8-ма неділя по святій Трійці:

Західний календар (Служебник УЛЦ):

Єр.31:23-25;

а: Рим.6:19-23;    б: Дії 14:8-23;

а: Мт.8:1-9;          б: Мт. 10:24-31.

Старий Заповіт:

Книга пророка Єремії 31:23-25:

23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята! 24 І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою. 25 Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую. (Переклад І. Огієнка).

Рік А:

Послання Святого Павла до Римлян 6:19-23:

19 Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення. 20 Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности. 21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть. 22 А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне. 23 Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім! (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє Матвія 8:1-9:

1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий. 2 І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене! 3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази. 4 І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво. 5 А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, 6 кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає. 7 Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його. 8 А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга! 9 Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить. (Переклад І.Огієнка)

Рік Б:

Книга Дій Св. Апостолів 14:8-23:

8 А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг. 9 Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути, 10 то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав... 11 А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!... 12 І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові. 13 А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів. 14 Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи 15 та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є. 16 За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми, 17 але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші. 18 І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов. 19 А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він... 20 Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію. 21 І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію, 22 душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство. 23 І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 10:24-31:

„24 Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого. 25 Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його! 26 Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться. 27 Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах. 28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні. 29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. 30 А вам і волосся все на голові пораховано. 31 Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців. (Переклад І.Огієнка)

Неділя 8-ма:

Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 8):

1Кор. 1:10-17;

Матвія 14:13-21.

1-ше послання Святого Павла до Коринтян 1:10-17:

10 Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній! 11 Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки. 12 А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів. 13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'ятий за вас? Чи в Павлове ім'я ви христились? 14 Дякую Богові, що я ані одного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая, 15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє. 16 Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я. 17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Євангелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 14:13-21:

13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним. 14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. 15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. 16 А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! 17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі. 18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди. 19 І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. 20 І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів... 21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей. (Переклад І.Огієнка)