BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:26d6fe0ba7d256e5341a915dd10addca CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
29 липня: 2Хронік 24:1-25:28, Римлян 12:1-21, Псалом 21(22):20-32 (РСП, NIV: 22:19-31)< /em>, Приповісті 20:8-10
Римлян 12:1-21:
p>
Domenico di Pace Beccafumi ( 1486-1551). Святий Павло.
12:1 Тож благаю вас, браття, чер ез Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Бо гові, як розумну службу вашу,
2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа , добро, приємність та досконалість.
3 Через дану мені благодат ь кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але дум ати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.
4 Бо як в одн ім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,
&n bsp;5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.< /p>
Арі Шефер (1795-1858). Ісус-Викупитель.
6 І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в мір у віри,
7 а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на нав чання,
8 коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!
9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!
10 Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного поша ною!
Ян Вермеєр (1632-1675). Христос в домі М арти та Марії.
11 У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувай те в молитві,
13 беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благос ловляйте, а не проклинайте!
Pietro da Cortona (1597-1669). Каменування Святого Степана.
15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отим и, хто плаче!
16 Думайте між собою однаково; не величайтеся, ал е наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!
17 Не платі ть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!
18 Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!
< p> 19 Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо нап исано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.Ежен Делак руа (1798-1863). Добрий Самарянин.
20 Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згорт аєш розпалене вугілля йому на голову.
21 Не будь переможений зл ом, але перемагай зло добром!
Псалом 21(22):20-32 (РСП: 22:19-31):
< p>Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Розп'яття Христа.
19 (022-20) А Ти, Господи, не ві ддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
20 (022-21) Від меча збережи мою д ушу, одиначку мою з руки пса!
21 (022-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою в ід рогів буйволів.
Пітер Пау ль Рубенс (1577-1640). Полювання на левів.
22 (022-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бр аттям, буду хвалити Тебе серед збору!
23 (022-24) Хто боїться Господа, прославляйте Й ого, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлев е,
24 (022 -25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обл иччя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
p>
Gerard van Honthorst (1592-1656). Цар Давид грає на арфі.
25 (022-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, прине су свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
26 (022-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ва ше навіки!
  ;27 (022-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклонят ься перед обличчям Його всі племена народів,
28 (022-29) бо царство Господнє, і Він П ан над народами!
Ян ван Ейк (бл.1390–1441). Поклоніння Ангнцю.
29 (022-30) Будуть їсти й покл оняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, х то до пороху сходить і не може себе оживити!
30 (022-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
Gustav Spangenberg (1828–1891). Лют ер співає духовні пісні у колі родини.
31 (022-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правд у народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
&n bsp;
Приповісті 20:8-10:
Нікола Пуссен (1594-166 5). Суд царя Соломона.
8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
Нікола Пуссен (1594-1665). Милість Сціпіона.
9 Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
Francesco Hayez (1791-1882). Покаяння Марії Магдалини.
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Г оспода.
Victor Gabriel Gilbert (1847-1933). На базарі.
2Хрон ік 24:1-25:28:
24:1 Йоаш був віку семи років, коли зацарював , і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Ш еви.
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священик а Єгояди.
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів т а дочок.
4 І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній дім.
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав д о них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на напра ву храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі! Та не спі шилися Левити.
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і ск азав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрус алиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва?
7 Бо сини нечестивої Аталії вломилися бул и до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів.
&n bsp;8 І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господн ього дому назовні.
9 І проголосили в Юді та в Єрусалимі приноси ти для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
10 І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й ки дали до скриньки, аж поки вона наповнилася.
11 І бувало того ча су, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священ ика-голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.< /p>
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Госп однього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Госпо дній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дом у.
13 І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої р уки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
14 А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І пор обили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертво приношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.
15 І постарів Єгояд а, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.< /p>
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він до бро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
17 А по Єгоядиній с мерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
< p> 18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Ас тартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. p>19 І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.
20 А Дух Господн ій огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й ск азав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!...
&nb sp;21 І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказ у в подвір'ї Господнього дому...
22 І не пам'ятав цар Йоаш тієї милос ти, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!...
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск.
24 Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали прис уд.
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжк их хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Міс ті, та не поховали його в гробах царських.
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. p>
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відб удова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.
25:1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не з цілим серцем.
3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.
4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону , що наказав був Господь, говорячи: Не помруть батьки за синів, а сини не п омруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре.
5 І зібрав Амац ія Юду, і поставив їх за домом їхніх батьків, за тисячниками та за сотникам и для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч вибраного, здатного до війська, хто три має ратище та великого щита.
6 І найняв він із Ізраїля сотню ти сяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.
7 І прийшов до нь ого Божий чоловік, говорячи: О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве ві йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що т и спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб сп іткнутися.
9 І сказав Амація до Божого чоловіка: А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську? А Божий чоловік відказа в: Господь може дати тобі більше від цього!
10 І відділив Амаці я їх, те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І д уже запалився їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запаленом у гніві.
11 А Амація зміцнився, і попровадив свій народ, і пішо в до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,
12 а десять тисяч живих узяли Юдині сини до неволі. І привели їх на верхів'я ске лі, і поскидали їх з верхів'я тієї скелі, і всі вони позабивалися...
13 А люди того війська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розсипалися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбивали з них три тисячі, і пограбували велику здобич.
14 І сталося по т ому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів , і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.
&n bsp;15 І запалився Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому: Нащо ти звертався до богів цього народу, богів, що не в рятували народу свого від твоєї руки?
16 І сталося, як він гово рив це до нього, сказав йому цар: Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе? І перестав той пророк, але сказав: Я зн аю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї пора ди...
17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єг оахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди но, поміряємось!
&n bsp;18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Терн ина, що на Ливані, послала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку с вою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і вит оптала ту тернину...
19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і піднес ло тебе серце твоє, щоб пишатися. Тепер сиди ж у своєму домі. Нащо будеш др очитися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?
20 Та не послухався Амац ія, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверталися вони д о едомських богів.
21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
22 І був побити й Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.
23 А Й оаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролім в єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.
24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Божому домі в Овед-Едома, та скарби царевого дому, та закладників, і вернув ся в Самарію.
25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдин их та Ізраїлевих.
27 А від часу, коли Амація відступив від Госп ода, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.
28 І повезли його на конях , і поховали його з батьками його в Давидовому Місті.
&n bsp;
DTSTAMP:20240328T195706Z DTSTART:20150729T000000Z DTEND:20150729T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+210 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR