BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:9d05e40f148101b27f7ab6dcea7363b6 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:19 червня: 1Царів 20:1-21:29, Дії 12:24-13:15, Псалом 136(137):1-9 (РС П, NIV: 137:1-9), Приповісті 17:16\n\n\nДії 12:24-13:15:\n\n\n12:24 Слово ж Боже росло та помножувалось.\n\nPaolo Veneziano (між 133-1358). Святий Мар к.\n\n\n 25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусал иму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.\n\n\n13:1 А в Антіохії, у т амошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.\n  \nPier Francesco Sacchi (c.1485–1528). Святий Павло.&nbs p;Frans Hals the Elder (1582-1666). Варнава.\n\n\n\n 2 Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!\n\n\n 3 Тоді, попостивши т а помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.\n\n\n 4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відп линули.\n\nМапа 1-ї місіонерської подорожі Святого Павла (початок подорожі) .\n\n\n 5 Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагога х юдейських; до послуг же мали й Івана.\n\n\n 6 А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому н а ім'я Варісус.\n\n\n 7 Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.\ n\nBenozzo Gozzoli (1461-1462). Падіння ворожбита.\n\n\n 8 Але їм опир ався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відве рнути від віри проконсула.\n\n\n 9 Але Савл, що й Павло він, переповни вся Духом Святим і на нього споглянув,\n\n\n 10 і промовив: О сину дия волів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?\n \nРафаель Сант і (1483-1520). Чудо увірування проконсула Сергія Павла (1515).\n\n\n 1 1 І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не бу деш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпома цки та шукати поводатора...\n\n\n 12 Тоді той проконсул, як побачив, щ о сталося, увірував, і дивувався науці Господній!\n\n\n 13 І, як від П афа Павло й ті, хто з ним був, відпливли, то вони прибули в Памфілійську Пе ргію. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.\n\nМапа першої місіонерської подорожі Павла.\n\n\n 14 А вони, пішовши з Пергії, прий шли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посіда ли.\n\n\n 15 А по відчитанні Закону й Пророків, старші синагоги послал и до них, переказуючи: Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промо вте!\n\n\n \n\n\nПсалом 136(137):1-9 (РСП, NIV: 137:1-9):\n\n\n13 7:1 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували п ро Сіона!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). На ріках Вавілонських (1886-94).\n\n \n 2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,.\n\n\n 3 співу бо п існі від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!\n\n\n 4 Як же зможемо ми заспів ати Господнюю пісню в землі чужинця?\n\n\n 5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!\n\n\n 6 Нехай мій язик до м ого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Руйнува ння бронзового моря Єрусалимського храму вавілонянами.\n\n\n 7 Пам'ята й же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйну йте, руйнуйте аж до підвалин його!...\n\n\n 8 Вавилонськая дочко, що м аєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!\n\n\n 9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...\n\n\n \n\n\nПриповісті 17:16:\n\nМарінус ван Реймерсвале (1533-1500). Грошомін з дружиною.\n\n\n 16 Нащо ті гроші в руці нероз умного, щоб мудрість купити, як мозку нема?\n \nРембрандт ван Рейн (16 06-1669). Притча про нерозумного багатія (Лука 12)\n\n\n \n\n\n1Царів 20:1-21:29:\n\n Мапа навколишніх країн біля Ізраїлю.\n\n\n20:1 А Бен-Г адад, цар сирійский, зібрав усе своє військо та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесниці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.\n\ n\n 2 І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,\n\n\n& nbsp;3 та й сказав йому: Так сказав Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє м оє воно, а жінки твої та сини твої, ці найліпші, мої вони!\n\n\n 4 І в ідповів Ізраїлів цар та й сказав: Буде за словом твоїм, пане мій царю! Твій я та все, що моє!\n\n\n 5 І знову вернулися ті посли та й сказали: Та к сказав Бен-Гадад, говорячи: Я посилав до тебе, говорячи: Ти даси мені срі бло своє, і золото своє, і жінок своїх, і синів своїх.\n\n\n 6 А взавт ра цього часу пошлю я своїх рабів до тебе, і вони перешукають дім твій та д оми твоїх рабів. І станеться, на все, що сподобається їм, вони накладуть св ої руки, та й заберуть...\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589 ):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Ізраїльський цар Ахав. \ n\n\n 7 І скликав Ізраїлів цар усіх старших Краю та й сказав: Довідайт еся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жінок моїх, і по син ів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, і я йому не відмовив.\n\n\n  ;8 І сказали до нього всі старші та ввесь народ: Не слухай, і не погоджуйся !\n\n\n 9 І сказав він до послів Бен-Гадада: Скажіть моєму панові царе ві: Усе, про що посилав ти до свого раба напочатку, я зроблю, а цієї речі з робити не можу. І пішли посли, і віднесли йому відповідь.\n\n\n 10 І п ослав до нього Бен-Гадад та й сказав: Нехай так зроблять мені боги, і нехай так додадуть, якщо самарійського пороху вистачить по жмені всьому народові , що стоїть при мені!...\n\n\n 11 І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Кажіть: Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв'язує!\n\n Осада міста та тарани. Книжква ілюстрація.  \n\n\n 12 І стал ося, як почув він цю відповідь, а він пив, він та царі в шатрах, то сказав до своїх рабів: Пустіть тарани! І вони пустили тарани на місто.\n\n\n  13 Аж ось один пророк підійшов до Ахава, Ізраїлевого царя, та й сказав: Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий натовп? Ось Я даю його сьог одні в руку твою, і ти пізнаєш, що Я Господь!\n\n\n 14 І сказав Ахав: Ким? А той відказав: Так сказав Господь: Слугами начальників округ. І сказа в: Хто розпічне війну? А той відказав: Ти.\n\n\n 15 І перелічив він сл уг начальників судових округ, і було дві сотні й тридцять два. А по них пер елічив увесь народ, усіх Ізраїлевих синів, сім тисяч.\n\n\n 16 І вийшл и вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах, він та царі, тридцять і дв а царі, що допомагали йому.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Сірійський ц ар Бен-Гадад у шатрах із союзниками.\n\n\n 17 І вийшли напочатку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і донесли йому, кажучи: Ось повиход или люди з Самарії.\n\n\n 18 А він відказав: Якщо на мир вийшли вони, схопіть їх живих, а якщо на війну повиходили, теж живими схопіть їх у невол ю!\n\n\n 19 А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо, що йшло за ними.\n\n\n 20 І побивали вони один одного, і побігли сиріяни , а Ізраїль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхів цями.\n\n\n 21 І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесниці, і завдав в Сирії великої поразки.\n \nГюстав Доре (1832-1883). Ізраїльтя ни побивають сірійців.\n\n\n 22 І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що ти зробиш, бо , як мине рік, сирійський цар знову піде на тебе.\n\n\n 23 А слуги сир ійського царя сказали йому: Бог гір їхній Бог, тому вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівнині, присягаємо, що будемо сильніші від них!\ n\n\n 24 І зроби цю річ: Поскидай тих царів, кожного з його місця, і п онаставляй намісників замість них.\n\n\n 25 А ти збереш собі військо, як те, що відпало від тебе, і коней, скільки було коней, і колесниць, скіль ки було колесниць, і будемо воювати з ними на рівнині. Присягаємо, що ми бу демо сильніші від них! І він послухався їхнього голосу, і зробив так.\n\n\n  26 І сталося по році, і Бен-Гадад переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.\n\nМапа Близького Сходу.\n\n\n 27 А Ізраїлеві син и були переглянені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І табо рували Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни наповнили К рай.\n\n\n 28 І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: Так сказав Господь: Тому, що сказали сиріяни: Господь Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий натовп у твою руку, і ви пізн аєте, що Я Господь!\n\n\n 29 І таборували ті навпроти тих сім день. І сталося сьомого дня, і розпалився бій, і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто т исяч піхоти, одного дня.\n\n\n 30 А позосталі повтікали до Афеку, до м іста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати.\n \n\n\n 31 І ск азали до нього його слуги: Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві. Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийд ім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу.\n\n\n 32 І підпер езали вони веретищами стегна свої, а шнури на свої голови, і прийшли до Ізр аїлевого царя та й сказали: Твій раб Бен-Гадад сказав: Нехай живе душа моя! А той відказав: Чи він іще живий? Він мій брат!\n\n\n 33 А ті люди вз яли це за натяка, і поспішили скористатися з того й сказали: Брат твій Бен- Гадад! І той відказав: Підіть, приведіть його! І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесницю.\n\n\n 34 І сказав до нього Бен-Гадад : Ті міста, що батько мій був забрав від твого батька, я поверну. І ти уряд иш собі в Дамаску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії. А Я сказав Ах ав по умові відпущу тебе. І він склав з ним умову, та й відпустив його.\n&n bsp;\n\n\n 35 Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближ нього за Господнім словом: Удар мене! Та відмовився той чоловік ударити йог о.\n\n\n 36 І сказав він йому: За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти підеш від мене і вб'є тебе лев! І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив.\n\n\n 37 І знайшов він іншого чоловіка та й сказав: Удар мене! І той чоловік ударив його, ударив та й зранив.\n\n\n& nbsp;38 І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої.\n\n\n 39 І сталося, цар проходив, а він кричав до ц аря й говорив: Раб твій ввійшов у середину бою. Аж ось один чоловік відійшо в, і підвів до мене мужа й сказав: Пильнуй цього мужа! Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш таланта срібла.\n  \n\n\n 40 І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник. І сказав д о нього Ізраїлів цар: Такий твій присуд, ти сам проказав.\n\n\n 41 А т ой спішно зняв хустку з-над очей своїх, і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.\n\n\n 42 А той йому сказав: Так сказав Господь: Тому, що ти випустив із руки чоловіка, Мені призначеного, то буде життя твоє за його життя, а народ твій за його народ!...\n\n\n 43 І пішов Ізраїлів цар д о свого дому незадоволений та гнівний, і прибув у Самарію. \n\n\n21:1 І сталося по цих пригодах таке. У їзреелянина Навота, що в Їзреелі, був вин оградник при палаті Ахава, самарійського царя.\n\nThomas Matthews Rooke (18 42-1942). Ахав забажав виноградника у Навота.\n\n\n 2 І говорив Ахав д о Навота, кажучи: Дай мені свого виноградника, і він буде мені за яринного города, бо він близький до мого дому. А я дам тобі замість нього виноградни ка ліпшого від нього. Якщо це добре в очах твоїх, я дам тобі срібла, ціну й ого.\n\n\n 3 І сказав Навот до Ахава: Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків.\n\nThomas Matthews Rooke (1842-1942). Ах ав просить виноградника у Навота.\n\n\n 4 І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово, яке говорив йому їзреелянин Навот , бо той сказав: Не дам тобі спадщини батьків моїх! І ліг він на ліжку свої м, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.\n\n\n 5 І прийшла до нього жінка його Єзавель та й сказала йому: Чого це твій дух сумний, і ти не їси хліба?\n\nThomas Matthews Rooke (1842-1942). Засмучений Ахав та Єзавель, я ка обіцяє йому здобути виноградник Навота.\n\n\n 6 І сказав він до неї : Бо я говорив до їзреелянина Навота. І сказав я йому: Дай мені свого виног радника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого виноградника!\n\n\n 7 І ск азала до нього його жінка Єзавель: Отепер ти зробишся царем над Ізраїлем. У стань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзрееляни на Навота дам тобі я.\n\n\n 8 І понаписувала вона листи в імені Ахава, і позапечатувала їх його печаткою, та й порозсилала ті листи до старших та до вельможних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.\n\nJohn Byam Lis ton Shaw (1872–1919). Єзавель.\n\n\n 9 А в тих листах вона понапи сувала так: Оголосіть піст, і посадіть Навота на чолі народу.\n\n\n 10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, нехай свідчать на нього, ка жучи: Ти зневажив Бога й царя. І виведіть його, і вкаменуйте його, і нехай він помре...\n\n\n 11 І зробили мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзавель, як було написано в листах, які вона порозсилала до них.\n\nDirck Volckertszoon Coornhert (1522 -1590). Каменування Навота.\n\n\n 12 Оголосили вони піст, і посадили Н авота на чолі народу.\n\n\n 13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди свідчили на нього, на Навота, перед народ ом, говорячи: Навот зневажив Бога й царя! І вивели його поза місто, та й ук аменували його камінням, і він помер...\n\n\n 14 І послали вони до Єза велі, говорячи: Навот укаменований і помер.\n\nCaspar Luiken (1649-1712). С мерть Навота.\n\n\n 15 І сталося, як почула Єзавель, що Навот укаменов аний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: Устань, посядь виноградника їзре елянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Навот не живий, а помер.\n\n\n 16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав уста в, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.\n\n\n&nb sp;17 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:\n\nThomas Matthew s Rooke (1842-1942). Ілля пророкує про кару на Ахава та Єзавель.\n\n\n  ;18 Устань, зійди назустріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Сирії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.\n\n\n 19 І буд еш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш по сісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, д е пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!\n \nSir Francis Bernard Dicksee (1853-1928). Ахав і Єзавель зустрічають Іллю у винограднику Навота.\n\n\n 20 І сказав Ахав до Іллі: Ось ти знайшов мене, вороже мій! А той відказав: Знайшов, бо ти запродався чинити зло в Го сподніх очах.\n\n\n 21 Ось Я спроваджую на тебе лихо, і вигублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мочить на стіну, і невільного та ві льного в Ізраїлі!\n\nФредерік Лейтон (1830-1896). Пророк Ілля об'являє прис уд Божий Ахаву і Єзавель.\n\n\n 22 І зроблю з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгнівив ти Мене та ввів у гріх Ізраїля.\n\n\n 23 І також до Єз авелі говорив Господь, кажучи: Пси з'їдять Єзавель на передмур'ї Їзреелу.\n  \nAndrea Celesti (1637–1712). Єгу карає на смерть Єзавель.\n\n\n  24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне.\n\nThomas Matthews Rooke (1842-1942). Смерть Ахава.\n\n\n& nbsp;25 Бо ще не було такого, як Ахав, що запродався чинити зло в Господніх очах, що його намовила жінка його Єзавель.\n\nThomas Matthews Rooke (1842- 1942). Єзавель викидають з вікна.\n\n\n 26 І він чинив дуже гидке, іду чи за ідолами, усе так, як робили амореяни, що їх Господь повиганяв перед І зраїлевими синами.\n\n\n 27 І сталося, як Ахав почув ці слова, то розд ер він шати свої, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і лежав у вер етищі, і ходив сумовито...\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–158 9):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Ізраїльський цар Ахав.\n\n\n  28 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:\n\n\n 29 Чи ти спостеріг, що Ахав упокорився перед лицем Моїм? За те, що він упокори вся перед Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів, за днів його сина наве ду Я те лихо на його дім.\n\nКаяття Ахава. Ілюстрація SWEET MEDIA. \n DTSTAMP:20260430T082119Z DTSTART:20150619T000000Z DTEND:20150619T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+170 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR