29 січня: Вихід 7:25-9:35, Матвія 19:13-30,  Псалом 23(24):1-10 (РСП: 24:1-10), Приповісті 6:1-5

Матвія 19:13-30:

Карл Генріх Блох (1834-1890). Христос і дитина.

 13 Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.

 14 Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.

 15 І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.

Карл Генріх Блох (1834-1890). Христос пригортає дітей.

 16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?

 17 Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.

 18 Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.

 19 Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.

 Генріх Хоффман (1824-1911). Ісус і Багатий юнак (1881)

 20 Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?

 21 Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.

Джеймс Тіссо (1836-1902). і багатий юнак із сумом відійшов...

 22 Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.

 23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.

George Frederic Watts (1817-1904). "Бо великі маєтки він мав..."  Френсіс Діксі (1853-1928). Потішитель. 

 24 Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!

 25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?

 26 А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові. 

Лукас Кранах Молодший (1515-1586). Веймарський вівтар (фрагмент).

 27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це?

 28 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.

 29 І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя.

Adam Brenner (1800–1891). Ісус кличе Своїх перших учнів.

 30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.

Псалом 23(24):1-10 (РСП: 24:1-10): 

Марк Шагал (1887-1885). Давид.

1 Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,

 2 бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.

 3 Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?

Марк Шагал (1887-1885). Давид і Вірсавія.

 4 У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,

 5 нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!

Марк Шагал (1887-1885). Давид.

 6 Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.

 7 Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

 8 Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!

Марк Шагал (1887-1885). Агапе.

 9 Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

 10 Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.

Приповісті 6:1-5: 

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Портрет старого у червоному.

 1 Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

 2 ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Хлопчик у дивному костюмі.

 3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

 4 не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

 5 рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Польський вершник.

Вихід 7:25-9:35:

7:25 І минуло сім день по тому, як Господь ударив Річку.

Карло Дольчі (1616-1686). Мойсей.

8:1 (07-26) І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.

 2 (07-27) А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами.

 3 (07-28) І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх.

 4 (07-29) І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби.

Кара жабами. Гравюра.

 5 (08-1) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край.

 6 (08-2) І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.

 7 (08-3) Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.

 Jollain (перша згадка 1660, помер 1683). Кара жабами.

 8 (08-4) І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа!

 9 (08-5) І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позостануться.

 10 (08-6) А той відказав: На завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Господь, Бог наш!

Кара жабами.

 11 (08-7) І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться.

 12 (08-8) І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.

 13 (08-9) І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.

 14 (08-10) І збирали їх цілими купами, і засмерділась земля!

Philip Howe Illustration Home Page. Кара жабами.

 15 (08-11) І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь.

 16 (08-12) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї!

 17 (08-13) І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї.

 18 (08-14) І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І була вошва на людині й на скотині.

William de Brailes (active c. 1230 – c. 1260). Третя кара: Воші. 

 19 (08-15) І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий! Та серце фараонове було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь.

 20 (08-16) І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

 21 (08-17) Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух. І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть.

 22 (08-18) І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!

 23 (08-19) І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!

LA HAGGADAH DE BARCELONA. Юдейський боснійський манускрипт (близько 1320 року). Кари Єгипецькі. 

 24 (08-20) І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!

 25 (08-21) І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!

 26 (08-22) А Мойсей відказав: Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас?

 27 (08-23) Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Кара мухами.

 28 (08-24) І сказав фараон: Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене!

 29 (08-25) І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві.

 30 (08-26) І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.

 31 (08-27) І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.

Михайло Врубель (1856-1910). Мойсей.

 32 (08-28) А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він народу того!

9:1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

 2 Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,

Woodcut depicting God sending the locusts to Egypt, from the Ninth German Bible (Cologne Bible), 1483 

 3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.

 4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам.

 5 І призначив Господь усталений час, кажучи: Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї.

 Гюстав Доре (1832-1883). П'ята кара.

 6 І зробив Господь ту річ назавтра, і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

 7 І послав фараон довідатись, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, і не відпустив він народу того!

Joseph Mallord William Turner (1775-1851). П'ята кара єгипецька.

 8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

 9 І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї.

 10 І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.

Шоста кара єгипецька: Гнояки. the Toggenburg Bible (Switzerland) of 1411.

 11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.

 12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

 13 І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

Шоста кара єгипецька: Гнояки. The Golden Haggadah Catalonia (бл. 1300 року)

 14 Бо цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

 15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.

Джеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей та Аарон перед фараоном.

 16 Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.

 17 Ти ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.

 18 Ось Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

 19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають!

Джеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей накликає кару градом.

 20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

 21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.

 22 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!

 23 І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.

John Martin (1789-1854). Сьома кара: Град.

 24 І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.

 25 І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людини аж до худоби! І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!

 26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.

John Martin (1789-1854). Сьома кара: Град.

 27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згрішив я тим разом! Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!

 28 Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові! А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся...

 29 І сказав до нього Мойсей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!

 30 А ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!

 31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

 32 А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.

 33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.

 Benjamin West (1738-1820). Мойсей та аарон говорять з фараоном.

 34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.

 35 І стало запеклим фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.