BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:ddb6849926f29232701551146ea9cdb1 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:29 жовтня: Плач Єремії 1:1-2:19, Филимона 1:1-25, Псалом 100(101):1-8 (РСП, NIV: 101:1-8), Приповісті 26:20\n\n\nФилимона 1:1-25:\n\nПавло у в'яз ниці. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 1 Павло, в'язень Христа Ісуса, та бра т Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,\n\n\n 2 і с естрі любій Апфії, і співвойовникові нашому Архипові, і Церкві домашній тво їй:\n\n\n 3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Х риста!\n\nМучеництво Филимона та Апфії. Греко-православна фреска.\n\n\ n 4 Я завсіди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.\n \n\n 5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,\n\n\n 6 щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанн і всякого добра, що в нас для Христа.\n  \nСвятий Филимон і Святи й Онисим. Греко-православні ікони.\n\n\n 7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.\n\n\n 8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потріб не,\n\n\n 9 але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же щ е й в'язень Христа Ісуса.\n\n\n 10 Благаю тебе про сина свого, про Они сима, що його породив я в кайданах своїх.\n\nФилимон і Онисим (ілюстрація д о Біблії)\n\n\n 11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же дл я тебе й для мене він дуже потрібний.\n\n\n 12 Тобі я вертаю його, тог о, хто є неначе серце моє.\n\n\n 13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію,\n\n\n 14 та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був н іби вимушений, але добровільний.\n\nМучентцтво Святого Онисима (старовинна фреска).\n\n\n 15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб наві ки прийняв ти його,\n\n\n 16 і вже не як раба, але вище від раба, як б рата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.\n\n\n 17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як ме не.\n\n\n 18 Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це ме ні.\n\nПавло у в'язниці. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 19 Я, Павло, напис ав це рукою своєю: Я віддам, щоб тобі не казати, що ти навіть самого себе м ені винен.\n\n\n 20 Так, брате, нехай я одержу те, що від тебе прохаю в Господі. Заспокой моє серце в Христі!\n\n\n 21 Пересвідчений я про с лухняність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю.\n\n\n 22 А разом мені приготуй і помешкання, бо надіюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.\n\n\n 23 Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,\n \nMatthias Stomer (1600-1650). Євангелі сти Лука та Марк.\n\n\n 24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробіт ники.\n\n\n 25 Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.\n\ n\n \n\n\nПсалом 100(101):1-8 (РСП, NIV: 101:1-8):\n\n\n 1 П салом Давидів. Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Теб е, о Господи,\n\nAndrea Celesti (1637-1712). Давид святкує перенесення Ковчегу Заповіту. \n\n\n 2 придивлятимуся до дороги невинного. К оли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого ,\n\n\n 3 не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відсту пства ненавиджу, не приляже до мене воно,\n\n\n 4 перекірливе серце ві дходить від мене, лихого не знаю!\n\n\n 5 Хто таємно обчорнює ближньог о свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!\n\nJan van Eyck (до 1390-1441). Бог-Отець (фрагмент Гентського вівтаря). \n\n\n 6 Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорог ою невинного, той буде служити мені.\n\n\n 7 Обманець не сяде в середи ні дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!\n\n\n&nbs p;8 Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!\n\n\n \n\n\nПриповісті 26:20:\n \nHans& nbsp;Ditlev Christian Martens (1795-1864). Пожежа в Гамбурзі 5 травня 1842 року.\n\n\n20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкн е сварка.\n\nJean Louis Ernest Meissonier (1815-1891). Бійка.\n\n\n \n \n\nПлач Єремії 1:1-2:19:\n\n\n1:1 Як самітно сидить колись велелюдне це мі сто, немов удова воно стало! Могутнє посеред народів, княгиня посеред країн воно стало данницею!... \n      \nJuan Corre a de Vivar (1510-1566). Пророк Єремія. Ілля Репін (1844-1930). Єремія серед руїн Єрусалиму.\n\n\n 2 Гірко плаче по ночах вона, і сльози гаря чі на щоках у неї... Нема потішителя в неї зо всіх, що кохали її, її зрадил и всі її друзі, вони ворогами їй стали!\n\n\n 3 Юдея пішла на вигнання з біди та з роботи тяжкої, вона оселилася поміж поганами, спочинку собі не знайшла! Догнали її всі її переслідники серед тіснот...\n\n\n 4 Дорог и сіонської доньки сумні, бо немає на свято прочан! Усі брами її попустіли, зідхає священство її, посумнілі дівчата її, а вона гірко їй!\n\n\n 5 Її грабівники взяли гору над нею, і добре ведеться її ворогам, бо їй завдав смутку Господь за численність у неї гріхів: Немовлята її до полону пішли п еред ворогом...\n\nЛукас Кранах Старший (1472-1553). Королівське полювання Фридриха Мудрого.\n\n\n 6 І відійшла від сіонської доньки вся величніс ть її... Її князі стали, немов олені ті, що паші собі не знаходять, і йдуть у безсиллі перед переслідником...\n\n\n 7 У дні лиха свого та стражда ння свого дочка єрусалимська спогадує всі свої скарби, що були від днів дав ніх, як народ її впав був у руку ворожу, і не було, хто б їй поміч подав... Вороги споглядали на неї, і сміялись з руїни її...\n\n\n 8 Дочка єрус алимська гріхом прогрішилась, тому то нечистою стала, усі, що її шанували, погорджують нею, наготу бо її вони бачили! І зідхає вона, й відвертається в зад... \n\nEduard Bendemann (1811-1889). Єремія серед руїн Єрусалиму.\ n\n\n 9 Нечистість її на подолках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала предивно, і нікого нема, хто б потішив її... Побач, Господи, гор е моє, бо звеличився ворог!\n\n\n 10 Гнобитель простяг свою руку на вс і її скарби, і бачить вона, що в святиню її увіходять погани, про яких нака зав Ти: Не ввійдуть вони в твої збори!\n\n\n 11 Увесь народ її стогне, шукаючи хліба, свої скарби коштовні за їжу дають, аби тільки душу свою про живити... Зглянься, Господи, і подивися, яка стала погорджена я!\n\n\n  ;12 Не вам кажучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль , як мій біль, що завданий мені, що Господь засмутив ним мене у день лютого гніву Свого?...\n\nCharles Sprague Pearce (1851-1914). Оплакування перворо джених в Єгипті.\n\n\n 13 Із височини Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанував! Розтяг сітку на ноги мої, повернув мене взад, учини в Він мене спустошілою, увесь день болящою...\n\n\n 14 Ярмо моїх прогр іхів зв'язане міцно рукою Його, плетуться вони та приходять на шию мою! Він зробив, що спіткнулася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й звестись не можу...\n\n\n 15 Усіх моїх сильних Господь поскидав серед мене, мов на свято зібрання, Він скликав на мене, щоб моїх юнаків поторощит и, як у чавилі, стоптав Господь дівчину, Юдину доньку...\n\n\n 16 За о цим плачу я, око моє, моє око слізьми запливає! бо далеко від мене втішител ь, що душу мою оживив би; мої діти понехтувані, бо посилився ворог!\n\nEvel yn De Morgan (1855–1919). аріандна на Наксосі.\n\n\n 17 Сіон ська дочка простягла свої руки, немає розрадника їй: Господь наказав проти Якова довкола нього його ворогам, донька єрусалимська нечистою стала між ни ми...\n\n\n 18 Справедливий Господь, а я слову Його неслухняна була... Послухайте но, всі народи, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки у неволю пішли!\n\n\n 19 Взивала до друзів своїх, та вони обманули мене! Священство моє й мої старші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу с вою поживити...\n\n\n 20 Зглянься, Господи, тісно мені! Моє нутро бент ежиться, перевертається серце моє у мені, бо була зовсім неслухняна... На в улиці меч осирочував, а в домі смерть...\n  \nHorace Vernet (1789 -1863). Єремія на руїнах Єрусалиму (1844). Aureliano Milani (1675-1749 ). Битва між Енеєм та Турнусом.\n\n\n 21 Почули, що я ось стогну, й не має мені потішителя, вчули про лихо моє всі мої вороги, та й зраділи, що Ти це зробив... Спровадив Ти день, що його заповів, бодай сталося їм, як мені !\n\n\n 22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, бо численні стогнання мої, моє ж с ерце боляще...\n\n\n2:1 Як захмарив Господь в Своїм гніві сіонську дочку! В ін кинув із неба на землю пишноту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого п ро підніжка ногам Своїм,\n\n\n\nJuan de la Corte (1597-1660). Облога Єрусал иму.\n\n\n 2 понищив Господь, не помилував житла всі Яковові... Він по збурював у гніві Своїм у дочки Юди твердині, на землю звалив, збезчестив Ві н царство й князів усіх його...\n\n\n 3 В люті гніву відтяв увесь Ізра їлів ріг, правицю Свою відвернув Він від ворога, та й запалав проти Якова, мов той палючий огонь, що навколо жере!\n\n\n 4 Він нап'яв Свого лука, як ворог, противником стала правиця Його, і Він вибив усе, що для ока було пожадане, у скинії доньки сіонської вилив запеклість Свою, як огонь...&nbs p;\n\nWilliam Brassey Hole (1846-1917). Зруйнування Єрусалиму.\n\n\n&n bsp;5 Господь став, як той ворог, понищив Ізраїля Він, всі палати його зруй нував, твердині його попустошив, і Юдиній доньці примножив зідхання та стог ін!\n\n\n 6 Понищив горожу Свою, немов у садка, місце зборів Своїх поп устошив, Господь учинив, що забули в Сіоні про свято й суботу, і відкинув ц аря та священика в лютості гніву Свого...\n\n\n 7 Покинув Господь Свог о жертівника, допустив побезчестити святиню Свою, передав в руку ворога мур и палаців її, вороги зашуміли в Господньому домі, немов би святкового дня!\ n \nГюстав Доре (1832-1883). Барух.\n\n\n 8 Задумав Господь зруйн увати мур сіонської доньки, Він витягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб н е нищити, сумними вчинив передмур'я та мур, вони разом ослабли...\n\n\n&nbs p;9 Її брами запалися в землю, понищив Він та поламав її засуви... Її цар і князі її серед поганів... Немає навчання Закону, і пророки її не знаходять видіння від Господа...\n\n\n 10 Сидять на землі та мовчать старші дон ьки сіонської, порох посипали на свою голову, підперезались веретами, аж до землі свою голову єрусалимські дівчата схилили...\n\n\n 11 Повипливал и від сліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка моя виливається чер ез занепад дочки мого люду, коли немовля й сосунець умлівають голодні на пл ощах міських.\n\nEduard Bendemann (1811-1889). Депортація євреїв до Вавилону. \n\n\n 12 Вони квилять своїм матерям: Де пожива й ви но? І скулюються, як ранений, на площах міських, коли душі свої випускають на лоні своїх матерів...\n\n\n 13 Що засвідчу тобі, що вподоблю до теб е, о єрусалимськая дочко? Що вчиню тобі рівним, щоб тебе звеселити, о діво, о дочко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя, хто тебе полікує?\n\n\n& nbsp;14 Пророки твої провіщали для тебе марноту й фальшиве, і не відкривали твого гріха, щоб долю твою відвернути, для тебе вбачали пророцтва марноти й вигнання...\n\n\n 15 Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посвистують та головою своєю хитають над донькою Єрусалиму та кажут ь: Хіба це те місто, що про нього казали: Корона пишноти, розрада всієї зем лі?\n\nH.A.Brendekilde (1857-1942). Вид на Єрусалим з південного сходу .\n\n\n 16 Усі вороги твої пащу на тебе роззявлюють, свищуть й зубами скрегочуть та кажуть: Ми пожерли її... Оце справді той день, що чекали його , знайшли ми і бачимо його!...\n\n\n 17 Учинив Господь те, що задумав, Він виповнив слово Своє, що його наказав від днів давніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він рога підійняв супротивних тво їх...\n\nІван Айвазовский (1817-1900). Пожежа у Москві 1812 року.\n\n\n&nbs p;18 Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о дочко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочинку собі, нехай не спочине зіниця твоя!\n\n\n 19 Уставай, голоси уночі на початку сторожі! Вилив ай своє серце, мов воду, навпроти обличчя Господнього! Підійми ти до Нього долоні свої за душу своїх немовлят, що від голоду мліють на розі всіх вулиц ь!...\n  \nLudovico Mazzolino (1480–c.1528). Бог-Отець.  ;Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Пророк Єремія.\n\n\n \n DTSTAMP:20260506T161113Z DTSTART:20151029T000000Z DTEND:20151029T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+302 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR