BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:1b0dd5ca5dd15036a3c21d98ada5f544 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:14 серпня: Неемія 7:61-9:21, 1Коринтян 9:1-18,  Псалом 32(33):12-22 (Р СП, NIV: 33:12-22), Приповісті 21:11-12\n\n\n1Коринтян 9:1-18:\n\nЕль Греко (1541-1614). Аростол Павло.\n\n\n9:1 Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апосто л? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, то не справа моя перед Господом?\n\n\n 2 Коли я не апостол для інших, то для вас я апос тол, ви бо печать мого апостольства в Господі.\n\nLuca Giordano, (1634 -1705), Навернення Святого Павла.\n\n\n 3 Оце оборона моя перед тими, хто судить мене.\n\n\n 4 Чи ми права не маємо їсти та пити?\n\n\n  ;5 Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?\n\nПавло та Варнава. Картка літографічної компан ії ПРОВІДЕНС (1907 рік). \n\n\n 6 Хіба я один і Варнава не маємо права, щоб не працювати?\n\n\n 7 Хто коштом своїм коли служить у війсь ку? Або хто виноградника садить, і не їсть з його плоду? Або хто отару пасе , і не їсть молока від отари?\n\nМотив Пожертви десятини на юдейському надг робку в Польші (місто Отвоцьк).\n\n\n 8 Чи я тільки по-людському це го ворю? Хіба ж і Закон не говорить цього?\n\n\n 9 Бо в Законі Мойсеєвім писано: Не в'яжи рота волові, що молотить. Хіба за волів Бог турбується?\n\ nJames Shaw Crompton (1853-1916). "Не в'яжи рота волові, коли він моло тить".\n\n\n 10 Чи говорить Він зовсім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати орач, а молотник молотити з надією мати частку в с воїм сподіванні.\n\n\n 11 Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то рі ч, як пожнемо ми ваше тілесне?\n\n\n 12 Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили цього права, та все терпимо, аби перешкоди якої Христовій Євангелії ми не вчинили.\n\nРубенс Пітер-Пауль (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту (1625).\n\n\n 13 Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, і з вівтаря мають частку?\n\n\n 14 Так і Господь наказав проповідникам Є вангелії жити з Євангелії.\n\nSandra B Rast (Modern American). Лента вдови. \n\n\n 15 Але з того нічого не вжив я. А цього не писав я для того, що б для мене так було. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто знівечив хвалу мою! \n\n\n 16 Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це б о повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!\n\n\n 17 То ж коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то викон ую службу доручену.\n\nde J. Sadeler (кінець 16 ст.). Павло у Акіли і Присц илли.\n\n\n 18 Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисли во проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо б лаговістя.\n\n\n \nПсалом 32(33):12-22 (РСП, NIV: 33:12 -22):\n \nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Цар Давид про славляє Бога.\n\n\n 12 Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, бл аженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!\n\n\n 13 Господь спо глядає з небес, і бачить усіх синів людських,\n\n\n 14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:\n\nЮліус Шнорр фон Карольсф ельд (1794-1872). Бог-Творець.\n\n\n 15 Хто створив серце кожного з ни х, наглядає всі їхні діла!\n\n\n 16 Немає царя, що його многість війсь ка спасає, не врятується велетень великістю сили,\n\n\n 17 для спасінн я той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,\n\nЮліус Шнор р фон Карольсфельд (1794-1872). Бог-Творець.\n\n\n 18 ось око Гос поднє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,\n\n\n&n bsp;19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти! \n \nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Бог дивиться на Своє тв ориво.\n\n\n 20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щ ит наш,\n\n\n 21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Цар Давид о тримав прощення від Бога.\n\n\n 22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!\n\n\n \n\n\nПриповісті 21:11-1 2:\n \n Микола Пимоненко (1862-1912). Додому.\n\n\n 11 Як ка рають глумливця мудріє безумний, а як мудрого вчать, знання набуває.\n\nСер гій Васильківський (1856-1917). Козачий двір.\n\n\n 12 До дому свого п риглядається праведний, а безбожний доводить до зла.\n \n Василій Пєров (1862-1912). Сільський хресний хід на Пасху.\n\n\n \n\n\nНеемія 7:61-9:21:ч\n \n\nНеемія. Історія відбудови.\n\n\n7:61 А оце ті, що п рийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддону та Іммеру, та не могли довес ти роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:\n\n\n 62 си нів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень сорок і два.\n\ n\n 63 А з священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що в зяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і став зватися їхнім ім'ям.\n\nДже ймс Тіссо (1836-1902). Два священика перед Ковчегом Свідоцтва.\n\n\n 6 4 Вони шукали запису свого родоводу, але він не знайшовся, і були вони вилу чені зо священства,\n\n\n 65 а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.\n\n\n 6 6 Усього збору разом сорок дві тисячі триста й шістдесят,\n\n\n 67 окр ім їхніх рабів та їхніх невільниць, цих було сім тисяч триста тридцять і сі м; а в них співаків та співачок двісті й сорок і п'ять. \n\nRosa Bonhe ur (1822-1899). Кінна ярмарка.\n\n\n 68 Їхніх коней було сім соте нь тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,\n\n\n 69 верблю дів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч і сім сотень і двадцят ь.\n\nEugène Alexis Girardet (1853-1907). Арабський караван.\n\n\n&nbs p;70 А частина голів батьківських родів дали на працю: намісник дав до скар бниці: золота тисячу дарейків, кропильниць п'ятдесят, священичих шат п'ятсо т і тридцять.\n\n\n 71 А з голів батьківських родів дали до скарбниці на працю: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі й двісті мін. \n\n\n 72 А що дала решта народу: золота двадцять тисяч дарейків, а ср ібла дві тисячі мін, а священичих шат шістдесят і сім.\n\n\n 73 І осіл ися священики, і Левити, і придверні, і співаки, і дехто з народу, і храмов і підданці, і ввесь Ізраїль по своїх містах. Як настав сьомий місяць, то Із раїлеві сини були по своїх містах. \n\n\n\nТіссо Джеймс (1836-1902). А саф та його брати.\n\n\n8:1 І зібрався ввесь народ, як один чоловік, на май дан, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі принести книги Мойсе євого Закону, що наказав був Господь Ізраїлеві. \n\n\n 2 І приніс священик Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.\n\n\n 3 І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловік ами й жінками та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до кн иги Закону.\n\n\n 4 І стояв учитель Ездра на дерев'яному підвищенні, щ о зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, і Шема, і Аная, і Ур ійя, і Хілкійя, і Маасея на правиці його, а на лівиці його: Педая, і Мішаїл , і Малкійя, і Хашум, і Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.\n\nЕздра. Фреска.\n\ n\n 5 І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу, бо він був вищ е від усього народу, а коли він розгорнув, увесь народ устав.\n\n\n 6 І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а ввесь народ відповів: Амінь , Амінь! з піднесенням своїх рук. І всі схилялися, і вклонялися Господеві о бличчям до землі!\n\n\n 7 А Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шабб етай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та Левити поясн ювали народові Закона, а народ був на своєму місці.\n\n\n 8 І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане.\n\nЕздра читає Книгу Закона Мойсея. Jan Luyken (1649-171 2), гравюра за зразком Bernard Picart (1673–1733). \n\n\n 9 І сказав намісник Неемія, і священик учитель Ездра й Левити, що вияснювали народові, до всього народу: День цей святий він для Господа, Бога вашого, н е будьте в жалобі й не плачте! Бо плакав увесь народ, як почув слова Закону ...\n\n\n 10 І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготовленого. Бо святий цей день для н ашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!\n\n\n  11 І Левити потішали ввесь народ, говорячи: Мовчіть, бо цей день святий, і не сумуйте!\n\nСуккот. Картина єврейського художника (Іцхак Беллер?).  \n\n\n 12 І пішов увесь народ їсти та пити, і посилати частки та чинит и велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли йому.\n\n\n 13 А д ругого дня зібралися голови батьківських родів усього народу, священики та Левити, до вчителя Ездри, щоб він виясняв їм слова Закону.\n\n\n 14 І знайшли написане в Законі, що наказав був Господь через Мойсея, щоб Ізраїле ві сини сиділи в кучках у свято сьомого місяця,\n\nМарк Шагал (1887-1985). Суккот.\n\n\n 15 і щоб розголосили й оголосили по всіх своїх містах та в Єрусалимі, говорячи: Вийдіть на гору, і понаносьте галуззя оливкового, і галуззя дерева оливкового, і галуззя миртового, і галуззя пальмового, і га луззя густолистого дерева, щоб поробити кучки, як написано.\n\n\n 16 І вийшов народ, і поназношували, і поробили собі кучки кожен на даху своїм, і в подвір'ях своїх, і в подвір'ях Божого дому, і на майдані Водної брами, і на майдані брами Єфремової.\n\n\n 17 І поробила кучки вся громада, щ о вернулася з полону, і сиділа в кучках, бо не робили так Ізраїлеві сини ві д днів Ісуса, Навинового сина, аж до дня цього. І була дуже велика радість! \n\nГюстав Доре (1832-1883). Ездра пояснює Закон ізраїльтянам.\n\n\n 1 8 І читали в книзі Божого Закону щоденно, від першого дня аж до дня останнь ого. І справляли свято сім день; а восьмого дня віддання, за уставом.\n\n\n 9:1 А двадцятого й четвертого дня того місяця зібралися Ізраїлеві сини в по сті та в веретищах, а на них порох.\n\n\n 2 А Ізраїлеве насіння відділ илося від усіх чужинців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини свої х батьків.\n\n\n 3 І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Закону Господа, Бога свого, а чверть сповідалися і вклонялися Господеві, Б огові своєму.\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Покаяння юд еїв після слова Ездри. \n \n\n\n 4 І стали не левитському пі двищенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кл икали сильним голосом до Господа, Бога свого.\n\n\n 5 І сказали Левити : Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: Устан ьте, поблагословіть Господа, Бога свого, від віку аж до віку! І нехай благо словляють Ім'я слави Твоєї, і нехай воно буде звеличене над усяке благослов ення та славу!\n\n\n 6 Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небес , і все їхнє військо, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживляєш їх усіх, а небесне військо Тобі вклоняється!\n\nЕздра читає Книгу Закону. Ілюстрація.\n\n\n 7 Ти то Господь, Бог, що вибрав Аврама, і ви вів його з халдейського Уру, і дав йому ім'я Авраам.\n\n\n 8 І Ти знай шов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб д ати Край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дат и насінню його. І Ти виконав слова Свої, бо Ти праведний!\n\n\n 9 І по бачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним м орем.\n\n\n 10 І дав Ти знаки та чуда на фараоні та на всіх його рабах , і на всім народі краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо поводилися з ними , і зробив Ти Собі Ім'я, як видно цього дня.\n\nChristoffer Wilhelm Ec kersberg (1783-1853). Мойсей вказує шлях євреям.\n 11 І море Ти розсік перед ними, і вони перейшли серед моря по суходолу, а тих, хто гнався за н ими, Ти кинув до глибин, як камінь до бурхливої води.\n\n\n 12 І Ти пр овадив їх стовпом хмари вдень, а стовпом огню вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.\n\n\n 13 І Ти зійшов був на гору Сінай, і говор ив з ними з небес, і дав їм справедливі права та правдиві закони, устави та заповіді добрі.\n\n\n 14 І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді , й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.\n\n Bachiac ca (1494–1557). Мойсей видобуває воду зі скелі.\n\n\n 15 І хліб із неб ес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню сп рагу. І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.\n\n \n 16 Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей.\n\n\n 17 І відмовлялися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердошиї, і настан овили собі голову, щоб вернутися до своєї неволі в непослуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і Ти не покинув їх!\n\n\n\nМанна у пустелв. Лвтографія компанії ПРОВІДЕНС, 1907 рік.\n\n\n 18 Хоч вони зробили були собі литого тельця та сказали : Оце бог твій, що вивів тебе з Єгипту, і робили великі образи,\n\n\n  19 та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп огню вночі, щоб освіт лювати їм дорогу, якою мали йти.\n\n\n 20 І Духа Свого доброго Ти дава в, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.\n\n\n 21 І сорок літ живив Ти їх у пус тині. Не було недостатку ні в чому, одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не п ухли.\n\nAndrea di Leone (1610–1685)  Поклоніння Золотому те льцю.\n \n DTSTAMP:20260502T111254Z DTSTART:20150814T000000Z DTEND:20150814T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+226 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR