BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:398b4962ebdb43cff62aa6d7b17c3155 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
14 січня: Буття 30:1-31:16, Матвія 1 0:1-25, Псалом 11(12):1-9 (РСП: 12:1-8), Приповісті 3:13-15< /p>
Матвія 10:1-25:
1 І закликав Він дванадц ятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вон и, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.
Мазаччо (1401-1428). Фрагмент фрески "Чудо зі стати ром".
2 А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симо н, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван , брат його;
3 Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;
4 Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.
5 Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, про мовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,< /p>
6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.
7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.
Domenico Ghirlandaio (1449-1494). Ісус кличе апосто лів на служіння (1481).
8 Уздоровляйте недужих, воскрешайт е померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.
9 Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,
10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.
11 А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.
12 А входячи в дім, вітайте його, промовля ючи: Мир дому цьому!
Джеймс Тіссо (1836-1902). "Вітайте, як заходите до хати..."
&nbs p;13 І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недо стойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.
14 А як хт о вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста т ого, обтрусіть порох із ніг своїх.
15 Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!
&nb sp;16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і нев инні, як голубки.
Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус посилає апостолів по двоє на проповід ь.
17 Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть ва с, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.
18 І до правителі в та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.
19 А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години бу де вам дане, що маєте ви говорити,
20 бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.
< img style="margin: 10px 0px 0px;" src="images/Brooklyn_Museum_-_Ordaining_o f_the_Twelve_Apostles-1000.jpg" alt="Brooklyn Museum - Ordaining of the Twe lve Apostles-1000" width="95%" />
Дже ймс Тіссо (1836-1902). Ісус вибирає 12-ть апостолів.
21 І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти ба тьків, і їх повбивають.
22 І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавид іти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.
23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу в ам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.
Джеймс Тіссо (18 36-1902). Ісус навчає апостолів.
24 Учень не більший за вч ителя, а раб понад пана свого.
25 Доволі для учня, коли буде ві н, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господ аря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!
Псалом 11(12):1-9 (РСП, NIV: 12:1-8):
Жа н-Батист Грьоз (1725-1805). Вдова та її священик.
12:1 Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (012-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людс ьких синів позникали вже вірні!
2 (012-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвій ним говорять...
Жан-Батист Грьоз (1725-1805) . Батько проклинає неслухняного сина.
3 (012-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чван ькуватого
4 (012-5) тим, хто говор ить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?
< p style="text-align: justify;"> 5 (012-6) Через утиск убогих, ради сто гону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!6 (012-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз пе ретоплене!
Жан-Бати ст Грьоз (1725-1805). Батько читає Біблію в родині.
7 (012-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш нав іки нас стерегти перед родом оцим!
  ;8 (012-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів пі діймається.
Припові сті 3:13-15:
Sir Anthony va n Dyck (1599-1641). Портрет Чарльза делла Фала.
13 Блаженн а людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,
14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибут ок її,
Evert Collier (1640-1707). Натюрморт "Суєта".
1 5 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.
< em>Antonio de Pereda (c.1611-1678). Суєта суєт.
< p>Буття 30:1-31:16:
Мікельанджело Буанаротті (1475-1564) . Рахіль та Лія. Фрагмент склепа папи Юлія.
30:1 І побачила Рахі ль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!
2 І запалився гн ів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?
Абель Пан (1883-1963). Рахіль.< /em>
3 І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей.
4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.
Абель Пан (1883-1963). Мати з дитиною.
6 І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також ви слухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан.
&nb sp;7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого с ина Якову.
8 І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з с естрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим.
9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.
Абель Пан (1883-1963). Одна з дружин Якова з сином.
10 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.
11 І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад.
12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
& nbsp;13 І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жі нку блаженну. І назвала ймення йому: Асир.
Мандрагорові яблучка (сучасне фото).
14 І пішов Р увим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка , і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з ман драгорових яблучок сина твого!
15 А та відказала їй: Чи мало то бі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мог о? І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові ябл учка сина твого!
Да́нте Габ ріель Россе́тті (1828-1882). Рахіль та Лія.
16 І прийшов Я ків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо с правді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї.
17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродил а Якову п'ятого сина.
18 І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссаха р.
Абе ль Пан (1883-1963). Одна з дружин Якова з сином.
19 І зава гітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
20 І промовила Лі я: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоло вік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон.
< p> 21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.Francesco Hayez (1791-1882). Мати з дитиною.
22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу!
24 І назвала ймення йому: Йосип , кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!
< p style="text-align: center;">Абель Пан (18 83-1963). Рахиль та Йосип.25 І сталося, коли Рахіль пород ила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свог о місця й до Краю свого.
26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив бу в тобі.
27 І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь чер ез тебе.
28 І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я да м.
Jusepe de Ribera (1591-1652). Пастух.
&n bsp;29 А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося н а велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, к оли ж я буду працювати для власного дому?
31 І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
32 Я с ьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крап часту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крап часте з-поміж кіз, і це буде заплата мені.
33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мо ю від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорн е з-поміж овець, крадене воно в мене.
34 А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм!
35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
< p> 36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків па с позосталу Лаванову отару.37 І взяв собі Яків сирого кия топо левого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкрив аючи білість, що на киях була.
38 І поставив кийки, що їх облуп ив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити.
39 І злучувалася отара пр и киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими .
40 І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пас астого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
Pedro Orrent e (1580–1645). Яків з отарою біля води.
41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
42 А як от ара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міц ніше Якову.
43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.
31:1 І почув б ув Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...
2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього , як був учора, позавчора.
Джеймс Тіссо (1836-1902). Яків.
3 І промовив Господь до Я кова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.
4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до от ари своєї,
5 та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батьк а, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашо му батькові.
7 І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
8 Коли ві н говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки т а кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котятьс я всі овечки та кози пасасті.
9 І відняв Бог худобу вашого бать ка, та й дав мені.
10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечо к та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
Джованні Бенедетто Кастільоне (1609-1664). Яків жене стада Лавана.< /em>
11 І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!< /p>
12 Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинають ся на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ят ника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і верта йся до землі твого народження.
14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер н аше срібло.
16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого бать ка, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі. p>
DTSTAMP:20240328T211408Z DTSTART:20150114T000000Z DTEND:20150114T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+014 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR