BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:82fd6d417f7515b8776cee4e2802c7a6
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:17 вересня: Ісая 25:1-28:13, Галатів 3:10-22,&nbsp;Псалом&nbsp;60(61):1-9&n
 bsp;(РСП, NIV:&nbsp;61:1-8), Приповісті 23:17-18\n\n\nГалатів 3:10-22:&nbsp
 ;\n\nСвятий Павло. Старовинна фреска.\n\n\n&nbsp;10 А всі ті, хто на діла З
 акону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто
  не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!\n\n\n&nbsp
 ;11 А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведн
 ий житиме вірою.\n\n\n&nbsp;12 А Закон не від віри, але хто чинитиме те, то
 й житиме ним.\n\nJacob Jordaens&nbsp;(1593-1678). Розп'яття Христа.\n\n\n&n
 bsp;13 Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас,
  бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,\n\n\n&nbsp;14 щоб Авр
 аамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа 
 прийняти нам вірою.\n\n\n&nbsp;15 Браття, кажу я по-людському: навіть людсь
 кого затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.\n\nGove
 rt&nbsp;Flinck&nbsp;(1615-1660). Благословення Якова Ісаком..&nbsp;\n\n\n&n
 bsp;16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насі
 нням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.\
 n\n\n&nbsp;17 А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що п
 рийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував
 .\n\n\n&nbsp;18 Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамов
 і ж Бог дарував із обітниці.\n\nAert de Gelder&nbsp;(1645-1727). Авраам та 
 Три Анголи.\n\n\n&nbsp;19 Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, а
 ж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами 
 рукою посередника.\n\n\n&nbsp;20 Але посередник не є для одного, Бог же оди
 н.\n\n\n&nbsp;21 Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо 
 був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від За
 кону!\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Мойсей розбиває скрижалі Закону.\n
 \n\n&nbsp;22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітн
 иця з віри в Ісуса Христа.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом&nbsp;60(61):1-9&nbsp;(РС
 П,&nbsp;NIV:&nbsp;61:1-8):\n\nЦар Давид. Вітраж.\n\n\n61:1 Для дириґетна хо
 ру. На струннім інструменті. Псалом Давидів. (061-2) Вислухай, Боже, благан
 ня моє, почуй же молитву мою,\n\n\n&nbsp;2 (061-3) я кличу до Тебе від краю
  землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,
 \n\n\n&nbsp;3 (061-4) бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною суп
 роти ворога!\n\n\n&nbsp;4 (061-5) Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в ук
 ритті Твоїх крил заховаюся, Села,\n\nЦар Давид. Вітраж.\n\n\n&nbsp;5 (061-6
 ) бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого бо
 їться!\n\n\n&nbsp;6 (061-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому н
 емов вічні віки,\n\n\n&nbsp;7 (061-8) нехай він перед Божим лицем пробуває 
 навіки, хай милість та правда його стережуть!\n\n\n&nbsp;8 (061-9) Отак буд
 у співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!\n\n
 \n&nbsp;\n\n\nПриповісті 23:17-18:&nbsp;\n\nDavid Teniers the Younger&nbsp;
 (1610-1690). Мавпи випивають та палять.\n\n\n&nbsp;17 Нехай серце твоє не з
 авидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,\n\n\n&nbsp;1
 8 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.\n&nbsp;\nDavid Teniers the You
 nger&nbsp;(1610-1690). Багача ведуть до Пекла.\n\n\n&nbsp;\n\n\nІсая 25:1-2
 8:13:&nbsp;\n\n\n25:1 Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму 
 Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!\n&
 nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;\nПророк Ісая. Вітражі.\n\n\n&nbsp;2 Бо Ти ку
 пою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав
  бути містом, навіки не буде воно відбудоване!\n\n\n&nbsp;3 Тому буде хвали
 ти Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,\n\n\n&nbs
 p;4 бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його 
 утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був 
 немов хуртовина на стіну!\n\n\n&nbsp;5 Як спекоту в пустині, Ти крики чужин
 ців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглуш
 ить.\n\nА́льбрехт Дю́рер (1471-1528). Вівтар Ландауера.\n\n\n&nbsp;6 І вчин
 ить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молоди
 х, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.\n\n\n&nbsp;7 І Він на горі 
 цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнен
 е над усіма людами.\n\n\n&nbsp;8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльо
 зу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї 
 землі, бо Господь це сказав.\n&nbsp;\nП'єтро Перуджино (14451452-1523). Воз
 несіння Христа (1496-1498)\n\n\n&nbsp;9 І скажуть в той день: Це наш Бог, щ
 о на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали на
 дію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!\n\n\n&nbsp;10 Бо Господня рука
  на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома ви
 топтується у гноївці,\n\n\n&nbsp;11 і простягне він руки свої серед неї, не
 мов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з пі
 дступами його рук.\n\n\n&nbsp;12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розв
 алить, понизить, на землю їх кине, у порох!\n\nEmanuel Gottlieb Leutze&nbsp
 ;(1816-1868). "Наш шлях лежить на захід від імперії".&nbsp;\n\n\n26:1 Того 
 дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спа
 сіння за мури й примурки.\n\n\n&nbsp;2 Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд 
 праведний, хто вірність хоронить!\n\n\n&nbsp;3 Думку, оперту на Тебе, збере
 жеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.\n\n\n&nbsp;4 Надійт
 еся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!&nbsp;\n\n\n&
 nbsp;5 Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто пони
 зив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!\n\nAureliano 
 Milani (1675-1749). Бій Енея з Турном.&nbsp;\n\n\n&nbsp;6 Його топче нога, 
 ноги вбогого, стопи нужденних...\n\n\n&nbsp;7 Проста дорога для праведного,
  путь праведного Ти вирівнюєш.\n\n\n&nbsp;8 І на дорозі судів Твоїх, Господ
 и, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї ду
 ші,\n\n\n&nbsp;9 за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені споза
 ранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються 
 правди!\n\n\n&nbsp;10 Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливос
 ти він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа
  він не побачить!\n\nПророк Ісая. Старовинна фреска.&nbsp;\n\n\n&nbsp;11 Го
 споди, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать гор
 ливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів тво
 їх!\n\n\n&nbsp;12 Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти до
 конав!\n\n\n&nbsp;13 Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, 
 та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.\n\n\n&nbsp;14 Померлі вони не ожив
 уть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку 
 згадку про них.\n\n\n&nbsp;15 Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд,
  і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.\n\n\n&nbsp;16 Госпо
 ди, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.\n\nГюстав Д
 оре (1832-1883). Пророк Ісая.\n\n\n&nbsp;17 Як жінка вагітна до породу збли
 жується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед 
 обличчям Твоїм:\n\n\n&nbsp;18 ми були вагітними та корчилися з болю, немов 
 би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не на
 родились...\n\n\n&nbsp;19 Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло
 . тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зці
 лень, і земля викине мертвих!\n\n\n&nbsp;20 Іди, мій народе, ввійди до поко
 їв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютіст
 ь перейде!\n\n\n&nbsp;21 Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати п
 ровини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не 
 закриє забитих своїх!\n\n\n27:1 У той день навідає Господь Своїм твердим, і
  дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивког
 о, і дракона, що в морі, заб'є.\n&nbsp;\nГюстав Доре (1832-1883). Знищення 
 левіафана.\n\n\n&nbsp;2 У той день заспівайте про нього, про виноградник пр
 инадний:\n\n\n&nbsp;3 Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хт
 о не навідав його, стережу його вдень та вночі,\n\n\n&nbsp;4 Я гніву не маю
 . Хто Мені дасть тернину й будяччя, на бій Я піду проти них, і спалю їх усі
 х!...\n\n\n&nbsp;5 Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учин
 ити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!\n\n\n&nbsp;6 Яків у майбутньому пусти
 ть коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп'янки пустить, і поверхню вселенної п
 лодом наповнять.\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Вид на Єресалимський хр
 ам Ірода.&nbsp;\n\n\n&nbsp;7 Чи Він уразив його, як уразив того, хто бив бу
 в його? Чи він був забитий, як забиті були його вбивники?\n\n\n&nbsp;8 Ти в
 игнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильни
 м у день східнього вітру.\n\n\n&nbsp;9 Тому вина Якова буде окуплена цим, а
  це плід увесь: усунення з нього гріха, коли він учинить каміння все жертів
 ника побитим, немов грудки крейди, і не стоятимуть більше Астарти, і стовпи
  на честь сонця.\n\n\n&nbsp;10 Бо місто укріплене буде самотнє, мешкання по
 кинене та позоставлене, мов би пустиня, там пастися буде теля, і там буде л
 ежати воно, та понищить галузки його.\n&nbsp;\nРоберт Юбер (1733-1808). Рим
 ські руїни.\n\n\n&nbsp;11 Коли висохнуть віття його, то поламане буде, жінк
 и прийдуть і спалять його... А що це нерозумний народ, тому милосердя до нь
 ого Творець його мати не буде, і не буде ласкавий до нього Створитель його.
 ..\n\n\n&nbsp;12 І станеться в день той, плоди помолотить Господь від бігу 
 ріки до потоку єгипетського, а ви по одному позбирані будете, синове Ізраїл
 я!\n\n\n&nbsp;13 І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, 
 і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського,
  і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві.\n\nAugusto 
 Valli (1867-1945). Смерть Семіраміди.&nbsp;\n\n\n28:1 Горе тобі, Самарії, к
 ороні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежи
 ть на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!\n\n\n&nbsp;2 Ось поту
 жний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь
  сильна, заливна, його кине на землю із силою!\n\n\n&nbsp;3 Ногами потоптан
 а буде корона пишноти Єфремлян п'яних,\n\n\n&nbsp;4 і станеться квітка зів'
 яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно 
 дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні
  його!\n\n\n&nbsp;5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за
  пишний вінок для останку народу Його,\n&nbsp;\nАнжеліка Кауфманн (1741-180
 7). Христос і Самарянка.\n\n\n&nbsp;6 і духом права тому, хто сидить у суді
 , і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!\n\n\n&nbsp;7 І ось ці від ви
 на позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк 
 позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'ян
 кого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...
 \n\n\n&nbsp;8 Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...\n\n\n&nbs
 p;9 Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлен
 их від молока чи від перс повідлучуваних?\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Садд
 укеї та фарисеї.\n\n\n&nbsp;10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповід
 ь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.\n\n\n&nbsp
 ;11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому\n\n\
 n&nbsp;12 Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити,
  і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.\n\n\n&nbsp;13 І станеться їм
  слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на прав
 ило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзна
 к, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...&nbsp;\nДжеймс Тіссо
  (1836-1902). Первосвященики Анна і Кайяфа.\n
DTSTAMP:20260430T131540Z
DTSTART:20150917T000000Z
DTEND:20150917T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+260
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR