BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:6bb5d1f2de8be8a540f64f7f9f0ea6ca
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:24 липня: 2Хронік 11:1-13:22, Римлян 8:22-39,&nbsp; Псалом 17(18):18-51 (РС
 П, NIV: 18:37-50), Приповісті 19:27-29\n\n\nРимлян 8:22-39:\n\nІван Айвазов
 ський (1825-1900). Аварія корабля.\n\n\n&nbsp;22 Бо знаємо, що все створінн
 я разом зідхає й разом мучиться аж досі.\n\n\n&nbsp;23 Але не тільки воно, 
 але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи сині
 вства, відкуплення нашого тіла.\n\n\n&nbsp;24 Надією бо ми спаслися. Надія 
 ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?\n\n\n
 &nbsp;25 А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливіс
 тю.\n\n\n&nbsp;26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не 
 знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас
  невимовними зідханнями.\n\nПаоло Веронезе (1528-1588). Бог-Отець.\n\n\n&nb
 sp;27 А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої зас
 тупається за святих.\n\n\n&nbsp;28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто п
 окликаний Його постановою, усе допомагає на добре.\n\n\n&nbsp;29 Бо кого Ві
 н передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Ві
 н був перворідним поміж багатьма братами.\n\n\n&nbsp;30 А кого Він призначи
 в, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих 
 і прославив.\n\n\n&nbsp;31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти
  нас?\n&nbsp;\n&nbsp;Antoon&nbsp;van&nbsp;Dyck&nbsp;(1599-1641). Розп'яття.
 \n\n\n&nbsp;32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх на
 с, як же не дав би Він нам із Ним і всього?\n\n\n&nbsp;33 Хто оскаржувати б
 уде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.\n\n\n&nbsp;34 Хто ж той, що зас
 уджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і В
 ін і заступається за нас.\n\nПітер Франц де Греббер (1600-1652). Ісус прийм
 ає владу від Отця після Воскресіння.\n\n\n&nbsp;35 Хто нас розлучить від лю
 бови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота
 , чи небезпека, чи меч?\n\n\n&nbsp;36 Як написано: За Тебе нас цілий день у
 мертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.\n\n\n&nbsp;37 А
 ле в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.\n\nҐвідо Рені (1575-
 1642). Архангел Міхаїл перемагає диявола.\n\n\n&nbsp;38 Бо я пересвідчився,
  що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні
  сили,\n\n\n&nbsp;39 ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе
  відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!\n\n\n&n
 bsp;\n\n\nПсалом. 17(18):37-51&nbsp;(РСП:&nbsp;18:37-50):\n\nEugène Burnand
 &nbsp;(1850-1921).&nbsp;Втеча Карла Сміливого.\n\n\n&nbsp;37 (018-38) Женус
 я я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,\n\
 n\n&nbsp;38 (018-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під
  ноги мої!\n\n\n&nbsp;39 (018-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, вали
 ш під мене моїх ворохобників.\n\n\n&nbsp;40 (018-41) Повернув Ти до мене пл
 ечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!\n\nБенджамін Уест (1738-
 1820). Втеча Олександра ІІІ Шотландського.\n\n\n&nbsp;41 (018-42) Кричали в
 они, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.\n\n\n&nbsp;4
 2 (018-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх по
 топчу!\n\n\n&nbsp;43 (018-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш ме
 не головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!\n\n\n&nbsp
 ;44 (018-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються
 ,\n\n\n&nbsp;45 (018-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...\n\
 nFrancisco Pradilla Ortiz&nbsp;(1848-1921). Здача Гранади Мухамедом ХІІ Іза
 беллі та Фердінанду.\n\n\n&nbsp;46 (018-47) Живий Господь, і благословенна 
 будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,\n\n\n&nbsp;47 (01
 8-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,\n\n\n&nbsp;4
 8 (018-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців 
 на мене, спасаєш мене від насильника!\n\nFrancisco Pradilla Ortiz&nbsp;(184
 8-1921). Скорбота длньї Хуани над труною її чоловіка.\n\n\n&nbsp;49 (018-50
 ) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!\n\n\n
 &nbsp;50 (018-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш С
 воєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПрипові
 сті 19:27-29:\n\nГюстав Доре (1832-1883). Цар Соломон.\n\n\n&nbsp;27 перест
 ань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знанн
 я!\n\nJosé de Madrazo&nbsp;y Agudo (1781-1859). Христос на суді первосвящен
 ика.\n\n\n&nbsp;28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкую
 ть кривду.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Неправдиві свідки на суді синедріон
 а.\n\n\n&nbsp;29 На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безу
 мним.\n&nbsp;\nТарас Шевченко (1814-1861). Із циклу "Притча про Блудного си
 на": "Кара колодкою", "Кара шпіцрутенами".\n\n\n&nbsp;\n\n\n2Хронік 11:1-13
 :22:\n\n\n11:1 І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав дім Юдин та Веніям
 инів, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлем, щ
 об вернути царство Рехав'амові.\n\n\n&nbsp;2 І було Господнє слово до Шемаї
 , чоловіка Божого, говорячи:\n\nПророк Шемая. Греко-православна ікона.\n\n\
 n&nbsp;3 Скажи Рехав'амові, Соломонову синові, цареві Юдиному, та всьому Із
 раїлеві в Юді та в Веніямині, говорячи:\n\n\n&nbsp;4 Так сказав Господь: Не
  йдіть і не воюйте з своїми братами! Верніться кожен до дому свого, бо ця р
 іч сталася від Мене! І вони послухалися Господніх слів, і вернулися з поход
 у на Єровоама.\n\n\n&nbsp;5 І осівся Рехав'ам в Єрусалимі, і побудував твер
 динні міста в Юді.\n\n\n&nbsp;6 І збудував він Віфлеєма, і Етама, і Текою,\
 n\n\n&nbsp;7 і Бет-Цура, і Сохо, і Адуллама,\n\n\n&nbsp;8 і Ґата, і Марешу,
  і Зіфа,\n\n\n&nbsp;9 і Адораїма, і Лахіша, і Азеку,\n\n\n&nbsp;10 і Цор'у,
  і Айялона, і Хеврона, що в Юді та в Веніямині, міста твердинні.\n\n\n&nbsp
 ;11 І зміцнив він ті твердині, і дав у них начальників, і запаси, і оливи, 
 і вина,\n\n\n&nbsp;12 а до кожного окремого міста великі щити та ратища, і 
 дуже сильно їх позміцнював. І був його Юда та Веніямин.\n\nAlex Levin (mode
 rn artist). Запрошуємо до Єрусалиму!&nbsp;&nbsp;\n\n\n&nbsp;13 А священики 
 та Левити, що були в усьому Ізраїлі, зібралися до нього з усієї їхньої гран
 иці.\n\n\n&nbsp;14 Бо Левити кидали пасовиська свої та власність свою, і пр
 иходили до Юди та до Єрусалиму, бо Єровоам та сини його усунули їх від свящ
 еничого служіння Господеві,\n\n\n&nbsp;15 і понаставляли собі священиків дл
 я пагірків та демонів, та для тельців, що він понароблював.\n\n\n&nbsp;16 А
  за ними, зо всіх Ізраїлевих племен ті, що віддавали своє серце шукати Госп
 ода, Бога Ізраїля, приходили до Єрусалиму приносити жертви Господеві, Богов
 і батьків своїх.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Священики перед Ковчегом Заві
 ту.\n\n\n&nbsp;17 І зміцнили вони Юдине царство, і підсилили Рехав'ама, Сол
 омонового сина, на три роки, бо вони ходили три роки дорогою Давида та Соло
 мона.\n\n\n&nbsp;18 І взяв собі Рехав'ам жінку Махалат, дочку Єрімота, Дави
 дового сина, та Авіхаїл, дочку Еліава, Ісаєвого сина.\n\n\n&nbsp;19 І вона 
 породила йому синів: Єуша, і Шемарію, Загама.\n\n\n&nbsp;20 А по ній він уз
 яв Мааху, дочку Авесаломову, і вона породила йому Авійю, і Аттая, і Зізу, і
  Шеломіта.\n\n\n&nbsp;21 І покохав Рехав'ам Мааху, Авесаломову дочку, над у
 сіх жінок своїх та наложниць своїх, бо він узяв вісімнадцять жінок та шістд
 есят наложниць, і породив двадцять і вісім синів та шістдесят дочок.\n\nКар
 л Брюллов (1799-1852). Бахчисарайский фонтан.\n\n\n&nbsp;22 А за голову Рех
 ав'ам поставив Авійю, Маахиного сина, за володаря серед братів його, бо він
  хотів настановити його царем.\n\n\n&nbsp;23 І мудро він чинив, і порозсила
 в усіх синів своїх до всіх країв Юди й Веніямина, до всіх твердинних міст, 
 і дав їм багате утримання, і підшукав їм багато жінок.\n\n\n12:1 І сталося,
  як зміцніло Рехав'амове царство й став він сильний, то покинув він, і ввес
 ь Ізраїль із ним, Господнього Закона.\n\nЖертвоприношення на пагірках. Ілюс
 трація SWEET MEDIA.\n\n\n&nbsp;2 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, піш
 ов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, бо вони спроневірилися Господеві,\n
 \n\n&nbsp;3 з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами вер
 хівців: і не було числа для народу, що прийшов із ним з Єгипту, ливіянам, с
 уккійянам та кушанам.\n\n\n&nbsp;4 І здобув він твердинні міста, що в Юді, 
 і прийшов аж до Єрусалиму.\n\n\n&nbsp;5 А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама
  та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, т
 а й сказав до них: Так сказав Господь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив в
 ас і видав у Шішакову руку!\n\n\n&nbsp;6 І впокорилися Ізраїлеві зверхники 
 та цар і сказали: Справедливий Господь!\n\n\n&nbsp;7 А коли Господь побачив
 , що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: Упокорили
 ся вони, не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллєтьс
 я гнів Мій на Єрусалим через Шішака.\n\n\n&nbsp;8 Бо вони стануть йому за р
 абів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним.\n&nbsp;\nФа
 раон Шишак завойовує Юдею. Ілюстрація SWEET MEDIA.\n\n\n&nbsp;9 І вийшов Ші
 шак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби Господнього дому та скар
 би дому царевого, і все позабирав. І забрав він золоті щити, що Соломон пор
 обив був.\n\n\n&nbsp;10 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити, і с
 клав їх на руки зверхника сторожів, що стерегли вхід до царського дому.\n\n
 \n&nbsp;11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, приходили бігу
 ни, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.\n\n\n&nbsp;12 А к
 оли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив йо
 го аж до вигублення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.\n\n\n&nbsp;13 І зміц
 нився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока й одно
 го року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому м
 істі, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен,щоб покласти там Своє Йм
 ення. А ім'я його матері аммонітка Наама.\n\n\n&nbsp;14 І робив він лихе, б
 о не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.\n\n\n&nbsp;15 А Рехав'а
 мові діла, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та про
 зорливця Іддо: Родословні книги. І точилися війни поміж Рехав'амом та Єрово
 амом по всі дні.\n\n\n&nbsp;16 І спочив Рехав'ам зо своїми батьками, і був 
 він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авійя.
 \n\nМікельанжело Буанаротті (1475-1564). Рехаваам та Авійя - предки Ісуса Х
 риста (фрагмент роспису Сикстинської капелли, 1511-1512)\n\n\n13:1 Вісімнад
 цятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.\n\n\n&nbsp;2 Три рок
 и царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Міхая, дочка Уріїла з Ґів'ї. 
 І війна точилася між Авійєю та між Єровоамом.\n\n\n&nbsp;3 І зачав Авійя ві
 йну з військом хоробрих вояків, чотири сотні тисяч вибраних мужів, а Єровоа
 м приготовився до війни з ним з вісьмома сотнями тисяч вибраних мужів, хоро
 брих вояків.\n\nГійом Руйє -&nbsp;Guillaume Rouillé&nbsp;(1518–1589):&nbsp;
 &nbsp;Promptuarii Iconum Insigniorum. Юдейський цар Авійя (1553).\n\n\n&nbs
 p;4 І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових горах, та й сказав: П
 ослухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!\n\n\n&nbsp;5 Чи ж не вам знати,
  що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому т
 а синам його, соляною умовою?\n\n\n&nbsp;6 Та встав Єровоам, Неватів син, р
 аб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого.\n\nГійом Руйє -&
 nbsp;Guillaume Rouillé&nbsp;(1518–1589):&nbsp;&nbsp;Promptuarii Iconum Insi
 gniorum. Ізраїльський цар Єровоам (1553).\n\n\n&nbsp;7 І зібралися до нього
  люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А 
 Рехав'ам був юнак та м'якосердий, і не був сильним проти них.\n\n\n&nbsp;8 
 А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Дав
 идових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам 
 понароблював вам за богів.\n\n\n&nbsp;9 Чи ж ви не повиганяли Господніх свя
 щеників, Ааронових синів, та Левитів? І понаставляли ви собі священиків, як
  ставлять народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб посвятитися молодим бичк
 ом та сімома баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.\n\n\n&nb
 sp;10 А ми, Бог наш Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що сл
 ужать Господеві, це Ааронові сини, а Левити при службі.\n\n\n&nbsp;11 І ми 
 приносимо Господеві цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне 
 кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпади йо
 го, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Б
 ога, а ви полишили Його!\n\n\n&nbsp;12 І ось з нами на чолі Бог, і священик
 и Його, і голосні сурми, щоб сурмити на вас. Ізраїлеві сини, не воюйте з Го
 сподом, Богом вашим, бо вам не поведеться!\n&nbsp;\n\n\n&nbsp;13 А Єровоам 
 вирядив засідку, щоб пішла позад них, і були вони перед Юдою, а засідка поз
 ад них.\n\n\n&nbsp;14 І обернулися юдеї, аж ось у них бій спереду та ззаду!
  І кликали вони до Господа, а священики сурмили в сурми...\n\n\n&nbsp;15 І 
 закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всь
 ого Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.\n\n\n&nbsp;16 І повтікали ізраїльтя
 ни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.\n\n\n&nbsp;17 І вдарили в них Авій
 я та народ його великою поразою, і попадали трупи з Ізраїля, п'ять сотень т
 исяч вибраних мужів!\n\n\n&nbsp;\n\n\n&nbsp;18 І впокорилися Ізраїлеві сини
  того часу, а Юдині сини зміцніли, бо опиралися на Господа, Бога їхніх бать
 ків.\n\n\n&nbsp;19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста: Б
 ет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежн
 і його міста.\n\n\n&nbsp;20 І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І
  вдарив його Господь, і він помер.\n\n\n&nbsp;21 І зміцнився Авійя, і взяв 
 собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро д
 очок.\n\n\n&nbsp;22 А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова його описа
 ні в історії пророка Іддо.\n&nbsp;&nbsp;\n
DTSTAMP:20260507T041439Z
DTSTART:20150724T000000Z
DTEND:20150724T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+205
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR