BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:2de33dcbcd0c0a6a7d6fb61ef72ab2b0 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:31 жовтня: Плач Єремії 4:1-5:22, Євреїв 2:1-18, Псалом 102(103):1-22 ( РСП, NIV: 103:1-22), Приповісті 26:23\n\n\nЄвреїв 2:1-18: \n\n\n2:1 Че рез це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли.\n  ;\nAlonso Cano (1601-1667). St. Vincent Ferrer Preaching (1644-1645)\n\n\n& nbsp;2 Коли бо те слово, що сказали його Анголи, було певне, а всякий перес туп та непослух прийняли справедливу заплату,\n\n\n 3 то як ми втечемо , коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув,\n\n\n 4 коли Бог бу в засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святи м із волі Своєї.\n\n Юліус фон Клевер (1850-1924). Ісус йде по водах.& nbsp;\n\n\n 5 Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього го воримо.\n\n\n 6 Але хтось десь засвідчив був, кажучи: Що є чоловік, що Ти пам'ятаєш про нього, і син людський, якого відвідуєш?\n \nЛукас Кр анах Старший (1472-1553). Рай.\n\n\n 7 Ти його вчинив мало меншим від Анголів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами р ук Своїх,\n\n\n 8 усе піддав Ти під ноги йому! А коли Він піддав йому все, то не залишив нічого йому непідданого. А тепер ще не бачимо, щоб підда не було йому все.\n\nGerard Seghers ( 1591-1651) Христос та грішники, що по каялися.\n\n\n 9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх.\n\n\n 10 Бо належало, щоб Той, що вс е ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання.\n     & nbsp;\nБартоломео Естебан Мурільо (1617-1682). Іван Христитель у дитинстві з агнцем. Адольф Вільям Бугро (1825-1905). Невинність.\n\n\n 11 Б о Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соро миться Він звати братами їх, кажучи:\n\n\n 12 Сповіщу про Ім'я Твоє бр аттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви!\n \nAntonio de Pereda y S algado (1611-1678). Святий Антоній Падуанський з Христом-Немовлям.\n\n \n 13 І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог М ені дав.\n\n\n 14 А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,\n \nАдольф Вільям Бугро (1825-1905). Мадонна з агнцем. \ n\n\n 15 та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.\n\n\n 16 Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.\n  \nAry Scheffer (1795-1858). Христос-Примиритель.\n\n\n 17 Т ому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.\n\n\n  18 Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробов уваним помогти.\n               ;  \nСтраждання з Христом. Адольф Бугро (1825-1905). Бартоло мео Естебан Мурільо (1617-1682). \n\n\n \n\n\nПсалом 102(103):1-2 2 (РСП, NIV: 103:1-22):\n\n\n103:1 Давидів. Благослови, душе моя, Госп ода, і все нутро моє святе Ймення Його!\n \n Ян де Брай (1627—169 7). Давид прославляє Бога (1670)\n\n\n 2 Благослови, душе моя, Господа , і не забувай за всі добродійства Його!\n\n\n 3 Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.\n\n\n 4 Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.\n\nAlbert Bierstadt (1830 -1902). Gosnold at Cuttyhunk. (1858).\n\n\n 5 Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!\n\n\n 6 Господь чинит ь правду та суд для всіх переслідуваних.\n\n\n 7 Він дороги Свої об'яв ив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.\n\nІван Айвазовський (1817-190 0). Перехід євреїв через Червоне море. (1891).\n\n\n 8 Щедрий і милосе рдний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.\n\n\n 9 Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902).&nb sp;Буря в Скелястих горах. (1866)\n\n\n 10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.\n\n\n 11 Б о як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто бо їться Його,\n\n\n 12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902). Скелясті гори.  ;Пік Лендер. (1863).\n\n\n 13 Як жалує батько дітей, так Господь пожал івся над тими, хто боїться Його,\n\n\n 14 бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох: \n\n\n 15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,\n\n\n 16 та вітер перейде над ним і нема є його, і вже місце його не пізнає його... \nAlbert Bierstadt (1830-19 02). Вид на Йєлонстоунську ущелину. (1868).\n\n\n 17 А милість Господн я від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами син ів,\n\n\n 18 що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902). Весна в Каліфорнії.&nb sp;(1875)\n\n\n 19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Ца рство Його над усім володіє.\n\n\n 20 Благословіть Господа, Його Ангол и, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!&n bsp;\n\nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (фрагмент) (1842).\n\n\n 21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Й ого, що чините волю Його!\n\n\n 22 Благословіть Господа, всі діла Його , на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!\n \nTh omas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (1842).\n\n\n \ n\n\nПриповісті 26:23:\n   \nAry Scheffer (1795-1858). Дияво л намагається спокусити Христа. Charles Sprague Pearce (1851-1914). Ар аб-золотар.\n\n\n 23 Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,\n\n\n \n\n\nПлач Єремії 4:1-5:22:\n\n\n 4:1 Як потемніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на розі вс іх вулиць каміння святе порозкидане!\n   \nПророк Єремія.&nb sp;Émile Jean-Horace Vernet (1789-1863).Рембрандт ван Рейн (1606-1669) .\n\n\n 2 Коштовні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось з а глиняний посуд полічені, за чин рук ганчарських!\n\n\n 3 Навіть шака ли витягують перса, годують своїх молодят, а доня народу мого жорстока, мов струсі в пустині:\n\n\n 4 язик сосунця до його піднебіння від спраги прилип... Хліба жадають собі немовлята, й немає нікого, хто б їм відломив.. .\n\n\n 5 Ті, що їли присмаки, на вулицях з голоду мліють; ті, що випл екані на пурпурі, тепер смітники обіймають...\n\nEduard Julius Friedrich Be ndemann (1811-1889). Плач Єремії.\n\n\n 6 І більшою стала вина до ньки люду мого за прогріх Содому, що був перевернений вмить, і не торкалися руки до нього...\n\n\n 7 Її можновладці чистіші від снігу були, біліш і від молока, їхнє тіло червоне, мов перли, їхній вигляд сапфір,\n\n\n  ;8 а тепер їхній вигляд чорніший за сажу, не розпізнають їх на вулицях, їхн я шкіра стягнулась на їхній кості, зробилась сухою, як дерево...\n\n\n  ;9 Забитим мечем стало ліпше, ніж повбиваним голодом, що гинуть проколені, за браком плодів польових...\n\nАльфонс Муха (1860-1939). Зимова ніч або Го лодомор в Україні 1921-22 рр.\n 10 Руки жінок милосердних варили своїх діточок, які стали поживою їм під час руйнування дочки мого люду...\n\n\n& nbsp;11 Закінчив Господь лютість Свою, вилив жар Свого гніву, і запалив на Сіоні огонь, і пожер він основи його!\n\n\n 12 Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам Єрусалиму. ..\n\n\n 13 Усе сталося це за провини пророків його, за неправду свяще нства його, що кров праведників серед нього лили...\n    &nb sp;\nІлля Репін (1844-1930). Єремія серед руїн Єрусалиму.\n\n\n 14 По вулицях бродять, немов ті сліпці, поплямовані кров'ю, так що люди не можуть діткнутись до одягу їхнього.\n\n\n 15 Уступіться, нечисті! кричали до них, уступіться, збочуйте, не доторкуйтеся!... І повтікали вони й мандрува ли, і казали між людьми: Мешкати в нас більш не будуть!\n\n\n 16 Госпо днє лице розпорошило їх, не дивиться більше на них, бо вони не звертали ува ги на обличчя священиків, до старих вони ласки не мали...\n\n\n 17 Уже прогляділи ми очі свої, даремно чекавши на поміч собі, на варті своїй ми ч екали народу, який нас не спас...\n\n\n 18 Чатують вони наші кроки, що б ходити не могли ми по площах своїх. Кінець наш наблизився, сповнилися наш і дні, бо прийшов нам кінець...\n\nCollin Bogle (сучасний художник). Орел.\ n\n\n 19 Гнобителі наші скоріші були за орлів піднебесних, вони уганял ись за нами по горах, на нас чатували в пустині...\n\n\n 20 Попав в ям и живущий наш дух, Господній помазанець, що ми говорили про нього: Ми будем о жити в тіні його серед народів.\n\n\n 21 Веселися та тішся, о дочко Едому, що сидиш в краю Уц, також над тобою перейде злий келіх, уп'єшся й ог олишся й ти!\n\n\n 22 Скінчилася кара твоя, дочко Сіону, не буде Він б ільше тебе виганяти, та твоє беззаконня скарає Він, дочко Едому, відкриє пр овини твої!\n\n\n5:1 Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач н ашу ганьбу,\n \nМікельанжело Буанаротті (1475-1564). Пророк Єремія.\n\ n\n 2 наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!\n\n\n 3 Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...\n\n\ n 4 Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...\n\n \n 5 У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!\n\n\n&n bsp;6 До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!\n \nЦе ремонія плакання. Давньоєгипетське мистецтво. Близько 1375-1411 рр. до Хрис та.\n\n\n 7 Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні прови ни!\n\n\n 8 Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...\n\n\n 9 Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаєм о свій хліб...\n\n\n 10 Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого гол оду...\n\nПлакальщики. Давньоєгипетське мистецтво.  \n\n\n 1 1 Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...\n\n\n 12 Кн язі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...\n\n\n 13 Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...\n\n\n  ;14 Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,\n\n\n 1 5 втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...\n &nb sp;    \nПророк Єремія: Juan Correa de Vivar (1510 -1566).  Lorenzo Monaco (1370-1425).\n\n\n 16 Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,\n\n\n 17 тому наше серце бо ляще, тому наші очі потемніли,\n\n\n 18 через гору Сіон, що спустошена , бродять лисиці по ній...\n\n\n 19 Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:\n\nLuca Cambiaso (1527–1585). Бог-Отець Вседержитель .\n\n\n 20 Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?\n\n\n  21 Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!\n\n\n 22 Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь за надто на нас?...\n \n Master Of The Aix Annunciation (активний у 1420-х роках у Франції). Пророк Єремія і Христос.\n DTSTAMP:20260510T143254Z DTSTART:20151031T000000Z DTEND:20151031T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+304 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR