13-та неділя по святій Трійці:

Західний календар (Служебник УЛЦ):

Іс. 29:18-19;

а: 2Кор. 3:4-11;     б: Як. 3:1-12;

а: Мк. 7:31-37;        б: Мт.12:31-42.

Старий Заповіт:

Книга  пророка Ісаї29:18-19:

18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть, 19 і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть! (Переклад І. Огієнка).

Рік А:

2-ге послання Святого Павла до Коринтян 3:4-11:

1 Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас? 2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! 3 Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця. 4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, 5 не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога. 6 І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє. 7 Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його, 8 скільки ж більш буде в славі те служіння духа! 9 Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! 10 Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, 11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє  Марка 7:31-37:

31 І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя. 32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав. 33 І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика. 34 І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся! 35 І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно! 36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували. 37 І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити! (Переклад І.Огієнка)

Рік Б:

Соборне послання Якова 3:1-12:

1 Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо. 2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло. 3 От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо. 4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий. 5 Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса! 6 І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. 7 Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською, 8 та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної! 9 Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу. 10 Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було! 11 Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка? 12 Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця. (Переклад І.Огієнка).

Євангеліє від Матвія 12:31-42:

31 Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься! 32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім! 33 Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду! 34 Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста. 35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе. 36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! 37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений. 38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе. 39 А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. 40 Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі. 41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона! 42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон! (Переклад І. Огієнка).

Неділя 13-та:

Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 8):

1Кор. 16:13-24;

Матвія 21:33-43.

1-ше послання Святого Павла до Коринтян 16:13-24:

13 Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні, 14 хай з любов'ю все робиться в вас! 15 Благаю ж вас, браття, знаєте ви дім Степанів, що в Ахаї він первісток, і що службі святим присвятились вони, 16 і ви підкоряйтесь таким, також кожному, хто помагає та працює. 17 Я тішусь з приходу Степана, і Фортуната, і Ахаїка, бо вашу відсутність вони заступили, 18 бо вони заспокоїли духа мого й вашого. Тож шануйте таких! 19 Вітають вас азійські Церкви; Акила й Прискилла з домашньою Церквою їхньою гаряче вітають у Господі вас. 20 Вітають вас усі брати. Вітайте один одного святим поцілунком. 21 Привітання моєю рукою Павловою. 22 Коли хто не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та! 23 Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! 24 Любов моя з вами всіма у Христі Ісусі, амінь!  (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 21:33-43:

33 Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. 34 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої. 35 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували. 36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме. 37 Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого. 38 Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину! 39 І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. 40 Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям? 41 Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно. 42 Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! 43 Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити. (Переклад І.Огієнка)