12-та неділя по святій Трійці:

Західний календар (Служебник УЛЦ):

2Сам. 22:21-29;

а: 1Кор. 15:1-10;   б: Рим.10:4-18;

а: Лк. 18:9-14;       б: Лк.7:36-50.

Старий Заповіт:

2-га книга Самуїла 22:21-29:

21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх! 22 Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив, 23 бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них! 24 І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини. 25 Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його. 26 З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному, 27 із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його! 28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш. 29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву! (Переклад І. Огієнка).

Рік А:

1-ше послання Святого Павла до Коринтян 15:1-10:

1 Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте, 2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп. 3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, 4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням, 5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом. 6 А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили. 7 Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам. 8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові. 9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву. 10 Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє Луки 18:9-14:

9 Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, він сказав цю притчу: 10 “Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий – митар. 11 Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди – грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. 12 Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. 13 А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним! 14 Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, – вивищений.” (Переклад І.Огієнка)

Рік Б:

Послання до Римлян 10:4-18:

4 Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує. 5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити. 6 А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа, 7 або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа. 8 Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо. 9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, 10 бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння. 11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений. 12 Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його. 13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений. 14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника? 15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра. 16 Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас? 17 Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове. 18 Та кажу: Чи не чули вони? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу! (Переклад І.Огієнка).

Євангеліє від Луки 7:36-50:

„36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі. 37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла, 38 і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила... 39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця! 40 І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю. 41 І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят. 42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його? 43 Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво. 44 І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм. 45 Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно. 46 Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила... 47 Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить. 48 А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи! 49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи? 50 А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі! (Переклад І. Огієнка).

Неділя 12-та:

Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 8):

1Кор. 15:1-11;

Матвія 19:16-30.

1-ше послання Святого Павла до Коринтян 15:1-11:

1 Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте, 2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп. 3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, 4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням, 5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом. 6 А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили. 7 Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам. 8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові. 9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву. 10 Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона. 11 Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.  (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 19:16-30:

16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? 17 Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді. 18 Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво. 19 Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе. 20 Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені? 21 Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною. 22 Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав. 23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне. 24 Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти! 25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися? 26 А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові. 27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це? 28 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих. 29 І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя. 30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими. (Переклад І.Огієнка)