BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:a79ff7c138c05cb9e237a42b0ff3a23f CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
23 травня: 2Самуїла 2:12-3:39, Іван
13:1-30, Псалом 118(119):1-16 (РСП, NIV: 119:1-16), Приповісті 15:29-30
Іван 13:1-30: p>
Ary Scheffer (1795-1858). Ісус плаче за Єрусалим ом. JEFF HEIN. Коли курчата зібрані.
13:1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світ у, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
2 Пі д час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріо тському, щоб він видав Його,
3 то Ісус, знавши те, що Отець від дав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. p>
Ford Madox Brown (1821-1893) І сус миє ноги учням.
5 Потому налив Він води до вмивальниці , та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підпереза ний.
6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господ и, митимеш ноги мені?
7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роб лю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
8 Говорить до Ньог о Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию те бе, ти не матимеш частки зо Мною.
9 До Нього проказує Симон Пет ро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!
Jacopo Tintoretto (1518-1594). Ісус ми є ноги учням.
10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.
11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
1 2 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
Паоло Веронезе (1528-1588). Ісус миє ноги учням.< /em>
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете , бо Я є.
14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то пов инні й ви один одному ноги вмивати.
15 Бо то Я вам приклада дав , щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Паоло Веронезе (1528-1588). Таємна Вечеря< /em>
16 Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пан а свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
18 Не про всі х вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!
19 Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
&nbs p;Леонардо да Вінчі (1452-1519). Таємна Вечеря (1495-1498).
20 Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той прийма є Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...
22 І озирали ся учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
< p style="text-align: center;">Валантен де Булонь (1591-1632). Таємна Вечеря.
24 От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про н ього Він каже?
25 І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говор ить до Нього: Хто це, Господи?
Мико́ла Микола́йович Ґе (1831-1894). Таємна Вечеря.
26 Ісус же в ідказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав си нові Симона, Юді Іскаріотському!...
27 За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...
J< em>oan de Joanes (1507-1579). Таємна Вечеря (1562)
28 Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі дума ли, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб уб огим подав що.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Ісус запроваджує Господ ню Вечерю.: Carlo Dolci (1616-1686). Карл Генріх Блох (1834-1890).
Псалом 118(119):1-16 (РСП, NIV: 119:1-16) :
Ар хип Куїнджі (1841-1910). Веселка.
119:1 Блаженні непорочні в дор озі, що ходять Законом Господнім!
2 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
4 Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,
6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
Архип Куїнджі (1841 -1910). Місячна ніч на Дніпрі.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
8 Я буду де ржатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
9 Чим додержит ь юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
Архип Куїнджі (1841-1910). З ахід сонця.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не д ай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
12 Благосло вен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
Архип Куїнджі (1841-1910). Хмарка. em>
13 Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
&nb sp;15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
Архип Куїнджі (1841-1910). Березовий гай.
16 Я буд у радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
Альбрехт Дюрер (1471-1528). Жінка молиться (1497) та Автопрортрет в об разі Христа (1500).
29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30 С вітло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
  ;
2Самуїла 2:12-3:39:
Йоав. Гравюра.
12 І вийшов Авнер, Нерів син, та слуги Іш-Бошета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.
13 А Йоав, с ин Церуї, та Давидові слуги вийшли й зустріли їх разом при ґів'онському ста ві. І засіли вони ті з того боку ставу, а ті з цього боку ставу.
&nbs p;14 І сказав Авнер до Йоава: Нехай встануть ці юнаки, і побавляться перед нами! І сказав Йоав: Нехай встануть.
15 І встали, і перейшли в числі дванадцяти для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадц ять із Давидових слуг.
< p style="text-align: center;">Гюстав Доре (1832-1883). Битва між воїнам и Давида та Іш-Бошета.16 І схопили один одного за голову, та й всадили свого меча до боку один одного, і попадали разом. І назвали і м'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'оні.
17 І знявся того дня дуже жорстокий бій, і був побитий Авнер та Ізраїлеві люди Давидовими с лугами.
Джеймс Тіссо (1836-1902). Авнер і Асаїл.
18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та г азеля.
19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані правору ч, ані ліворуч із погоні за Авнером.
20 І обернувся Авнер позад себе й сказав: Чи це ти, Асаїле? А той відказав: Я.
21 І сказа в йому Авнер: Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи собі одн ого із слуг, і візьми собі зброю його. Та не хотів Асаїл спинити погоні за ним.
22 А Авнер знов говорив до Асаїла: Спинися в гонитві за мн ою! Нащо я вб'ю тебе? І як зведу я обличчя своє до брата твого Йоава?
23 А той відмовився спинитися. І вдарив його Авнер заднім кінцем спи са в живіт, і спис вийшов іззаду його! І впав він там, і помер на місці... І сталося, кожен, хто приходив до того місця, де впав Асаїл та помер, то сп инявся.
Авнер і Асаїл.
24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпр оти Ґіаху, на дорозі до Ґів'онської пустині.
25 І зібралися Вен іяминові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спинилися на верхів'ї одного взгір'я.
26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: Чи завжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гіркота буде наостанку? І аж доки ти не скажеш народові спинитися в гонитві за своїми братами?
27 А Йо ав відказав: Як живий Бог, коли б ти не сказав був іншого, то ще від ранку народ був би перестав гнатися за братом своїм.
28 І засурмив Йо ав у сурму, і спинився ввесь народ, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воювали.
29 А Авнер та люди його йшли степом усю ту ніч, і перейшли Йордан, і пройшли ввесь Бітрон, і прийшли до Маханаїму.
& nbsp;30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь народ, і забрак ло з Давидових слуг дев'ятнадцяти чоловіка та Асаїла.
31 А Дави дові слуги побили з Веніямина та з людей Авнера, три сотні й шістдесят чоло віка, що померли.
32 І винесли Асаїла, і поховали його в гробі батька його, що в Віфлеємі. І йшли цілу ніч Йоав та люди його, а розсвіло ї м у Хевроні.
Мапа подій.
3:1 І була довга та війна між домом Сауловим та між домом Давидовим. А Давид усе зміцнювався, а Саулів дім усе слабнув.
2 І в Хевроні народилися Давидові син и, і був його первісток Амнон, від їзреелітки Ахіноам;
3 а друг ий син його Кіл'ав від Авіґаїл, колишньої жінки кармелянина Навала; а треті й Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського;
4 а четв ертий Адонійя, син Хаґґіт, а п'ятий Шефатія, син Авітал,
5 а шо стий Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, оці народилися Давидові в Хевроні.< /p>
Fran cesco Hayez (1791-1882). Нова фаворитка в гаремі.
&nb sp;6 І сталося, коли була війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то А внер тримався Саулового дому.
7 І мав Саул наложницю, а ім'я їй Ріцпа, дочка Айї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: Чого ти прийшов до наложниц і батька мого?
8 І дуже запалився Авнерові гнів на слова Іш-Бош етові, і він сказав: Чи я псяча юдська голова? Сьогодні я роблю ласку домов і твого батька Саула, його братам та його приятелям, і не віддав тебе в Дав идову руку, а ти сьогодні згадав на мені гріх цієї жінки?
John Roddam Spencer Stanhope (1829-1908 ). Ріцпа, дрчка Айї.
9 Нехай так зробить Бог Авнерові, і н ехай ще додасть йому, якщо я не зроблю Давидові так, як Господь присягнув б ув йому,
10 щоб перенести царство від Саулового дому, і щоб пос тавити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви.
11 І той не міг уже відповідати Авнерові ані слова, бо боявся йог о.
12 І послав Авнер замість себе послів до Давида сказати: Чия це земля? І ще сказати: Склади ж свою умову зо мною, і ось рука моя буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.
13 А Давид відка зав: Добре, я складу з тобою умову! Тільки однієї речі я жадаю від тебе, а саме: ти не побачиш обличчя мого, якщо ти не приведеш Мелхи, Саулової дочки , коли ти прийдеш побачити мене.
14 І послав Давид послів до Іш -Бошета, Саулового сина, говорячи: Віддай жінку мою Мелху, яку я заручив бу в собі за сотню крайніх плотів филистимських.
15 І послав Іш-Бо шет, і взяв її від її чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша.
p>
Авнер приводить Мелхолу до Давида. Біб лія Моргана (1240-1250 рр.).
16 І пішов з нею чоловік її, і все плакав за нею аж до Бахуріму. І сказав до нього Авнер: Іди, вернися! І той вернувся.
17 А Авнерове слово з Ізраїлевими старшими було таке: Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над собою.
18 А т епер зробіть це, бо Господь сказав був до Давида, говорячи: Рукою Мого раба Давида Я спасу народ Мій, Ізраїля, від руки филистимлян та від руки всіх в орогів його.
19 І говорив Авнер також до ушей Веніяминових. І т акож пішов Авнер говорити до ушей Давидових у Хевроні, усе, що добре в очах Ізраїля та в очах усього дому Веніяминового.
20 І прийшов Авне р до Давида до Хеврону, а з ним двадцятеро люда. І Давид зробив прийняття А внерові та людям, що з ним.
21 І сказав Авнер до Давида: Нехай я встану й піду, і приведу до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони склад уть із тобою умову, і ти будеш царювати над усім, чого буде жадати душа тво я. І відпустив Давид Авнера, і він пішов із миром.
22 Аж ось пр ийшли слуги Давидові та Йоав із походу, і принесли з собою велику здобич. А Авнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпустив його, і той пішов із миром.
23 А Йоав та все військо, що було з ним, прийшли. І розп овіли Йоаву, говорячи: Приходив Авнер, син Нерів, до царя, а він відпустив його, і той пішов із миром.
24 І прийшов Йоав до царя та й сказ ав: Що ти зробив? Ось приходив до тебе Авнер, нащо ти відпустив його, і він відійшов?
25 Ти знаєш Авнера, Нерового сина, він приходив, щоб намовити тебе та щоб вивідати твій вихід та вхід твій, і щоб вивідати все, що ти робиш.
26 І вийшов Йоав від Давида, і послав посланців з а Авнером, і вони завернули його з Бор-Гассіри, а Давид про те не знав.
Йоав вбиває Авнера. Гравюра.
27 І вернувся Авн ер до Хеврону, а Йоав відвів його в середину брами, щоб поговорити з ним та ємно, та й ударив його там у живіт, і той помер за кров брата його Асаїла.< /p>
28 А потім почув про це Давид і сказав: Невинний я та царство м оє перед Господом аж навіки в крові Авнера, Нерового сина.
29 Н ехай вона спаде на голову Йоава та на ввесь дім його батька! І нехай не пер естає в Йоавовому домі течивий, і прокажений, і той, хто опирається на кия, і хто падає від меча, і хто не має хліба!
30 А Йоав та брат йо го Авішай убили Авнера за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґів'оні в бою.
Йоав вбиває Авнера. p>
31 І сказав Давид до Йоава та до всього народу, що був з ним: Ро здеріть вашу одежу, і опережіться веретищем, та й голосіть за Авнером! А ца р Давид ішов за марами.
32 І поховали Авнера в Хевроні, а цар п ідніс свій голос та й плакав над Авнеровим гробом, і плакав увесь народ.
33 І заспівав цар жалобну пісню над Авнером та й сказав: Чи Авнер мав загинути смертю негідного?
34 Твої руки були не пов'язані, не забиті були твої ноги в кайдани, ти впав, як від неправедних падають! І ввесь народ ще більше плакав над ним.
&n bsp;
Похорон Авн ера. Гравюра.
35 І прийшов увесь народ, щоб намовити Давида покріпитися хлібом ще того дня, та присягнув Давид, говорячи: Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додас ть, якщо я перед заходом сонця скуштую хліба або чогобудь!
36 А ввесь народ довідався про це, і це було добре в їхніх очах, як і все, що р обив цар, було добре в очах усього народу.
37 І того дня довіда лися ввесь народ та ввесь Ізраїль, що то не було від царя, щоб забити Авнер а, сина Нерового.
38 І сказав цар своїм слугам: Ото ж знайте, щ о вождь та великий муж упав цього дня!
39 А я сьогодні слабий, хоч помазаний цар, а ті люди, сини Церуї, сильніші від мене. Нехай відплати ть Господь злочинцеві за його зло!
Смерть і похорон Авнера. Середньовічний ілюмінований манускрипт. (HLB Fulda Aa 88 Weltchron ik)
DTSTAMP:20240328T083507Z DTSTART:20150523T000000Z DTEND:20150523T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+143 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR