4-та неділя Церковного новоліття:

Іс. 40:1-8;

а: Фил. 4:4-7;    б: Євр. 12:15-29;

а: Ів. 1:19-28;      б: Лк. 1:67-80.

Старий Заповіт:

Книга пророка Ісаї 40:1-8:

1 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог! 2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! 3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому! 4 Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину! 5 І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли! 6 Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий: 7 трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава: 8 Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме! 9 На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш! (Переклад І.Огієнка)

Рік А:

Послання Ап. Павла до Филип’ян 4:4-7:

4 Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! 5 Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! 6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. 7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Івана 1:19-28:

19 А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий? 20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.21 І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні! 22 Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого? 23 Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів. 24 Посланці ж із фарисеїв були. 25 І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк? 26 Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте. 27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний. 28 Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван. (Переклад І.Огієнка)

Рік Б:

Послання до Євреїв 12:15-29:

15 Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим. 16 Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму. 17 Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав. 18 Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі, 19 і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них. 20 Не могли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита. 21 І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!... 22 Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, 23 і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників, 24 і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева. 25 Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає, 26 що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом. 27 А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний. 28 Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом. 29 Бо наш Бог то палючий огонь! (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Луки 1:67-80:

67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати: 68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! 69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги, 70 як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх, 71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, 72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, 73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому, 74 щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому 75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. 76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати, 77 щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів, 78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, 79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру! 80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем. (Переклад І.Огієнка)

Неділя перед Різдвом

Східний календар (Служебник УЛЦ стор.16):

Євр. 11:8-16,

Мт. 1:1-17.

Послання до Євреїв 11:8-16:

8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. 9 Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці, 10 бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець. 11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав. 12 Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря. 13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки. 14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини. 15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись. 16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 1:1-17:

1 Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового: 2 Авраам породив Ісака, а Ісак породив Якова, а Яків породив Юду й братів його. 3 Юда ж породив Фареса та Зару від Тамари. Фарес же породив Есрома, а Есром породив Арама. 4 А Арам породив Амінадава, Амінадав же породив Наассона, а Наассон породив Салмона. 5 Салмон же породив Вооза від Рахави, а Вооз породив Йовіда від Рути, Йовід же породив Єссея. 6 А Єссей породив царя Давида, Давид же породив Соломона від Урієвої. 7 Соломон же породив Ровоама, а Ровоам породив Авію, а Авія породив Асафа. 8 Асаф же породив Йосафата, а Йосафат породив Йорама, Йорам же породив Озію. 9 Озія ж породив Йоатама, а Йоатам породив Ахаза, Ахаз же породив Єзекію. 10 А Єзекія породив Манасію, Манасія ж породив Амоса, а Амос породив Йосію. 11 Йосія ж породив Йоякима, Йояким породив Єхонію й братів його за вавилонського переселення. 12 А по вавилонськім переселенні Єхонія породив Салатіїля, а Салатіїль породив Зоровавеля. 13 Зоровавель же породив Авіюда, а Авіюд породив Еліякима, а Еліяким породив Азора. 14 Азор же породив Садока, а Садок породив Ахіма, а Ахім породив Еліюда. 15 Еліюд же породив Елеазара, а Елеазар породив Маттана, а Маттан породив Якова. 16 А Яків породив Йосипа, мужа Марії, що з неї родився Ісус, званий Христос. 17 А всіх поколінь від Авраама аж до Давида чотирнадцять поколінь, і від Давида аж до вавилонського переселення чотирнадцять поколінь, і від вавилонського переселення до Христа поколінь чотирнадцять. (Переклад І.Огієнка)