BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:6736a60bbcaa61d610643d724f1ddfaa CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:18 травня: 1Самуїла 22:1-23:29, Іван 10:1-21, Псалом 113(114-115):9-26 (РСП, NIV: 115:1-18), Приповісті 15:18-19\n\n\nІван 10:1-21:\n\nPhilippe d e Champaigne (1602-1674). Добрий Пастир.\n\n\n10:1 Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злоді й і розбійник.\n\n\n 2 А хто входить дверима, той вівцям пастух.\n&nbs p;\nDyce William (1806-1864). Добрий Пастир.\n\n\n 3 Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і вип роваджує їх.\n\n\n 4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.\n\n\n 5 За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу .\n \nHenry Ossawa Tanner (1859-1937). Добрий Пастир.\n\n\n& nbsp;7 І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівця м.\n\n\n 8 Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійник и, але вівці не слухали їх.\n \nНатан Грін (сучасний американський май стер). Добрий Пастир.\n\n\n 9 Я двері: коли через Мене хто ввійде, спа сеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.\n\n\n 10 Злодій ті льки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали. \n\n\n 11 Я Пастир Добрий! Па стир добрий кладе життя власне за вівці.\n\nWilliam Holman Hunt (1827- 1910). Найнятий Пастир.\n\n\n 12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тік ає, а вовк їх хапає й полошить.\n\n\n 13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.\n\n\n 14 Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.\n\n\n 15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і в ласне життя Я за вівці кладу.\n \nWilliam Holman Hunt (1827-1910) . На англійських пасовиськах. (1852).\n\n\n 16 Також маю Я інших овець , які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують во ни, і буде отара одна й Один Пастир!\n\n\n 17 Через те Отець любить Ме не, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.\n\n\n 18 Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його , і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.\n\nBe rnhard Plockhorst (1825-1907). Добрий Пастир.\n\n\n 19 З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.\n\n\n 20 І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?\n\n\n  ;21 Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліп им відкривати?...\n\n\n \n\n\nПсалом 113(114-115):9-26 (РСП, NIV: 115:1-18):\n \nLuca Cambiaso (1527 – 1585). Benediction of God the Fa ther (c.1565)\n\n\n115:1 (0114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєм у дай славу за милість Твою, за правду Твою!\n\n\n 2 (0114-10) Пощо ма ють казати народи: Де ж то їхній Бог?\n\n\n 3 (0114-11) А Бог наш на н ебі, усе, що хотів, учинив.\n\n\n 4 (0114-12) Їхні божки срібло й золо то, діло рук людських:\n\n\n 5 (0114-13) вони мають уста й не говорять , очі мають вони і не бачать,\n\n\n 6 (0114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,\n\nНіколай Реріх (1874-1947). Ідоли.\n\n\n 7 (0 114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!\n\n\n 8 (0114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, х то їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!\n\n\n 9 (0114-17) ізра їлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!\n\n\n 10 (0 114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!\n\n\n \n 11 (0114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм п оміч та щит їм!\n\n\n 12 (0114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поб лагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він ді м Ааронів!\n\n\n 13 (0114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!\n\n\n 14 (0114-22) Нехай вас розмнож ить Господь, вас і ваших дітей!\n\n\n 15 (0114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!\n\n\n 16 (0114-24) Небо, небо для Гос пода, а землю віддав синам людським!\n\nЖан-Лео́н Жеро́м (1824-1904). мойсе й на горі Синай. \n\n\n 17 (0114-25) Не мертві хвалитимуть Господ а, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,\n\n\n 18 (0114-26) а ми б лагословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!\n\n\n \n\n\nПри повісті 15:18-19:\n \nJan  Steen (c.1626-1679). Сварка картярів.\n\n\n 18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гн іві вспокоює заколот.\n \nGeorge Peter Alexander Healy (1813-1894 ).  Миротворці (зустріч, яка поклала край громадянській війні в США).\ n\n\n 19 Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.\n\ nДжеймс Тіссо (1834-1902). Ісус з Емауськими учнями.\n\n\n \n\n\n1Саму їла 22:1-23:29:\n\n\n22:1 І пішов Давид звідти, і втік до печери Адуллам. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посходилися до ньо го туди.\n\nДжеймс Тіссо (1834-1902). Воїни Давида.\n\n\n 2 І позбирал ися до нього кожен пригноблений, і кожен, хто був задовжений, і кожен огірч ений в душі, і він став над ними провідником. І було їх із ним близько чоти рьох сотень люда.\n\n\n 3 І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: Нехай прийде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я буду знати, що зробить мені Бог.\n\n\n 4 І він при вів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового переб ування в твердині.\n\n\n 5 А пророк Ґад сказав до Давида: Ти не будеш сидіти в твердині, іди, і перейдеш собі до Юдиного краю! І пішов Давид, і п рийшов до лісу Херет.\n\n\n 6 І почув Саул, що пізнаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів'ї під тамариском на узгір'ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.\n\n\n 7 І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: Послухайте, веніяминівці! Чи вже ж Єссе їв син дасть усім вам поля та виноградники? Чи вже ж настановить усіх вас т исячниками та сотниками,\n\n\n 8 що всі ви змовилися на мене, і не дон если до вуха мого, що син мій склав умову з Єссеєвим сином, і ніхто з вас н е змилосердився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатувати на мене, і те діється і цього дня?\n\nAert de Gelder (or&nbs p;Arent 1645-1727). Ахімелех дає Давиду меча Голіата.\n\n\n  9 І відповів ідумеянин Доеґ, а він стояв при Саулових слугах, і сказав: Я б ачив Єссеєвого сина, що приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,\n \n\n 10 і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята.\n\n\n 11 І послав цар покликати священика Ахімелеха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків , що в Нові. І всі вони прибули до царя.\n\n\n 12 А Саул сказав: Слуха й но, сину Ахітувів! А той відказав: Ось я, мій пане!\n\n\n 13 І сказа в до нього Саул: Нащо ви змовилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав й ому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чигав, як цього дня?\n\nJan de Bray (c.1627–1697). Давид перед показними хлібами під час втечі від Саула.\n\n\n 14 І відповів Ахімелех цареві та й сказ ав: А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має присту п до тайної ради, і шанований у твоєму домі?\n\n\n 15 Хіба сьогодні за чав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, ані малого, ані великого.\n\n\n 16 А цар сказав: Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!\n\nРембранд ван Рейн (1606-1669). Саул слухає Давида.\n\n\n 17 І сказав цар слугам, що стояли при ньому : Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука разом із Дав идом, бо вони знали, що втікає він, та не донесли до вуха мого. Та не хотіл и цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священикі в.\n\n\n 18 Тоді цар сказав до Доеґа: Підійди ти, і вдар священиків! І підійшов ідумеянин Доеґ, та й ударив священиків, і вбив того дня вісімдеся т і п'ять чоловіка, що носять лляного ефода.\n\n\n 19 А Нов, священиче місто, цар побив вістрям меча все, від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну худобину, усе побив вістрям меч а.\n\n\n 20 Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім'я йому: Евіятар. І втік він до Давида.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Побиття священ иків Саулом.\n\n\n 21 І Евіятар доніс Давидові, що Саул повбивав Госпо дніх священиків.\n\n\n 22 А Давид сказав до Евіятара: Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною заги белі всіх душ дому твого батька!\n\n\n 23 Зостанься ж зо мною, не бійс я, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти будеш стере жений у мене.\n\n\n23:1 І донесли Давидові, говорячи: Ось филистимляни обля гли Кеїлу, і грабують клуні.\n\n\n 2 І запитав Давид Господа, говорячи : Чи піду й переможу тих филистимлян? А Господь сказав до Давида: Іди, і по б'єш филистимлян та спасеш Кеїлу.\n\n\n 3 А Давидові люди сказали до н ього: Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти фил истимських лав?\n\n\n 4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь від повів та сказав йому: Устань, зійди до Кеїли, бо Я даю филистимлян у твою р уку.\n\n\n 5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филис тимлянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику поразку. І спас Давид ме шканців Кеїли.\n\nFrederick Arthur Bridgman (1847-1928). Давид.\n\n\n& nbsp;6 І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.\n\n\n 7 А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом.\n\n\n 8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.\n\n\n  ;9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Е віятара: Принеси ефода!\n\n\n 10 І Давид сказав: Господи, Боже Ізраїлі в! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити м істо через мене.\n\n\n 11 Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку ? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєм у рабові! І сказав Господь: Зійде.\n\n\n 12 І запитався Давид: Чи вида дуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку? А Господь сказав: В идадуть.\n\n\n 13 І встав Давид та його люди, близько шости сотень чол овіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові донес ено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.\n\nДжеймс Тіссо (1836-19 02). Давид у пустелі.\n\n\n 14 І осівся Давид у пустині в твердинях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.\n\n\n 15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душ і його, а Давид пробував у пустині Зіф у Хореші.\n\n\n 16 І встав Йона тан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі ,\n\n\n 17 та й сказав до нього: Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі заступником. І це знає й батько мій Саул.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Давид і Йона тан.\n\n\n 18 І вони обидва склали умову перед Господнім лицем. І осів ся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.\n\n\n 19 А зіфеяни п рийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір'ї Хахіла, що з півдня від Єшімону.\n\n\n 20 А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам хіба видати його в цареву руку.\n\n\n 21 І сказав Саул: Благословенні ви в Господа, бо з милосердилися надо мною!\n\n\n 22 Ідіть же, приготуйте ще, і розпізнай те, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитрує він!\n\n\n 23 І подивіться, і розізнайте всі схова нки, де він ховається, і вернетесь до мене з певною звісткою, і я піду з ва ми. І буде, якщо він є в Краю, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах.\n\n\ n 24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди б ули в Маонській пустині в Араві, на південь від Єшімону.\n\n\n 25 А Са ул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Се ли, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом д о Маонської пустині.\n\nАрмія на чолі з Саулом переслідує Давида.\n\n\n&nbs p;26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давид а та людей його, щоб схопити їх.\n\n\n 27 І прийшов посланець до Саула , говорячи: Іди поспішно, бо филистимляни кинулися на Край!\n\n\n 28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навперейми филистимлян. Тому то назвали ім'я тому місцю: Села-Гаммахлекот.\n\n\n 29 (024-1) А Давид в ийшов звідти, і осівся в твердинях Ен-Ґеді.\n DTSTAMP:20260430T021852Z DTSTART:20150518T000000Z DTEND:20150518T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+138 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR