BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:9d29c8eb253a30edd8395e8d0ae85502
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:8 червня: 1Царів 3:4-5:15&nbsp;(NIV:&nbsp;1Царів 3:4-4:34), Дії 6:1-15,&nbs
 p;Псалом 125(126):1-6 (РСП, NIV: 126:1-6), Приповісті 16:26-27\n\n\nДії 6:1
 -15:\n\n\n6:1 Тими ж днями, як учнів намножилось, зачали нарікати на євреїв
  огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані.\n&nbsp;\nМазаччо
 &nbsp;(1401–1428). Розподіл майна між потребуючими.\n\n\n&nbsp;2 Тоді ті Дв
 анадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам не личить покинути Боже
  Слово, і служити при столах.\n\n\n&nbsp;3 Отож, браття, виглядіть ізпоміж 
 себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставим
 о на службу оцю.\n\n\n&nbsp;4 А ми перебуватимемо завжди в молитві та в слу
 жінні слову.\n\n\n&nbsp;5 І всім людям сподобалося оце слово, і обрали Степ
 ана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і 
 Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії,\n\nФра Беато Анжеліко (14
 00-1455). Рукопокладання Степана та опікування бідними.\n\n\n&nbsp;6 їх пос
 тавили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них.\n\n\n&nbs
 p;7 І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже ба
 гато священиків були слухняні вірі.\n\n\n&nbsp;8 А Степан, повний віри та с
 или, чинив між народом великі знамена та чуда.\n\nФра Беато Анжеліко (1400-
 1455). Рукопокладання Степана.\n\n\n&nbsp;9 Тому дехто повстав із синагоги,
  що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто п
 оходить із Кілікії та з Азії, і зачали сперечатись із Степаном.\n\n\n&nbsp;
 10 Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.\n&n
 bsp;\nVittore Carpaccio&nbsp;(1465 – 1525/1526). Проповідь Святого Степана.
 \n\n\n&nbsp;11 Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він бого
 зневажні слова говорив на Мойсея та Бога.\n\n\n&nbsp;12 І людей попідбурюва
 ли, і старших та книжників, і, напавши, схопили його, і припровадили в сине
 дріон.\n\nGiacomo Cavedone&nbsp;(1577–1660). Святий Степан (1601).\n\n\n&nb
 sp;13 Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозне
 важні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону.\n\n\n&
 nbsp;14 Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та з
 мінить звичаї, які передав нам Мойсей.\n\n\n&nbsp;15 Коли всі, хто в синедр
 іоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, як лице Ангола!\n\nФр
 а Беато Анжеліко (1400-1455). Степан в синедріоні.&nbsp;\n&nbsp;\n\n\nПсало
 м 125(126):1-6&nbsp;(РСП, NIV: 126:1-6):\n\n\n126:1 Пісня прочан. Як вертав
 ся Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...\n\nMinerva&nbsp;T
 eichert (1888-1976). Return of Israel from Captivity (1945).\n\n\n&nbsp;2 Н
 аші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між на
 родами: Велике вчинив Господь з ними!\n\n\n&nbsp;3 Велике вчинив Господь з 
 нами, були радісні ми!\n\n\n&nbsp;4 Вернися ж із нашим полоном, о Господи, 
 немов ті джерела, на південь!\n&nbsp;5 Хто сіє з слізьми, зо співом той жне
 :&nbsp;\nGregory Frank Harris (born 1953). Жнива.\n\n\n&nbsp;6 все ходить т
 а плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто но
 сить снопи свої!&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 16:26-27:\n\nFord Madox 
 Brown&nbsp;(1821-1893). Труд (1852-1863)\n\n\n&nbsp;26 Людина трудяща працю
 є для себе, бо до того примушує рот її.\n\n\n&nbsp;27 Нікчемна людина копає
  лихе, а на устах її як палючий огонь.\n\nJan&nbsp;Steen&nbsp;(c.1626-1679)
 . Сварка гравців в карти.&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n\n\n1Царів 3:4-4:34:\n\nДжузеп
 пе Бонито (1707-1789). Соломон освячує храм.\n\n\n3:4 І пішов був цар до Ґі
 в'ону, щоб приносити там жертви, бо то найбільший пагірок. Тисячу цілопален
 ь приніс Соломон на тому жертівникові.\n\n\n&nbsp;5 У Ґів'оні з'явився Госп
 одь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!\n\n
 Лука Джордано&nbsp;(1634-1705). Сон Соломона.\n\n\n&nbsp;6 А Соломон відказ
 ав: Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як в
 ін ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простотою серця з Тоб
 ою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його 
 троні, як є й цього дня.\n\n\n&nbsp;7 А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Сво
 го раба царем замість батька мого Давида, а я недоросток, не знаю виходу та
  входу.\n\n\n&nbsp;8 А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, він на
 род численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту.\n
 \n\n&nbsp;9 Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб 
 розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Т
 воїм?\n\nGovert Flinck&nbsp;(1615–1660). Соломон просить у Господа мудрості
 .\n\n\n&nbsp;10 І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив
  оцю річ.\n\n\n&nbsp;11 І сказав Бог до нього: За те, що просив ти цю річ, 
 а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів свої
 х, а просив собі розуму, щоб уміти судити,\n\n\n&nbsp;12 то ось зроблю Я за
  словом твоїм, ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти,
  не було перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.\n\nCima da Coneglia
 no (1460–1518). Бог-Отець.\n\n\n&nbsp;13 А також те, чого не просив ти, Я д
 аю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й
  не буде нікого серед царів усе життя твоє.\n\n\n&nbsp;14 А якщо ти ходитим
 еш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив 
 був батько твій Давид, то продовжу дні твої!\n\n\n&nbsp;15 І прокинувся Сол
 омон, аж ось це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчег
 ом Господнього заповіту, і приніс цілопалення та вчинив жертви мирні. І зро
 бив він гостину для всіх своїх слуг.\n&nbsp;\nPainting on ceramic, represen
 ting the judgment of Solomon. 18th century, Castelli, Italy\n\n\n&nbsp;16 І
  прийшли до царя дві жінки блудниці, та й стали перед обличчям його.\n\n\n&
 nbsp;17 І сказала одна жінка: Прошу, пане мій, я та ця жінка сидимо в одном
 у домі. І породила я при ній у цьому домі.\n\n\n&nbsp;18 І сталося третього
  дня по породі моїм, і породила теж оця жінка. А ми були разом, нікого чужо
 го в домі з нами не було, тільки двоє нас було в домі.\n\nFrederic Henri Sc
 hopin&nbsp;(1804-1880). Суд Соломона.\n\n\n&nbsp;19 А вночі помер син цієї 
 жінки, бо вона налягла на нього.\n\n\n&nbsp;20 І встала вона серед ночі, і 
 взяла мого сина від мене, а невільниця твоя спала, і поклала його при своєм
 у лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм...\n\nНікола Пуссен (1
 594-1665). Суд Соломона.\n\n\n&nbsp;21 І встала я рано, щоб погодувати сина
  свого, аж ось помер він! І придивилася я до нього рано, а ото не був це си
 н мій, що я породила...\n\n\n&nbsp;22 А інша жінка відказала: Ні, то мій си
 н живий, а твій син мертвий! А та говорила: Ні, то твій син мертвий, а мій 
 син живий! І так сперечались вони перед царем.\n\nРафаель Санті (1483-1520)
 . Суд царя Соломона.\n\n\n&nbsp;23 І сказав цар: Ця говорить: Це мій син жи
 вий, а син твій мертвий, а та говорить: Ні, то син твій мертвий, а мій син 
 живий.\n\n\n&nbsp;24 І сказав цар: Подайте мені меча! І принесли меча перед
  цареве обличчя.\n\nМикола Ге (1831-1894). Суд Соломона.\n\n\n&nbsp;25 І ск
 азав цар: Розітніть це живе дитя надвоє, і дайте половину одній, а половину
  другій!...\n\nMatthias Stom&nbsp;&nbsp;(c. 1600 – after 1652).&nbsp;Суд Со
 ломона.\n\n\n&nbsp;26 І сказала до царя жінка, що син її той живий, бо запа
 лилася любов її до сина свого, і сказала вона: Прошу, пане мій, дайте їй не
 мовлятко живим, а забити не забивайте його!... А та каже: Хай не буде ні ме
 ні, ні тобі, розтинайте!...\n\nMatthias Stom&nbsp;&nbsp;(c. 1600 – after 16
 52).&nbsp;Суд Соломона.\n\n\n&nbsp;27 А цар відповів та й сказав: Дайте їй 
 це живе немовлятко, а вбивати не вбивайте його. Вона його мати!\n\nПітер Па
 уль Рубенс (1577-1640). Суд царя Соломона.\n\n\n&nbsp;28 І почув увесь Єрус
 алим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в нь
 ому Божа мудрість, щоб чинити суд.\n&nbsp;\nГюстав Доре (1832-1883). Суд Со
 ломона.\n\n\n4:1 І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.\n\n\n&nbsp;2 А 
 оце його провідники: Азарія, Садоків син, священик.\n\n\n&nbsp;3 Еліхореф т
 а Ахійя, сини Шіші, писарі. Йосафат, син Ахілудів, канцлер.\n\n\n&nbsp;4 А 
