Мартін Лютер: Про пересичення Божим Словом

Так починається пересичення Божим Словом і зневага до Слова, коли ми вважаємо, що вже знаємо (Його – Т.К.) досконало і діємо навпаки та хочемо, аби нас за це не карали. Подібне приводить до нещастя, і Бог зробить так, щоб ми мали голод на Його Слово. Тоді з’являться нові марнославні тлумачення, а Писання покинуть… Світ став дуже безпечним і покладається на книги, які він вже має, вважаючи, що коли люди їх читають, то вони все знають… Я щоденно молюся, щоб Бог утримував мене Своїм святим і чистим Словом, аби я не став пересиченим Ним, щоб мені не почало здаватися, ніби я вже всього навчився… Шляхта, городяни та селяни, майже кожен із високого та низького станів вважають, що вони вже знають Євангеліє краще, ніж доктор Лютер або й сам Святий Павло. Бо вони стали мудрі і гадають, ніби розумніші від усіх пастирів, втім, вони зневажають не пастирів, а Пана і Старшого над усіма пастирями, Який доручив їм (пастирям – Т.К.) проповідницьке служіння – саме Його вони далі зневажають, і саме Він є їхнім ворогом, проте Він так насідає їм на шию, що вони таки це відчують, – і Він про це каже в Луки 10:16 – «Хто слухає вас – Мене слухає» і «хто вас доторкується, той доторкується до зіниці Його ока» (Захарії 2:8).

МАРТИН ЛЮТЕР, ЗАСТІЛЬНІ БЕСІДИ

Джерело: Блоґ Тараса Коковського