Літургійні читання: 4-та неділя Великого посту:

Західний календар (Служебник УЛЦ):

Іс. 49:8-13;

а: Гал. 4:21-31;    б: 2Петр. 1:2-11;

а: Ів.6:1-15;           б: Ів. 6:36-51.

Старий Заповіт:

Книга пророка Ісаї 49:8-13:

8 Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені, 9 щоб в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська. 10 Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх. 11 І вчиню Я всі гори Свої за дорогу, і підіймуться биті шляхи Мої. 12 Ось ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім. 13 Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими! (Переклад І. Огієнка).

Рік А:

Послання Святого Павла до Галатів 4:21-31:

21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону? 22 Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної. 23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею. 24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар. 25 Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми. 26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам! 27 Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка! 28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком! 29 Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер. 30 Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної. 31 Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної! (Переклад І.Огієнко)

Євангеліє від Івана 6:1-15:

1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря. 2 А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими. 3 Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями. 4 Наближалася ж Пасха, свято юдейське. 5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились? 6 Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити. 7 Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав. 8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра: 9 Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку! 10 А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч. 11 А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони. 12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло. 13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів. 14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ! 15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один. (Переклад І.Огієнко)

Рік Б:

Друге Соборне послання Апостола Петра 1:2-11:

2 благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! 3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. 4 Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління. 5 Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, 6 а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя, 7 а в благочесті братерство, а в братерстві любов. 8 Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа. 9 А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів. 10 Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. 11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. (Переклад І.Огієнко)

Євангеліє від Івана 6:36-51:

36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. 37 Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. 38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. 39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня. 40 Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. 41 Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов. 42 І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов? 43 А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою! 44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня. 45 У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. 46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. 47 Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має. 48 Я хліб життя! 49 Отці ваші в пустині їли манну, і померли. 50 То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає. 51 Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам. (Переклад І.Огієнка)

Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 10):

Неділя 4-та Чотиридесятниці:

Євр. 6:9-20;

Матвія 4:25-5:13.

Послання до Євреїв 6:9-20:

9 Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так. 10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите. 11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, 12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю. 13 Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою, 14 говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе! 15 І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю. 16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку. 17 Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, 18 щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, 19 що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону, 20 куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим. (Переклад І.Огієнка)

Євангеліє від Матвія 4:25-5:13:

25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання. 5:1 І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. 2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: 3 Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. 4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. 5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. 6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. 7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. 8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. 9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. 10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. 11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. 12 Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами. 13 Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми. (Переклад І.Огієнка)