Літургійні читання дня: 23-тя неділя після Трійці |
||||
|
|
||||
|
||||
23-тя неділя по святій Трійці: Західний календар (Служебник УЛЦ): 5М. 7:9-11; а: Фил.1:3-11; б: Еф.4:30-32; а: Мт. 18:23-35; б: Мт.18:1-20. Старий Заповіт: Книга Повторення Закону 7:9-11: 9 І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь, 10 і що надолужить ненависникам Своїм, їм самим, щоб вигубити їх; не загаїться Він щодо Свого ненависника, відплатить йому самому. 11 А ти будеш виконувати заповіді й постанови та закони, що Я сьогодні наказую виконувати їх. (Переклад І. Огієнка). Рік А: Послання Павла до Филип’ян 1:3-11: 3 Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас, 4 і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами, 5 за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер. 6 Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса. 7 Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті. 8 Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса. 9 І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні, 10 щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня, 11 наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу. (Переклад І.Огієнка) Євангеліє від Матвія 18:23-35: 23 Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. 24 Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. 25 А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. 26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все! 27 І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг. 28 А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен! 29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі! 30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне. 31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. 32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. 33 Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався? 34 І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. 35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.. (Переклад І.Огієнка) Рік Б: Послання Павла до Ефесян 4:30-32: 30 І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу. 31 Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. 32 А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив! (Переклад І.Огієнка). Євангеліє від Матвія 18:1-20: 1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім? 2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них, 3 та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне! 4 Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. 5 І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене. 6 Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині... 7 Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса! 8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. 9 І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної. 10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі. 11 Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле. 12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої? 13 І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих. 14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих. 15 А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. 17 А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник! 18 Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі. 19 Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі! 20 Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них. (Переклад І. Огієнка). Неділя 23-тя: Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 9): Еф. 2:1-10; Луки 8:26-39. Послання Святого Павла до Ефесян 2:1-10: 1 І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, 2 в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, 3 між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші, 4 Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, 5 і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю, 6 і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі, 7 щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі. 8 Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, 9 не від діл, щоб ніхто не хвалився. 10 Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували. (Переклад І.Огієнка) Євангеліє від Луки 8:26-39: 26 І вони припливли до землі Гадаринської, що навпроти Галілеї. 27 І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі роки мав він демонів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гробах. 28 А коли він Ісуса побачив, то закричав, поваливсь перед Ним, і голосом гучним закликав: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене! 29 Бо звелів Він нечистому духові вийти з людини. Довгий час він хапав був його, і в'язали його ланцюгами й кайданами, і стерегли його, але він розривав ланцюги, і демон гнав по пустині його. 30 А Ісус запитався його: Як тобі на ім'я? І той відказав: Леґіон, бо багато ввійшло в нього демонів. 31 І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню. 32 Пасся ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм. 33 А як демони вийшли з того чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, і потопилась. 34 Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по селах звістили. 35 І вийшли побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що демони вийшли із нього, сидів при ногах Ісусових вдягнений та при умі, і полякались... 36 Самовидці ж їм розповіли, як видужав той біснуватий. 37 І ввесь народ Гадаринського краю став благати Його, щоб пішов Він від них, великий бо страх обгорнув їх. Він же до човна ввійшов і вернувся. 38 А той чоловік, що демони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи: 39 Вернися до дому свого, і розповіж, які речі великі вчинив тобі Бог! І той пішов, і по цілому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив! (Переклад І.Огієнка) |
||||