1-ша неділя Великого посту:

Західний календар (Служебник УЛЦ):

1М. 3:3-24;

а: 2Кор. 6:1-10;   б: Як. 1:2-15;

а: Мт. 4:1-11;         б: Лк. 22:24-32.

Старий Заповіт:

Книга Буття 3:3-24:

3 але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти. 4 І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете! 5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло. 6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв. 7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі. 8 І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю. 9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти? 10 А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався. 11 І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв? 12 А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв. 13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла. 14 І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя. 15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту. 16 До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою. 17 І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. 18 Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся. 20 І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого. 21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх. 22 І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку. 23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був. 24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя. (Переклад І.Огієнка)

Рік А:

Друге Послання Святого Павла до Коринтян 6:1-10:

1 А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо. 2 Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! 3 Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне, 4 а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах, 5 у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах, 6 у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові, 7 у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці, 8 через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві; 9 як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті; 10 як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо. (Переклад І.Огієнко)

Євангеліє від Матвія 4:1-11:

1 Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав. 2 І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів. 3 І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами! 4 А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих. 5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму, 6 та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги. 7 Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого! 8 Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу, 9 та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся! 10 Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! 11 Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому. (Переклад І.Огієнка)

Рік Б:

Соборне послання Святого Якова 1:2-15:

2 Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, 3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. 4 А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали. 5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана. 6 Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. 7 Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. 8 Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх. 9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю, 10 а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний, 11 бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх! 12 Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його. 13 Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. 14 Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. 15 Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. (Переклад І.Огієнко)

Євангеліє від Луки 22:24-32:

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого. 25 Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться. 26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець. 27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець. 28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх, 29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, 30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих. 31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. 32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою! (Переклад І.Огієнка)

Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 10):

Неділя 1-ша Чотиридесятниці:

Євр. 11:17-12:3;

Івана 1:43-51.

Послання до Євреїв 11:17-12:3:

17 Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого, 18 що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі. 19 Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз. 20 Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава. 21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла. 22 Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів. 23 Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого. 24 Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової. 25 Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху. 26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду. 27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить. 28 Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених. 29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились. 30 Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх. 31 Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів. 32 І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків, 33 що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували, 34 силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців; 35 жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння; 36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці. 37 Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. 38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних. 39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли, 40 бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали. 12:1 Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, 2 дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого. 3 Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.(Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Івана 1:43-51:

43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною! 44 А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра. 45 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету. 46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач. 47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу! 48 Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти. 49 Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів! 50 Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш! 51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються. (Переклад І.Огієнка)