14-та неділя по святій Трійці:

Західний календар (Служебник УЛЦ):

3М. 18:1-5;

а: Гал. 3:15-22;     б: 1Тим. 1:5-17;

а:  Лк. 10:23-37;     б: Мт. 20:20-28.

Старий Заповіт:

Книга  Левит 18:1-5:

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Я Господь, Бог ваш! 3 За чином єгипетського краю, що сиділи ви в нім, не робіть, і за чином Краю ханаанського, що Я впроваджую вас туди, не зробите, і звичаями їхніми не підете. 4 Ви виконуватимете устави Мої, і будете додержувати постанови Мої, щоб ними ходити. Я Господь, Бог ваш! 5 І будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, що людина їх виконує й ними живе. Я Господь!  (Переклад І. Огієнка).

Рік А:

Послання Павла до Галатів 3:15-22:

15 Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає. 16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос. 17 А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував. 18 Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці. 19 Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника. 20 Але посередник не є для одного, Бог же один. 21 Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону! 22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Луки 10:23-37:

23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви! 24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули! 25 І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути? 26 Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш? 27 А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе. 28 Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити. 29 А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній? 30 А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його. 31 Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув. 32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув. 33 Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. 34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього. 35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся. 36 Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам? 37 А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти! (Переклад І.Огієнка)

Рік Б:

1-ше послання Павла до Тимофія 1:5-17:

5 Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри. 6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомовність, 7 вони забажали бути вчителями Закону, та не розуміли ні того, що говорять, ні про що запевняють. 8 А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його, 9 та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців, 10 розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці, 11 за славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена. 12 Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу, 13 мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві. 14 І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі. 15 Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я. 16 Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя. 17 А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь. (Переклад І.Огієнка).

Євангеліє від Матвія 20:20-28:

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось. 21 А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один. 22 А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо. 23 Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано. 24 Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів. 25 А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть. 26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам. 27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба. 28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! (Переклад І. Огієнка).

Неділя 14-та:

Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 8):

2 Кор. 1:21-2:3;

Матвія 22:1-14.

2-ге послання Святого Павла до Коринтян 1:21-2:3:

21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог, 22 Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа. 23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер, 24 не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою! 2:1 А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку. 2 Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив? 3 І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас! (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 22:1-14:

1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи: 2 Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого. 3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти. 4 Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля! 5 Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг. 6 А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх. 7 І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив. 8 Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані. 9 Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля. 10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась. 11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного, 12 та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав. 13 Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів... 14 Бо багато покликаних, та вибраних мало. (Переклад І.Огієнка)