Біблія за рік на сьогодні |
||||
|
||||
|
||||
14 січня: Буття 30:1-31:16, Матвія 10:1-25, Псалом 11(12):1-9 (РСП: 12:1-8), Приповісті 3:13-15 Матвія 10:1-25: 1 І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку. Мазаччо (1401-1428). Фрагмент фрески "Чудо зі статиром". 2 А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його; 3 Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей; 4 Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його. 5 Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте, 6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого. 7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне. Domenico Ghirlandaio (1449-1494). Ісус кличе апостолів на служіння (1481). 8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте. 9 Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, 10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи. 11 А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете. 12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому! Джеймс Тіссо (1836-1902). "Вітайте, як заходите до хати..." 13 І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться. 14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх. 15 Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому! 16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки. Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус посилає апостолів по двоє на проповідь. 17 Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть. 18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам. 19 А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити, 20 бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме. Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус вибирає 12-ть апостолів. 21 І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають. 22 І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений. 23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський. Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус навчає апостолів. 24 Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого. 25 Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!
Псалом 11(12):1-9 (РСП, NIV: 12:1-8): Жан-Батист Грьоз (1725-1805). Вдова та її священик. 12:1 Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (012-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні! 2 (012-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять... Жан-Батист Грьоз (1725-1805). Батько проклинає неслухняного сина. 3 (012-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого 4 (012-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан? 5 (012-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку! 6 (012-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене! Жан-Батист Грьоз (1725-1805). Батько читає Біблію в родині. 7 (012-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим! 8 (012-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.
Приповісті 3:13-15: Sir Anthony van Dyck (1599-1641). Портрет Чарльза делла Фала. 13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, 14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, Evert Collier (1640-1707). Натюрморт "Суєта". 15 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. Antonio de Pereda (c.1611-1678). Суєта суєт.
Буття 30:1-31:16: Мікельанджело Буанаротті (1475-1564). Рахіль та Лія. Фрагмент склепа папи Юлія. 30:1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю! 2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби? Абель Пан (1883-1963). Рахіль. 3 І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей. 4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків. 5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина. Абель Пан (1883-1963). Мати з дитиною. 6 І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан. 7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову. 8 І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим. 9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку. Абель Пан (1883-1963). Одна з дружин Якова з сином. 10 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина. 11 І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад. 12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову. 13 І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала ймення йому: Асир. Мандрагорові яблучка (сучасне фото). 14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого! 15 А та відказала їй: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого? І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого! Да́нте Габріель Россе́тті (1828-1882). Рахіль та Лія. 16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї. 17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина. 18 І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссахар. Абель Пан (1883-1963). Одна з дружин Якова з сином. 19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина. 20 І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон. 21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна. Francesco Hayez (1791-1882). Мати з дитиною. 22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу. 23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу! 24 І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина! Абель Пан (1883-1963). Рахиль та Йосип. 25 І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого. 26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі. 27 І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе. 28 І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам. Jusepe de Ribera (1591-1652). Пастух. 29 А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною. 30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому? 31 І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати. 32 Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені. 33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене. 34 А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм! 35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів. 36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару. 37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була. 38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити. 39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими. 40 І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової. Pedro Orrente (1580–1645). Яків з отарою біля води. 41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях. 42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову. 43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли. 31:1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь... 2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора. Джеймс Тіссо (1836-1902). Яків. 3 І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою. 4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї, 5 та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною. 6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові. 7 І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле. 8 Коли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті. 9 І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені. 10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі. Джованні Бенедетто Кастільоне (1609-1664). Яків жене стада Лавана. 11 І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я! 12 Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі. 13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження. 14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька? 15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло. 16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.
|