Біблія за рік на сьогодні |
||||
|
||||
|
||||
7 червня: 1Царів 2:1-3:3, Дії 5:1-42, Псалом 124(125):1-5 (РСП, NIV: 125:1-5), Приповісті 16:25 Дії 5:1-42: Ананій і Сапфіра. Різьба 4-го століття. Брешіа, Італія. 5:1 А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка, 2 та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів. Мазаччо (1401–1428). Розподіл майна між потребуючими. 3 І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю? 4 Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові! Рафаель Санті (1483-1520). Смерть Ананії (1515). 5 Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули! 6 Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали. 7 І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши. 8 І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки. Нікола Пуссен (1594-1665). Смерть Сапфіри. 9 До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть... 10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали. Зеленський Михаїл (1843-1882). Святий Петро вражає Ананія і його дружину Сапфіру за брехню (1863). 11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це... 12 А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку. 13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх. 14 І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок, Мазаччо (1401–1428). Зцілення хворих тінню Петра. 15 так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них. 16 І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані! 17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами, 18 і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх. Рембрандт (1606-1669). Святий Петро у в'язниці (1631). 19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав: 20 Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя. Hendrick Jansz ter Brugghen (1588-1629). Звільнення Петра. 21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели. 22 А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила, 23 говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли! 24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося. 25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ. Фра Беато Анжеліко (1387-1455). Святий Петро проповідує у присутності Святого Марка. 26 Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням. 27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи: 28 Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас... 29 Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей! 30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві. Jacobello Alberegno o Iacobello (? - ante 1397). Trittico della Crocifissione tra santi 31 Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів. 32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому. 33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?... 34 І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести. Гамаліїл перед синедріоном. Книжкова ілюстрація. 35 І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте. 36 Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо. 37 Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились. 38 І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона. Гамаліїл на суді синедріона (фрагмент фрески) 39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його. 40 І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили. 41 А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса. Фреска, що ілюструє Дії 5 і 7. 42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.
Псалом 124(125):1-5 (РСП, NIV: 125:1-5): Carl August Heinrich Ferdinand Oesterley (1839-1930). Гори в Норвегії. 125:1 Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік! 2 Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки! 3 Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди. Франсіско де Сурбаран (1598-1664). Бог-Отець 4 Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих! 5 Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!
Приповісті 16:25: Ісаак Левітан (1864-1910). "Владімірка". 25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти. Сергій Іванов (1864-1910). Смерть переселенця.
1Царів 2:1-3:3: 2:1 І наблизилися Давидові дні до смерти, і він наказав своєму синові Соломонові, говорячи: Корнелис де Вос (1585-1651). Соломон вспадкоівує царство від Давида. 2 Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцний та станеш мужем. 3 І будеш ти стерегти накази Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти постанови Його, заповіді Його, та устави Його й свідчення Його, як писано в Мойсеєвім Законі, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся, 4 щоб виповнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу нікому від тебе на троні Ізраїлевім! Ferdinand Bol (1616 – 1680). Давид передає скипетр Соломону. 5 А також ти знаєш, що зробив мені Йоав, син Церуїн, що зробив він двом провідникам Ізраїлевих військ, Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і поплямив воєнною кров'ю свого пояса, що на стегнах його, та сандалі свої, що на ногах його. 6 І ти зробиш за своєю мудрістю, і не даси знизитися сивині його мирно до шеолу. 7 А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до мене, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом. ілюстрація Sweet Media. 8 А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокляв був мене гострим прокляттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йордану стрінути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем! 9 А тепер не прощай йому, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що зробити йому, і ти сивину його зведеш у крові до шеолу. 10 І спочив Давид з батьками своїми, і був похований у Давидовім Місті. Похорон Давида. ілюстрація Sweet Media. 11 А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки. 12 І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царювання було дуже міцне. Похорон Давида. Середньовічний манускрипт. 13 І прийшов Адонія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: Чи прихід твій з миром? І він відказав: З миром. 14 І сказав: Справа в мене до тебе. А вона відказала: Говори! 15 І він сказав: Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і досталось моєму братові, бо від Господа це сталось йому. 16 А тепер одне бажання жадаю я від тебе: Не відмовляй мені! А вона сказала йому: Говори! 17 І він сказав: Скажи цареві Соломонові, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку. Адонія та Вірсавія. 18 І сказала Вірсавія: Добре, я скажу про тебе цареві. 19 І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по правиці його. 20 І сказала вона: Одне мале жадання бажаю я від тебе, не відмов мені. І сказав їй цар: Жадай, мати моя, бо я не відмовлю тобі. 21 І сказала вона: Нехай шунаммітка Авішаґ буде дана братові твоєму Адонії за жінку. 22 І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: І нащо ти просиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, старший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина!... Джеймс Тіссо (1836-1902). Соломон та Авішаґ. 23 І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово... 24 А тепер, як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, сьогодні буде вбитий Адонія! 25 І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, і він уразив його, і той помер... William Etty (1787– 1849). Беная. 26 А священикові Евіятарові цар сказав: Іди до Анатоту на поля свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько. 27 І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб виповнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло на дім Іліїв. 28 А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопився за роги жертівника... Йоав тікає до святого місця. 29 І донесено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: Іди, урази його! 30 І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: Так сказав цар: Вийди! А той відказав: Ні, я тут помру! І передав Беная цареві це слово, говорячи: Так сказав Йоав, і так відповів мені. 31 І сказав йому цар: Зроби, як я говорив, і врази його. І поховаєш його, і здіймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька. Йоав схопився за роги жертівника. 32 І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він уразив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мечем, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника Юдиного війська. 33 І нехай звернеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки. 34 І пішов Беная, Єгоядин син, і вразив його, та й убив його. І був він похований у своїм домі в пустині. Беная вбиває Йоава. 35 А цар, замість нього, настановив над військом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара. 36 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не вийдеш звідти ані сюди, ані туди. 37 І буде того дня, як ти вийдеш і перейдеш поток Кедрон, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй! Цар Соломон. Франмент картини. 38 І сказав Шім'ї до царя: Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій. І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів. 39 І сталося в кінці трьох років, і втекли двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І донесли Шім'ї, говорячи: Ось раби твої в Ґаті! 40 І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату. 41 А Соломонові донесено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся. Pedro Berruguete (c. 1450-1504). Цар Соломон. 42 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти вийдеш і підеш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув. 43 І чому ти не додержувався Господньої присяги та наказа, що я наказав був тобі? 44 І сказав цар до Шім'ї: Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову. 45 А цар Соломон благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки. 46 І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вразив його, і він помер. І царство зміцніло в Соломоновій руці. 3:1 І посвоячився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчив будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму. Ліворуч: Фараон Аменхотеп ІІІ, ймовірний сват Соломона. Давньоєгипетське мистецтво. праворуч: Весілля Соломона та фараонової дочки. Ілюстрація до Біблії. 2 Та народ приносив жертви на пагірках, бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів. 3 І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він приносив жертви та кадив на пагірках.
|