо писанням йог
 о ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 105
 (106):1-12&nbsp;(РСП, NIV: 106:1-12):\n\n\n106:1 Алілуя! Дякуйте Господу, д
 обрий бо Він, бо навіки Його милосердя!\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&n
 bsp;\nDante Gabriel Rosetti (1828-1882): Цар Давид. Невідомий художник: Аар
 он.\n\n\n&nbsp;2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
 \n\n\n&nbsp;3 Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу
 !\n\n\n&nbsp;4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвіда
 й мене спасінням Своїм,\n\n\n&nbsp;5 щоб побачити добре вибранців Твоїх, що
 б я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!\n\nEvelyn D
 e Morgan&nbsp;(1855-1919). На ріках вавілонських...\n\n\n&nbsp;6 Ми згрішил
 и з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...\n\n\n&nbsp;7 Не зважали
  на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бун
 тувались над морем, над морем Червоним.\n\n\n&nbsp;8 Та Він ради Ймення Сво
 го їх спас, щоб виявити Свою силу.\n\n\n\nCosimo Rosselli&nbsp;(1439–1507).
  Перехід євреїв через Червоне море.&nbsp;\n\n\n&nbsp;9 Він кликнув на море 
 Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!.
 ..\n&nbsp;10 і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,\n\
 n\n&nbsp;11 і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!\nA
 ndrea Previtali&nbsp;(1480-1528). Перехід євреїв через Червоне море.\n\n\n&
 nbsp;12 Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.\n\n\n&nbsp;
 \n\n\nПриповісті 14:30-31:\n\nСандро Ботічеллі (1445-1510). Весна.&nbsp;\n\
 n\n&nbsp;30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.\n
 &nbsp;\nСандро Ботічеллі (1445-1510). Вигнанка (або Покинута).\n\n\n&nbsp;3
 1 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбого
 го, той поважає Його.\n&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n\n\n1Самуїла 2:22-4:22:\n\n\n2:2
 2 А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізра
 їлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скин
 ії заповіту.\n\nJim Padgett (1831-2009). ілюстрація Sweet Media (1984).\n\n
 \n&nbsp;23 І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ва
 ші злі вчинки я чую від усього цього народу.\n\n\n&nbsp;24 Ні, сини мої, не
 добра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!\n\n\n&n
 bsp;25 Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. 
 А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не 
 слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.\n\nJim Padg
 ett (1831-2009). ілюстрація Sweet Media (1984).\n\n\n&nbsp;26 А отрок Самуї
 л усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.\n\n\n&nbsp;27 І п
 рийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я 
 справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараонов
 ім домі?\n\n\n&nbsp;28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за свящ
 еника, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода
  перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
 \n\n\n&nbsp;29 Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, щ
 о Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви по
 товстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.\n\
 n\n&nbsp;30 Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав
  Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. 
 А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Ме
 не, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!\n\nРембрандт ван Рейн (1606-
 1669). Портрет чоловіка у східному вбранні.\n\n\n&nbsp;31 Ось приходять дні
 , і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого 
 в домі твоєму.\n\n\n&nbsp;32 І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я д
 обре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.\n\n\n&nbsp
 ;33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб
  зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.\
 n\n\n&nbsp;34 А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та
  Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.\n\n\n&nbsp;35 А Я поставлю Собі с
 вященика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я
  збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі д
 ні.\n\n\n&nbsp;36 І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде в
 клонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене д
 о одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.\n&nbsp;\nJim Padgett (1831-2
 009). ілюстрація Sweet Media (1984).\n\n\n3:1 А отрок Самуїл служив Господе
 ві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте
 .\n\n\n&nbsp;2 І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі й
 ого стали затемнятися, він не міг бачити,\n\n\n&nbsp;3 і поки Божий світиль
 ник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,\
 n\n\n&nbsp;4 то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказ
 ав: Ось я!\n\nДжошуа Рейнольдс (1723-1792). Отрок Самуїл&nbsp;\n\n\n&nbsp;5
  І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав:
  Я не кликав .Вернися, лягай. І він пішов і ліг.\n\n\n&nbsp;6 А Господь дал
 і покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: 
 Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, л
 ягай.\n\n\n&nbsp;7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося
  йому Господнє слово.\n\n\n&nbsp;8 А Господь далі покликав Самуїла третій р
 аз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І з
 розумів Ілій, що то Господь кличе отрока.\n\n\n&nbsp;9 І сказав Ілій до Сам
 уїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо
  раб Твій слухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.\n\nЮліус Шно
 рр фон Карольсфельд&nbsp;(1794-1872). Видіння отроку Самуїлу.\n\n\n&nbsp;10
  І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А С
 амуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!\n\n\n&nbsp;11 І сказав
  Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто
  почує про неї, задзвенить в обох вухах його.\n\n\n&nbsp;12 Того дня Я вико
 наю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.\n\n\n
 &nbsp;13 І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він 
 знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.\n\n\n&nbsp;14 Тому прис
 ягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою 
 хлібною навіки.\n\nДжошуа Рейнольдс (1723-1792). Покликання Самуїла.\n\n\n&
 nbsp;15 І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому. А Са
 муїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.\n\n\n&nbsp;16 І покликав Ілій
  Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той сказав: Ось я!\n\n\n&nbsp;1
 7 І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди п
 ередо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш
  неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!\n\n\
 n&nbsp;18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А 
 той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!\n\nJohn Si
 ngleton Copley&nbsp;(1738–1815). Ілія та Самуїл.\n\n\n&nbsp;19 І виростав С
 амуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів.&nb
 sp;\n\n\n&nbsp;20 І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Сам
 уїл вірний, як пророк Господній.\n\n\n&nbsp;21 А Господь далі показувався в
  Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.\n\n\n4:1
  І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти
  филистимлян, та й таборував при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в 
 Афеку.\n\n\n&nbsp;2 І вишикувались филистимляни навпроти Ізраїля, а коли бі
 й став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филистимлянами. І вони побили в
  боєвому шикові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка.\n\nДжеймс Тіссо (1
 836-1902). Священики перед Ковчегом Завіту.\n\n\n&nbsp;3 І прийшов народ до
  табору, а Ізраїлеві старші сказали: Чому вдарив нас Господь сьогодні перед
  филистимлянами? Візьмімо собі з Шіло ковчега Господнього заповіту, і нехай
  ввійде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів.\n\n\n&nbsp;4 І п
 ослав народ до Шіло, і понесли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що 
 сидить на херувимах. А там були двоє Ілієвих синів, Хофні та Пінхас, із ков
 чегом Божого заповіту.\n\n\n&nbsp;5 І сталося, як ковчег заповіту Господньо
 го прибув до табору, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, аж застогна
 ла земля!\n\nБитва при Евен-Езері. Євреї несуть Ковчега. Фреска синагоги в 
 Дура Европос (Сирія, 3 ст. по Христу)\n\n\n&nbsp;6 А филистимляни почули го
 лос окрику, та й сказали: Що це за голос цього великого окрику в єврейськом
 у таборі? І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табору.\n\n\n&nb
 sp;7 І полякалися филистимляни, і говорили: Бог прибув до табору! І сказали
  вони: Біда нам, бо такого, як це, не було ще ніколи!\n\n\n&nbsp;8 Біда нам
 ! Хто нас урятує від руки цих потужних богів? Оце вони, ті боги, що вдарили
  були Єгипет усякою поразою у пустині!\n\nБитва при Евен-Езері. Фреска сина
 гоги в Дура Европос (Сирія, 3 ст. по Христу)\n\n\n&nbsp;9 Зміцніться та буд
 ьте мужні, филистимляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І б
 удьте мужні, і воюйте!\n\n\n&nbsp;10 І воювали филистимляни. І був побитий 
 Ізраїль, і кожен утікав до свого намету. І та поразка була дуже велика. І в
 пало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.\n&nbsp;\nGerrit Claesz. Bleker (1593-
 1656).&nbsp;Батальна сцена.&nbsp;\n\n\n&nbsp;11 А Божий ковчег був узятий, 
 і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли...\n\n\n&nbsp;12 І побіг один в
 еніяминівець із бою, і прибув того дня до Шіло; а одежа його була подерта, 
 і порох на голові його.\n\n\n&nbsp;13 І прибув він, аж ось Ілій сидить на с
 тільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А т
 ой чоловік прийшов, і розповів у місті, і закричало все місто!\n\n\n&nbsp;1
 4 А Ілій почув голос того крику та й сказав: Що це за голос того натовпу? А
  той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілієві.\n\n\n&nbsp;15 А Ілій
  був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його померкли, і він не міг бач
 ити.\n\n\n&nbsp;16 І сказав той чоловік до Ілія: Я той, що прибіг із бою, і
  я втік сьогодні з бойових лав. І сказав Ілій: Що то сталося, мій сину?\n\n
 Gerrit Claesz. Bleker (1593-1656).&nbsp;Битва при Евен-Езері.\n\n\n&nbsp;17
  І відповів вісник і сказав: Ізраїль побіг перед филистимлянами, і сталась 
 велика поразка в народі. І обидва сини твої, Хофні та Пінхас, полягли. А ко
 вчег Божий узятий!\n\n\n&nbsp;18 І сталося, як згадав він про Божого ковчег
 а, то впав Ілій зо стільця навзнак при брамі, зламався карк йому, і він пом
 ер, бо той муж був старий та тяжкий. А він судив Ізраїля сорок літ.\n\nЮліу
 с Шнорр фон Карольсфельд&nbsp;(1794-1872). Смерть Ілія.\n\n\n&nbsp;19 А нев
 істка його, Пінхасова жінка, була важка, близька до родів. І як зачула вона
  ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впал
 а на коліна, та й породила, бо прийшли на неї породільні болі її.\n\n\n&nbs
 p;20 А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: Не бійся, 
 бо ти породила сина! Та вона не відповіла, і не взяла цього до серця свого.
 \n\n\n&nbsp;21 І вона назвала ім'я тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: Відійшла 
 Ізраїлева слава! Бо почула про взяття Божого ковчегу, і про тестя свого та 
 про мужа свого,\n\n\n&nbsp;22 та й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо 
 взятий Божий ковчег.\nПоразка євреїв та захоплення Ковчегу Завіту филистимл
 янами. Фреска синагоги в Дура Европос (Сирія, 3 ст. по Христу)\n
DTSTAMP:20260430T011233Z
DTSTART:20150508T000000Z
DTEND:20150508T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+128
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR