BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:616f880e3efd04149f171ab6846c7bd5
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:7 жовтня: Єремія 8:8-9:26, Колосян 3:1-17,&nbsp;Псалом 77(78):32-55 (РСП, N
 IV: 78:32-55), Приповісті 24:27\n\n\nКолосян 3:1-17:\n\n\n3:1 Отож, коли ви
  воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій
  правиці.\n\nХристос в силах. Розпис православного храму в Болгарії.\n\n\n&
 nbsp;2 Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.&nbsp;\n\n\n&nbsp
 ;3 Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом.\n\n\n&nbsp;4 Коли 
 з'явиться Христос, наше життя, тоді з'явитеся з Ним у славі і ви.\n\n\n&nbs
 p;5 Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху п
 ожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,\n\n\n&nbsp;6 бо гнів Бо
 жий приходить за них на неслухняних.\n\n\n&nbsp;7 І ви поміж ними ходили ко
 лись, як жили поміж ними.&nbsp;\n\nAdriaen Brouwer&nbsp;(c.1605-1638). Гірк
 ий смак.&nbsp;\n\n\n&nbsp;8 Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість,
  злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст.\n\n\n&nbsp;9 Не кажіть н
 еправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками
 ,\n\n\n&nbsp;10 та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за обр
 азом Створителя її,\n\n\n&nbsp;11 де нема ані геллена, ані юдея, обрізання 
 та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос
 !\n\n\n&nbsp;12 Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щ
 ире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.\n\n\n&nbsp
 ;13 Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження
 . Як і Христос вам простив, робіть так і ви!\n\n\n&nbsp;14 А над усім тим з
 одягніться в любов, що вона союз досконалости!\n&nbsp;\n&nbsp;Frans II Fran
 cken (1581–1642). Добрі справи християн.\n\n\n&nbsp;15 І нехай мир Божий па
 нує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними 
 будьте!\n\n\n&nbsp;16 Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій п
 ремудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших сер
 цях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!\n\n\n&nbsp;17 І все, що тільки 
 робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Ньог
 о Богові й Отцеві.\n\nJennie Augusta&nbsp;Brownscombe&nbsp;(1850-1936). Пер
 ше святкування Дня Подяки.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 77(78):32-55&nbsp;(РСП, 
 NIV: 78:32-55):\n\nCosimo Rosseli (1439-1510). Дарування Заповідей та покло
 ніння Золотому Тельцю.\n\n\n&nbsp;32 Проте ще й далі грішили вони та не вір
 или в чуда Його,\n\n\n&nbsp;33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні лі
 та у страху.\n\nСандро Ботічеллі (1445-1510). Покарання синів Кореївих, Дат
 ана та Авірона.\n\n\n&nbsp;34 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталис
 я, й Бога шукали,\n\n\n&nbsp;35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Все
 вишній то їхній Викупитель.&nbsp;\n\n\n&nbsp;36 і своїми устами влещували Й
 ого, а своїм язиком лжу сплітали Йому,\n\n\n&nbsp;37 бо їхнє серце не міцно
  стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...\n\nСандро Ботічелл
 і (1445-1510). Покликання Мойсея.\n\n\n&nbsp;38 Та він, Милосердний, гріх п
 рощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютіс
 ть,\n\n\n&nbsp;39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходи
 ть і не повертається!\n\n\n&nbsp;40 Скільки вони прогнівляли Його на пустин
 і, зневажали Його на степу!\n\n\n&nbsp;41 і все знову та знов випробовували
  вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,\n\n\n&nbsp;42 вони не пам'ятал
 и руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,\n\n\n&nbsp;43 як в Єгипті ч
 инив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,\n\n\n&nbsp;44 і в кр
 ов обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...\n\n\n\nЯн Симеон 
 ПІнас (1583 чи 1584 -1631). Мойсеій та Аарон перетворюють води Нила в кров.
 &nbsp;\n\n\n&nbsp;45 Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб 
 і вони їх губили.\n\n\n&nbsp;46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхн
 ю працю сарані.\n\n\n&nbsp;47 Виноград їхній Він градом побив, а приморозко
 м їхні шовковиці.\n\n\n&nbsp;48 і Він градові віддав їхній скот, а блискавк
 ам череди їхні.\n\n\n&nbsp;49 Він послав був на них Свій гнів запальний, і 
 лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.\n\n\n&nbsp;50 Він доро
 гу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їх
 нє віддав моровиці.\n\n\n&nbsp;51 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, пе
 рвістків сили в наметах Хамових.\nLawrence Alma-Tadema&nbsp;(1836-1912). См
 ерть первородженного в домі фараона.&nbsp;\n\n\n&nbsp;52 і повів Він, немов
  ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.\n\n\n53 і пров
 адив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
 \n\n\n&nbsp;54 і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що п
 равиця Його набула.\n\nJean-Léon Gérôme&nbsp;(1824-1904). Мойсей на Синаї.&
 nbsp;\n\n\n&nbsp;55 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув дл
 я них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.\n\n\n
 &nbsp;\n\n\nПриповісті 24:27:\n\nІван Похитонов (1850-1923). Жнива.\n\n\n&n
 bsp;27 Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш сві
 й дім.\n\nСергій Васильківський (1854-1917). Козацький двір.\n\n\n&nbsp;\n\
 n\nЄремія 8:8-9:26:\n\n\n8:8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній 
 Закон? Ось справді брехнею вчинило його брехливе писарське писальце!\n\nМік
 ельанжело Буанаротті (1477-1564). Фрагмент&nbsp;розписів Сикстинської капел
 и:&nbsp;Пророк Єремія.\n\n\n&nbsp;9 Засоромлені ці мудреці, збентежилися й 
 були схоплені. Ось вони слово Господнє відкинули, що ж за мудрість ще мають
  вони?\n\n\n&nbsp;10 Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, 
 бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від прор
 ока та аж до священика чинять неправду!...\n\n\n&nbsp;11 І легенько лікують
  нещастя народу Мого, говорячи: Мир, мир, а миру нема!\n&nbsp;\nSamuel Colm
 an&nbsp;(1832-1920). Зруйнування храму в Єрусалимі.&nbsp;\n\n\n&nbsp;12 Чи 
 вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і засти
 датись не вміють, тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнут
 ься, говорить Господь...\n\n\n&nbsp;13 Зберу їх дощенту, говорить Господь: 
 не буде ягід у них на винограді, і не буде на фіґовім дереві фіґ, а їхнє ли
 стя пов'яне, і пошлю їм таких, що їх поїдять...\n\nFrancesco Hayez (1791-18
 82). Зруйнування Єрусалиму.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 Пощо ми сидимо? Збирайтесь 
 та підемо в твердинні міста та й погинемо там, бо Господь, Бог наш, учинив,
  що ми згинемо, і напоїв нас водою трійливою, бо ми Господеві згрішили...\n
 \n\n&nbsp;15 Ми миру чекали, й немає добра, часу вилікування й ось жах!\n\n
 \n&nbsp;16 Чути фиркання коней його аж від Дану, від гуку іржання його жере
 бців уся земля затремтіла! І прийдуть вони, й пожеруть усю землю та повню ї
 ї, місто й тих, хто замешкує в ньому...\n&nbsp;\nДавньовавилонське мистецтв
 о.\n\n\n&nbsp;17 Бо ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закл
 яття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь!\n\n\n&nbsp;18 Яка моя вті
 ха у смутку? Болить мені серце моє...&nbsp;\n\n\n&nbsp;19 Ось голосіння доч
 ки Мого народу з далекого краю: Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар
 ? Нащо Мене розгнівили своїми бовванами, тими чужими марнотами?\n\nЖертвопр
 иношення Молоху. Ілюстрація із Біблії Форстера.&nbsp;\n\n\n&nbsp;20 Минули 
 жнива, покінчилося літо, а ми не спасені...\n\n\n&nbsp;21 Через нещастя доч
 ки народу мого знещасливлений я, і міцно страхіття мене обняло...\n\n\n&nbs
 p;22 Чи немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря? Чому нема вилікува
 ння для доньки народу Мого?\n\n\n9:1 (08-23) Ой, коли б голова моя стала во
 дою, а око моє за джерело сльози, то я плакав би вдень та вночі над побитим
 и доньки народу мого!...\n&nbsp; &nbsp;\nПророк Єремія. Ліворуч:&nbsp;Juan 
 Correa&nbsp;de&nbsp;Vivar&nbsp;(c.1510-1566). Праворуч:&nbsp;Ікона (17-те с
 т., Північна Росія)\n\n\n&nbsp;2 (09-1) Ой, коли б на пустині нічліг подоро
 жніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони пере
 любники всі, збори зрадників!\n\n\n&nbsp;3 (09-2) Вони напинають свого язик
 а, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо
  від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!\n\n\n&nbsp;4 
 (09-3) Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен
  бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!\n\n\n&nbsp;5 (09-4) 
 Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити непр
 авду, помучилися, лихо чинячи!\n\n\n&nbsp;6 (09-5) Серед омани твоє прожива
 ння, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.\n\nФранциско де 
 Сурбаран (1598-1664). Бог-Вседержитель.\n\n\n&nbsp;7 (09-6) Тому так промов
 ляє Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити
  Я ради дочки Свого люду?\n\n\n&nbsp;8 (09-7) Їхній язик смертоносна стріла
 , він оману говорить: устами своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі 
 своєму кладе свою засідку...\n\n\n&nbsp;9 (09-8) Чи ж за це Я їх не покараю
 ? говорить Господь. Хіба ж над народом, як цей, непомститься душа Моя?\n\n\
 n&nbsp;10 (09-9) Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний
  понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і р
 еву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, ві
 дійшло!\n&nbsp;Eduard Bendemann (1811-1889). Єремія серед руїн Єрусалиму.\n
 \n\n&nbsp;11 (09-10) І Я Єрусалим на руїни віддам, на мешкання шакалів, а ю
 дські міста на спустошення дам, і не буде мешканця у них!\n\n\n&nbsp;12 (09
 -11) Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста промовля
 ли, щоб вияснить те, за що згинув цей Край, за що спалений він, як пустиня,
  і що нею не ходить ніхто?\n\n\n&nbsp;13 (09-12) А Господь відказав: За те,
  що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого гол
 осу, і не ходили за ним, за Законом,\n\n\n&nbsp;14 (09-13) а ходили за впер
 тістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...\n&nbsp; &
 nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;\nСтатуетка Ваала з бронзи та золот
 а (Ugarit сучасна Ras Shamra, Сірія).&nbsp;Статуетка&nbsp;Астарти (алебастр
 , золото, терракота, рубин, Фінікія, 3 ст. до Христа).&nbsp;\n\n\n&nbsp;15 
 (09-14) Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей наро
 д, полином нагодую й водою отруйною їх напою!\n\n\n&nbsp;16 (09-15) І розпо
 рошу Я їх серед народів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я з
 а ними меча, аж поки не вигублю їх!\n\n\n&nbsp;17 (09-16) Так говорить Госп
 одь Саваот: Розгляньтеся та голосільниць покличте, і нехай вони прийдуть, і
  пошліте до мудрих жінок, і вони поприходять!\n&nbsp;\nCharles Sprague Pear
 ce (1851-1914). Оплакування первороджених в Єгипті.\n\n\n&nbsp;18 (09-17) І
  хай поспішають, і хай спів жалоби над ними підіймуть, і хай наші очі зайду
 ться сльозою, а з наших повіків вода хай тече!\n\n\n&nbsp;19 (09-18) Бо поч
 ується голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуж
 е!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...\n\n\n
 &nbsp;20 (09-19) Тож почуйте, жінки, слово Господа, і хай ваше ухо візьме с
 лово уст Його, і навчіть дочок ваших жалобного співу, й одна одну жалобної 
 пісні!\n\n\n\nОплакування небіжчика. Давньоєгипетський рельєф із Мемфиса. С
 ередина XIV ст. до Хр.\n\n\n&nbsp;21 (09-20) Бо смерть увійшла в наші вікна
 , до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...\n\
 n\n&nbsp;22 (09-21) Кажи так: Говорить Господь: І нападає людського трупа, 
 мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...\
 n\n\n&nbsp;23 (09-22) Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю п
 ремудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством с
 воїм хай не хвалиться!\n\n\n24 (09-23) Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться
  тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі ч
 инить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господ
 ь!\n\nLuc-Olivier&nbsp;Merson&nbsp;(1846-1920).&nbsp;Відпочинок на шляху до
  Єгипту.\n\n\n&nbsp;25 (09-24) Ось дні наступають, говорить Господь, і Я на
 віщу всіх обрізаних та необрізаних,\n\n\n&nbsp;26 (09-25) Єгипет та Юду, й 
 Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто 
 сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необріз
 аносердий!...\n\nJohn Rogers Herbert&nbsp;(1810-1890). Втеча до Єгипту.\n\n
 \n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260507T001513Z
DTSTART:20151007T000000Z
DTEND:20151007T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+280
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR