BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:b9339bf3ff10c1cac614c73c2b931951 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
17 травня: 1Самуїла 20:1-21:15, Іван 9:1-41, Псалом 112(113):1-113(114-115):8 (РСП, NIV: 113: 1-114:8), Приповісті 15:15-17
Іван 9:1- 41:
9:1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
Нікола Пуссен (1594-1665). Зцілення Сліпця біля Єрихону.< /em>
2 І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив : чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?
3 Ісус від повів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньо му.
4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
Eustache Le Sueur  ;or Lesueur (1617-1655). Зцілення сліпця.
5 Доки Я в світі, Я Світло для світу.
6 Промовивши це, Він сплю нув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
7 і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це По сланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...
&nbs p;
Джеймс Тіссо (1836-1902). Сліпий вмивається у ставку.
8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не то й це, що сидів та просив?
9 Говорили одні, що це він, а інші ка зали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!
10 І питали його: Як же очі відкрились тобі?
11 А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: П іди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.
  ;12 І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.
13 Вед уть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.
Lucas van Leyden (1494-1533). Зцілення сліпого.
15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим ві н став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.
16 Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чолові к, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.
Ісус в ідкриває очі сліпонародженому. Візантійська мозаїка.
17 Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!
18 Юдеї проте йому не повіри ли, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрі лого.
19 І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви ка жете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?
Д жеймс Тіссо (1836-1902). Первосвященики Анна і Кайяфа.
20 А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він н ародився сліпим.
21 Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йом у очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...
22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юде ї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучен ий від синагоги.
23 Ось тому говорили батьки його: Він дорослий , його поспитайте.
24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чол овік.
  ;
Джеймс Тіссо (1836-1902). Сліпий св ідчить про своє зцілення юдеям.
25 Але він відповів: Чи Ві н грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...
< p> 26 І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?& nbsp;27 Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєт е знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?
28 А вони й ого вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
  ;29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаєм о.
30 Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не зн аєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!
Ель Греко (1541-1614). Зцілення сліпонародженного.
31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійни й, і виконує волю Його, того слухає Він.
32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.
33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.
34 Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть й ого вигнали.
Duccio (1260–1319), H ealing of the Man Born Blind (1308-11)
35 Дізнався Ісус, щ о вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Б ожого?
36 Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?
37 Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...
38 А він відказав: Я вірую , Господи! І вклонився Йому.
Ісус відкриває очі сліпонародженому. Старовинна фреска .
39 І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бач или темні, а видющі щоб стали незрячі.
40 І почули це деякі з т их фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?
Domenico Ghirlandaio (1449-1494). Ісус - Чоловік Скорботи. (1480-1 490) Васілій Суріков (1848-1916). Зцілення сліпонародженого.
&nb sp;41 Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!
< strong>Псалом 112(113):1-113(114-115):8 (РСП, NIV: 113:1- 114:8):
Albert Bierstadt (1830-1902). Гора адамс, Вашингтон.< /em>
113:1 Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа!
< p> 2 Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки!Іван Айвазо вський (1817-1900). Острів Родос.
3 Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я!
4 Господь підійма ється над усі народи, Його слава понад небеса!
5 Хто подібний д о Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,
6 та знижується, щ об побачити те, що на небесах і на землі?
Thomas Cole (1801-1848). Вид на ніагару здалека.
&n bsp;7 Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,
8 щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!
&nb sp;9 Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!
114 :1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
Frederick Arthur Bridgman (1847-1928). Загибель армії фараона.
3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
4 Гор и скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
6 Чого с качете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
Іван Айвазовський (1817-1900). Хвиля.
& nbsp;7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
Albert Bierstadt (1830-1902 ). Пейзаж у Скелястих горах.
Приповісті 15: 15-17:
15 Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на сер ці, у того гостина постійно.
Леонардо Бассано (1557-1622). Багач і Лазар.
16 Ліпше мал е у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
Фриц фон Уде (1848-1911)/ "Прийди, Господи Ісусе, будь мій гість, і бла гослови, що кожний їсть."
17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
Eric Enstrom (1875-1968). Благодат ь (фотографія, 1918 року).
1Самуїла 20:1-21:15:
20:1 І втік Давид з Найоту в Рамі, і п рийшов та й сказав перед Йонатаном: Що я зробив, яка провина моя й який мій гріх перед батьком твоїм, що він шукає моєї душі?
2 А той відк азав: Борони Боже, ти не помреш! Таж батько мій не робить жодної справи, ве ликої чи справи малої, коли не відкриває на вухо мені, то чому мій батько з аховає від мене цю справу? Цього не буде!
Джеймс Тіссо (1836-1902). Давид і Йонатан.
3 А Давид іще присягнув та й сказав: Доб ре пізнав твій батько, що я знайшов милість в очах твоїх. І сказав він: Нех ай не довідається про те Йонатан, щоб не був він засмучений. Але як живий Г осподь і як жива душа твоя, між мною та смертю не більше кроку!
  ;4 І сказав Йонатан до Давида: Що підкаже душа твоя, те зроблю тобі!
5 І сказав Давид до Йонатана: Ось узавтра новомісяччя, коли звичайно сиджу я з царем, щоб їсти з ним. Але ти відпусти мене, а я сховаюся в полі аж до третього вечора.
Гюстав Доре (1832-1883). Д авид і Йонатан.
6 Якщо дійсно згадає про мене твій ба тько, то скажеш, що конче жадав від мене Давид, щоб йому забігти до свого м іста Віфлеєму, бо там річна жертва для всього роду його.
7 Якщо він скаже так: Добре! то мир твоєму рабові. А якщо дійсно запалає йому гні в, то знай, що постановлене те зло від нього.
8 І зробиш миліст ь своєму рабові, бо ти ввів свого раба в Господній заповіт із собою. А якщо є на мені провина, убий мене ти, а до батька твого пощо мене вести?
Cima da Conegliano (1459/1460-15 171518). Давид і Йонатан.
9 І відказав Йонатан: Борони теб е, Боже! Бо якщо справді пізнаю, що в мого батька постановлене зло, щоб при йшло на тебе, чи ж того я не розкажу тобі?
10 І сказав Давид до Йонатана: Хто повідомить мене, якщо батько твій відповість тобі жорстоке?< /p>
11 А Йонатан сказав до Давида: Ходи ж, і вийдемо на поле. І вий шли вони обидва на поле.
12 І сказав Йонатан до Давида: Свідок Господь, Бог Ізраїлів, що післязавтра цього часу вивідаю я батька свого. Не хай скарає мене Бог, якщо тоді не пошлю до тебе, і не сповіщу тебе,
& nbsp;13 так нехай зробить Господь Йонатану, і так нехай додасть! А якщо моє му батькові вгодно зробити зло тобі, то сповіщу тебе, і відішлю тебе, і ти підеш у мирі, а Господь буде з тобою, як Він був із моїм батьком.
&nb sp;14 І ти, якщо я буду ще живий, хіба не зробиш зо мною Господньої милости ? Коли ж я помру,
15 то не відбирай своєї милости від дому мого навіки, а навіть тоді, як Господь понищить усіх Давидових ворогів із повер хні землі.
16 І нехай пошукає Господь душі від Давидових ворогі в! І склав Йонатан умову з Давидовим домом.
Рембрандт (1606-1669). Давид і Йонатан.
17 І Йона тан далі присягався Давидові в своїй любові до нього, бо він покохав його, як свою душу.
18 І сказав йому Йонатан: Узавтра новомісяччя, і ти будеш згаданий, бо буде порожнє твоє місце.
19 А третього дн я скоро зійдеш, і прийдеш до місця, де ти ховався у день твого чину, і сяде ш при камені Азел.
20 А я пущу три стрілі набік, ніби стріляючи собі до мети.
21 І ось пошлю я слугу: Іди, знайди ті стріли! Я кщо, говорячи, скажу я до хлопця: Он ті стріли тут перед тобою, візьми їх, то приходь, бо мир тобі, і нема нічого злого, як живий Господь!
  ;22 А якщо я скажу до того юнака так: Он ті стріли з а тобою далі, то втіка й, бо Господь відпускає тебе.
23 А та річ, що про неї говорили ми, я та ти, ось Господь буде свідком між мною та між тобою аж навіки!
&nbs p;24 І сховався Давид у полі. І було новомісяччя, а цар засів до їжі.
Рембранд ван Рейн (1606-16 69). Саул слухає Давида.
25 І сів цар на стільці своїм, як раз-у-раз, на стільці при стіні. І встав Йонатан, а Авнер сів збоку Саула, а Давидове місце було порожнє.
26 Та Саул нічого не говорив то го дня, бо сказав собі: Це випадок, Давид не чистий, бо не очистився.
27 І сталося другого дня, на другий день новомісяччя, було порожнє Д авидове місце. І сказав Саул до сина свого Йонатана: Чому не прийшов на хлі б Єссеїв син і вчора, і сьогодні?
28 І відповів Йонатан Саулові : Дійсно просився Давид у мене до Віфлеєму.
29 І він говорив: П усти мене, бо в тому місті для нас родова жертва, і запросив мене брат мій. А тепер, якщо знайшов я милість в очах твоїх, нехай я побіжу та побачу бра тів моїх. Тому не прийшов він до царського столу.
30 І запалав Саулів гнів на Йонатана, і він сказав йому: Негідний і неслухняний сину! Чи ж не знаю я, що ти вибрав Єссеєвого сина на свій сором та на сором і несла ву своєї матері?
31 Бо всі дні, поки Єссеїв син живий на землі, не будеш міцно стояти ані ти, ані царство твоє. А тепер пошли, і приведи й ого до мене, бо він призначений на смерть.
32 І відповів Йоната н своєму батькові Саулові та й сказав йому: Чому він буде забитий? Що він з робив?
Джеймс Тіссо (1836-1902). Саул кидає списа в Йонатана.
33 Тоді Саул кинув списа на нього, щоб убити й ого. І пізнав Йонатан, що то постановлене від батька, щоб убити Давида.
34 І встав Йонатан від столу, розпалений гнівом, і не їв хліба і д ругого дня новомісяччя, бо був засмучений за Давида, бо його образив його б атько.
35 І сталося вранці, і вийшов Йонатан на поле, на умовле ний з Давидом час, а з ним був малий хлопець.
36 І сказав він д о хлопця свого: Побіжи, знайди ті стріли, що я вистріляю. Хлопець побіг, а він пустив стрілу поза нього.
Фредерік Лейтон (1830-1896). Йонатан та його слуга. p>
37 І прийшов хлопець до місця стріли, що пустив Йонатан, а Йонат ан кликнув за хлопцем і сказав: Он та стріла за тобою далі!
38 І кликнув Йонатан за хлопцем: Скоро, поспіши, не ставай! І зібрав Йонатанів хлопець стріли, та й прийшов до свого пана.
39 А той хлопець н ічого не знав, тільки Йонатан та Давид знали ту справу.
40 І ві ддав Йонатан свою зброю юнакові, якого мав, та й сказав йому: Іди, занеси ц е до міста!
41 Той юнак пішов, а Давид устав із південного боку , і впав на обличчя своє на землю, та й поклонився три рази. І поцілували в они один одного, і оплакували один одного, а Давид гірко плакав.
Шнорр фон Карольсфельд Юліус (1794-1872). Давид та Йонат ан.
42 І сказав Йонатан до Давида: Іди з миром! А що прися гнули ми двоє в Господнє Ім'я, говорячи: Господь нехай буде свідком між мно ю та між тобою, і між насінням моїм та насінням твоїм, нехай буде аж навіки ! (021:1) І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.
21:1 (021- 2) І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех із тремтіння м стрів Давида й сказав йому: Чому ти сам, і нікого немає з тобою?
&n bsp;2 (021-3) І сказав Давид до священика Ахімелеха: Цар наказав мені справ у, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я поси лаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на означене місце.
&nbs p;3 (021-4) А тепер, що є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, аб о що знайдеться.
4 (021-5) А священик відповів Давидові та й ск азав: Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки.
Jan de Bray (c.1627–1697). Давид перед пок азними хлібами під час втечі від Саула.
5 (021-6) І відпов ів Давид священикові, та й сказав йому: Так, бо жінок не було при нас як уч ора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб з вичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим.
6 (021-7) І дав йому священик святе, бо не було там інш ого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, що б покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.
7 (021-8) А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я йому Доеґ, ідумеянин, провідник пастухів, яких мав Саул.
8 (021-9) І сказав Давид до Ахімелеха: Чи нема тут у тебе під рукою списа аб о меча? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї, б о царська справа була нагла.
Aert de Gelder (or Arent 1645-1727). Ахімелех дає Давиду меча Голіата.
9 (021-10) А священик сказав: Є меч ф илистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, ось він за ефодом, заг орнений одежею. Якщо візьмеш його собі, візьми, бо тут нема іншого, окрім н ього. І сказав Давид: Нема іншого такого, як він, дай його мені!
&nbs p;10 (021-11) І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ах іша, царя ґатського.
11 (021-12) І сказали до нього Ахішеві раб и: Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говор ячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої.
Matteo Rosselli (1578-1650). Жінки співають Давиду після перемоги над филистимлянами.< /p>
12 (021-13) І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно б оявся Ахіша, царя ґатського.
13 (021-14) І змінив він свій розу м на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину сво ю на свою бороду.
14 (021-15) І сказав Ахіш до своїх рабів: Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене?
&n bsp;15 (021-16) Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?
DTSTAMP:20240328T140154Z DTSTART:20150517T000000Z DTEND:20150517T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+137 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR