Поль Верлен

Покутна псальма

переклад Івана Франка

Мій Боже, Ти зранив мене любвою,

І досі рана та тремтить, болить!

Мій Боже, Ти зранив мене любвою.

Мій Боже, страх Твій поразив мене,

І ще пече удар Твойого грому.

Мій Боже, страх Твій поразив мене.

Мій Боже, я пізнав, що все марне,

В душі моїй твоя царює слава,

Мій Боже, я пізнав, що все марне.

Скупай мій дух в вина Твойого хвилях,

Най хліб з Твого стола мене годує,

Скупай мій дух в вина Твойого хвилях.

Ось кров моя, ні за що не пролита,

Ось плоть моя, негідна для страждання,

Ось кров моя, ні за що не пролита.

Ось те чоло, що встидом лиш палало,

На підніжок для ніг святих Твоїх,

Ось те чоло, що встидом лиш палало.

Ось руки ті, що діла не робили,

Нехай горять на вугіль, як кадило,

Ось руки ті, що діла не робили.

Ось серце те, що билось для пустого,

Най б'ється об терни вінця Твойого,

Ось серце те, що билось для пустого.

Ось ноги ті, що бігли для розпусти,

Нехай біжать на крик Твоєї ласки,

Ось ноги ті, що бігли для розпусти.

Ось голос мій, той гук брудний, брехливий,

Нехай луна докорами покути,

Ось голос мій, той гук брудний, брехливий.

Ось очі ті, що лиш на блуд ясніли,

Нехай заллються жалощів сльозами,

Ось очі ті, що лиш на блуд ясніли.

О Боже жертви, вибачливий Боже,

Яка ж то я невдячності криниця.

О Боже жертви, вибачливий Боже.

Грізний мій Боже і святий мій Боже,

Ох, чорну ту моїх провин безодню -

Грізний мій Боже і святий мій Боже.

Ти, Боже миру, радощів і щастя,

Увесь мій страх, всю сліпоту мою -

Ти, Боже миру, радощів і щастя.

Ти знаєш все оте наскрізь, наскрізь,

І знаєш, що з усіх я найбідніший! -

Ти знаєш все оте наскрізь, наскрізь.

Що маю, Боже, все даю Тобі.

Зі збірки Поля Верлена "Мудрість", 1880.

Пеерклад: Сантиментальна розмова; поезія. З франц. пер. І. Франко. - 1898, т. 2, ч. І: 353. І.

Подано за виданням "Романси без слів", Антологія українських поезій Поля Верлена, 2011.