Мартін Лютер: Втіха посеред небезпек

     Тут Христос показаний нам, як приклад. Він наважився піти до Єрусалиму і зустрітися віч-на-віч зі Своїми ворогами, які раніше були засудили Його до смерті. Через їхні плани на Його життя, до цього Юдею Він уникав. А тепер Він стає перед ними і читаючи їм сувору лекцію, кидає їм справжній виклик Його убити. Втім Він залишається живим і неушкодженим, «бо то ще не настала година Його».

     Це – втіха і для нас. Ми також ведемо небезпечне існування і ми є ціллю для наших ворогів. Щогодини диявол прагне зруйнувати всіх нас. Ще не встигнете ви охриститись, як диявол уже чекає на вас у засідці. Якби він міг, то вбив вас ще у материнській утробі. Він шкодує нам бодай єдиного колоска на полі, рибину і кожен кусень хліба, кожну вишеньку чи яблуко або будь-яку радість. Тим більше він не виявляє пощади до тих з нас, хто повертається до нього спиною, хто стає просто в нього перед носом і, як того вимагає наш обов’язок, проповідує про Боже милосердя і діла диявола. Він радше скрутив би мені в’язи, аніж дав би, аби я тут стояв, і проповідував, і нападав на його царство.

Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св. Івана

Джерело: Блоґ Українське Лютеранство, 30 січня 2018 року