 Беная, Єгоядин син, над військом, а Садок та Евіятар священики.\n\nWilliam 
 Etty&nbsp;(1787– 1849). Беная.\n\n\n&nbsp;5 А Азарія, Натанів син, над намі
 сниками, а Завуд, син Натанів священик, товариш царів.\n\n\n&nbsp;6 А Ахіша
 р над домом, а Адонірам, Авдин син над даниною.\n\n\n&nbsp;7 А в Соломона б
 уло дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім йо
 го, місяць на рік був на одного на годування.\n\nМапа впливу царства Соломо
 на.&nbsp;\n\n\n&nbsp;8 А оце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах,\n\n\n&n
 bsp;9 Бен-Декер у Макаці, і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Гана
 ну.\n\n\n&nbsp;10 Бен-Гесед в Арубботі, йому належали: Сохо та ввесь край Х
 еферу.\n\n\n&nbsp;11 Бен-Авінадав уся околиця Дору; Тафат, Соломонова дочка
 , була йому за жінку.\n\n\n&nbsp;12 Баана, Ахілудів син Таанах і Меґіддо та
  ввесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Їзреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Ме
 хола, аж до того боку Йокмеаму.\n\n\n&nbsp;13 Бен-Ґевер у ґілеадському Рамо
 ті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґ
 ову, що в Башані, шістдесят міст великих, із муром та з мідяним засувом.\n\
 n\n&nbsp;14 Ахінадав, син Іддо в Маханаїмі.\n\nЦарство Давида напередодні й
 ого смерті.\n\n\n&nbsp;15 Ахімаац в Нефталимі; також він узяв Босмат, Солом
 онову дочку, за жінку.\n\n\n&nbsp;16 Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Ало
 ті.\n\n\n&nbsp;17 Йосафат, Паруахів син, в Іссахарі.\n\n\n&nbsp;18 Шім'ї, Е
 лин син, у Веніямині.\n\n\n&nbsp;19 Ґевер, син Уріїв, у ґілеадському краї, 
 у краї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник
 , що в усьому Краї.\n\n\n&nbsp;20 Юда та Ізраїль були численні, як пісок, щ
 о над морем, щодо многоти. Вони їли й пили та тішилися!\n\nМапа царства Сол
 омона.&nbsp;\n\n\n&nbsp;21 (05-1) А Соломон панував над усіма царствами від
  Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту. Вони приносили да
 ри та служили Соломонові по всі дні його життя.\n\n\n&nbsp;22 (05-2) І була
  Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят
  корів іншої муки.\n\n\n&nbsp;23 (05-3) Десятеро з великої ситої худоби, і 
 двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і 
 сарни, і антилопи та ситих гусок.\n\n\n&nbsp;24 (05-4) Бо він панував по вс
 ій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік 
 Річки. І був у нього мир зо всіх сторін його навколо.\n\nWilliam Brassey Ho
 le&nbsp;(1846–1917). Торгівля царя Соломона.\n\n\n&nbsp;25 (05-5) І безпечн
 о сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою ві
 д Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.\n\n\n&nbsp;26 (05-6) І було в Со
 ломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч вер
 хівців.\n\n\n&nbsp;27 (05-7) І годували ці намісники царя Соломона та кожно
 го, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недос
 тачі ні в чому.\n\n\n&nbsp;28 (05-8) А ячменю та соломи для коней та для ру
 маків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.\n\
 nSir Edward John Poynter (1836-1919). Цариця Шеви у царя Соломона.\n\n\n&nb
 sp;29 (05-9) І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкіс
 ть серця як пісок, що на березі моря.\n\n\n&nbsp;30 (05-10) І збільшилася С
 оломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту
 .\n\n\n&nbsp;31 (05-11) І був він мудріший від усякого чоловіка, від Етана 
 езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я його б
 уло славне серед усіх людей навколо.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Цар Соломо
 н.\n\n\n&nbsp;32 (05-12) І він проказав три тисячі приказок, а пісень його 
 було тисяча й п'ять.\n\n\n&nbsp;33 (05-13) І говорив він про дерева, від ке
 дру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, 
 і про птаства, і про плазуюче та про риб.\n\n\n&nbsp;34 (05-14) І приходили
  від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, 
 що чули про мудрість його.\n\nSalomon de Bray (1597-1664). Цариця Шеви у ца
 ря Соломона.&nbsp;\n
DTSTAMP:20260510T190328Z
DTSTART:20150608T000000Z
DTEND:20150608T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+159
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR