BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:99747c33c1a4672724eb1b62128dd483 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:5 жовтня: Єремія 4:19-6:14, Колосян 1:21-2:7, Псалом 76(77):1-21 (РСП, NIV: 77:1-20), Приповісті 24:23-24\n\n\nКолосян 1:21-2:7:\n\n\n 21 І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,\n\n\n 22 тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,\n \nGerard Seghers (1591-1651) . Воздвиження хреста.\n\n\n 23 якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем.\n\n\n 24 Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Хри стової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква;\n\n\n 25 якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже,\n\n\n 26 Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявле ну Його святим,\n\n\n 27 що їм Бог захотів показати, яке багатство сла ви цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!\n\n\n&nbs p;28 Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі.\n\n\n 2 9 У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.\n\n\n2:1 Я хочу, щоб ви знали, яку велику боротьбу я маю за вас і за тих, хто в Лаоди кії, і за всіх, хто не бачив мого тілесного обличчя.\n\nPier Francesco Sacc hi (c. 1485-1528). Святий Павло. \n\n\n 2 Хай потішаться їхні сер ця, у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнанн я таємниці Бога, Христа,\n\n\n 3 в Якому всі скарби премудрости й пізн ання заховані.\n\n\n 4 А це говорю, щоб ніхто вас не звів фальшивими д оводами при суперечці.\n\n\n 5 Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа.\n\ n\n 6 Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому хо діть,\n\n\n 7 бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі , як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.\n\n\n 8 Стережіться, щ об ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом,\n\n\n 9 бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества.\n \nЯн ван Ейк (138590—1490). Мадонна з немовлям Ісу сом.\n\n\n 10 І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й на чальства.\n\n\n 11 Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням , скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.\n\n\n 12 Ви бу ли з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в сил у Бога, що Він з мертвих Його воскресив.\n\n\n 13 І вас, що мертві бул и в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи,\n\n\n 14 знищивши рукописання на нас, що наказами було про ти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті,\n\n\n 15 роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, переміг ши їх на хресті!\n \nЛукас Кранах Молодший (1515-1586). Смерть і Воскр есіння Христа. \n\n\n 16 Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи,\n\n\n  17 бо це тінь майбутнього, а тіло Христове.\n\n\n \n\n\nПсалом 76(77): 1-20 (РСП, NIV: 77:1-20): \n\n\n77:1 Для дириґетна хору. Псалом А сафів. (077-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й по чує мене! \n \nЖан-Леон Жером (1824–1904). Молитва у пустелі . \n\n\n  2 (077-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Н ього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:& nbsp;\n\n\n  3 (077-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій д ух омліває! Села. \n\n\n  4 (077-5) Ти держиш повіки очей мо їх, я побитий і не говорю... \n\n\n  5 (077-6) Пригадую я пр о дні давні, про роки відвічні, \n\n\n  6 (077-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає: \n\n\n&n bsp; 7 (077-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?  ;\n\nЛеон Бонна (1833-1922). Йов.\n\n\n  8 (077-9) Чи навіки спин илася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід? \n\n\n   9 (077-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе рдя? Села. \n\n\n  10 (077-11) і промовив був я: То страждан ня моє переміна правиці Всевишнього. \n\n\n  11 (077-12) При гадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна, \n\n\n & nbsp;12 (077-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опов ім! \n\n\n  13 (077-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?\n \nJon McNaughton (Modern American). Дорог а в Емаус.\n\n\n  14 (077-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти вияв ив силу Свою між народами, \n\n\n  15 (077-16) Ти визволив л юд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села. \n\n\n  16 (077 -17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й бе зодні. \n\n\n  17 (077-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали. \n\n\n  18 (077-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселен ну, тремтіла й тряслася земля! \n \nChristoffer Wilhelm Ecke rsberg (1783-1853). Перехід євреїв черз Червоне море.  \n\n\ n  19 (077-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води в еликі, і не видно було Твоїх стіп. \n\n\n  20 (077-21) Ти пр овадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона. \n\n\n  ;\n\n\nПриповісті 24:23-24: \n \nЖан-Марк Наттієр (1685-1766). Ал егорія битви Справедливості з несправедливістю.\n\n\n 23 І оце ось пох одить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.\n\n\n 24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніва тись будуть на того народи.\n\nGiuseppe Arcimboldo (1526 чи 1527 – 159 3). Правник.\n\n\n \n\n\nЄремія 4:19-6:14: \n\n\n4:19 Ой, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискає мені, і трепоче мені моє с ерце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!\n\nМіке льанжело Буанаротті (1477-1564). Пророк Єремія. \n\n\n 20 Біда на біду прикликається, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть знена цька намети мої, вмить завіси мої...\n\n\n 21 Аж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?\n\n\n 22 Тому, що народ мій безглуздий, він не знає Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чи нити лихе, та не вміють чинити добра!\n\nОлександр Кисельов (1838-1911 ). Старий Сурамський перевал.\n\n\n 23 Дивлюся на землю, аж ось порожн еча та пустка, і на небо й нема його світла!\n\n\n 24 Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!\n\n\n 25 Дивлюся, аж о сь вже немає людини, і порозліталось все птаство небесне.\n \nАрнольд Беклін (1827-1901). Пейзаж із руїнами.\n\n\n 26 Дивлюся, аж ось край р одючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...\n\n\n 27 Бо Господь так прорік: Спустошенням ст ане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!\n\n\n 28 І буде в жалобі зе мля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пож алую, і не відступлюся від того...\n\n\n 29 Від гуркотнечі їздця та ст рільця побіжить усе місто, повтікають в гущавини й злізуть на скелі... Всі міста покинуті, і немає нікого, хто мешкав би в них...\n\nFélix Ziem ( 1821-1911). Руїни Палміри.\n\n\n 30 А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаєш себе в кармазин, хоч прикрашуєшся золотою оз добою, хоч очі свої підмальовуєш фарбою, та надаремно прикрашуєшся: обридил и тобою коханці твої, на життя твоє важать вони!\n\n\n 31 Бо чую Я кри к, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлює руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя моє вбивникам!...\n\n\n5:1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи не ма там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!\n\nDa vid Roberts (1796-1864). Вид на Єрусалим. \n\n\n 2 Коли ж во ни кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.\n\n\n 3 Х іба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, по нищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від ске лі твердішими, відмовилися навернутись!\n\n\n 4 А Я думав: Це прості л иш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.\ n\n\n 5 Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї п ірвали!\n    \nПророк Єремія. Вітражі. \n\n\n 6 То му лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні м іста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи , їхні відступства численними стали!\n\n\n 7 Хіба через це Я пробачу т обі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодува в, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,\n\n\n 8 волоч аться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...\n\n\n  9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?\n\nDavid Roberts (1796-1864). Зруйнування Єрусалиму армією Тита 70 року (1850).\n\n\n 10 Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не д ля Господа,\n\n\n 11 бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юди н, говорить Господь.\n 12 Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!\n 13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пор облено буде!\n\n\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Руйнування мідного моря в хра мі. \n\n\n 14 Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що гов орите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!\n\n\n 15 Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, л юд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.\n\n\n  ;16 Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони. \n\nWilliam B rassey Hole (1846-1917). Зруйнування Єрусалиму.\n\n\n 17 І він по жере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою , понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...\n\n\n 18 Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!\n   ; \nWilliam Brassey Hole (1846-1917). Захоплення Єрусалиму вавіло нянами\nMaster Of The Aix Annunciation (активний у 1420-х роках у Франції). Пророк Єремія.\n\n\n 19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зр обив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашо му краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!. ..\n\n\n 20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говори ть Господь.\n\n\n 21 Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, яки й має очі й не бачить, має вуха й не чує! \n\nCima da Conegliano (1460 –1518). Блг-Отець\n\n\n 22 Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю д ля моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не перемож уть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її! \n\n\n 23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.\n\n Фьодор Васильєв (1850-1873). Після дощу.\n\n\n 24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пі зній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.\n\n\n 25 Ваші пр овини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.\n \nВаси лій Перов (1833-1882). Птахолов.\n\n\n 26 Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей. ..\n\n\n 27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, т ому повиростали та збагатились вони!\n \nTobias Stranover (1673- після 1731). Папуги, інші птахи, фрукти та білка, \n\n\n 28 Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не суд или сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній спр аві.\n\n\n 29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над н ародом, як цей, не помститься душа Моя?\n \nВасилій Перов (1833-1882). Сироти на могилі батьків. 30 Чудне та страшне стало в краї:\n\n\n&nbs p;31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?\n\n\n6:1 Утікайт е, сини Веніямина, з середини Єрусалиму, і засурміте в сурму у Текої, і зна к підійміть на Бет-Гаккерем, бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя!\n\n\n 2 І викореню Я Сіонську дочку, вродливу та випещену.\n\ nГенрік Семирадський (1843-1902). Танок серед ножів. \n\n\n 3 Пас тухи поприходять до неї з своїми стадами, понапинають намети навколо при ні й, кожен місце своє випасатиме.\n\n\n 4 Приготуйте війну проти неї, вс тавайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тягнуться ті ні вечірні!\n\n\n 5 Уставайте та підемо вночі і понищмо палати її!\n\n \n 6 Бо так промовляє Господь Саваот: Постинайте дерева та вала насипт е при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйноване бути, в ньому повно насиль ства:\n\n\n\nClaudius Jacquand (1803-1878). Облога Єрусалиму хрестоносцями 1299 року.\n\n\n 7 як виприскує воду свою джерело, так виприскує він с воє зло... Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана...\n\n\n 8 Будь навчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не в ідвернулась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спустошенням, незаселеним краєм! \n\n\n 9 Так говорить Господь Саваот: Позбирають дорешти останки Ізраї ля, мов виноградові рештки, простягни свою руку, немов виноградар по грона! \n\n\n 10 До кого я буду казати та свідчити буду, і слухатимуть? Необр ізане ось їхнє вухо і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом вони не жадають його!\n\nКарл Брюллов (1799-1852). Оста нній день Помпеї.\n\n\n 11 І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасн о, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,\n\n\n&nbs p;12 і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки... Бо Я руку Свою про стягну на мешканців цієї землі, говорить Господь.\n\n\n 13 Бо вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду...\n\n\n 14 І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: Мир, мир, а миру нема!\n\nJohn Martin (1789-1854). День Господнього гніву. \n DTSTAMP:20260503T104230Z DTSTART:20151005T000000Z DTEND:20151005T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+278 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR