BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:293fd9d4069ec66d6ef266bd17f7acd3 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
22 червня: 2Царів 3:1-4:17, Дії 14:8
-28, Псалом 139(140):1-13 (РСП, NIV: 140:1-13)
Дії 14:8-28:
Michel Marie  ;Charles Verlat (1824-1890). Злидень у Єрусалимі.
8 А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби св оєї матері, і ніколи ходити не міг.
9 Він слухав, як Павло гово рив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровлени м бути,
Karel Dujardin (1622-16 78). Святий Павло зцілює кривого.
10 то голосом гучним про мовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...
&n bsp;11 А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по -лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...
Рафаель Санті (1483-1520). Павло і Варнава у Лістрі.
12 І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.
13 А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив б ики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.
Jacob Jordaens (1593-1678). П авло і Варнава у Лістрі.
14 Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи< /p>
15 та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертель ні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись д о Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.
Bartholomeus Breenbergh (1598-1657). Павло і В арнава проповідують у Лістрі (1637).
16 За минулих родів п опустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,
17 але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.
18 І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.
Jacob Jordaens (1593-1678) . Павло і Варнава у Лістрі.
19 А з Антіохії та з Ікон ії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за м істо геть виволікли, мавши думку, що вмер він...
20 Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він в ідбув із Варнавою в Дервію.
Nicolaes Pieterszoon Berchem (1620-1683).  ;Павло і Варнава у Лістрі (1650).
21 І, як звістили Єванге лію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,
22 душі учнів зміцняючи, просячи перебув ати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Ца рство.
23 І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.
24 Як вони ж перейшли Пісідію, прибули в Памфілію;
25 і, звістивши Го споднє Слово в Пергії, вони в Атталію ввійшли,
Мапа першої місіонерської подорожі Павла.
&n bsp;26 а звідти поплинули в Антіохію, звідки були благодаті Божій віддані н а діло, що його й закінчили.
27 А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри по ганам.
28 І перебували вони немалий час із учнями.
Псалом 139(140):1-13 (РСП, NIV: 140:1-13):
140:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (0140-2) Визволь мене від люд ини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,
Domenico Z ampieri чи Domenichino (1581-1641). Цар Давид грає на арфі.< /em>
2 (0140-3) що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!
3 (0140-4) Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села.
4 (0140-5) Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати...
5 (0140-6) Чванливі сховали на мене тене та та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Сел а.
Julius Kron berg (1850–1921). Давид грає перед Саулом.
6 (0140-7) Я ск азав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого!
7 (0140-8) Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою п окрив мою голову,
8 (0140-9) не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села.
9 (0140-10) Бодай гол ови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!
10 (0140-11) Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!...
Elie Mar cuse (1817–1902). Смерть Саула.
11 (0140-12) Злоязична люд ина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!
12 (0140-13) Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних,
13 (01 40-14) тільки праведні дякувати будуть іменню Твоєму, невинні сидітимуть пе ред обличчям Твоїм!
Приповісті 17:22: p>
22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
Emilio Longo ni (1859- 1932). Одинокість.
< /p>
2Царів 3:1-4:17:
3:1 А Єгорам , Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосаф ата, Юдиного царя, і царював дванадцять років.
2 І чинив він ли хо в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати його, він викину в Ваалового боввана, що зробив був батько його.
Гійом Руйє -&nb sp;Guillaume Rouillé (1518–1589): Promptuarii Iconum I nsigniorum. Цар Ізраїлю Єгорам.
3 Проте гріхів Єровоама, Н еватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відставав від них.
4 А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав І зраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.
5 І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя.
6 І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічив ус ього Ізраїля.
7 І пішов він, і послав до Йосафата, царя Юдиного , говорячи: Збунтувався проти мене цар моавський. Чи підеш зо мною на війну до Моаву? А той відказав: Вийду. Я як ти, мій народ як твій народ, мої кон і як твої коні!
< p style="text-align: center;">Мапа близькосхідних земель навколо Ізраїл я.8 І сказав: Котрою дорогою підемо? А той відказав: Доро гою едомської пустині.
9 І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і ца р едомський, і йшли обхідною дорогою сім день. І не було води таборові та х удобі, що була при них.
10 І сказав Ізраїлів цар: Ах, Господь в икликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
11 І ска зав Йосафат: Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слов о Господа? І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.
12 І сказав Йосафат: Слово Господ нє з ним! І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.
13 І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: Що тобі до мене? Іди до прор оків батька свого та до пророків своєї матері! А Ізраїлів цар відказав йому : Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
Пророк Єлисей. Російська ікона початку XVIII-го століття із мо настиря в Кижах.
14 І сказав Єлисей: Як живий Господ ь Саваот, що я стою перед лицем Його, коли б я не зважав на Йосафата, Юдино го царя, не споглянув би на тебе, і не побачив би я тебе.
15 А тепер приведіть мені гусляра. І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї бул а Господня рука,
16 і він сказав: Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!
17 Бо так сказав Господь: Не побачи те вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою. І будете п ити ви, та череди ваші, та ваша худоба.
18 Та буде цього мало в Господніх очах, і Він видасть і Моава в вашу руку.
19 І ви поб'єте всяке укріплене місто та всяк е місто вибране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела загатит е, і всяку добру полеву ділянку завалите камінням.
20 І сталося ранком, коли приноситься хлібна жертва, аж ось полилася вода з едомської д ороги. І наповнилася земля водою.
21 А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше , і поставали на границі.
22 І повставали вони рано вранці, і с онце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кр ов.
23 І казали вони: Це кров, рубаючися, порубалися царі мечам и, і позабивали один одного. А тепер на здобич, Моаве!
24 І при йшли вони до Ізраїлевого табору. І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті п овтікали перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавлян,
25 а міста руйнували, і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її, і всяке джерело води загачували, і валили всяке добре дерев о, й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його. І оточили тарани, т а й били його.
26 І побачив моавський цар, що бій перемагає йог о, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертися до едо мського царя, та не зміг.
&n bsp;27 І він узяв свого перворідного сина, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі... І повстав великий гнів на Ізраїля, і в они відступили від нього, і вернулися до свого краю.
4:1 А одна з жін ок пророчих синів кликала до Єлисея, говорячи: Помер раб твій, мій чоловік! А ти знаєш, що раб твій боявся Господа. А позичальник прийшов ось, щоб заб рати собі двоє дітей моїх за рабів...
2 І сказав до неї Єлисей: Що я зроблю тобі? Розкажи мені, що є в тебе в домі. А та відказала: Нічого нема в домі твоєї невільниці, є тільки горня оливи.
3 А він ск азав: Іди, позич собі настороні посуд від усіх сусідок твоїх, посуд порожні й. Не бери мало!
4 І в війдеш, і замкнеш двері за собою та за синами своїми, і поналиваєш у всі ті посудини, а повні повідставляй.
5 І пішла вона від нього, і за мкнула двері за собою та за синами своїми. Вони подавали їй посуд, а вона н аливала.
6 І сталося, коли понаповнювано посуд, то сказала вона до сина свого: Подай мені ще посу ду! А він відказав їй: Нема вже посуду. І спинилася олива.
7 І вона прийшла, і донесла Божому чоловікові. І він сказав: Іди, продай ту оли ву, та й заплати своєму позичальникові. А ти та сини твої будете жити на по зостале.
8 І сталося певного дня, і прийшов Єлисей до Шунаму, а там була багата жінка, і вона сильно просила його до себе пої сти хліба. І бувало, скільки разів приходив він, заходив туди їсти хліб.
9 І сказала вона до чоловіка свого: Ось я познала, що Божий чолов ік, який завжди приходить до нас, він святий.
10 Зробім же малу муровану горницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця, і свічни ка. І коли він приходитиме до нас, то заходитиме туди.
11 Одного разу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.
12 І сказав він до свого слуги Ґехазі: Поклич оцю шунамітянку! І той покликав її, і вона стала перед ним.
& nbsp;13 І сказав він до нього: Скажи їй: Ось ти старанно піклувалася про вс і наші потреби. Що зробити тобі за це? Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська? А вона відказала: Ні, я сиджу серед народу свого !
14 І сказав він: Що ж зробити їй? А Ґехазі відказав: Та вона не має сина, а чоловік її старий.
15 А він сказав: Поклич її. І він покликав її, і вона стала при вході.
Gerbrand van den Eeckhout (1621-1674). Єлисей благословляє шуннамітку (1649)
16 І він сказав: На цей озна чений час, коли саме цей час вернеться, ти обійматимеш сина! А вона відказа ла: Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!
&n bsp;17 Та зачала та жінка, і породила сина на той означений час, того саме часу, про який говорив до неї Єлисей.
&nb sp;
Gerbrand van den Eeckhout (1621-1674). Єлисей благословляє шуннамітку (1649)
DTSTAMP:20240328T174410Z DTSTART:20150622T000000Z DTEND:20150622T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+173 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR